Зарубіжна література. Рівень стандарту. 11 клас. Ісаєва

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

Франц Кафка

(1883—1924)

Я не змальовую людей, не розповідаю історій, це тільки картини, тільки картини.

Франц Кафка

ГЕНІЙ К.

Він був генієм, хоча його самого, мабуть, це особливо не бентежило.

Його творча спадщина не така вже й велика: три незавершені романи («Америка», «Процес», «Замок»), кілька десятків новел, а ще щоденники та листи. Про нього пишуть, сперечаються, говорять і серйозні дослідники, і звичайні читачі...

Він став своєрідним символом ХХ століття, його пророком. Він пішов з життя, коли найстрашніші кошмари людства ще тільки мали відбутися. Володіючи даром песимістичного пророцтва, він створив свій світ: незрозумілий, сумний, гротескний; світ, у якому все реальне й водночас абсурдне. Цей світ почали називати його ім'ям. Спробуймо й ми доторкнутися і, можливо, зрозуміти світ, створений людиною на прізвище Кафка...

Майже все життя австрійського письменника Франца Кафки пройшло у Празі. Тут він народився 3 липня 1883 року в сім'ї комерсанта, вихідця з бідної єврейської родини. У цьому старовинному чеському місті він закінчив німецьку гімназію, здобув юридичну освіту в Празькому університеті, працював в адвокатській конторі, а згодом і в приватному страховому товаристві. Проте він не любив Прагу, багато років поспіль намагався втекти з цього міста, проте був невіддільний від нього. Трагедією його життя було те, що для всіх він став «своїм серед чужих, чужим серед своїх». Єврей за національністю, він так і не прийняв традиційні життєві звичаї свого народу; він став буржуазним чиновником, але це не було його покликанням; його рідною мовою була німецька, і це, безумовно, відділяло його від чеського населення Праги, яка на той час належала Австро-Угорській імперії. Він став австрійським письменником, творчість якого об'єднала німецьку, єврейську та чеську культури.

Музей Франца Кафки у Празі

Загострене відчуття незадоволення від усього, що відбувається навкруги, образи й душевні рани, завдані йому ще в дитячі та юнацькі роки, природна сором'язливість і невпевненість у собі, невдалі спроби створити власну родину, а також сухоти — хвороба, що виснажувала його фізично, — усе це спричинило те, що він став відлюдником. Він жив наче в одиночному гетто, яке сам і створив. Можливо тому, майже всі герої Кафки заражені невиліковною самотністю. Задоволення приносила лише література. «Усе, що не стосується літератури, наганяє на мене нудьгу», — казав Кафка.

«Тільки несамовито писати цілими ночами — ось чого я прагну. І померти за цим заняттям або втратити розум...» — напише він в одному з листів. У нього майже не було друзів. Його товариш за навчанням Еміль Утіц згадував: «Ми всі його любили та цінували, але ніколи ми не могли бути з ним повністю відвертими, він завжди був оточений якоюсь скляною стіною. Зі своєю спокійною та люб’язною посмішкою він дозволяв світу приходити до нього, але сам був закритий від світу». Така «закритість від світу» визначила творче кредо цього самотнього генія.

Усе життя в його душі гоїлися рани, отримані ще в дитинстві. У «Листі до батька», написаному 1919 року, він прискіпливо перерахував усі образи: «Я, безумовно, не кажу, що став таким, яким я є, тільки під твоїм впливом. Це було б сильним перебільшенням (і мені притаманне таке перебільшення). Цілком можливо, що якби я виріс абсолютно позбавлений твого впливу, я все одно не зміг би стати людиною, яка була б тобі до душі. [...] Я втратив віру в себе, натомість набув безмежне почуття провини».

Не можна сказати, що батько Кафки був тираном, він лише прагнув стати беззаперечним авторитетом для своїх дітей. Але Франц важко сприймав вимоги батька, що часто не збігалися з його власними бажаннями та планами.

