Зарубіжна література. 9 клас. Ісаєва

Рей Дуглас Бредбері

(1920—2012)

• Використовуючи відому вам інформацію й додаткові джерела, підготуйте повідомлення на тему «Майстер фантастики Рей Бредбері».

• Серед друзів, знайомих, батьків проведіть невеличке опитування про те, що їм відомо про Рея Бредбері, і розкажіть про це в класі.

Я не намагаюсь передбачити майбутнє. Я намагаюсь йому запобігти.

Рей Бредбері

Справжній метр1 фантастики

1 Метр — учитель, наставник.

«Я насамперед маг. Маг, який здатен створювати різноманітні речі... я займаюся чарівництвом...». Ці слова належать одному з найвидатніших фантастів світу — американському письменникові Рею Дугласу Бредбері. Одного простого правила він дотримувався все життя: «Роби те, що любиш, і люби те, що ти робиш!».

Він прожив 91 рік, залишив нащадкам 11 романів, 300 оповідань, 21 п’єсу і 28 сценаріїв для фільмів. На його честь названі астероїд і навіть кратер на Марсі.

Бредбері не втомлювався повторювати, що кожного дня у дзеркалі бачить щасливця, бо успішно займається улюбленою справою.

Його називають справжнім метром фантастики, і з цим важко не погодитися, адже він умів бути однаково цікавим і дітям, і молоді, і дорослим.

Любов до літератури в нього виникла ще в дитинстві. Не отримавши вищої освіти, він все ж таки здобув енциклопедичні знання завдяки читанню книжок. Невипадково сам письменник вважав себе «випускником бібліотек» і навіть жартома називав Жуля Верна своїм батьком. Книжки навчили його розпізнавати добро і зло й захопили фантастикою.

Тому не дивно, що творча позиція письменника сформувалася під впливом одного з героїв романів Жуля Верна. «Усі ми схожі на капітана Немо: йому не подобалося, як влаштований світ. Замість того, щоб його руйнувати, він створює світ, який йому потрібний. У такий спосіб він дає нам урок... Так й автори наукової фантастики...» — говорив Бредбері.

Але шлях до письменництва був непростим.

Уже у 12 років у Бредбері з’явилася перша «робота»: у неділю він читав оповідання для дітей на місцевому радіо. Тоді ж почав писати оповідання про «червону планету» — Марс — і працювати розповсюджувачем преси. Згодом він розповідав: «Коли я продавав газети, друзі запитували мене: “Що ти тут робиш?”. Я відповідав: “Стаю письменником”. — “Ти виглядаєш не по-письменницьки”, — говорили вони. — “Проте я відчуваю себе письменником”, — заперечував я».

Приблизно у 20 років він уже був остаточно переконаний, що обов’язково стане письменником. «Я почав читати твори Достоєвського, коли мені було 20 років. Із його книжок я дізнався, як треба писати романи й розповідати історії. Я читав й інших авторів, коли був молодшим, але Достоєвський був основним для мене», — згадував Р. Бредбері в одному з інтерв’ю.

Прінт на футболці з портретом Бредбері

Література стала справою всього його життя. Сам він згадував про це так: «Я був дуже бідний, не мав грошей, але так захопився писанням, що не зважав на злигодні. Коли ви займаєтесь улюбленою справою, ви не помічаєте, що у вас немає грошей, становища...». Усе вийшло так, як він і планував. Від часу появи друком «Марсіанських хронік» (1950), які зробили його відомим на весь світ, і до останнього роману «Прощавай, літо» у 2006 р. Бредбері майже щороку випускав збірку оповідань і кожні п’ять років — роман.

Ви будете читати один з найвідоміших творів письменника — роман «451° за Фаренгейтом». Цікаво, що в назві роману є помилка. Бредбері вважав, що 451 градус за Фаренгейтом — це температура, за якої самозаймається папір. Так проконсультував письменника фахівець пожежної служби, який сплутав температурні шкали за Фаренгейтом і за Цельсієм. Насправді папір самозаймається за температури трохи вище за 450 градусів за Цельсієм. І хоча помилка була виявлена, назву роману не змінили, тому що врешті-решт головне в ньому не це. Для Бредбері цей роман був дуже важливий, невипадково письменник попросив написати на своєму надгробку: «Автор “451° за Фаренгейтом”».

Колись в одному з інтерв’ю йому поставили запитання: «Якби сьогодні на вашому задньому дворі приземлилися інопланетяни, що б ви запитали у них?». Бредбері відповів так: «Я б запитав: що для вас життя? Чи означає воно для вас те саме, що і для мене? Адже справді життя — дивний дар!».

Він дуже любив життя. І це почуття було взаємним.

Рей Бредбері неодноразово наголошував, що фантастичні твори звернені передусім до читачів, у яких нестандартне сприйняття світу й велика жага до пізнання.

А чи належите до таких читачів ви?

  • 1. Прокоментуйте назву статті й епіграф до неї.
  • 2. Розкажіть, що вплинуло на вибір життєвої долі Р. Бредбері.
  • 3. У парах або в мікрогрупах підготуйте постер на тему «Метр фантастики — Рей Дуглас Бредбері».

