Зарубіжна література. 5 клас. Ісаєва

Якоб (1785-1863) і Вільгельм (1786-1859) Грімм

Нині самий час збирати й рятувати старі перекази, щоб вони не зникли, як роса під пекучим сонцем, не згасли, як вогонь у колодязі, не змовкли навіки в тривогах наших днів.

Якоб Грімм

Брати, які зберегли німецькі фольклорні скарби

Чи читали ви історію про Хлопчика-Мізинчика? А, можливо, бачили мультфільм про Білосніжну або виставу про Сплячу красуню? Усі ці та багато інших славнозвісних історій, якими зачитуються діти різних країн, увійшли до книжки «Казки братів Грімм». Хто ж такі брати Грімм?

Це видатні німецькі вчені, дослідники мови й літератури, імена яких Якоб і Вільгельм. Брати уславились насамперед тим, що зібрали багатющу скарбницю казок, які набули величезної популярності у світі. До збирання фольклорних перлин вони звернулись у складний для Німеччини час, коли країну захопила армія французького імператора Наполеона. Брати свято вірили в те, що казки здатні підтримати віру народу в невмирущість його культури, у перемогу добра. Аби знайти справжні фольклорні скарби, учені подорожували країною, зустрічалися з народними оповідачами й ретельно записували почуті від них історії. Так у їхній скарбничці опинилися казки, зі сторінок яких постає та стара добра Німеччина, що її так любили брати Грімм. Вони збирали також зразки фольклорної творчості й інших народів. Герої записаних ними історій винахідливі, безстрашні, кмітливі. Це й Бременські музиканти, які так весело перемагають страшних розбійників, і кухарка Гретель, котра вправно піддурює свого не дуже розумного господаря. І, звичайно, найчарівніший гріммівський герой — безжурний хоробрий кравчик.

Брати дбали про те, щоб зміст народних казок залишався незміненим, щоб у їхній переказ не вкралася жодна неточність. Однак як учені-мовознавці вони змінювали мову зібраних казок, турбуючись про те, щоб історії, записані ними з вуст різних людей, звучали однаково цікаво й соковито.

Співвітчизники високо цінують працю Якоба і Вільгельма Грімм як збирачів казок. Так, один із перших дослідників їхньої творчості писав: «Уже одного цього подарунка, зробленого двома братами нашій нації, достатньо для того, щоб їхнє ім’я залишилось нетлінним доти, доки існує німецький народ». Надзвичайно цінними казки братів Грімм є і для читачів різних країн і народів. Переконатись у цьому неважко — просто читаймо, розмірковуймо та збираймо перлини мудрості, розсипані сторінками гріммівських казок!

Обкладинки українського і німецького видань казок братів Грімм

  • 1. Поясніть, чому братів Грімм називають збирачами, а не авторами казок.
  • 2. Які твори цих німецьких казкарів ви читали раніше?
  • 3. Уважно перечитайте епіграф до статті. Як ви зрозуміли, чому брати Грімм вважали збирання казок дуже важливою справою?
  • 4. Поміркуйте над словами дослідника творчості братів Грімм. Чому їхня діяльність отримала таку високу оцінку?

ЛІТЕРАТУРНІ НОТАТКИ ПОДОРОЖНЬОГО

У різних країнах світу є пам’ятні місця, створені або збережені на знак великої шани до шедеврів фольклору та літератури, а також їх творців. Це й музеї, і пам’ятники письменникам, і скульптурні зображення літературних героїв і героїнь. Запрошуємо вас у мандри літературними куточками планети.

На карті Німеччини можна знайти чимало місць, які є свідченням глибокої поваги співвітчизників до братів Грімм. Усі вони об’єднані в туристичний маршрут під назвою «Німецька дорога казок» довжиною 600 км. Він проходить через понад 70 міст, містечок і округів, пов’язаних із життям і творчістю братів Грімм. Важливий пункт цього маршруту — місто Бремен, де особливу зацікавленість туристів викликає скульптура «Бременські музиканти». На мандрівників також чекають замки Білосніжки й Попелюшки, фортеця, в якій прекрасний принц оживив Сплячу красуню.

У Ханау — рідному місті братів Грімм — туристи побачать пам’ятник великим збирачам казок.

