Розвиток романтизму в США

Загалом можна твердити, що завдання, покладене на них історією, — створення національної літератури — американські романтики виконали.

Кіра Шахова

Як ви пам'ятаєте зі всесвітньої історії, у 1776 році було проголошено нову державу — Сполучені Штати Америки, яка утворилась у результаті боротьби американських колоній Англії за свою незалежність¹. Статус суверенної держави підтвердив і результат війни 1812 року². У національній свідомості американців запанувала віра у високу історичну місію країни, у створення нового суспільного устрою, в основі якого — свобода особистості та рівність усіх громадян. Більшість американців у майбутньому уявляли США ледве не раєм, де кожен завдяки наполегливій праці зможе сповна реалізувати свій потенціал і досягнути великого успіху в житті. Цей ідеал отримав назву «американська мрія» і значною мірою сприяв підняттю патріотичного духу народу. Водночас таке ідеалістичне бачення із часом розбивалось об сувору реальність: у державі, яка позиціонувала себе захисницею свобод, жорстоко переслідували корінне населення та процвітало таке ганебне явище, як рабство. Саме протистояння поборників свободи й апологетів рабства і призвело до Громадянської війни між Північчю та Півднем (1861-1865).

¹ Значну роль у формуванні США відіграла Американська революція (1775-1783) — так прийнято називати більш широку подію, ніж відому в європейській та пострадянській історіографії «Війну за незалежність США». Американська революція включає в себе не тільки конфлікт між 13 колоніями та урядом Великобританії, а комплекс культурних, військово-політичних та економічних подій 1775-1783 років.

² Англо-американська війна (1812-1815), відома в англомовному світі під назвою війна 1812 року, — це війна між США і Великою Британією, спричинена втручанням останньої в торговельні справи США.

Паралельно з формуванням США відбувається і становлення американської літератури, у якій відбились усі суперечливі тенденції тогочасної дійсності: з одного боку, романтичні уявлення про країну-рай, з іншого — невдоволення антигуманною дійсністю. Перед американськими романтиками стояло завдання особливої ваги — створити національну літературу, яка відображала б глибоку своєрідність світу, що їх оточував.

Хронологічно межі американського романтизму не збігаються з межами європейського, їх визначають від кінця 10-х років і до початку 60-х років XIX століття або до закінчення Громадянської війни. Як зазначає українська дослідниця літератури К. Шахова, «американський романтизм продовжував і розвивав на новому матеріалі у своєрідних національних умовах традиції європейських майстрів, передусім Вальтера Скотта і німецьких романтиків, зокрема Гофмана»¹. Значну роль у становленні філософських засад романтизму США відіграли твори французьких просвітителів та ідеї Французької революції, а також філософія трансценденталізму (про неї дізнаєтесь з матеріалу рубрики «Читачеві ХХІ століття»). На відміну від європейського романтизму, який уславився насамперед поетичними творами (Байрон, Міцкевич, Гейне та інші), американський представлено переважно прозою.

¹ Шахова К. Американський романтизм // Наливайко Д., Шахова К. Зарубіжна література XIX ст. Доба романтизму. — Тернопіль, 2001.

Дослідники виділяють два періоди в розвитку американської літератури.

ПЕРІОДИЗАЦІЯ ЛІТЕРАТУРИ АМЕРИКАНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ

Назва періоду, хронологічні межі
РАННІЙ РОМАНТИЗМ (кінець 1810-х — початок 1840-х рр.)	ЗРІЛИЙ І ПІЗНІЙ РОМАНТИЗМ (1840-1860-і рр.)
основна тематика
боротьба за незалежність, освоєння континенту, життя індіанців	недосконалість людини і світу, трагізм людського буття, жахіття рабства, людська свідомість у різних її проявах
загальний настрій творів
оптимізм, пов'язаний з героїчними часами боротьби за незалежність і вірою в грандіозні перспективи США	критичні настрої стосовно недосконалої дійсності
найяскравіші представники й основні жанри
Вашингтон Ірвінг (новела), Джеймс Фенімор Купер (історико-пригодницький, морський роман)	Натаніель Готорн (психологічний роман, новела), Герман Мелвілл (морський роман), Гарієтт Бічер-Стоу (соціальний роман), Генрі Вордсворт Лонгфелло (вірші й поеми), Волт Вітмен (вірші й поеми)
Едгар Аллан По (детективні й науково-фантастичні оповідання)

Слід відзначити, що ця класифікація є досить умовною. Так, у її межі не вписується творчість такого яскравого романтика, як Едгар Аллан По, який хронологічно є близьким і до письменників першого періоду, оскільки писав у 30-40-і роки ХІХ століття. Однак його твори за своєю світоглядною основою й загальним настроєм відповідають другому періоду. Саме тому багато хто з дослідників відносить його творчість до так званого перехідного періоду. У час розквіту американського романтизму розпочав свою письменницьку діяльність великий реформатор поезії Волт Вітмен, у чиїй творчості поєднано і романтичні, і реалістичні елементи. Реалістичні риси також наявні й у творчості Генрі Лонгфелло. На відміну від багатьох представників другого періоду, твори цих обох письменників пронизують оптимістичні ноти.

