LE PONT MIRABEAU

Sous le pont Mirabeau coule la Seine

Et nos amours

Faut-il qu'il m'en souvienne

La joie venait toujours après la peine

Vienne la nuit sonne l'heure

Les jours s'en vont je demeure

Les mains dans les mains restons face à face

Tandis que sous

Le pont de nos bras passe

Des eternels regards l'onde si lasse

Vienne la nuit sonne l'heure

Les jours s'en vont je demeure

L'amour s'en va comme cette eau courante

L'amour s'en va

Comme la vie est lente

Et comme l'Espèrance est violente

Vienne la nuit sonne l'heure

Les jours s'en vont je demeure

Passent les jours et passent les semaines

Ni temps passè

Ni les amours reviennent

Sous le pont Mirabeau coule la Seine

Vienne la nuit sonne l'heure

Les jours s'en vont je demeure

Обкладинка сучасного французького видання збірки «Алкоголі»

ЧИТАЄМО, РОЗМІРКОВУЄМО, ОБГОВОРЮЄМО...

1. Які думки, почуття та настрої пронизують вірш «Міст Мірабо»?
2. Яку роль, на вашу думку, у вірші виконує рефрен?
3. Поміркуйте, символом чого в цій поезії є міст Мірабо.
4. Чи згодні ви з тим, що у вірші звучать не лише сумні ноти про кохання, яке минає, а й роздуми поета про плинність часу?
5. Доведіть, що в цьому творі використано прийом симультанізму.
6. Розгляньте репродукцію картини сучасної української художниці Олени Королюк (Полтава), уміщену на наступній сторінці. Що, на ваш погляд, авторка прагнула увиразнити у своїй роботі?
7. Проаналізуйте зразок мелодекламації, розміщеної за таким посиланням: https://bit.ly/2RqzvHH

Зверніть увагу, чи вдалося читцю передати настрій оригіналу, чи вдало дібрано музичний супровід до цієї поезії.

8. Запропонуйте відеоряд до вірша «Міст Мірабо».
9. Якщо ви вивчаєте французьку мову, порівняйте оригінал і переклад вірша «Міст Мірабо». Простежте, які українські відповідники добирає М. Лукаш до дієслова coule. Чи вдалося перекладачу зберегти ідею та провідний настрій оригіналу? Аргументуйте свою думку.

Олена Королюк. Міст Мірабо (живопис по шовку)

УКРАЇНСЬКІ СТЕЖИНИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

У творчій спадщині Аполлінера є твори, що засвідчують його інтерес до української культури. Це поема «Пісня нелюбого», у якій згадуються запорозькі козаки, а головним чином її фрагмент «Відповідь запорожців турецькому султанові». Його джерелом став текст відомої пам'ятки давньої української літератури — «Листування запорожців із султаном», який у ХІХ столітті неодноразово видавався українською й російською мовами. Аполлінеру вдалося передати загальний дух, побудову, синтаксис і частково навіть ритмічну структуру цього документа.

Українською мовою вірші Аполлінера перекладали Павло Тичина, Микола Лукаш, Михайло Семенко, Дмитро Павличко та інші.