Зарубіжна література. 9 клас. Ісаєва

Йоганн Вольфганг Ґете

(1749—1832)

У свідомості всього людства він є найбільшим німецьким поетом і водночас однією з найвищих вершин світової поезії.

Дмитро Наливайко, український літературознавець

Світоч поезії й науки

Йоганн Вольфганг Ґете — найвеличніший представник культури Просвітництва. У його особистості поєдналися письменник, філософ та дослідник. Кожна із цих граней надзвичайно яскраво відображає особливості століття Розуму. Водночас науковці наголошують на тому, що «феномен Ґете далеко виходить за ці рамки, захоплюючи такі сфери духу й творчості, до яких просвітники не підносилися або ж ігнорували їх»1.

1 Наливайко Д. С. Поет національний і всесвітній. — К.: Веселка, 2004.

Народився майбутній письменник 28 серпня 1749 р. у Франкфурті-на-Майні в багатій бюргерській2 родині. Наприкінці життя він напише про цей факт в автобіографічній книжці «Поезія і правда»: «Поєднання сузір’їв було щасливим: Сонце стояло під знаком Діви у своєму зеніті, Юпітер і Венера подивлялися на нього люб’язно. Меркурій — не вороже...» Природа начебто справді передбачала появу на світ нового генія.

2 Бюргер — у Німеччині та деяких інших країнах — мешканець міста.

Батьки Ґете створили всі умови для гармонійного розвитку дитини: у будинку була велика бібліотека (2000 томів) і картинна галерея, дорослі часто влаштовували лялькові вистави. Навчання хлопчика почалося з трьох років. Він оволодів основами юриспруденції, античної філософії й літератури, верхової їзди та малювання, гри на фортепіано та скрипці. Особливу увагу приділяли вивченню мов: англійської, французької, італійської та двох «мертвих» — давньогрецької й латини. Цікаво, що сам учень навіть вигадав гру у формі листування між вигаданими членами родини, кожен з яких повинен був висловлюватися однією із цих мов. Пізніше він напише: «Хто не знає чужих мов, не знає нічого і про свою».

У 1765 р. з волі батька Ґете вступив на юридичний факультет Лейпцизького університету. Однак правознавство не настільки цікавило юнака, щоб заволодіти світом його думок. Він захоплюється природничими науками, із задоволенням малює пейзажі. З особливою силою його притягує література, яка в той час розвивалась у руслі рококо. Саме в цьому стилі Ґете пише свої перші студентські вірші (літературною творчістю він захопився ще в дитинстві). Навчання в Лейпцизькому університеті перервала несподівана хвороба, через яку він змушений був повернутися додому.

Пам’ятник Ґете в Лейпцизі

Подальше оволодіння наукою юнак продовжує в університеті Страсбурга. Тут він знайомиться з видатним німецьким мислителем Й.-Г. Гердером, який відіграв важливу роль у формуванні Ґете, зокрема привернув його увагу до фольклору як могутнього джерела національної літератури. 6 серпня 1771 р. Ґете отримав ступінь ліцензіата права, але бажання робити кар’єру юриста в нього не було. Юний Ґете захопився письменництвом.

У творчості Ґете виділяють два періоди — «штюрмерський» і «веймарський».

Назва першого пов’язана з рухом «Буря й навала» (нім. «Sturm und Drang»), який розгорнувся в Німеччині в 60-80-х роках XVIII ст. й відіграв значну роль у розвитку німецької літератури. Учасниками руху були молоді люди, іменовані «бурними геніями» — німецькою штюрмерами. Вони протестували проти феодально-кріпосницьких порядків, соціальної нерівності, пригнічення особистості релігійними догмами. Озброївшись ідеями Руссо, більшість із них сповідували культ природи та концепцію «природної людини». Штюрмери високо цінували фольклор, виявляли повагу до національної своєрідності літератур. Вони ввели в моду так звану «штюрмерську драму», у центрі якої перебував молодий геній, бунтар і задирака. Заголовок однієї з таких драм і дав назву всьому рухові.

Ґете судилося стати лідером «Бурі й навали», штюрмерські погляди на життя яскраво відобразились у його творчості. У середовищі «бурних геніїв» були популярні твори про природу. Саме цій темі присвячує поетичні рядки юний Ґете. Один з найулюбленіших читачами віршів — «Майська пісня» (1771). У ньому звучить щире захоплення не лише від почуття кохання, а й від відчуття єдності природи та людини.