Він відчував себе вигнанцем у цьому суспільстві. Відлюдність, відсутність постійного спілкування спричинили подальше його відчуження від людей. Він ненавидів свою самотність, страждав і мучився, але не міг і не хотів щось змінити. Кафка був переконаний, що людське спілкування заважатиме його літературним заняттям, тому й боявся втратити свою самотність. 1922 року він напише: «По суті, моя самотність є єдиною моєю метою, моєю найбільшою спокусою...».

Ренато Гуттузо. Портрет Кафки (1963-1964)

Творчість стала для Кафки засобом самозахисту, його духовним оазисом. У гротескній формі письменник зображує, як відбувається відокремлення людини від суспільства. У своїх творах він свідомо спотворює реальність, за допомогою перевтілення яскраво виявляє всі ті приховані антигуманні закони, що існують у повсякденні. Страхітлива самотність стає головною темою його творчості.

Водночас сам письменник не надавав особливого значення своїм творам. «Він хотів бути цілковитим власником своєї літературної спадщини, адже писав лише про себе і для себе», — зазначає відомий український дослідник Дмитро Затонський. Можливо, тому у заповіті, звертаючись до свого друга Макса Брода, Франц Кафка висловить бажання: спалити все, що він написав, і зробити це якомога швидше. На щастя, Макс Брод не зважив на таке бажання...

Трагічне світовідчуття Франца Кафки напрочуд співзвучне для багатьох його сучасників, які стали живими свідками тоталітаризму та фашизму. Тому не випадково, що його твори спочатку забороняли фашисти, а потім — комуністи. Незважаючи на це, жахливий та абсурдний світ, створений Кафкою, викликав величезний резонанс у довоєнному й особливо в повоєнному суспільстві.

І хоча сам Кафка був переконаний, що його твори нікому не потрібні й не цікаві, він зумів привласнити собі цілу літеру алфавіту, адже для багатьох дослідників і просто читачів літера «К» — це, насамперед, Кафка.

Проблеми самотності, приреченості й абсурдність існування розкриває у своїх творах цей геній К., а ще ставить численні запитання, що, насамперед, звернені до кожного з нас. Можливо, саме тому його твори читають у всьому світі? Зрозуміти, що відшукує у творах Франца Кафки сучасна людина, чому й сьогодні він залишається одним з найпопулярніших письменників, — ви зможете, прочитавши новелу «Перевтілення».

  • 1. Яка тема та чому стала провідною у творчості Ф. Кафки?
  • 2. Поясніть, чому цього письменника називають символом, пророком ХХ століття.
  • 3. Поміркуйте, чому Ф. Кафка заповів знищити все, що він написав.
  • 4. Прокоментуйте назву статті про письменника. Запропонуйте свій варіант назви. Обґрунтуйте свою відповідь.
  • 5. Дізнавшись про деякі факти життя та творчості письменника, розкажіть, чого ви очікуєте від його новели «Перевтілення», яку маєте прочитати.

Літературні нотатки подорожнього

Усім, хто відвідує чеську столицю Прагу, обов'язково впаде в око, як часто трапляється прізвище Кафки на вулицях міста. Площа письменника, дім, у якому він народився, книгарня, що носить його ім'я, музей Кафки, кав'ярня та ще багато чого... Так, 2003 року з'явився трохи дивакуватий пам'ятник письменнику. За задумом його автора — чеського скульптора Ярослава Рони, йому важливо було передати художній світ Кафки, що не піддається логічному осмисленню, який кожний із читачів творів письменника тлумачить по-своєму. Тому пам'ятник — це величезний порожній костюм чоловіка, а на ньому — фігура самого генія К.

Пам'ятник Францу Кафці у Празі (архітектор — Ярослав Рона)

2014 року в Празі з'явилася ще одна скульптура: пам'ятник письменнику у формі гігантської голови заввишки 10 метрів і загальною вагою 45 тонн. Сталеві пластини весь час обертаються в різних напрямках і на декілька секунд трансформуються в портрет Франца Кафки. Автор цього творіння Давид Чорний спробував передати внутрішній світ письменника через стан постійного руху, мінливості, відображення та відторгнення навколишньої дійсності.

Пам'ятник Францу Кафці у Празі (автор проєкту — Давид Чорний)


buymeacoffee