Ежен Йонеско (1912—1994)

Розмова про самого себе набагато переконливіша і правдивіша, ніж розмова про інших [...]. Говорячи про себе, я говорю про всіх. Справжній поет правдивий, не бреше, не лукавить, нікого не хоче завербувати, тому що справжній поет не обманює, а вигадує, а це зовсім інша річ.

Ежен Йонеско

КОРОЛЬ АБСУРДУ

Відомий румуно-французький драматург Ежен Йонеско прожив довге, яскраве життя, у якому були як слава і визнання, так і нерозуміння та відчуження. Його п'єси викликали бурхливі дискусії, вони визначали долю драматичного мистецтва ХХ століття. На думку багатьох театрознавців, його справедливо можна називати справжнім королем абсурду.

«Прожити життя — означає пережити світ по-своєму, інакше, несподівано», — вважав письменник. Чи вдалося це йому? Відповісти на це запитання вам допоможуть відомості про життя й творчість Ежена Йонеско...

Він народився 26 грудня 1909 року в румунському містечку Слатіна, розташованому в 150 км від столиці країни — Бухареста. Водночас деякі джерела вказують, що Ежен Йонеско народився 1912 року. Плутанина сталася тому, що на початку 50-х років один з критиків привітав у літературі нову генерацію молодих авторів, серед яких не було Йонеско. Це дуже не сподобалося письменнику, адже його ім'я на той час уже гриміло на всю Європу. Тому він вирішив прибрехати, віднявши від свого віку три роки.

Майже одразу після народження Ежена сім'я переїхала до Парижа, і першою його мовою стала французька. Протягом усього життя Йонеско буде жити й творити на дві країни, і назве рідними і Румунію, і Францію. Коли йому виповнилося сім років, почалася Перша світова війна. Батько приїхав до Румунії й пішов на фронт, звідки не повернувся.

Із часом з'ясувалося, що батько майбутнього драматурга, якого довгі роки сім'я вважала загиблим, таки живий. Він знову одружився й обійняв посаду головного інспектора в бухарестській поліції. Завдяки своєму чину батько домігся опіки над дітьми. У віці тринадцяти років Ежен повернувся до Румунії й до двадцяти шести років прожив у Бухаресті. Проте стосунки з новою сім'єю в Ежена не склалися. До того ж батько бачив сина майбутнім інженером, а сам юний Йонеско мріяв займатися літературою.

1928 року у віці 19 років Йонеско дебютує як поет: його твори друкуються у збірці «Записки папуги», що виходила щодня й була популярною завдяки своєму мініатюрному формату. У 1929-1933 роках Ежен учиться в Бухарестському університеті. Він готувався стати вчителем французької мови та літератури. Крім того, ще в роки студентства Ежен зарекомендував себе як талановитий літературний критик. Його статті публікували в газетах і часописах Румунії та Франції. 1934 року Йонеско пише зухвалий саркастичний памфлет «Ні!», у якому піддав жорсткій критиці творчість румунських письменників. Памфлет спровокував величезний скандал у румунському літературному світі. Як сам пізніше згадував Йонеско, головним у цей період його життя було відчуття конфлікту з навколишнім середовищем, чітке неприйняття «модної» ідеології нацизму, що процвітала на початку 1930-х серед румунської інтелігенції. У душі молодого письменника зрів потужний протест проти будь-якого ідеологічного тиску, прагнення керувати емоціями та вчинками людини.

Друга світова війна поклала край мирному життю Йонеско в Румунії. Завдяки друзям йому з родиною вдається виїхати до Франції. З 1938 року він постійно живе в Парижі. Пильно спостерігаючи за європейським суспільством, письменник доходить висновку про неспроможність реалізму й насамперед драматургії. Він відчуває гостру потребу створити щось нове.

1950 року виходить друком перша п'єса Йонеско «Лиса співачка». Як не дивно, появі цього твору сприяли заняття англійською мовою. Ось як сам автор про це розповідав: «Я сумлінно переписував фрази, взяті з підручника англійської мови. Уважно перечитуючи їх, я пізнавав не англійську мову, а дивовижні істини: наприклад, що в тижні сім днів. Це те, що я знав і раніше. Або: “підлога внизу, стеля вгорі’”, що я теж знав, але, ймовірно, ніколи не думав про це серйозно...». Ця п'єса немов створена з незрозумілих слів й обірваних нескладних фраз, що нагадують розмовник іноземної мови, насправді ж у жорсткій і саркастичній формі продемонструвала проблеми суспільства, яке «з'їхало з глузду», і переживає «крах реальності». Цікаво, що такого персонажа, як лиса співачка, немає в списку дійових осіб. Спочатку твір називався «Англієць без діла». Але якось під час репетиції п'єси один з акторів випадково обмовився: замість слів «бліда співачка» він сказав «занадто лиса співачка». Обмовка актора здалася драматургу настільки смішною і влучною, що він вирішив закріпити її в сценарії та використати в назві п'єси.

Після «Лисої співачки» Ежен Йонеско пише п'єси «Урок» (1951), «Стільці» (1952), «Жертви обов’язку» (1952), «Безкорисливий убивця» (1957), «Носороги» (1960) та інші. Проте глядач не поспішає йти на вистави за його п'єсами, а навпаки, обурений неестетичністю й абсурдністю його творів. 1957 року Ежен Йонеско напише про свій шлях до слави так: «Минуло сім років з того часу, коли в Парижі зіграли мою першу п’єсу. Це був скромний успіх, посередній скандал. У моїй другій п’єсі провал був трохи більш гучним, скандал дещо більшим. І тільки 1952 року, у зв’язку зі «Стільцями», події почали набирати більш широкого розголосу. Щовечора в театрі були присутні вісім осіб, доволі незадоволених п’єсою, але скандал навколо неї був відомий значно більшій кількості людей у Парижі, у всій Франції, він долетів до самого німецького кордону. А після появи моїх третьої, четвертої, п’ятої... восьмої п’єс чутки про їх провали стали поширюватися гігантськими кроками».

До Ежена Йонеско приходить слава, він пише по декілька п'єс на рік. Світ, що знайшов відображення в його п'єсах, — це немов спотворене дзеркало, що дуже чітко й логічно викриває вади, аморальність і духовний занепад суспільства. У 1970 році письменник стає членом французької Академії наук. На його рахунку на той час уже була велика кількість п'єс, а також збірок оповідань, есеїв та біографічних спогадів...

28 березня 1994 року через важку хворобу Ежена Йонеско не стало. Але його твори залишаються актуальними й сьогодні, оскільки вони віддзеркалюють і наш з вами час. «Щоб передати жорстокість життя, література має бути в тисячу разів жорстокішою, жахливішою», — переконує своїх читачів Ежен Йонеско. Погодитися з письменником або спростувати його думку зможете й ви, прочитавши п'єсу «Носороги».

1. Які відомості життя і творчості письменника справили на вас особливі враження? Поясніть чому.
2. Розкажіть, як до письменника прийшла слава.
3. Що вам відомо про першу п'єсу драматурга?
4. Прокоментуйте назву статті й епіграф до неї.
5. Підготуйте мультимедійну презентацію про постановки п'єс Ежена Йонеско на сценах різних театрів світу.

Зміст