Захопившись фольклором, Ґете пише кілька віршів як наслідування німецької народної поезії («Дика трояндочка», «Фіалка» та інші). У пошуках образу бунтівника він звертається до міфології, і в його творчості з’являється поезія-гімн «Прометей», у якій по-просвітницьки звучить віра в безмежні можливості людини. Вірш написано у формі монологу. На відміну від міфологічного, титан, оспіваний Ґете, не йде на жодний компроміс із Зевсом.

У цей час Ґете цікавиться творчістю Шекспіра, якого тоді ще погано знали в Німеччині. Він залишив захопливі відгуки про спадщину видатного британця: «Перша ж сторінка Шекспіра, яку я прочитав, підкорила мене на все життя, а здолавши першу його річ, я стояв як сліпонароджений, якому чудотворна рука раптом подарувала зір». Підкорений магією театрального мистецтва, Ґете задумує історичну драму «Гец фон Берліхінген» (1773), яка багато чим нагадує хроніки Шекспіра. Але на відміну від Шекспіра, він прагнув до максимальної історичної достовірності.

З ранніх творів Ґете найбільшу славу приніс йому роман «Страждання юного Вертера» (1774), який називають сповіддю письменника. 23-річний Ґете приїхав у маленьке містечко Вецлер, щоб пройти практику в суді. Тут він знайомиться з прекрасною дівчиною Шарлоттою Буфф — нареченою його друга Кестнера. Ґете пристрасно закохується в неї, але, розуміючи, що не може зруйнувати щастя близьких йому людей, залишає Вецлер і повертається до рідного Франкфурта. Сюжет роману багато чим нагадує ці події. Він написаний у формі листів юнака з бюргерського середовища своєму другу, а також коментаря до них видавця. Такий вибір навіяно захопленням Ґете сентименталізмом, адже епістолярний роман1 був улюбленим жанром представників цього напряму.

1 Епістолярний роман, або роман у листах, — різновид роману, який являє собою цикл листів одного чи кількох персонажів.

Так закінчився перший, відносно короткий, «штюрмерський» період творчості письменника. Його вже добре знали як автора лірики, драми, а особливо роману. Уявити Ґете цього часу допоможе опис одного із сучасників митця: «гарний 25-річний юнак, з голови до п’ят втілення генія, сили, могутності, серце, сповнене почуття, з орлиними крилами...».

Наступний етап його творчості пов’язаний з переїздом у місто Веймар, звідси і назва — веймарський. Ґете прибув туди восени 1775 р. на запрошення вісімнадцятирічного герцога Карла-Августа. Тут він і прожив до кінця життя. Що ж сприяло прийняттю рішення залишитися у Веймарі? Насамперед Ґете приваблювала особистість Карла-Августа — правителя Веймарського герцогства. Як ви знаєте з історії, Німеччина тих часів не була цілісною державою — вона була поділена більше ніж на триста королівств, князівств, герцогств і епископств. У кожному з них панували порядки, які залежали від розуму, таланту й моральних якостей правителя. У Карлі-Августі Ґете вбачав яскраву особистість, яка допомагала талановитим людям і намагалась перетворити свою маленьку державу на справжній культурний центр Німеччини.

Адольф Мюллер. «Веймарські класики» Шиллер, Вільгельм й Александер фон Гумбольдти й Ґете (XIX ст.)

Ґете з усією відповідальністю занурився в державну діяльність: спочатку був радником герцога, потім керував військовими й фінансовими справами, обіймав посаду прем’єр-міністра, міністра культури, працював директором театру. До всього цього його спонукало щире прагнення покращити життя в герцогстві. Він опікується будівництвом доріг, розвитком лісового господарства, поновлює гірничу справу. Але невдовзі Ґете розчаровується в державній службі, оскільки переконується в неможливості здійснення багатьох його планів, які могли б радикально змінити життя суспільства. Така інтенсивна діяльність закінчується душевною кризою, вилікувати яку Ґете вирушає до Італії. На батьківщині Вергілія він пробув два роки (1786-1788). Саме там, серед розкішної італійської природи й неповторних пам’яток античної культури, Ґете чітко усвідомлює, що його головне покликання — поезія.

Повернувшись до Німеччини, він цілковито присвячує себе мистецтву слова. У його творчості відображаються нові філософсько-естетичні пошуки, названі дослідниками «веймарською класикою». Для неї було характерне повернення до принципів античного мистецтва, але не з метою реставрації минулого. Ґете сприймав античність як джерело натхнення для створення нової літератури, яка слугуватиме ідеї виховання гармонійної особистості.

