Зарубіжна література. Профільний рівень. 11 клас. Ісаєва

ФУГА СМЕРТІ

Чорне молоко світання ми п'ємо його надвечір

ми п'ємо його опівдні і зранку ми п'ємо його вночі

ми п'ємо і п'ємо

ми копаєм могилу в повітрі де лежати не буде тісно

Один чоловік живе в хаті він зі зміями грає він пише

він пише коли темніє в Німеччині твоя золотиста

коса Маргарито

він пише це й з хати виходить і зорі блищать

і свистить він на псів

свистить на євреїв своїх і велить копати могилу в землі

і грати до танцю наказує нам

Чорне молоко світання тебе ми п'ємо вночі

ми п'ємо тебе зранку й опівдні ми п'ємо тебе надвечір

ми п'ємо і п'ємо

Один чоловік живе в хаті він зі зміями грає він пише

він пише коли темніє в Німеччині твоя золотиста

коса Маргарито

твоя попеляста коса Суламіф¹ ми копаєм могилу в повітрі

де буде лежати не тісно

Він гукає глибше рийте землю ви перші ви другі

співайте і грайте

він хапається заліза в кобурі він хитається

очі в нього блакитні

глибше лопатами рийте ви перші ви другі

грайте далі до танцю

Чорне молоко світання ми п'ємо тебе вночі

ми п'ємо тебе опівдні і зранку ми п'ємо тебе надвечір

ми п'ємо і п'ємо

Один чоловік живе в хаті твоя золотиста коса Маргарито

твоя попеляста коса Суламіф він зі зміями грає

Він гукає солодше грайте смерті бо смерть

це з Німеччини майстер

Він гукає темніше торкайтеся скрипок ви злинете

димом в повітря

для вас є могила у хмарах де буде лежати не тісно

Чорне молоко світання ми п'ємо тебе вночі

ми п'ємо тебе опівдні смерть це з Німеччини майстер

ми п'ємо тебе зранку й надвечір ми п'ємо і п'ємо

Смерть це з Німеччини майстер очі в нього блакитні

він влучить у тебе свинцевою кулею він влучить точно

Один чоловік живе в хаті твоя золотиста коса Маргарито

Він нацьковує своїх псів на нас він дарує нам могилу в повітрі

він зі зміями грає і марить смерть це з Німеччини майстер

твоя золотиста коса Маргарито

твоя попеляста коса Суламіф

Переклад із німецької Миколи Бажана

¹ Суламіф (Суламіта) — біблійна героїня, кохана наречена ізраїльського царя Соломона. Образ закоханої Суламіф оспівується в біблійній «Пісні над піснями».

ЧИТАЄМО, РОЗМІРКОВУЄМО, ОБГОВОРЮЄМО...

• 1. Поділіться враженнями, які справив на вас прочитаний твір.
• 2. Яка тема розкривається у вірші? Аргументуйте свою відповідь конкретними прикладами.
• 3. Розкажіть, що вам відомо про історію створення «Фуги смерті». При підготовці цього завдання скористайтеся інформацією, вміщеною в рубриці «У творчій майстерні письменника».
• 4. Схарактеризуйте емоційну тональність вірша.
• 5. Проаналізуйте, за допомогою яких образів створюється загальна атмосфера приреченості у творі.
• 6. Розкрийте символічний зміст образу «чорного молока» у творі.
• 7. Як ви розумієте метафору «могила в повітрі»? Аргументуйте свою відповідь.
• 8. Простежте, яке смислове навантаження несе у творі слово «майстер».
• 9. Відомо, що фраза з вірша «смерть це з Німеччини майстер» у німецькій мові стала фразеологічним зворотом. Поясніть, як ви її розумієте.
• 10. Розкрийте значення образів Маргарити й Суламіф у творі. Поясніть, як ви розумієте протиставлення «твоя золотиста коса Маргарито/твоя попеляста коса Суламіф».
• 11. Прокоментуйте назву твору. Порівняйте її з назвою «Танго смерті». Яка з назв, на вашу думку, більше відповідає головному пафосу вірша? Аргументуйте свою відповідь.

У творчій майстерні письменника

З ІСТОРІЇ СТВОРЕННЯ «ФУГИ СМЕРТІ»

«Фуга смерті», як зазначав сам Пауль Целан, була написана навесні 1945 року в Бухаресті. Водночас деякі дослідники творчості поета зазначають, що вірш, вірогідно, був створений ще в Чернівцях після того, як Целан дізнався про загибель своїх батьків, а в Бухаресті з'явилася вже остаточна його версія.