А ще надзвичайно цікавою є казкова країна пані Метелиці, у якій можна відвідати дивовижний музей — Холеум (від німецької назви казки «Пані Метелиця» — «Frau Holle»). Цікаво завітати й на сайт музею.

Фото музею Пані Метелиці (Холеум) у місті Гессіш-Ліхтенау

Німецька дорога казок https://cutt.ly/IPWDbtd

Музей Холеум https://cutt.ly/mPWDcvd

Читаємо із задоволенням

ПАНІ МЕТЕЛИЦЯ

Німецька народна казка

Жила на світі одна вдова, і мала вона дві доньки. Одна з них, падчірка1, була гарна й роботяща, а друга, рідна, гидка й лінива. Та вдова любила куди більше рідну доньку, хоч та була гидка й лінива. Падчірка мусила виконувати всю хатню роботу, була попелюшкою в домі. Бідна дівчина щодня сиділа на шляху біля криниці й пряла доти, поки їй нитка прорізала пальці до крові.

Одного разу вона так порізала ниткою пальці, що кров’ю залило увесь починок2. Вона схилилася над криницею, щоб вимити починок, а він вислизнув із рук і впав у криницю.

Гірко заплакала дівчина й побігла до мачухи3 та розказала про таке нещастя. А мачуха почала її лаяти на всі заставки4 і нарешті сказала:

— Уміла вкинути починок, то зараз же лізь і дістань його.

Пішла бідна дівчина до криниці, не знаючи, що й робити. І з великого жалю й страху стрибнула в криницю і знепритомніла.

А коли опритомніла, то побачила, що лежить на чудовій луці. Ясно світило сонце, і тисячі розмаїтих квітів цвіли навколо неї.

Вона пішла цією лукою і набрела на піч, у якій було повно хліба. Хліб почав гукати до неї:

— Ох, витягни мене, витягни, бо згорю, я вже давно спікся!

Дівчина підійшла до печі і лопатою повитягала весь хліб. А потім пішла собі далі.

1 Падчірка — нерідна дочка одного із членів подружжя і рідна іншому.

2 Починок — пряжа, намотана на веретено.

3 Мачуха — нерідна мати, дружина батька.

4 Лаяти на всі заставки — дуже голосно й сильно.

Ілюстрація Бориса Діодорова

Ось приходить вона до яблуні, а на ній аж рясніє від яблук. Яблуня просить її:

— Ох, обтруси мене! Яблука мої давно вже достигли.

Дівчина струснула яблуню, і яблука градом посипались на землю. Вона трусила доти, поки жодного яблука не лишилося на яблуні. Тоді згорнула яблука на купу і пішла далі.

Нарешті дійшла до невеличкої хатини, з якої у віконце визирала стара баба. В неї стирчали такі великі зуби, що дівчинка хотіла тікати. Але стара гукнула їй услід:

— А чого ти боїшся, люба дитино? Залишайся в мене, і якщо добре впораєшся з хатньою роботою, то й тобі добре буде. Найкраще дбай про постіль, стели якнайстаранніше та добре вибивай подушки, щоб пір’я летіло, — тоді на світі йтиме сніг, бо я ж пані Метелиця.

Як почула дівчина такі ласкаві слова, їй відлягло від серця, вона залишилась у бабусі й негайно стала до роботи. Дівчина у всьому догоджала старій, збивала їй подушки так сильно, що аж пір’я летіло, наче сніжинки, і тому жилося їй у старої дуже добре. Вона ніколи не чула від неї лихого слова і щодня їла смажене й пряжене.

Пробула дівчина певний час у старої та й засумувала, а чого їй бракує, то спочатку й сама не знала. Нарешті здогадалась, що нудьгує за домівкою, і хоча тут було їй у тисячу разів краще, проте її тягло вернутися до рідної хати.

Нарешті вона сказала до старої:

— Взяла мене туга за рідним краєм, і хоч мені у вас дуже добре, проте довше я тут зоставатися не можу, мені треба вернутися до своїх.

Пані Метелиця сказала:

— Мені подобається, що тебе тягне додому. І за те, що ти вірно мені служила, я сама тебе виведу нагору.

Вона взяла її за руку і провела до великої брами. Брама відчинилась, і тільки-но дівчина ступила на поріг, линув золотий дощ, і все золото приставало до неї, аж нарешті вся вона вкрилася золотом.