Юрій Лаптєв. Ілюстрація до «Марсіанських хронік»

ЧИТАЧУ ХХІ СТОЛІТТЯ

Рей Бредбері за своє довге і плідне життя був лауреатом багатьох літературних премій. Не залишився без нагород і роман «451° за Фаренгейтом». Цей твір отримав 1954 р. (вручалася ретроспективно 2004 р.) літературну премію в галузі фантастики «Хьюго». Вона була заснована 1953 р. Всесвітнім конвентом наукової фантастики й названа на честь американця Хьюго Гернсбека — видавця перших спеціалізованих науково-фантастичних журналів. Премія присуджується щорічно за найкращі фантастичні твори, написані англійською мовою.

2007 р. до колекції нагород письменника додалася ще одна: він отримав одну з престижних американських премій — Пулітцерівську, засновану американським журналістом і видавцем Джозефом Пулітцером. З 1917 р. премія присуджується в галузі журналістики й літератури, мистецтва й театру США. Р. Бредбері отримав її з таким формулюванням: «За видатну, плідну та глибоко впливову літературну кар’єру неперевершеного автора наукової фантастики й фентезі».

До вивчення роману

«451° ЗА ФАРЕНГЕЙТОМ»

ЧИТАЄМО, РОЗМІРКОВУЄМО, ОБГОВОРЮЄМО...

  • 1. Поділіться своїми враженнями від прочитаного.
  • 2. Розкрийте, яке суспільство описує Бредбері. Які закони панують у цьому суспільстві? Свою відповідь підтвердіть цитатами з тексту.
  • 3. Схарактеризуйте головного героя роману Монтеґа. Чим він пишається на початку твору? Як і чому змінюються його погляди? Свою відповідь аргументуйте.
  • 4. Начальник Монтеґа, брандмейстер Бітті, зазначає, що вони «борці за щастя». Як тлумачить поняття щастя влада? Які складові цього «щастя»? Обґрунтуйте свою думку.
  • 5. Поясніть, чому в описаному в романі суспільстві спалюють книжки. Чи всі книжки знищують? Хто і як визначає, яка книжка є небезпечною? Аргументуйте свою відповідь.
  • 6. Прокоментуйте слова дядька Клариси: «Урешті-решт, ми живемо у вік, коли люди вже не є цінністю. Людина в наш час — наче паперова серветка: її виривають, викидають, беруть нову, виривають, кидають... Люди не мають свого обличчя». У класі проведіть дискусію на тему «Що має робити людина, щоб зберегти своє обличчя?».
  • 7. Як ви гадаєте, чому небезпечними є саме книжки, а не телебачення? Чому владі вигідно, щоб людину з усіх боків оточували телевізійні стіни? Знайдіть у тексті й порівняйте, як це пояснюють брандмейстер Бітті та Фабер. Висловте свою позицію щодо цього.
  • 8. Поясніть, як ви розумієте епіграф до твору.
  • 9. Використовуючи текст, доведіть, що Р. Бредбері описує тоталітарне суспільство, у якому будь-яке інакомислення неприпустиме.
  • 10. Підготуйте мотиватор з висловлюваннями з твору, які змусили вас замислитися.

Мистецькі передзвони

Твори Рея Бредбері неодноразово екранізували. Серед кіноверсій, поставлених за текстами великого фантаста, найбільшою популярністю користується фільм «451° за Фаренгейтом» режисера Франсуа Трюффо, який вийшов на широкі екрани 1966 р. Сам Бредбері схвально сприйняв цю картину, йому сподобалася і режисерська інтерпретація, і гра акторів, хоча і звернув увагу, що виконавиця ролі Клариси виглядає дещо не так, як він її описав у романі.

Фільм має деякі відмінності порівняно з текстом. Так, режисер змінив фінал: Клариса не помирає, а залишає місто разом з Монтеґом. А роль Фабера зовсім незначна. Привертають увагу й деякі «знахідки» режисера. Так, Ф. Трюффо, щоб увиразнити головну ідею твору, найбільше сфокусувався на сценах спалення книжок, натомість сцени погоні й війни зробив короткими. Цікаво й те, що у фільмі нічого не можна прочитати: титри картини озвучує голос за кадром, а газети в руках героїв містять лише фотографії.

Постер кінофільму «451° за Фаренгейтом»

ЗІ СКАРБНИЦІ ЛІТЕРАТУРНО-КРИТИЧНОЇ ДУМКИ

«Роман “451° за Фаренгейтом” надає яскраву картину суспільства, яке боїться смерті, але намагається зовні здаватися щасливим, у якому в людей багато механізмів і пристроїв, проте повністю відсутній доступ до великих ідей і книжок, здатних дати можливість мислити самостійно. Коли суспільство вірить, що воно зможе якимось чином уникнути смерті, насправді воно все більше наближається до неї».