Йоганн Тишбейн. Ґете в Кампаньї (1787)

У цілому ж веймарський період творчості письменника подарував світові багатогранну й багатобарвну спадщину. Це трагедії («Егмонт», «Іфігенія в Тавриді»), балади («Вільшаний король», «Учень чаклуна» та багато інших), два романи про Вільгельма Мейстера, елегії, поеми, епіграми, послання, публіцистичні статті і, звичайно ж, вірші. У 1819 р. було видано «Західно-східний диван» — збірку, яка містила лірику та прозові статті, що відображали глибокий інтерес письменника до культури Сходу. Значна частина творів цієї збірки навіяна поезією знаменитого персидського поета Гафіза. Усього перу Ґете належать понад 1600 віршів. Серед них є і поезія «Алегорія», присвячена мистецтву перекладу:

Букет нарвавши на лужку густім,

Приніс його в задумі я у дім.

Але схилились до землі квітки,

Від теплих рук зів’яли пелюстки.

Його у глек поставив я тоді, —

Й квітки, мов чудо, розцвіли в воді!

Вершечки ніжні вгору підвелись,

Зелені стебла барвами взялись,

І чути свіжість в них тепер таку,

Немов вони на рідному лужку.

Так само я, мов чудо, пізнаю

На мові іншій пісеньку свою.

Переклад з німецької Миколи Терещенка

Головним творінням Ґете справедливо вважають трагедію «Фауст». Заявивши про себе в студентські роки стилем рококо, у своїй подальшій творчості письменник звертався до різних художніх методів, характерних для неокласицизму, сентименталізму, реалізму. Його балади пройняті романтичними тенденціями.

Крім письменницького покликання, Ґете вдалося реалізувати також дар ученого. Із 56 томів веймарського видання його творів 12 (!) репрезентують наукові праці. Ось назви лише деяких із них: «Природа», «Про оптику», «Вступ до порівняльної анатомії», «До вчення про колір». Він розробив теорію прогнозування погоди; відкрив міжщелепну кістку в черепі людини; започаткував нову галузь знань — метаморфоз рослин; захопившись мінералогією, описав камінь, названий його ім’ям, — ґетит; у 1827 р. увів у літературознавство поняття «світова література».

Ґете прожив довге, сповнене яскравих подій життя. Саме в розвитку дарованих природою нахилів, у спрямуванні їх на благо суспільства він вбачав сенс людського життя. Описуючи геніального поета і вченого на схилі літ, його великий співвітчизник Генріх Гейне відзначив: «У Ґете справді уповні відчувався той збіг особистості з обдарованістю, якого вимагають від незвичайних людей. Його зовнішній вигляд був настільки ж значним, як слово, що жило в його творіннях, і образ його гармонійний, ясний, радісний, благородно сумірний, і на ньому можна було вивчати грецьке мистецтво, як по грецькій статуї. Очі були спокійні, як погляд божества... Час вкрив його голову снігом, але не зміг схилити її. Він продовжував тримати її гордо і високо, а коли говорив, то здавалося, що йому дана можливість пальцем вказувати небесним зіркам шлях, яким вони мають рухатися...»

Йозеф Карл Штилер. Портрет Й.-В. Ґете (1828)

Енді Воргол. Ґете (1973)

  • 1. Які факти з біографії Ґете вам видалися найбільш цікавими? Чому?
  • 2. Розкажіть, яку роль у формуванні особистості письменника відіграла його родина.
  • 3. Поясніть, як ви розумієте висловлювання Ґете про мову.
  • 4. Які два періоди виділяють у творчості Ґете? Дайте їх стислу характеристику.
  • 5. Порівняйте два словесні портрети письменника, наведені у статті. Яких періодів життя Ґете вони стосуються? Що увиразнюють у його особистості?
  • 6. Поділіться вашим враженням від вірша «Алегорія». З якою метою автор використав у цій поезії алегорію?
  • 7. Користуючись матеріалами статті та Інтернету, підготуйте презентацію на тему «Наукові досягнення Ґете».
  • 8. У чому Ґете вбачав сенс людського життя? А в чому його вбачаєте ви?
  • 9. Як ви думаєте, чому саме такий епіграф обрано до цієї статті?
  • 10. Зверніть увагу на афоризми Ґете (див. рубрику «Цитата для душі»). Як вони розкривають його філософські погляди?

Цитата для душі від Йоганна Вольфганга Ґете

• Треба поливати власний сад, якщо ми не можемо дати дощу всій країні.

• Людина пізнає світ через пізнання самої себе, а себе — через пізнання світу.

• Знайомлячись із людиною, я передовсім запитую, чим вона займається. Як? У якій послідовності? І відповідь на ці запитання визначає мою думку про неї на все життя.

• Лиш той життя і волі гідний, хто б’ється день у день за них.

