Зарубіжна література. Повторне видання. 9 клас. Ісаєва
Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.
Йоганн Крістоф Фрідріх Шиллер
(1759-1805)
Коли я подумаю, що, можливо, через 100 або більше років будуть поважати мою пам’ять і навіть у багатьох я буду викликати захоплення і сльози, тоді я радію моєму покликанню поета і змиряюся з Богом і моїм нерідко жорстоким становищем.
Фрідріх Шиллер
Німецький геній істини й добра
«Геній, який легкими кроками ступає по стежині світла» — так охарактеризував свого співвітчизника німецький письменник XX ст. Томас Манн. Спробуємо розібратися, чим же заслужив Фрідріх Шиллер таку високу оцінку...
Німецький поет і драматург, теоретик мистецтва і філософ, історик і військовий лікар — у кожній із цих галузей можна говорити про роль Фрідріха Шиллера. Але найголовніше, що його ідеї про гуманність, демократію, свободу особистості, національну незалежність, про волю, мир і дружбу між народами залишаються актуальними й сьогодні.
Він народився 10 листопада 1759 р. в невеличкому німецькому місті Марбах у родині військового лікаря. Через те, що родина часто переїжджала, маленький Шиллер учився спочатку в різних школах, а в 1773 р. за наказом правлячого на тій землі німецького герцога Вюртемберзького вступив у тільки-но створену військову школу, де вивчав юриспруденцію та медицину. Вісім нелегких років (1773-1780) провів Шиллер у цій школі, справжньому розпліднику рабів, що пізніше була перейменована на академію, так звану «Академію Карла».
Це був навчальний заклад закритого типу, де панувала жорстка дисципліна й військова муштра, де за учнями постійно стежили, їм не дозволяли виходити за межі школи, бачитися з родичами без наглядача, читати художні твори. Натомість процвітало шпигунство.
Усе це, безумовно, травмувало психіку вразливого Шиллера. І щоб хоч якось відволіктися від важкої атмосфери суцільної муштри, майбутній поет крадькома від усіх, порушуючи заборони, ночами багато читає. Справжніми друзями в ці роки для Шиллера стали твори давньогрецького філософа Плутарха, ліричні вірші й роман «Страждання молодого Вертера» Й.-В. Ґете, трагедії В. Шекспіра й інші твори. Тому не дивно, що згодом Шиллер сам почав писати.
1780 року, після закінчення академії, Шиллера призначили полковим лікарем у місто Штутгарт. Він був зобов’язаний носити військову форму й не мав права залишати місто без дозволу свого начальника. Але 1782 р. на сцені театру в місті Майнгем була поставлена його перша п’єса «Розбійники», написана ще в період навчання. Епіграфи до твору (латиною «На тиранів!») і вислів Гіппократа («Що не вилікують ліки, вилікує залізо; чого не вилікує залізо, вилікує вогонь») точно показували, на кого спрямований гнів його автора. Вистава, що закликала до боротьби проти тиранії, перетворювалась на справжній протест. «Мій дух прагне подвигів, душа — свободи», — проголошує головний герой п’єси. Але якщо інтелігенція і молодь захоплено вітали автора, то преса й представники влади різко засуджували його твори. Не дивно, що після двох відвідин вистав своїх п’єс без дозволу керівництва його покарали двотижневим арештом і категорично заборонили будь-що писати, крім медичних творів, та спілкуватися з іноземцями. Не витримавши такого покарання, у вересні 1782 р. Шиллер таємно покинув Штутгарт. «Я залишав Штутгарт зі спустошеним серцем та порожнім гаманцем», — писав Шиллер про свої почуття в той момент.
Філіп Фрідріх Гейдж. Портрет Шиллера — полкового лікаря (1781-1782)
Так розпочався новий етап життя і творчості Фрідріха Шиллера... Майже без засобів існування він повністю віддається творчості. З-під пера Шиллера з’являються нові й нові твори. «Головне для людини — працелюбність, — писав він своєму другові, — оскільки вона дає не тільки засоби для життя, — вона і тільки вона дає життю ціну». Завдяки неперервній творчій праці він досяг успіхів й у драмі, і в поезії, і в прозі.
1787 р. Шиллер переїжджає до Веймара, де починає вивчати історію та філософію. Цього ж року він знайомиться зі своїм давнішнім кумиром, видатним німецьким письменником і мислителем Йоганном Ґете. Дружба цих двох геніїв німецької культури тривала 17 років, її зупинила лише смерть Шиллера. «Сила чарівності Шиллера була великою — вона охоплює всіх, хто спілкувався з ним», — такими словами характеризував свого друга Ґете.
