Золоті сторінки далеких епох

Людина пізнає світ через пізнання самої себе, а себе — через пізнання світу.

Йоганн Вольфганг Ґете, німецький поет, прозаїк, мислитель

Усе було на світі позавчора.

В зіницях Часу предковічний лід.

Ліна Костенко, українська письменниця

• Пригадайте, що ви знаєте про добу Просвітництва з уроків зарубіжної літератури, історії та художньої культури.

• Які твори письменників-просвітників ви читали?

НІМЕЦЬКЕ ПРОСВІТНИЦТВО ТА ЙОГО ВПЛИВ НА РОЗВИТОК ЄВРОПИ

Просвітництво одне здатне створити кращу людину, надію більш щасливого майбутнього.

Крістоф Мартін Віланд, німецький письменник-просвітник

Як ви пам'ятаєте, Просвітництво — це широкий інтелектуальний і духовний рух XVIII століття в Західній Європі, спрямований на боротьбу з феодалізмом.

У Німеччині Просвітництво почало розвиватись пізніше, ніж в інших країнах. Це пов'язано зі складною ситуацією, що виникла після Тридцятилітньої війни (1618-1648). Німеччина залишалась феодальною країною, економічно відсталою й політично роздрібненою, на її території розміщувалися сотні великих і малих держав, багато вільних міст, фактично під загрозою опинилося саме існування єдиної німецької нації. У ті часи навіть набув популярності такий вислів: «У Німеччині стільки держав, скільки днів у році». Тому німецькі письменники вважали своїм завданням стимулювати національне об’єднання, розвивати німецьку літературну мову (політична роздробленість країни сприяла розвитку регіональних діалектів, інтелігенція часто послуговувалася французькою мовою). Ось як про це писав великий просвітник Йоганн Вольфганг Ґете: «Німеччина так довго була заповнена іноземцями... що їй ніяк не вдавалося виробити власну мову. Разом із новими поняттями в мову потрапляло безліч іноземних слів... Німець, який здичавів за часів горя і смути, що тривали майже два століття, ішов у науку до французів... і римлян».

Особливістю німецького Просвітництва було й те, що осередки культури виникали завдяки покровительству багатих меценатів — князів, герцогів, тобто при їхніх дворах або в університетських і вільних містах. Наприклад, таким було славнозвісне місто Веймар, де значну частину свого життя провів Ґете. У першій половині XVIII століття процес суспільного поступу в Німеччині йшов повільно, лише із середини століття виникли умови для інтенсивного розвитку просвітницької літератури. Так, у 60-80-х роках XVIII століття розгорнувся могутній літературний рух «Буря й натиск» (нім. Sturm und Drang), спрямований проти феодально-кріпосницьких порядків, соціальної нерівності, пригнічення особистості релігійними законами. Його представники (штюрмери), обстоюючи самостійний шлях розвитку німецької культури, створили нові жанри, зокрема штюрмерську драму, особливістю якої є протест проти приниження особистості, беззаконня феодального суспільства.

Теобальд Оер. Веймарське придворне товариство (Шиллер читає свої твори. Серед слухачів ліворуч — Віланд, перед ним — Гердер із дружиною, праворуч перед колоною стоїть Ґете) (1860)

Серед найвідоміших письменників німецького Просвітництва — Йоганн Крістофер Готшед, Готхольд Ефраїм Лессінг, Крістоф Мартін Віланд, Йоганн Готфрід Гердер. Яскравим представником німецького Просвітництва є й уже знайомий вам з 9 класу Фрідріх Шиллер, автор славнозвісної «Оди до радості», що стала гімном Євросоюзу. Шиллер уславився також своїми драматичними творами («Розбійники», «Підступність і кохання» та іншими). Вершиною не лише німецького, а й європейського Просвітництва вважають творчість Йоганна Вольфганга Ґете, а його трагедію «Фауст» називають квінтесенцією¹ духовних шукань епохи. Німецькі просвітники збагатили такі напрями в літературі, як просвітницький класицизм, сентименталізм, просвітницький реалізм, а також стиль рококо.

¹ Квінтесенція — основа, суть чого-небудь; найсуттєвіше, найголовніше.

Отже, незважаючи на пізній і складний поступ Просвітництва в Німеччині, його найкращі представники справили значний вплив на розвиток національної літератури, сприяли національній єдності німецького народу. Їхні прогресивні ідеї збагатили не лише всю європейську літературу, а й культуру загалом. Як відзначає Б. Шалагінов, «завдяки меценатству князів і підтримці з боку міських громад (зокрема й релігійних) німецьке мистецтво у XVIII столітті не тільки відродилося після катастрофи Тридцятилітньої війни, а й невдовзі посіло провідне місце в Європі, відзначаючись художньою оригінальністю й естетичним новаторством»².

² Шалагінов Б. Б. Веймарська класика // Зарубіжна література. Від Античності до початку ХІХ ст.: іст.-естет. нарис. — К., 2004.

1. Поясніть, які особливості характерні для німецького Просвітництва.
2. Наведіть приклад, який свідчить про вплив німецького Просвітництва на розвиток європейської культури.

Зміст