Будинок-музей Ґете у Веймарі (сучасне фото)

МАЙСЬКА ПІСНЯ

Як оживає

Навкруг земля!

Радіють сонцю

Луги й поля.

Цвіте, рясніє

Квіт на гілках,

Різноголосся

В чагарниках.

Пісні лунають

В серцях усіх.

О сонце, земле!

Блаженство втіх!

Кохання вічне!

І вічний чар

Вершин, що вранці

Сягають хмар.

Благословляєш

Ти кожен квіт,

Врожайну ниву

Й увесь наш світ

Дівчино мила,

Життя моє!

Любов у серці

Гніздечко в’є.

Як любить жайвір

Небесний спів,

Красу розквітлу

Ранніх полів,

Так я до тебе

Несу жагу,

Бо ти даруєш

Мені снагу.

Жити, співати

Нові пісні.

Будь щастям, люба,

Навік мені!

Переклад з німецької Петра Тимочка

Ілюстрація Фрідеріка Сесенхейма (XIX ст.)

ЧИТАЄМО, РОЗМІРКОВУЄМО, ОБГОВОРЮЄМО

  • 1. Якими почуттями та настроями пронизаний вірш «Майська пісня»?
  • 2. Словесно намалюйте картину, яка постала у вашій уяві після прочитання вірша. Які барви ви обрали б для ілюстрації до нього?
  • 3. Поясніть роль дієслів, риторичних звертань й окличних речень у цій поезії.
  • 4. Зверніть увагу на ритм вірша. Чому, на ваш погляд, він підпорядкований?
  • 5. Прокоментуйте думки відомих літературознавців, наведені в рубриці «Зі скарбниці літературно-критичної думки». Яка з них видалась вам найцікавішою?
  • 6. Якщо ви вивчаєте німецьку мову, прочитайте вірш в оригіналі й порівняйте його з перекладом Петра Тимочка. Зверніть увагу на те, чи вдалося перекладачу зберегти ідейно-тематичну сутність, емоційний настрій оригіналу, його ритм.

MAILIED

Wie herrlich leuchtet

Mir die Natur!

Wie glänzt die Sonne!

Wie lacht die Flur!

Es dringen Blüten

Aus jedem Zweig

Und tausend Stimmen

Aus dem Gesträuch

Und Freud’ und Wonne

Aus jeder Brust.

O Erd’, o Sonne!

O Glück, o Lust!

O Lieb’, o Liebe!

So golden schön,

Wie Morgenwolken

Auf jenen Höhn!

Du segnest herrlich

Das frische Feld,

Im Blütendampfe

Die volle Welt.

O Mädchen, Mädchen,

Wie lieb’ ich dich!

Wie blickt dein Auge!

Wie liebst du mich!

So liebt die Lerche

Gesang und Luft,

Und Morgenblumen

Den Himmelsduft,

Wie ich dich liebe

Mit warmem Blut,

Die du mir Jugend

Und Freud’ und Mut

Zu neuen Liedern

Und Tänzen gibst.

Sei ewig glücklich,

Wie du mich liebst!

  • 7. Підготуйте виразне читання «Майської пісні».

ЗІ СКАРБНИЦІ ЛІТЕРАТУРНО-КРИТИЧНОЇ ДУМКИ

«Ось славнозвісна “Майова пісня”, яку слушно називають віршем-вигуком, віршем-поривом; вона майже поспіль складається з вигуків, що виражають радість життя й радість любові, які зливаються в один дзвінкий емоційний акорд. Весняне буяння природи тут не барвисте тло любовного почуття і не музичний акомпанемент — вони становлять органічну єдність, внаслідок чого почуття втрачає індивідуальні риси й стає могутньою стихійною силою, що цілком захоплює і скоряє».

Дмитро Наливайко, український літературознавець

«Поет малює узагальнену картину весняної природи, що пробудилася після сну. Пейзаж дано не описово, а дієво; у поезії переважають дієслова... Пісня сповнена вигуків, що виражають радість життя, щастя існування, переможну міць буття. Захоплення природою, красою життя невіддільне від щастя в коханні... Людина — невіддільна частина природи, і її радість полягає в усвідомленні своєї єдності з нею.

“Майська пісня” — яскраве вираження світогляду молодого Ґете. Тут нема поділу між думкою та її поетичним втіленням. Думка стала образом, почуттям, дією. Органічне злиття філософського й поетичного бачення світу — одна з найважливіших особливостей лірики Ґете».

