До вивчення п'єси «ГОСТИНА СТАРОЇ ДАМИ»¹

ЧИТАЄМО, РОЗМІРКОВУЄМО, ОБГОВОРЮЄМО...

1. Чи сподобалося вам прочитане? Обґрунтуйте свою відповідь.
2. Розкажіть, що ми дізнаємося про місто Ґюллен з перших сторінок п'єси.
3. Поясніть, чому мешканці міста так чекають на приїзд своєї землячки.
4. Яка роль у розробленому сценарії зустрічі Клари Цаханасян належить Альфреду Іллю? Як він сам ставиться до такої місії?
5. Знайдіть у тексті й прочитайте, якою постає головна героїня перед жителями рідного міста. Який художній прийом домінує в зображенні Клари? Аргументуйте свою відповідь конкретними прикладами з п'єси.
6. Проаналізуйте, за допомогою яких художніх засобів автор поступово нагнітає загальну атмосферу п'єси.
7. Виразно прочитайте промову Бургомістра під час урочистого обіду. Як мультимільйонерка реагує на солодкі слова Бургомістра?
8. Висловте своє ставлення до прагнення Клари відновити справедливість. Чи можна її зрозуміти й виправдати? Свою відповідь обґрунтуйте.
9. Простежте за текстом, які зміни відбуваються в житті та психології мешканців Ґюллена після приїзду Клари Цаханасян.
10. Подумайте, чому Ілль так і не зважився виїхати з рідного міста.
11. Як характеризує Учителя й Лікаря їхня спроба змінити наміри Клари? Чи змінюється позиція цих персонажів у процесі розвитку подій п'єси? Обґрунтуйте чому.
12. Прокоментуйте сцену суду. За допомогою яких художньо-виражальних засобів автор підкреслює продажність і лицемірство суспільства?
13. Чи згодні ви з твердженням драматурга, що «людина сама створює свій світ катастроф, і цей світ стає дедалі непередбачуванішим. Людина живе в непередбачуваному світі. Це світ найрізноманітніших можливостей, нещасних випадків. [...] Це і є ситуація, у якій перебуває людина. І в міру збільшення кількості людей розширюється і світ випадковостей.»? Свою відповідь аргументуйте, використовуючи приклади з п'єси.

¹ Уривки з п'єси, рекомендовані до вивчення, ви можете прочитати в електронній хрестоматії, що розміщена на сайті УОВЦ «Оріон».

У творчій майстерні письменника

ФРІДРІХ ДЮРРЕНМАТТ ПРО СВОЮ П'ЄСУ

«Клара Цаханасян — образ статичний. Вона героїня із самого початку. На відміну від Клари, її колишній коханий волею долі перетворюється на героя лише поступово. Цей жалюгідний крамар, сам того не відаючи, одразу ж стає її жертвою. Будучи винним, він переконаний, що час списав усі його гріхи. І лише по ходу п'єси страх і відчай пробуджують у цій пересічній людині щось надзвичайно індивідуальне. Усвідомивши свою провину, він починає розуміти, що таке справедливість; неминуча загибель надає йому величі. [...] Що стосується інших ґюлленців, вони такі самі люди, як ми всі. Їх не слід зображати лиходіями. У жодному разі. Спочатку вони сповнені рішучості відкинути пропозицію мільярдерки. Правда, вони влазять у борги, але аж ніяк не тому, що вирішили вбити Ілля, — вони просто люди легковажні. І вони щиро вірять, що врешті-решт “все перемелеться”. Так треба трактувати другу дію і навіть сцену на вокзалі. Один лише Ілль у цій сцені охоплений страхом, бо він розуміє, чим все має закінчитися. [...]

“Гостина старої дами” — зла п'єса, саме тому трактувати її слід якомога гуманістичніше. І персонажі повинні проявляти не гнів, а печаль. І ще: ця комедія з трагічною кінцівкою має бути смішною. Ніщо не може так сильно нашкодити їй, як убивча серйозність».

УКРАЇНСЬКІ СТЕЖИНИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Українські читачі змогли відкрити для себе п'єсу «Гостина старої дами» завдяки перекладу Віри Вовк і Євгена Поповича. Віра Вовк (нар. 1926), справжнє ім'я якої Віра Остапівна Селянська, — це українська письменниця, літературознавиця, перекладачка, яка проживає в Бразилії й активно пропагує українську культуру на Заході. Учасниця Нью-Йоркської літературної групи, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка 2008 року, вона пише українською, німецькою та португальською мовами й перекладає художні твори.

Віра Вовк

УКРАЇНСЬКІ СТЕЖИНИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

П'єси «театру абсурду» неодноразово ставилися на українських сценах. Так, наприклад, п'єса Ф. Дюрренматта «Гостина старої дами» довгий час із незмінним аншлагом йшла на сцені Національного драматичного театру ім. Івана Франка в Києві. Успішна постановка цієї трагікомедії була здійснена відомим українським режисером Сергієм Данченком.

П'єса Дюрренматта на франківській сцені. У ролі Клари Цаханасян — Нонна Копержинська

Цікаво також, що Фрідріх Дюрренматт із величезною повагою ставився до творчості Тараса Григоровича Шевченка. Його інтерес до Кобзаря привів до того, що 1964 року драматург здійснив поїздку в Україну по шевченківських місцях. Його враження від перебування на гостинній українській землі перевершили всі сподівання. Сам письменник згадував про цю подорож так: «З почуттям безмежної радості ходив я по землі, яка дала світові великого Шевченка. Я вражений повагою і любов’ю українського народу до свого великого поета!».

Особливу шану Ф. Дюрренматт виявляв і до творчості Миколи Гоголя. «Вечори на хуторі біля Диканьки» викликали в нього справжнє захоплення, він вважав цей твір літературним шедевром. У Гоголя він учився майстерності гротеску, вмінню об'єднувати трагічне й комічне, виявляти абсурдність навколишнього світу.