Зарубіжна література. Профільний рівень. 11 клас. Ісаєва

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

Фрідріх Райнхольд Дюрренматт (1921—1990)

Письменство — це завжди спроба в чомусь розібратися — у собі, у цій дійсності. І ці спроби доводиться постійно поновлювати.

Фрідріх Дюрренматт

МАЙСТЕР ГРОТЕСКУ

Порівняно з іншими письменниками, він вів достатньо усамітнене життя: досить рідко з'являвся у великих містах, уникав світських розмов про свою творчість, та й спілкувався більше не з побратимами по перу, а з фізиками, математиками чи астрономами... Утім, це не завадило йому стати відомим на весь світ драматургом і прозаїком. На різних театральних сценах світу, зокрема й українських, з успіхом ідуть вистави за його п'єсами. На його рахунку кілька престижних міжнародних премій з літератури, а його творча спадщина вражає: 23 п'єси, численні романи, новели, оповідання, радіоп'єси, есеї... Загальний тираж його книг перевищує 20 мільйонів примірників. І все це належить перу однієї людини — відомого швейцарського письменника Фрідріха Дюрренматта...

Фрідріх Дюрренматт народився 5 січня 1921 року в селі Конольфінген, неподалік від столиці Швейцарії, міста Берна. Його дід був політиком, але, незважаючи на свої консервативні погляди, писав досить відомі сатиричні вірші, що викривали державний бюрократизм й інші недоліки в країні. Батько хлопчика був протестантським священником. Як пізніше згадував Фрідріх, на його очах весь час когось відспівували, когось ховали, і це не могло не вплинути на те, що він ріс доволі замкнутою дитиною. Можливо, відсутність повноцінного спілкування зі своїми однолітками й стали причиною того, що Дюрренматт серйозно захопився малюванням. Здатність мислити образами знадобилася йому і пізніше, коли він став письменником. Ця пристрасть до образотворчого мистецтва супроводжувала його все життя: він багато й талановито малював, створював ілюстрації до своїх літературних творів, іноді вигадував ескізи декорацій і костюмів до вистав.

1935 року родина Дюрренматт перебралася до Берна. Фрідріх навчався в школі, проте він був не дуже старанним учнем. Погані оцінки, постійні зауваження від учителів стосовно його поведінки — усе це, безумовно, пригнічувало майбутнього письменника. Він змінював школи, але особливих результатів це не приносило. Тому згодом шкільні роки він, на жаль, назве «найнеприємнішим періодом у своєму житті». Після закінчення школи 1941 року Дюрренматт навчається в університеті, спочатку в Цюріху, а потім у Берні. Він вивчає філософію, природничі науки та германістику, захоплюється працями данського філософа Серена К'єркегора, зачитується творами французів Жана Поля Сартра й Альбера Камю. Через два роки він залишає університет і вирішує повністю присвятити себе письменницькій справі.

Картини Фрідріха Дюрренматта. Фізики-II (1973)

Свою першу п'єсу «Адже сказано...» він написав у 1945 — 1946 роках, і хоча вже через рік її було поставлена на сцені, особливого успіху вистава не мала. Крім п'єс, він починає писати детективи, які публікують у газеті «Беобахтер». 1952 року Дюрренматт укладає угоду з радіостанціями на кілька радіоп'єс. У деяких його творах, наприклад, у радіоп'єсі «Двійник» (1946), чітко простежується вплив Франца Кафки.

Перший творчий і комерційний успіх йому принесла п'єса «Ромул Великий» (1950), а потім — і п'єса «Шлюб пана Міссісіпі», після якої автора було визнано драматургом національного масштабу. Так поступово формується основна проблематика його п'єс: втрата людиною її духовних цінностей, безпорадність особистості перед хаотичністю й жорстокістю світу. Своє трагічне світовідчуття драматург передає за допомогою гротеску. Він називає це «авантюрою висловлювання гіркої істини». Саме гротеск, — вважає він, — «одна з незвичайних можливостей бути точним».

Автопортрет (1982)

1957 року виходить одна з його найвідоміших п'єс — трагікомедія «Гостина старої дами». У цьому творі виявляються основні теми творчості письменника: зрада і вірність, свобода і справедливість, провина і покарання. Драматург ставить перед собою мету не «втішати» публіку, а, сміючись із того, що відбувається на сцені, змусити задуматися про світ, у якому панує жадібність і де окрема особистість абсолютно безсила.

Ф. Дюрренматт піднімається на вершину літературного Олімпу. У 1960-і роки він перебуває в розквіті своєї літературної і театральної слави, має можливість подорожувати, займатися громадською діяльністю. І, звичайно ж, він багато пише. Це й обов'язковий для прочитання в німецьких школах роман «Суддя і його кат», п'єса «Фізики» про моральну і громадянську відповідальність ученого, збірник статей «Проблеми театру» і багато інших різних творів.

Сповнений нових творчих планів, Фрідріх Дюрренматт помер 14 грудня 1990 року в невеликому містечку Невшателі, розташованому в мальовничому куточку швейцарських Альп.

«Я думаю, що слід відмовитися від думки, ніби людей можна повчати, — вважав письменник, — тут намагаєшся із собою розібратися. У мене немає відповіді на питання, як можна зробити світ кращим. У мене немає жодних рецептів. Я можу тільки спробувати домогтися якоїсь ясності щодо існування людини, людини взагалі». Фрідріх Дюрренматт запрошує і вас замислитися, що означає — бути людиною в цьому сучасному світі...

  • 1. Розкажіть, що вам відомо про Фрідріха Дюрренматта.
  • 2. Прокоментуйте епіграф до статті про письменника.
  • 2. Обґрунтуйте, чому Дюрренматта називають майстром гротеску.