Олександр Анікст, російський літературознавець

«“Майська пісня”... подає нам естетичний портрет поета. Ґете, в майбутньому чудовий лірик краєвиду, що завжди прагне обрати якусь віддалену і високу точку для огляду, тут постає перед нами в центрі природи, яка всміхається йому... Природа характеризується словами, що співвідносяться з людськими емоціями, і від цього емоції набувають ширшого змісту».

Борис Шалагінов, український літературознавець

ПРОМЕТЕЙ

Вгорни небо твое, Зевсе,

Імлою хмар,

Вчини як отой хлопчак,

Що толочить будяки,

Влучай в дуби й верхів’я гір, —

Тільки мою землю

Мені залиши,

І мою хатину, будовану не тобою,

І вогнище моє

Із розжареним приском,

Якому ти заздриш.

Не знаю нікого біднішого

Під сонцем, ніж ви, богове!

Нещедро ви живите

Данням офір

І духом молитов

Вашу величність.

Ви б геть змарніли, якби

Не жебраки і діти,

Дурники, повні надії.

Коли я був малий, тоді,

Не знаючи, що, де і як,

Звертав свої заблудні очі

До сонця, чи нема там вгорі

Вуха, що скарги мої почуло б,

Серця, що так, як моє,

Пригноблених би пожаліло,

Хто допоміг

Гордість титанів мені здолать?

Генріх Фрідріх Штюмер. Прометей несе вогонь людям (1817)

Хто від смерті мене врятував,

Від долі раба?

Чи не ти само це звершило,

Серце, в паланні святім?

Чи не палало, юне і добре, ти,

Марно дякуючи за рятунок

Тому, хто спить у високості?

Тебе шанувати? Чому?

Може, зм’якшив ти колись

Болі знедоленим?

Може, притишив колись

Сльози настрашених?

Чи не всемогутній Час

Мужа із мене викував?

Чи не одвічна судьба

Владує і мною, й тобою?

Либонь, ти гадаєш,

Що зненавидіти життя я мушу,

Втекти десь в пустелю,

Бо не всі вже

Пуп’янки мрій достигли?

Ну, тут я сиджу і формую

Людей на свій образ —

Поріддя, що подібне до мене,

Щоб мучитися, щоб ридати,

Щоб втішатися, щоб радіти, —

І зневажати тебе,

Як я!

Переклад з німецької Миколи Бажана

ЧИТАЄМО, РОЗМІРКОВУЄМО, ОБГОВОРЮЄМО...

  • 1. Розкажіть, яке враження справив на вас цей вірш.
  • 2. Яким постає Прометей у поезії Ґете? Що саме в його образі увиразнює автор?
  • 3. Як ви розумієте такі слова Прометея: «Не знаю нікого біднішого під сонцем, ніж ви, богове!» ?
  • 4. Чи згодні ви з тим, що твір написано у формі ліричного монологу? Обґрунтуйте свою відповідь.
  • 5. Поясніть, чому цю поезію називають гімном Прометею.
  • 6. Порівняйте два образи Прометея — міфологічного і створеного Ґете. Що в них спільного, а що відмінного?
  • 7. Підготуйте виразне читання твору.
  • 8. Створіть постер гімну «Прометей», який би відображав його ідею.
  • 9. Підготуйте мультимедійну презентацію на тему «Образ Прометея у світовій літературі».

У ТВОРЧІЙ МАЙСТЕРНІ ПИСЬМЕННИКА

ПРО ПОЕЗІЮ-ГІМН «ПРОМЕТЕЙ»

У Ґете був задум написати драматичний твір про Прометея, але йому не судилося завершити його. Саме для цього твору і призначався гімн «Прометей». Класичний античний міф про титана, прикутого Зевсом до скелі за те, що він викрав у богів вогонь для людей, був переосмислений Ґете в бунтарському дусі. У давньому міфі Прометей урешті-решт змирився й був пробачений Зевсом. Ґетівський Прометей непримиренний, він упевнений, що боги безсилі зруйнувати те, що він зробив для блага людей. Його ненависть до богів — вираження протесту проти всілякої тиранії, небесної та земної. Помилкова віра особливо обурює Прометея. Він сам колись вклонявся богам, але зрозумів безплідність надії на допомогу небес людям.

Поставши проти богів, Прометей мріє про те, щоб люди зреклися покори. Він хоче створити людей таких же вільних, як він сам.

«Прометей» — вершина бунтарства молодого Ґете. Порив до свободи поєднується в гімні з вільною поетичною формою, дуже органічною для цього вірша.