— Це тобі за те, що ти у всьому старанна була, — сказала стара і віддала їй також і починок, що впав у колодязь.

Тоді брама замкнулась, і дівчина опинилася вгорі, на землі, біля своєї хати.

А щойно вона ввійшла в двір, півень злетів на цямрину1 і заспівав:

Кукуріку, кукуріку! —

Наша дівчина іде, —

на ній золота без ліку.

1 Цямрина — верхня частина колодязного зрубу.

Увійшла дівчина до хати, а мачуха й сестра, побачивши на ній золото, зраділи, не знають, де й посадити.

Дівчина розповіла про все, що з нею трапилось, і коли мачуха почула, як падчірка дослужилася до такого великого багатства, то аж загорілася бажанням добути таке щастя і своїй рідній, гидкій та ледачій доньці.

Отож пішла ледарка до криниці, сіла та й пряде, а щоб починок був у крові, вколола собі пальця, всунувши руку в густий терен. А потім кинула починок у колодязь і стрибнула сама туди.

Вона опинилась, як і сестра, на чудовій луці й пішла тією самою стежкою. Дійшовши до печі й почувши, як хліб кричить: «Ох, витягни мене, витягни, бо згорю, я вже давно спікся!» — вона відповіла: «Тільки мені й охоти бруднитися біля тебе!» — і пішла далі.

Незабаром дійшла вона до яблуні й, почувши, як та кричить: «Ох, обтруси мене, обтруси, мої яблука давно вже достигли!» — вона відповіла: «От не мала роботи! Ще якесь яблуко на голову мені впаде!» — і пішла далі.

Прийшовши до хатини пані Метелиці, вона не злякалася її зубів, бо вже чула про них, і одразу найнялася до неї.

Першого дня вона дуже старалася, слухалась пані Метелицю, коли та їй загадувала роботу, бо в неї тільки й думки було, що про золото, яке стара їй подарує, але другого дня почала лінуватися, третього ще більше — навіть уставати вранці не захотіла. Вона й постелі пані Метелиці не постелила як слід, і подушок не позбивала, щоб аж пір’я летіло.

Це скоро набридло старій, і вона сказала дівчині, що її служба скінчилася. Ледащиця дуже зраділа, гадаючи, що тепер на неї лине золотий дощ.

А пані Метелиця привела її до брами, і щойно дівчина ступила на поріг, як на неї перекинувся великий казан смоли.

— Оце тобі твій заробіток, — сказала пані Метелиця і замкнула ворота.

І прийшла ледащиця додому, вся вкрита смолою, а півень, побачивши її, злетів на цямрину і загорлав:

Кукуріку, кукуріку! —

Наша ледащиця йде, —

що брудна буде довіку!

І справді, смола так пристала до ледащиці, що не відмилася, скільки вона жила на світі.

Переклад із німецької Сидора Сакидона

Обмірковуємо й обговорюємо прочитане

  • 1. Розкажіть, як падчірка опинилася у володіннях пані Метелиці.
  • 2. Що про характер дівчини ми дізнаємось з епізоду «По дорозі до хатини»?
  • 3. Опишіть, якою ви уявляєте пані Метелицю.
  • 4. Підготуйте виразне читання в особах уривка казки від слів «Пробула дівчина певний час у старої...» до слів «...не знають, де й посадити».
  • 5. Чому пані Метелиця так щедро нагородила падчірку?
  • 6. Порівняйте поведінку двох дівчат. Дайте оцінку їхнім вчинкам. Які почуття викликала у вас кожна з доньок вдови?
  • 7. Як ви вважаєте, чи справедливою була пані Метелиця до кожної з її гостей? Обґрунтуйте свою відповідь.
  • 8. Відгадавши головоломку, ви прочитаєте українське прислів’я. Чи можна стверджувати, що воно передає головну думку казки?