Девід Моген, американський літературний критик

«Для того щоб виправдати свій погляд на майбутнє, Бредбері аналізує потенційні загрози, які підстерігають нас, і показує, до яких серйозних наслідків вони можуть призвести. Водночас письменник не каже, що це неминуче станеться. Він говорить інше: ось що може відбутися, якщо ми не вживемо заходів, отож, якщо ми хочемо уникнути біди, візьмімося за справу сьогодні, оскільки завтра вже може бути запізно».

Айзек Азімов, американський письменник-фантаст

ЧИТАЧУ ХХІ СТОЛІТТЯ

У своїх творах Рей Бредбері передбачив появу деяких сучасних технічних пристроїв. Не став винятком і роман «451° за Фаренгейтом». Так, механічні банківські роботи, описані у творі Бредбері, — це, по суті, добре відомі нам банкомати, а телевізійна стіна, за допомогою якої герої твору спілкуються одне з одним на відстані, — це не тільки аналог сучасних плазмових телевізорів, а й та стіна популярної соціальної мережі Facebook, через яку багато з нас відправляють й отримують повідомлення. Радіоприймачі «Черепашки», які носили у вухах герої твору, є прямим прототипом сучасних навушників і портативних плеєрів, що з’явилися лише через 26 років після появи роману.

Обкладинка першого видання роману (1953)

ЧИТАЧУ ХХІ СТОЛІТТЯ

В історії відомі факти масового спалення книжок. Одне з них відбулося 10 травня 1933 р. в Німеччині. У цей день у Берліні та деяких інших містах країни були знищені на вогнищі книжки, що не відповідали ідеології гітлерівського режиму. На згадку про це 1995 р. на одній із центральних площ Берліна Бебельплац був споруджений меморіал «Книжки, що пішли під землю» роботи ізраїльського скульптора Міхі Ульманна. За задумом автора, у центрі площі під товстим склом розташована яскраво освітлена кімната з порожніми книжковими полицями, а поруч на табличці — цитата Генріха Гейне: «Це була лише прелюдія, там, де спалюють книжки, згодом спалюють і людей».

Розпочинаючи з 1947 р., як нагадування про цей ганебний день в історії Німеччини, щороку 10 травня відзначають День книги.

Меморіал «Книжки, що пішли під землю» в Берліні

Цитата для душі від Рея Бредбері

• Важко сказати, у який саме момент народжується дружба. Коли по краплині наливаєш воду в посудину, буває якась одна, остання крапля, від якої вона раптом переповнюється, і рідина переливається через край, так і тут у низці добрих вчинків якийсь один раптом переповнює серце.

• Коли людині сімнадцять, вона знає все. Якщо їй двадцять сім і вона, як і раніше, знає все, — це означає, що їй усе ще сімнадцять.

• У людини є одна чудова властивість: якщо доводиться все починати спочатку, вона не впадає у відчай і не втрачає мужності, бо вона знає, що це дуже важливо, що це варто зусиль.

• Є злочини гірші, ніж спалювати книжки. Наприклад — не читати їх.

• Усьому свій час. Час руйнувати і час будувати. Час мовчати і час говорити.

Підсумовуємо вивчене

  • 1. Прочитайте висловлювання Рея Бредбері: «Фантастика про майбутнє допомагає жити нині. Адже майбутнє народжується з теперішнього. Майбутнє створюється нами тепер. Кожної хвилини, яку ми переживаємо, нам надана можливість створювати майбутнє». Чи погоджуєтеся ви з таким твердженням? Аргументуйте свою думку.
  • 2. За допомогою конкретних прикладів з роману «451° за Фаренгейтом» розкажіть, як у творі розкривається тема знецінення культури.
  • 3. Схарактеризуйте основні образи твору Р. Бредбері.
  • 4. Чи можете ви погодитися зі словами англійського письменника-фантаста Клайва Баркера: «Дякуємо таланту Бредбері, який створив своєрідний і неповторний світ, дякуємо нашому щастю, що дало нам змогу увійти з ним у цей світ»? Аргументуйте свою думку.
  • 5. Подивіться фільм «451° за Фаренгейтом» режисера Франсуа Трюффо й порівняйте його з прочитаним текстом. Чим можна пояснити режисерські рішення?
  • 6. Поясніть, як ви зрозуміли думки Р. Бредбері, наведені в рубриці «Цитата для душі».
  • 7. Підготуйте мультимедійну презентацію або фотоколаж на тему «Передбачення Рея Бредбері, яким довелося реалізуватися».
  • 8. Прокоментуйте висловлювання, подані в рубриці «Зі скарбниці літературно-критичної думки».
  • 9. Підтвердіть чи спростуйте думку про те, що «люди, які читають, завжди керуватимуть тими, хто дивиться телебачення».
  • 10. Прокоментуйте ілюстрацію сучасного художника Володимира Яковенка до роману Рея Бредбері. На вибір виконайте одне із таких завдань: підготуйте свої малюнки до прочитаного твору або аргументуйте, до якого фрагмента роману та в якій манері ви замовили б ілюстрації професійних художників.
  • 11. Напишіть твір-роздум на тему «Читаючи роман Р. Бредбері “451° за Фаренгейтом”, я замислився / замислилася над ...».

Володимир Яковенко. Ілюстрація до роману