Помер Фрідріх Шиллер у Веймарі 9 травня 1805 р.
В історію літератури він увійшов як полум’яний захисник людської гідності, справжній поборник істини й добра.
- 1. Розкажіть, що вам відомо про життя і творчість Ф. Шиллера.
- 2. Прокоментуйте назву статті про письменника й епіграф до неї.
- 3. Запропонуйте свій варіант назви статті про Шиллера.
- 4. За допомогою додаткових джерел підготуйте повідомлення на тему «Ф. Шиллер і Й.-В. Ґете».
ОДА ДО РАДОСТІ
Радість, гарна іскро Божа!
Несказанно любо нам
Увійти, царице гожа,
В твій пресвітлий дивний храм.
Все, що строго ділить мода,
В’яжеш ти одним вузлом,
Розцвітає братня згода
Під благим твоїм крилом.
Хор
Обнімітесь, міліони,
Поцілуйтесь, мов брати!
Вічний Отче доброти,
Дай нам ласки й охорони!
Кого доля ощастила
Тим, що другові він друг,
Кого любить лада мила, —
Йдіть до нас в веселий круг.
Йдіть усі, хто зве своєю
В світі душу хоч одну!
Хто ж весь вік черствів душею —
Йди у іншу сторону.
Хор
Хто живе в земній юдолі,
Всяк симпатії скорись!
Нас веде вона у вись,
Де Всесильний на престолі.
Радість п’ють усі істоти
З груді матері-землі,
Ті солодкії щедроти
Мають всі — і добрі, й злі.
Радість нас вином сп’яняє
І цілунком огневим;
І черв’як утіху знає,
І небесний херувим.
Хор
Поклонітесь, міліони,
Перед мудрістю Творця!
Сповніть милістю серця
І чиніть його закони.
Радість — всесвіту пружина,
Радість — творчості душа,
Дивна космосу машина
Нею живиться й руша.
Радість квіти розвиває
І розгін дає сонцям;
Їх в простори пориває,
Не відомі мудрецям.
Хор
Як у безмірі світила
Хором райдужним пливуть,
Браття, йдіть у славну путь,
Що вам радість освятила.
Вчених з істини свічада
Радість успіхом віта,
До чеснот провадить радо,
Хоч тропа до них крута;
На ясній вершині віри
Поднімає хоругов,
В день воскресний на Псалтирі
Славить тих, хто смерть зборов.
Хор
Будьте мужні, міліони!
Вірте, страдні, в кращий світ!
Тих, що справдять заповіт,
Прийме Богу вічне лоно,
Божество не наградиме, —
От би нам зрівняться з ним!
Хай радіють із радими
Горе й злидні в крузі цім!
Не відомста, не погрози —
Всепрощення ворогам!
Хай не ллють у скруті сльози,
Не гризуться каяттям.
Хор
Знищим книги борговії!
Помирімося усі!
Браття! Бог на небесі
Не забуде благодії.
Радість в келихах шумує,
Плин іскристий виграє,
Канібалів лють гамує
Кволим духу додає.
В день весілля а чи тризни,
Коли ходить круговий,
Хай до неба піна бризне,
Дух прославимо благий!
Хор
Все хвалу йому співає —
Хай гримить псалом гучний!
Дух прославимо благий,
Що над зорями витає!
Будь твердим в лиху годину,
Поміч скривдженим давай,
Всюди правду знай єдину,
Зроду клятви не ламай,
Не знижайсь перед потужним,
Коли треба — важ життям!
Шана й слава чесним, мужнім,
Згуба підлим брехунам!
Хор
Станьмо дружною сім’єю,
Жити правдою й добром
Присягнімо цим вином
Перед вишнім Судією!
Переклад з німецької Миколи Лукаша
ЧИТАЄМО, РОЗМІРКОВУЄМО, ОБГОВОРЮЄМО...
1. Поділіться своїми враженнями про прочитане.
2. Поясніть, як ви зрозуміли цей твір. Які рядки з нього ви вважаєте найголовнішими й чому? Поясніть свою думку.
3. Ознайомтеся з інформацією, поданою в рубриці «Читачам XXI століття». Обґрунтуйте, чому саме цей твір був обраний для Гімну Євросоюзу.
4. Самостійно за допомогою різних джерел, наприклад відеоканалу «Ютуб», знайдіть і послухайте музичне виконання «Оди до радості» — «Гімн Євросоюзу». Чи збігаються, на вашу думку, головні настрої твору Шиллера та його музичної версії? Аргументуйте свою позицію.