За працею Олександра Анікста «Творчий шлях Ґете»

ЧИТАЧУ ХХІ СТОЛІТТЯ

Образ Прометея знайомий вам не лише за давньогрецьким міфом, а й за трагедією Есхіла «Прометей закутий», яку ви вивчали у 8 класі. Крім того, до нього звертались англійці Джордж Гордон Байрон, Персі Біші Шеллі, українські поети Тарас Шевченко, Іван Франко, Павло Тичина, Максим Рильський, Андрій Малишко та багато інших. Прометей був одним з улюблених образів і Лесі Українки, наголошуючи на цьому, поетесу часто називають «дочкою Прометея». Їй належать такі рядки:

Я честь віддам титану Прометею,

Що не творив своїх людей рабами,

Що світив не словом, а вогнем,

Боровся не в покорі, а завзято...

Я вслід йому піду.

ВІЛЬШАНИЙ КОРОЛЬ

Хто пізно так мчить у час нічний?

То їде батько, з ним син малий.

Чогось боїться і мерзне син —

Малого тулить і гріє він.

— Чому тремтиш ти, мій сину, щомить?

— Король вільшаний он там стоїть!

Він у короні, хвостатий пан!

— То, сину, вранішній туман!

«Любе дитя, до мене мерщій!

Будемо гратись в оселі моїй,

Квіти прекрасні знайду тобі я,

У злото матуся одягне моя».

— Мій тату, мій тату, яке страшне!

Як надить вільшаний король мене!

— Годі, маля, заспокойся, маля!

То вітер колише в гаю гілля!

«Хлопчику любий, іди ж до нас!

Дочки мої у танку в цей час,

Дочки мої тебе прийдуть стрічать,

Вітати, співати, тебе колихать!»

Скульптура Короля ельфів у Єні

— Мій тату, мій тату, туди подивись!

Он королівни вільшані зійшлись!

— Не бійся, мій синку! Повір мені:

То верби сивіють в далині!

«Мені, хлопче, люба краса твоя!

З неволі чи з волі візьму тебе я!»

— Мій тату, мій тату, він нас догнав!

Ой, як болюче мене він обняв!

Батькові страшно, батько спішить,

В руках його хлопчик бідний кричить;

Насилу додому доїхав він,

В руках уже мертвий лежав його син.

Переклад з німецької Максима Рильського

ERLKÖNIG

Wer reitet so spät durch Nacht und Wind?

Es ist der Vater mit seinem Kind;

Er hat den Knaben wohl in dem Arm,

Er fasst ihn sicher, er hält ihn warm.

Mein Sohn, was birgst du so bang dein Gesicht? —

Siehst, Vater, du den Erlkönig nicht?

Den Erlenkönig mit Kron’ und Schweif? —

Mein Sohn, es ist ein Nebelstreif. —

«Du liebes Kind, komm, geh mit mir!

Gar schöne Spiele spiel’ ich mit dir;

Manch’ bunte Blumen sind an dem Strand,

Meine Mutter hat manch gülden Gewand.» —

Mein Vater, mein Vater, und hörest du nicht,

Was Erlenkönig mir leise verspricht? —

Sei ruhig, bleibe ruhig, mein Kind;

In dürren Blättern säuselt der Wind. —

«Willst, feiner Knabe, du mit mir gehn?

Meine Töchter sollen dich warten schön;

Meine Töchter führen den nächtlichen Reihn

Und wiegen und tanzen und singen dich ein.» —

Карл Густав Kapyc. Ілюстрація до балади Ґете «Вільшаний король» (1828)

Mein Vater, mein Vater, und siehst du nicht dort

Erlkönigs Töchter am düstern Ort? —

Mein Sohn, mein Sohn, ich seh’ es genau:

Es scheinen die alten Weiden so grau. —

«Ich liebe dich, mich reizt deine schöne Gestalt;

Und bist du nicht willig, so brauch’ ich Gewalt». —

Mein Vater, mein Vater, jetzt faßt er mich an!

Erlkönig hat mir ein Leids getan! —

Dem Vater grauset’s; er reitet geschwind,

Er hält in Armen das ächzende Kind,

Erreicht den Hof mit Mühe und Not;

In seinen Armen das Kind war tot.

ЧИТАЄМО, РОЗМІРКОВУЄМО, ОБГОВОРЮЄМО...