  • 9. Як у творі «Пані Метелиця» виявляються особливості побудови народних казок? (Зверніть увагу на зачин і кінцівку, повтори подій.)
  • 10. Розгляньте ілюстрацію до казки Бориса Діодорова (на с. 18). Чи правильно художник відобразив послідовність подій казки? Що, на вашу думку, він хотів увиразнити, зображуючи падчірку й пані Метелицю?
  • 11. Пригадайте з початкової школи, що потрібно врахувати, щоб успішно переказати твір. Підготуйте усний переказ казки.
  • 12. Як ви думаєте, у чому секрет популярності цієї казки?
  • 13. Які казки інших народів про лиху мачуху й бідну падчірку ви читали? Чим вони схожі на історію, записану братами Грімм? А чим відрізняються від неї?
  • 14. Поміркуйте над запитанням: «Чи вдалось мені своїм переказом зацікавити слухачів/слухачок?».
  • 15. Розгляньте обкладинки до казки. Яка з них вам більше до вподоби? Чому? А яку обкладинку ви запропонували б до цієї казки? За бажанням намалюйте її.

МИСТЕЦЬКІ ПЕРЕДЗВОНИ

Популярним серед читачів є комікс за казкою, створений відомою сучасною німецькою художницею Ротраут Сузанною Бернер. За ілюстрування дитячих книжок її нагородили Міжнародною премією імені Ганса Крістіана Андерсена (цікавинки й про цього короля казок, і про саму премію ви дізнаєтесь, мандруючи далі сторінками нашого підручника).

А зараз роздивіться уважно фрагмент коміксу, намальованого художницею, і розкажіть, які епізоди казки зображено. Як ви думаєте, який текст із казки написано тут німецькою мовою? За бажанням намалюйте власний комікс до казки.

Ілюстрація з видання «Казкові комікси Ротраут Сузанни Бернер» (авторка Ротраут Сузанна Бернер, 2008 р., Видавництво Jacoby & Stuart, Берлін)

ДО ТАЄМНИЦЬ МИСТЕЦТВА СЛОВА

ПРО СЮЖЕТ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ

Ви вже помітили, що багато творів приваблюють читачів насамперед розповіддю про яскраві, незабутні події.

Напевно, чули й такі вислови: «сюжет казки», «сюжет оповідання». Що ж таке сюжет?

Сюжет — це низка пов’язаних між собою подій, покладених в основу художнього твору. Саме в подіях розкриваються характери дійових осіб, їхні думки й почуття. Цікаві й несподівані повороти сюжету приваблюють читача, спонукають його замислюватися над подіями, що відбуваються, робити висновки.

Основними елементами сюжету є зав’язка, розвиток дії, кульмінація і розв’язка.

Зав’язкою називають початковий момент у розвитку подій, зображених у художньому творі. Читач отримує перше враження про героїв і героїнь, у нього «зав’язується» інтерес до оповіді (звідси і назва цього елемента сюжету — зав’язка). Так, зав’язкою в німецькій казці «Пані Метелиця» є момент, коли з рук падчірки вислизнув починок. Саме з цієї події починаються всі пригоди.

Після зав’язки відбувається розвиток дії, тобто кілька подій, у яких розкриваються характери персонажів.

Далі сюжет досягає своєї найвищої точки. І тоді говорять про кульмінацію (від латинського culmen — вершина) — найвищу напругу дії у творі. Це свого роду вершина художнього тексту, часто момент найгострішого зіткнення протиборчих сил. У згаданій казці такою найвищою точкою напруження можна вважати щасливе повернення падчірки, щедро винагородженої пані Метелицею. Саме ця ситуація увиразнила несправедливість мачухи стосовно своєї нерідної дочки, ще більше загострила й конфлікт і між ними, і взагалі між добром і злом. Адже «...коли мачуха почула, як падчірка дослужилася до такого великого багатства, то аж загорілася бажанням добути таке щастя і своїй рідній, гидкій та ледачій доньці» (переклад з німецької Сидора Сакидона).

Завершальний момент у розвитку дії називають розв’язкою. Вона немов розв’язує конфлікт між дійовими особами, додає останні штрихи до характеристики героїв. У казці «Пані Метелиця» це відплата по заслугах лінивій і розпещеній дочці вдови.

Отже, читача можна порівняти з мандрівником, який разом із літературними героями піднімається на гору, споглядає її із самої вершини, а далі, подолавши її, спускається вниз. І хоч мандрівка закінчується, але якщо вона була цікавою, то ще довго живе в уяві читача.

  • 1. Поясніть, що таке сюжет художнього твору.
  • 2. Які елементи сюжету ви знаєте?
  • 3. Уважно розгляньте схему. Назви якого елемента сюжету тут не вистачає?