5. Якщо ви володієте німецькою мовою, прочитайте уривок із твору Шиллера «Ode an die Freude» в оригіналі. Спробуйте зробити підрядник (дослівний переклад) і порівняйте його з художнім перекладом Миколи Лукаша.
Freude, schöner Götterfunken,
Tochter aus Elysium!
Wir betreten feuertrunken,
Himmlische, Dein Heiligtum.
Deine Zauber binden wieder,
Was die Mode streng geteilt,
Alle Menschen werden Brüder,
Wo Dein sanfter Flügel weilt.
Chor.
Seid umschlungen, Millionen!
Diesen Kuß der ganzen Welt!
Brüder, überm Sternenzelt:
Muß ein lieber Vater wohnen!
Автограф «Оди до радості»
6. Обґрунтуйте, який основний пафос твору Шиллера («душа твору», його провідний настрій).
7. Вивчіть напам’ять уривок з «Оди до радості» (на ваш вибір) і підготуйтеся до його виразного читання в класі.
ЧИТАЧАМ ХХІ СТОЛІТТЯ
«Оду до радості» Фрідріх Шиллер написав 1785 р. в німецькому місті Лейпциг. Метою молодого поета і драматурга було звеличити єдність усіх людей, створити справжній гімн братерству народів. Цікаво, що спочатку ключове слово в цьому творі було не «радість», а «свобода» (Freiheit замість Freude), але 1793 р., намагаючись дистанціюватися від політики, Шиллер вніс корективи у свій твір. Сам поет усвідомлював ідеалізований настрій твору, відзначаючи в листі до друга Хрістіана Кьорнера 1800 р., що ода «далека від реальності».
Цей твір здобув світову популярність насамперед завдяки тому, що видатний німецький композитор Людвіг ван Бетховен у 1823 р. завершив свою Дев’яту симфонію грандіозним хором на текст Шиллера.
19 січня 1973 р. Рада Європи офіційно затвердила «Оду до радості» своїм Гімном, а 1993 р. вона стала Гімном Євросоюзу. Але для того щоб у багатомовній Європі всі мови мали рівні права й не було домінування жодної з них, у 2003 р. було вирішено вважати Гімном Євросоюзу лише музику, без слів.
Партитура «Оди до радості»
Послухайте «Оду до радості». https://cutt.ly/LE4a1DC
Утілення ідей «Оди до радості» в образотворчому мистецтві
ДІЗНАЄМОСЯ ПРО ВИДАТНУ ОСОБИСТІСТЬ
«Скромним генієм» називають Миколу Олексійовича ЛУКАША (1919-1988), видатного українського перекладача, який знав більш ніж 20 мов і подарував українському читачеві понад 1000 видатних творів світової літератури від 100 авторів.
Неперевершений майстер українського перекладу Григорій Кочур писав так: «Навряд чи ще якою мовою зроблено переклади такої майстерності, такої яскравості, як переклади Миколи Лукаша... Перекладацька діяльність Миколи Лукаша — це вершина української літератури. Одна з вершин, яку можемо представити цілому світові. [...] В історії українського художнього перекладу М. Лукашеві належить місце особливе, виняткове. [...] Перекладач такого діапазону — рідкісне явище не лише в українській, а й у будь-якій іншій літературі».
М. Лукашу довелося пережити вимушений «позадрукований період» після того, як він 1973 р. заступився за літературознавця Івана Дзюбу, засудженого за «антирадянську» працю «Інтернаціоналізм чи русифікація?», і запропонував посадити у в’язницю себе замість хворого на туберкульоз побратима по перу. Це був період, за словами сучасного українського перекладача Максима Стріхи, «літературної та громадянської смерті» Миколи Лукаша. Його ім’я було не просто під забороною, його вилучали з усіх енциклопедичних видань і підручників.
«Повернення» Миколи Лукаша відбулося лише в середині 80-х, за кілька років до його смерті.
ЗІ СКАРБНИЦІ ЛІТЕРАТУРНО-КРИТИЧНОЇ ДУМКИ
«За злободенністю своїх ідей, глибиною і силою художніх прозрінь, гуманістичним пафосом творчості Шиллер — наш сучасник, і сьогодні, коли в нашому суспільстві девальвовані майже всі моральні цінності, він потрібен нам більше, ніж будь-коли».
Петро Рихло, український літературознавець, перекладач
«Шиллер вважав, що лише мистецтво може повернути людину до стану первісної гармонії. На думку поета, головним рушієм для зміни світу на краще є естетичне виховання людини, тобто вдосконалення її чуття прекрасного. “Краса мусить спрямувати людей на шлях істини”, — писав Шиллер.