  • 1. Які думки, почуття, настрої навіяла вам ця балада?
  • 2. Опишіть, яким ви уявляєте Вільшаного короля. Завдяки чому у вашій уяві виник його образ?
  • 3. Чи згодні ви з тим, що батько й син по-різному сприймають природу? Аргументуйте свою відповідь текстом балади.
  • 4. Що, на ваш погляд, символізують такі образи балади, як час нічний, туман і вітер?
  • 5. Чи можна стверджувати, що в баладі переплітаються реальне й фантастичне? Доведіть свою думку.
  • 6. Проаналізуйте композицію балади. У чому полягають її особливості?
  • 7. Зверніть увагу на ритм балади. Як би ви його схарактеризували? Чи допомагає він читачеві уявити швидкий біг коня?
  • 8. Доведіть, що твір «Вільшаний король» — балада.
  • 9. Сучасний український літературознавець, дослідник творчості Ґете Б. Шалагінов зазначає, що в баладі «Ґете протиставляє два начала, взаємодія яких у житті так хвилювала просвітителів: почуття, уяву і — здоровий глузд». У чому виражається це протиставлення?
  • 10. Як ви думаєте, до яких проблем людського буття хотів привернути увагу читачів цієї балади Ґете?
  • 11. Якщо ви вивчаєте німецьку мову, прочитайте твір в оригіналі та порівняйте назву оригіналу балади («Erlkönig») і назви перекладів («Вільшаний король» у перекладі М. Рильського, «Лісовий цар» — Б. Грінченка, «Вільшаний цар» — П. Куліша, «Вільховий король» — Д. Загула). Визначте, яка назва, на вашу думку найвдаліше відображає заголовок оригіналу. Обґрунтуйте свою відповідь.
  • 12. Прослухайте текст мовою оригіналу за таким посиланням: http://lesung.podspot.de/post/goethe-erlkonig/ Проаналізуйте виконавську майстерність читця. Чи вдалось йому передати таємничий і тривожний дух балади? Чи відповідає цьому завданню музичне оформлення читання?
  • 13. Підготуйте виразне читання твору в перекладі або в оригіналі.

Ілюстрація до балади Ґете «Вільшаний король» (гравюра XIX ст.)

У ТВОРЧІЙ МАЙСТЕРНІ ПИСЬМЕННИКА

ПРО БАЛАДУ «ВІЛЬШАНИЙ КОРОЛЬ»

Зазвичай природа в Ґете благодатна і зцілює людину від бід і страждань. У баладах вона виявляється втіленням таємничих сил, ворожих людям. Саме таке почуття пронизує казку-баладу про Вільшаного короля, який губить юні душі.

Ґете використав не лише типові фольклорні мотиви про чудовиськ, що мешкають у лісах, а й застосував також традиційну форму пісенного діалогу, притаманну багатьом народним баладам. За винятком першої та останньої строф, які мають описовий характер, шість чотиривіршів являють собою промови, звернені один до одного вершником і його сином. Сам ритм балади таїть у собі щось тривожне. У квапливому бігу через нічний ліс чути не лише стукіт копит:

Хто пізно так мчить у час нічний?1

1 Балада цитується в перекладі Максима Рильського.

І з якою виразністю передано в кінці балади зупинку бігу. Спочатку ритм, що говорить про стрімкість бігу коня, в останньому рядку все обривається — і ця страшна поїздка, і життя юного сина:

Батькові страшно, батько спішить,

В руках його хлопчик бідний кричить;

Насилу додому доїхав він,

В руках уже мертвий лежав його син.

Такою ж майстерною є композиція діалогу. Другу строфу можна зрозуміти просто: страх сина і заспокійливі слова батька. Але в їхніх словах є й інший, глибший зміст. Для дитини природа сповнена таємниць і небезпек; вона заселена дивними істотами, одночасно чарівливими й небезпечними. Батько ж не бачить у природі жодних див. Там, де сину ввижається Вільшаний король у короні з густою бородою, батько помічає лише вранішній туман, що біліє над водою.

Авторська мова описова, але не суха, вона пронизана живим співчуттям до того, що діється, й особливо — до страхів дитини.

Слова батька свідчать про його розсудливість і невіру в дива. У них звучить, однак, любов до сина й турбота про нього.

Мовлення таємничого Вільшаного короля сповнене магічної сили, воно — плід страху і хворобливої уяви дитини. Репліки дитини з дивовижною правдивістю передають страх, що охопив хлопчика.

Юрій Князев. Вільшаний король (1984)

У словах батька і сина два різні сприйняття природи — для одного вона складається з простих і зрозумілих явищ, для іншого — сповнена таємниць і невідомості. Сумна кінцівка балади показує, що правий був син з його живим дитячим чуттям.

Звісно, Ґете не вірить у міфічні лісові істоти. Буквальне розуміння балад лише б завадило осягненню їхнього дійсного змісту. Усіляка міфологія використовується Ґете символічно. «Вільшаний король» — вираження того почуття таємничості природи, незвіданих її сил, яке спостерігається і в інших творах Ґете. Природа для поета жива, і він населяє її фантастичними істотами, але не з наївною вірою дикуна, а з поетичним почуттям цивілізованої людини, якій жодна наука не заважає відчувати чари природи, цілком віддаючись відчуттю живих сил, що наповнюють її.

