Зарубіжна література. Профільний рівень. 11 клас. Ісаєва

До таємниць мистецтва слова

ПОНЯТТЯ ПРО ТОНІЧНЕ ВІРШУВАННЯ

Чимало творів Маяковського написано тонічним віршем.

Тонічне віршування (від грец. tonos — наголос) — це система віршування, за якої ритмічність досягається впорядкованим розташуванням наголошених складів серед ненаголошених.

Загальна кількість складів у рядку й ненаголошених складів тут довільна.

Ця система віршування відома з глибокої давнини. Вона утворилась із варязького, давньонімецького та давньоруського фольклору (билин). Однак слід зазначити, що, як і до Маяковського, так і після нього, тонічний вірш використовували досить рідко. Ним написані деякі поезії Гейне й Шевченка. Яскравий приклад у ліриці Маяковського — вірш «Послухайте!».

• 1. Продовжте речення: «Тонічне віршування — це ...».
• 2. Доведіть, що вірш «Послухайте!» написано тонічним віршем.

Афіша виступу Маяковського в Києві в 1924 році

УКРАЇНСЬКІ СТЕЖИНИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Володимира Маяковського, крім походження, ще багато що пов'язує з Україною. З виступами він побував у Києві, Одесі, Полтаві, Дніпрі, Житомирі, Донецьку, Харкові, Миколаєві, Ялті, Севастополі, Сімферополі, Керчі, Євпаторії та Бахчисараї. Твори Маяковського перекладали Михайло Семенко, Микола Вороний, Микола Бажан, Платон Воронько, Леонід Первомайський, Дмитро Павличко, Микола Лукаш та багато інших. У своїй творчості великий поет неодноразово звертався до української тематики. Зі щирою ніжністю й любов'ю в 1924 році він писав про нашу столицю (вірш «Київ», 1924). Найяскравіший подарунок нашій Батьківщині — вірш «Борг Україні» (1926).