2 травня 1947 року в бухарестському тижневику другом поета Петре Соломоном був опублікований румунський переклад твору Целана під назвою «Танго смерті». Як зазначає Петро Рихло, це був варіант назви твору. На думку дослідника, «Фуга смерті» могла з'явитися не раніше другої половини 1944 pоку, після того, як у «світовій пресі були надруковані перші повідомлення й репортажі про нацистські фабрики смерті. [...] Новим заголовком “Фуга смерті” він, завдяки тісному переплетенню цього музичного жанру з іменем великого німецького композитора Й.-С. Баха, рельєфніше підкреслив німецький “профіль” свого твору, з іншого ж боку — поглибив його естетичний вимір, оскільки жанр фуги, на відміну від дещо легковажно-фривольного, бутафорно-театрального й “містично-фатального” модного танго, є взірцем класичної досконалості й мистецької довершеності, що вже давно утвердив себе як беззаперечний феномен високої культури».

Фуга — це багатоголосий (поліфонічний) твір, заснований на прийомах імітації, тобто одна й та сама тема по черзі змінюється й подається в різних голосах.

Фуга складається з трьох основних розділів. У першому тема проводиться в усіх голосах; друга частина будується більш вільно: тема розвивається по черзі в різних голосах. У заключному розділі фуги утверджується головна тональність твору.

Саме так будується і композиція твору Целана. Відсутність розділових знаків, повтори слів і фраз увиразнюють її музичну організацію. Як і справжній музичний твір, «Фуга смерті», насамперед, викликає емоційне переживання, асоціації. Трагічна мелодія тексту, що позбавлена будь-яких зупинок, покликана спочатку вразити читача, а вже потім запрошує розшифровувати образи цього твору.

Один із центральних образів вірша — «чорне молоко світання» — був запозичений Целаном із твору «В життя» німецької поетеси, теж уродженки Чернівців, Рози Ауслендер. Сама Р. Ауслендер 1972 року цей факт прокоментувала так: «...кожен поет має право брати для власної поезії будь-який матеріал. Я вважаю це за честь, коли великий поет знайшов у моїй ранній творчості для себе поетичний імпульс. Я й сама вжила тоді цю метафору не зовсім попутно, проте він підняв її на рівень найвищого поетичного вислову. Вона стала часткою його самого».

Мовою оригіналу твір був опублікований лише 1948 року. Він увійшов до збірки «Пісок з урн».

Мистецькі передзвони

На слова поезій П. Целана створено чимало музичних творів композиторів з різних країн світу. Зокрема, Майкл Найман (Британія), Філіп Гершкович (Австрія-Румунія), Вольфганг Рим (Німеччина) та інші. А 2017 року в Чернівцях композиторка з Ізраїлю Анна Сегал на Фестивалі класичної музики представила свою інтерпретацію «Фуги смерті». Для підсилення емоційного сприйняття твору музикантами були використані нестандартні сучасні засоби, зокрема звучання голосу самого Пауля Целана німецькою мовою під час живого виконання хору та оркестру.

На тему «Фуги смерті» створені й численні живописні та графічні роботи. Але найбільше цей твір П. Целана зіставляють із всесвітньо відомою картиною Пабло Пікассо «Ґерніка», наголошуючи не тільки на спільності тематики, а й новаторському її втіленні. Якщо «Фугу смерті» вважають емблемою війни в поезії, то «Ґерніку» — у живописі.

Пабло Пікассо. Ґерніка (1937)

УКРАЇНСЬКІ СТЕЖИНИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Твори Пауля Целана українською перекладали Микола Бажан, Василь Стус, Леонід Череватенко, Петро Рихло, Сергій Жадан та інші. Майже всі вони відзначали, що працювати над перекладами Целана надзвичайно важко.

Перекладач, дослідник творчості Целана і його земляк Петро Рихло пояснює це тим, що кожний вірш Целана потребує особливого ключа для свого розшифрування, і «з першого разу код не зламаєш: ці вірші треба багато разів читати, треба думати над підтекстами, над можливими потрактуваннями і варіантами. Інколи зовсім маленький вірш потребує великої праці. [...] Целан допускає можливість співрозмови, його вірші не закриті, незважаючи на зашифрованість, закодованість. Коли поступово “ламаєш” код, то бачиш той текст як на долоні: він звернений до тебе і промовляє до тебе. Це одна із загадок Целана — мобілізувати читача в такий спосіб, залучивши його до інтимної розмови».