За працею Олександра Анікста «Творчий шлях Ґете»

УКРАЇНСЬКІ СТЕЖИНИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Одна з цікавих тем для дослідження — «Ґете й Україна». Творчість письменника і вченого була добре відома в Україні вже на початку XIX ст. Ґете листувався з опікуном Харківського навчального округу Северином Потоцьким. У 1827 р. німецький письменник був обраний почесним членом Ради Харківського університету.

До німецького генія з високою шаною ставився Тарас Шевченко, називаючи його великим. Перший переспів з Ґете українською мовою — балада «Рибалка» (1827) — належить Петрові Гулаку-Артемовському.

Багато віршів Ґете, а також значну частину «Фауста» переклав Іван Франко. Крім того, українською мовою твори Ґете перекладали Борис Грінченко, Максим Рильський, Микола Бажан, Микола Лукаш, Василь Стус і багато інших. Павло Филипович присвятив йому вірш, який так і назвав — «Ґете».

ЗІ СКАРБНИЦІ ЛІТЕРАТУРНО-КРИТИЧНОЇ ДУМКИ

«Ґете створює ліричну поезію нового взірця, досягає в ній незвичайної безпосередності й щирості поетичного вираження. Поезія Ґете почала зображати внутрішнє життя людини в динаміці, вона — вся рух, уся ритм і музика. І якщо раніше поети широко вдавалися до опосередковуючої образності — уособлень і персоніфікацій, алегорій і риторичних фігур, умовних стилізацій тощо, — то в Ґете майже зовсім зникає дистанція між переживанням і його словесним виразом. Слово в нього стає немов безпосереднім чуттєвим втіленням побаченого й пережитого поетом».

Дмитро Наливайко, український літературознавець

«Ґете — один із найвеличніших поетів світу, майстер художнього, виразного мовлення, дивовижно музичного, такого, що чарує ритмом, звучністю, мелодією, сповненого яскравими образами, які розкривають красу природи, силу і глибину почуттів; усе багатство душевного світу людини звучить у цій поезії, то ніжній, то бурхливій, то роздумливій, то енергійній, такій, що використовує різноманітні можливості словесного виразу».

Олександр Анікст, російський літературознавець

Мистецькі передзвони

Твори Ґете стали джерелом натхнення для багатьох музикантів. Так, неодноразово була покладена на музику його «Майська пісня». Найвідомішим музичним твором за цим віршем є мелодія, написана німецьким композитором Людвігом ван Бетховеном. Балада «Вільшаний король» також надихала багатьох музикантів, зокрема австрійця Франца Шуберта, який створив композицію з однойменною назвою.

Кольорове коло символізує людський розум і життя душі. Малюнок Ґете (1809)

Підсумовуємо вивчене

1. Поясніть, чому Ґете називають світочем поезії та науки.

2. Підготуйтесь до рольової гри «Інтерв’ю з письменником». Які запитання ви поставили б Ґете?

3. Який із прочитаних творів Ґете справив на вас найбільше враження? Чому?

4. Чи можна сказати, що балада «Вільшаний король» перегукується з офортом Ф. Гойї «Сон розуму породжує чудовиськ»? Якщо так, то чим саме?

5. Установіть співвідношення між двома колонками:

  • А «Вільшаний король»
  • Б «Майська пісня»
  • В «Прометей»
  • 1 гімн
  • 2 балада
  • 3 вірш

6. Пригадайте, у якому з прочитаних творів переплітається реальне і фантастичне:

  • А «Прометей»
  • Б «Майська пісня»
  • В «Вільшаний король»

7. Усно доповніть такі речення:

• «Твір ... називають гімном, тому що ...»;

• «У творі “Вільшаний король” Ґете протиставляє ...».

8. Складіть асоціативне гроно на тему «Йоганн Вольфганг Ґете».

9. Підготуйте презентацію «Ґете і Україна».

10. Як у ліриці Ґете відобразились ідеї Просвітництва?

11. На основі прочитаних творів напишіть есе на одну з тем:

• «Сторінками поезії Ґете»;

• «“Вільшаний король”: природа очима сина і батька»;

• «Радість життя і радість любові у “Майській пісні”»;

• «Два образи Прометея — міфологічний і ґетівський».

12. Чим, на ваш погляд, цікавими для сучасної людини можуть бути життєпис і творча спадщина Ґете?

13. Підготуйте буктрейлер до збірки, в яку увійшли б прочитані вами поезії Ґете.