...Краса, вважав Шиллер, лишає незгладимий слід у душі людини. Вона її облагороджує, робить кращою».
Борис Шалагінов, український літературознавець
УКРАЇНСЬКІ СТЕЖИНИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Творчість Ф. Шиллера тісно пов’язана з Україною. Багато кого з українських митців надихала його творчість. Так, у власній бібліотеці Тараса Шевченка була збірка віршів Шиллера «Відгомін».
«Великий каменяр» Іван Франко із захватом говорив про Шиллера як про художника, якому притаманний «вогненний гуманізм і людяність», написав передмову до драми Ф. Шиллера «Вільгельм Телль».
Михайло Коцюбинський бачив прямий зв’язок між творчістю Шиллера і художніми відкриттями Тараса Шевченка.
Ольга Кобилянська зазначала, що серед тих, хто вплинув на її естетичні смаки, був, зокрема, і Фрідріх Шиллер, а Юрій Федькович, який починав свої художні шукання як німецькомовний письменник, неодноразово звертався до тем, образів і мотивів з його творів.
Пам’ятник Шиллеру перед театром у Чернівцях (зруйнований 1943 р.)
Шанував творчість німецького митця і Пантелеймон Куліш. Він чимало сприяв популяризації творчості Шиллера, перекладав його твори.
Знайомство українських читачів із творчістю Шиллера розпочалось у XIX ст.
Твори німецького письменника в різні часи перекладали Остап Левицький, Юрій Федькович, Борис Грінченко, Пантелеймон Куліш, Олена Пчілка, Дмитро Загул, Борис Тен, Микола Лукаш, Петро Рихло й ін.
І сьогодні творчість Ф. Шиллера надихає як українських митців, так і пересічних читачів. На сценах нашої країни йдуть вистави за його творами. Цікаво й те, що в місті Чернівці є парк імені Фрідріха Шиллера.
Бюст Шиллера на фасаді Чернівецького академічного обласного українського музично-драматичного театру (сучасне фото)
Літературні нотатки подорожнього
Той, хто подорожував невеличким німецьким містечком Веймар, не міг не помітити, як багато всього в цьому місті пов’язано з іменами двох видатних письменників — Йоганна Ґете та Фрідріха Шиллера. Але, безперечно, насамперед увагу всіх мешканців і гостей Веймара привертає бронзовий пам’ятник обом митцям, споруджений біля Національного театру. Скульптор Ернст Рітшельд за допомогою одного на двох вінка слави зумів передати єдність духу та справжню дружбу цих великих німців. Цікаво також те, що обидва письменники зображені одного зросту, хоча Шиллер був на 21 сантиметр вищий за Ґете.
Пам’ятник Ґете й Шиллеру у Веймарі (1857)
Цитати для душі від Фрідріха Шиллера
• Коли я ненавиджу, я ніби щось відбираю в себе; коли ж я люблю, — я цим збагачуюсь.
• Я сам своє небо, я сам своє пекло.
• Найбільша з перемог — уміння прощати.
• Утрачену хвилину не може повернути сама вічність.
Підсумовуємо вивчене
- 1. Поясніть, чому Ф. Шиллера називають «генієм істини і добра».
- 2. Підготуйте повідомлення на тему «Ф. Шиллер і Україна».
- 3. У класі обговоріть одне з висловлювань Ф. Шиллера, яке змусило вас замислитися (див. рубрику «Цитата для душі»).
- 4. Підготуйте повідомлення на тему «Просвітницька ідея об’єднання людства в “Оді до радості” Ф. Шиллера».
- 5. Підготуйте інформаційний пост1 для літературного блогу2 на тему «Фрідріх Шиллер і сучасна дійсність». Під час виконання цього завдання скористайтеся пам’яткою «Як підготувати блог на літературну тему» (див. «Ваш порадник» на другому форзаці підручника).
- 6. На власний вибір виконайте одне із завдань: намалюйте ескіз пам'ятника Ф. Шиллеру, який би ви хотіли створити; підготуйте повідомлення про дружбу Й.-В. Ґете і Ф. Шиллера; напишіть статтю до сучасного музичного журналу про «Оду до радості» Ф. Шиллера.
- 7. Розшифруйте кроссенс і на основі нього складіть розгорнуту зв’язну доповідь про Ф. Шиллера та його творчість.
1 Пост (від англ. — «повідомлення») — окреме повідомлення на веб-форумі.
2 Блог (від англ. — інтернет-журнал подій, інтернет-щоденник, онлайн-щоденник) — вебсайт, головне завдання якого регулярно розміщувати записи, зображення чи мультимедіа на певну тематику.