Відомий сучасний письменник Сергій Жадан також звертає увагу на неоднозначність трактувань Целанових образів. Так, на питання, чому для перекладів він обрав саме цього поета, Жадан пояснив, що Целан «завжди глибокий і парадоксальний. І з цим надзвичайно цікаво працювати. Така ситуація передбачає якусь множинність трактувань, варіантів переказу і, з одного боку, це ускладнює завдання перекладача, з іншого — будь-який досвід є самодостатнім».

ЗІ СКАРБНИЦІ ЛІТЕРАТУРНО-КРИТИЧНОЇ ДУМКИ

Пауль Целан — найвидатніший австрійський поет другої половини XX століття. Завдяки новій поетичній мові він зміг відтворити в поезії трагічний образ XX століття, почуття загальної вини, картину розкладу світу, загибелі людської культури.

Дмитро Наливайко, український літературознавець

Він ніколи не відвертався від злободенних проблем сучасності, від її ідеологічних суперечностей. У своїй знаменитій «Фузі смерті» він доторкнувся до найболючішого нерва повоєнної історії — теми виродження сучасної й буцімто цивілізованої людини в бестіального монстра, що ніхто до нього не наважувався зробити, що дехто — як, наприклад, німецький філософ Теодор Адорно зі своєю тезою про неможливість поезії після Аушвіцу («Негативна діалектика») — навіть вважав варварством. Однак Целан знайшов для цих злодіянь нову мову, і ця мова виявилася адекватною своєму часові. Тому він також політичний поет, вірші якого відкривають найглибші рани нашого часу, рядки якого зіткані з турбот і страхів, марень і візій сучасної людини.

Петро Рихло, український перекладач, літературознавець

Літературні нотатки подорожнього

У різних куточках світу (від Європи до Америки) споруджені різноманітні пам'ятники й скульптурні композиції, існують музеї, що нагадують людству про трагедію Голокосту. Так, наприклад, у столиці Угорщині Будапешті можна побачити дивну композицію — «Черевики на набережній Дунаю», що з'явилася в день пам'яті жертв Голокосту 2005 року (скульптор Дьюл Пауер, ідея Кена Тогаю). Численне взуття, доросле й дитяче, на березі Дунаю нагадує про жахливу трагедію масових розстрілів євреїв за часів Другої світової війни.

Меморіал у Будапешті

В Україні одне з найвідоміших пам'ятних місць, пов'язаних із трагедією Голокосту, — це урочище Бабин Яр, у якому протягом 1941-1943 років було знищено від 70 тисяч до 100 тисяч осіб.

Серед численних музеїв, присвячених цій трагедії, привертає увагу найбільший в Україні та на пострадянському просторі музей «Пам'ять єврейського народу і Голокост в Україні» в місті Дніпрі. Загальна площа експозицій цього меморіального комплексу становить близько трьох тисяч квадратних метрів і складається із чотирьох основних залів. Головна мета музею — увиразнити глибину трагедії Голокосту.

Виставка, присвячена творчості Пауля Целана, в музеї «Пам'ять єврейського народу і Голокост в Україні» (2016)

Підсумовуємо вивчене

• 1. Поясніть, як ви розумієте твердження Святослава Померанцева, президента Міжнародного поетичного фестивалю «Meridian Czernowitz», що «Целан — це хворе сумління поствоєнної Європи».
• 2. Проаналізуйте композицію твору «Фуга смерті».
• 3. Поясніть, чому поет свій твір назвав «єдиною могилою матері».
• 4. Розкажіть про особливості перекладу творів П. Целана. При підготовці цього завдання використовуйте матеріали рубрики «Українські стежини зарубіжної літератури».
• 5. Підготуйте мультимедійну презентацію або фотоальбом/плакат/скрапбукінг на тему «Пауль Целан і Україна».
• 6. Прокоментуйте висловлювання, наведені в рубриці «Зі скарбниці літературно-критичної думки».
• 7. Якщо ви володієте німецькою мовою, то самостійно знайдіть і прочитайте твір П. Целана в оригіналі. Порівняйте оригінал твору та його переклад і зробіть висновок про те, наскільки вдало перекладач виконав це завдання.
• 8. Чи можете ви погодитися з тим, що «Фуга смерті» стала поетичним запереченням відомого вислову німецького філософа Т. Адорно про варварство створювати вірші після Освенцима? Обґрунтуйте свою відповідь.
• 9. А як ви вважаєте: чи може бути поезія після Освенцима? І чи може сам Освенцим стати темою поезії? Свою позицію аргументуйте.
• 10. На основі підсумкового плаката складіть розгорнуту розповідь на тему «Трагедія Голокосту і Пауль Целан».