Пауль Целан (справжнє ім'я Пауль Лео Анчель) (1920—1970)

Розкажіть, що ви знаєте про трагедію Голокосту.
Які твори мистецтва (кінофільми, художні твори, скульптурні композиції) на тему Голокосту вам відомі? Які з них справили на вас найбільше враження й чому?
Підготуйте розгорнуте повідомлення або мультимедійну презентацію на тему «Голокост в Україні».

Усе своє життя

жити

Пауль Целан

«ПОЕТ ГОЛОКОСТУ»

Його ім'я в історії світової літератури оточене ореолом справжньої легенди, адже його вважають найвизначнішим поетом другої половини минулого століття. «Я ніколи не написав жодного рядка, який не був пов’язаний з моїм власним життєвим досвідом», — наголошував єврейський німецькомовний поет і перекладач Пауль Лео Анчель, усьому світові відомий як Пауль Целан. Своє літературне ім'я він утворив шляхом перестановки складів прізвища в його румунській транскрипції (An-cel — Cel-an).

За своє життя він жив і працював у Румунії, СРСР, Франції, Німеччині, Австрії, а народився на Буковині (у Чернівцях) у родині німецько-мовних євреїв. Дитинство й рання юність Целана проходили в атмосфері справжнього багатоголосся різних національних і релігійних традицій і мов, характерних для цієї місцевості в той період. Навчання в початковій школі німецькою мовою, у гімназії — румунською, а в ліцеї штудіювання до того ж французької, латини, давньогрецької й англійської, а також відвідування єврейської народної школи — усе це сприяло тому, що Пауль зростав справжнім поліглотом. Тому не дивно, що згодом він німецькою та румунською переклав поезії Поля Верлена й Артюра Рембо, Вільяма Шекспіра й Михайла Лермонтова, Олександра Блока й Осипа Мандельштама, а також багатьох інших митців.

1938 року поет вирушив до Франції вивчати медицину, але з початком Другої світової війни повернувся до рідного міста, в університеті якого вивчав філологію.

Нацизм, який швидко поширювався Європою, злочини фашистів проти людства розкололи життя Целана на «до» та «після»... З початком окупації Чернівців німецько-румунськими військами 1941 року родина Целана потрапляє до єврейського гетто. Згодом батьки поета були депортовані до концтабору, де вони й загинули. А самого поета відправили до румунського трудового табору на примусові роботи.

Пам'ятний знак в'язням чернівецького гетто — робота Віктора Ткача

У роки війни Целан багато пише, свої вірші він занотовував у маленький записник. І 1943 року навіть уклав першу машинописну збірку своїх поезій, до якої увійшла також і довоєнна лірика. Незабаром з'явилася і друга збірка. Своє розуміння, що таке поезія, Целан подав в одному з віршів: «побічна земля». Можливо, цим можна пояснити, що тематика творів, написаних під час перебування у трудових таборах 1942-1943 років, досить різноманітна. Так, у листі до акторки чернівецького театру Рут Крафт, у яку був закоханий Целан, читаємо: «...вдалося написати четвертий вірш про квіти, до того ж про вовчинець. У місцині, де відсутня навіть найменша квіточка, чому (?) я пишу ці вірші...».

Тюльпани, сузір'я німе

солодкого й гордого неба,

зорять тобі в серце сумне:

знайдуть вони шлях до тебе?¹

¹ Тут і далі в статті вірші Пауля Целана подаються в перекладі Петра Рихла.

У таборі він дізнався про смерть батьків. У вірші «Зима», що був написаний, як зазначають дослідники, ймовірно, після того, як поет дізнався про смерть матері в концтаборі, є такі рядки:

Тепер, матусю, сніжно на Вкраїні...

Вінець Месії — мов разок страждання...

Моя сльоза тебе уже не стріне.

З усіх постав — лиш горде німування...

Після звільнення Буковини радянськими військами Пауль Целан працював санітаром у шпиталі й продовжив навчання в університеті. Але нові порядки, установлені радянською владою, змусили його 1945 року потайки перетнути кордон і почати шукати долю в інших країнах. Бухарест, де вперше повноцінно прозвучало літературне ім'я Пауля Целана, потім Відень і нарешті Париж, у якому він прожив з 1948 року до кінця життя...

Він багато перекладає в цей час, штудіює германістику, виступає з лекціями в Сорбоннському університеті. У своїх листах з Парижа поет неодноразово писав, що, можливо, було б краще йому залишитися «під буками своєї вітчизни». Так, своїй давній подрузі Тані Адлер 1962 року він зізнається: «...Поступово опам’ятовуюсь... Поезія підтримує, хоч і болить душа... У мене немає друзів, справжніх друзів, відтоді, як... Я, безумовно, далеко, але я завжди поблизу свого Меридіана...». Своє рідне місто Целан називав «мій Чернівецький меридіан».

Можливо, життя чужинця поза батьківщиною, нездоланний мовний бар'єр німецькомовного поета у французькому суспільстві або тягар пережитої трагедії Голокосту, що переповнювала його серце, чи все разом, а можливо, і щось інше, — але пізнім вечором 20 квітня 1970 року Пауль Целан пішов з життя, кинувшись із паризького мосту в Сену...

Перекладач, дослідник творчості Пауля Целана, його земляк Петро Рихло зазначав: «Я думаю, якщо мати за мету визначити “поета Голокосту”, то це і буде передусім Целан». Дізнатися, наскільки правомірне це твердження, ви зможете, прочитавши найвідоміший твір поета — вірш «Фуга смерті».

1. Розкажіть, що вам стало відомо про життя і творчість Пауля Целана.
2. Прокоментуйте назву статті про поета.
3. Підготуйте повідомлення на тему «Пауль Целан і Чернівці».

Світ можливостей, або До уваги особистості цифрової епохи

У документальній хроніці життя окупованих Чернівців можна знайти такі факти Голокосту: «7 липня 1941 р. — початок акцій проти євреїв каральної групи СС, багато євреїв убито, Велику синагогу спалено; румунській цивільній владі наказано втілити в життя німецькі порядки щодо євреїв: євреї втрачають право громадянства, змушені носити жовту Давидову зірку, виконувати примусові роботи і не сміють після 18-ї години виходити на вулицю.

11 жовтня 1941 р. — влаштування єврейського гетто в старій частині міста, колишньому єврейському кварталі... 45 000 євреїв скупчують на тісному просторі, триває підготовка до депортації у Трансністрію — територію між Дністром і Південним Бугом; за винятком 15 000 євреїв, залишених у місті для життєво необхідних робіт і обов’язків, більшу частину з них депортовано...».

Михайло Туровський. Фуга смерті (з обкладинки аудіокниги, присвяченої творчості Пауля Целана)

Літературні нотатки подорожнього

Перебуваючи в Чернівцях, можна натрапити на багато місць, пов'язаних з Паулем Целаном. Вулиця, названа його іменем, пам'ятна дошка на будинку, де він жив, університет, у якому вчився... Чернівчани дуже пишаються своїм земляком, тому не дивно, що саме тут працює Літературний целанівський центр. А ще в Чернівцях 1992 року встановлено пам'ятник поету роботи заслуженого художника України Івана Салевича. За задумом його автора, ця скульптурна композиція має асоціюватися зі складною структурою поезій та драматичною долею Целана. Особливо вражають очі поета: здається, що в них знайшла своє відображення вся трагедія єврейського народу.

Пам'ятник Паулю Целану в Чернівцях

Зміст