Ньюелл Конверс Вайет. Ілюстрація до роману Дж.-Ф. Купера «Останній з могікан» (1919)

Одним із улюблених авторів сучасних читачів є Джеймс Фенімор Купер, який уславився серією історико-пригодницьких романів про Шкіряну Панчоху («Піонери», «Останній з могікан», «Прерія», «Слідопит», «Звіробій»). Письменник створив образ благородного індіанця, який втілює в собі всі найкращі риси індіанського народу (таким є Чингачгук, Великий Змій).

Отже, романтики — творці національної літератури США. Вони опоетизували красу американської природи. Так, Мелвілла називають співцем морської стихії, а зі сторінок творів Купера в усій своїй величі постають предковічні американські ліси і безкраї прерії, якими подорожують його герої. Та головною заслугою цих письменників є те, що вони розкрили читачам багатобарвний світ уявлень і традицій індіанців, увиразнили найважливіші проблеми тогочасного американського суспільства. Слід відзначити, що видатні представники романтизму з глибокою повагою ставились до корінного населення континенту, обстоювали права поневолених народів. Своїми творами вони піднімали патріотичний дух молодої американської нації, сприяли подоланню непорозуміння між різними її представниками. Важливим є і те, що романтизм вивів літературу США на міжнародну арену, зацікавив світ творчістю американських письменників. Закінчення Громадянської війни ознаменовано утвердженням у літературі реалістичного напряму.

Обкладинки творів американських письменників-романтиків

1. Як ви розумієте, що таке «національна література»?
2. Чому романтиків називають творцями американської національної літератури?
3. Твори яких американських романтиків ви читали?
4. Проаналізуйте таблицю «Періодизація літератури американського романтизму». Поясніть, чому творчість Едгара Аллана По представлено окремою графою, а імена й прізвища Вітмена і Лонгфелло виділено іншим кольором?
5. Спираючись на матеріали рубрики «Читачеві ХХІ століття», розкрийте сутність трансценденталізму.

Читачеві ХХІ століття

ТРАНСЦЕНДЕНТАЛІЗМ ЯК ФІЛОСОФСЬКА ОСНОВА ТВОРЧОСТІ АМЕРИКАНСЬКИХ РОМАНТИКІВ

Важливу роль у розвитку американської літератури, і зокрема духовному становленні Волта Вітмена, відіграв трансценденталізм.

Трансценденталізм — напрям у філософії, у якому вивчається те, що лежить за межами досвіду, те, що неможливо пізнати, зважаючи на досвід. Буквально трансцендентальний означає «той, що виходить за межі» (від лат. transcendens).

У 1836 році ряд американських письменників і філософів об'єднались у літературно-філософський «Трансцендентальний клуб», засновником якого став Ральф Волдо Емерсон¹. Головна ідея клубу — істину людина пізнає трансцендентно, тобто ґрунтуючись не на досвіді, а інтуїтивним шляхом.

¹ Ральф Волдо Емерсон (1803-1882) — американський поет і філософ, один з найвизначніших письменників і мислителів США.

Трансценденталісти оптимістично дивились на світ і обстоювали такі положення:

у Всесвіті панують закони всезагальної гармонії, тому абсолютною нормою є добро, а зло — лише тимчасове відхилення від такої норми;
люди від природи є добрими і прагнуть до істини; шукати істину потрібно серцем, а не логікою;
головне завдання кожної людини — моральне самовдосконалення;
усі люди, незалежно від їхнього соціального становища, є рівними перед Богом;
порятунком від бездуховності є близькість до природи, постійна праця, обмеження своїх матеріальних потреб.

Слід відзначити, що трансценденталісти не лише проголошували означені ідеї, а й намагались усілякими засобами втілювати їх у життя. Так, вони займали активну позицію в боротьбі проти рабства, беручи в ній участь і словом, і конкретними справами. Один із прихильників цієї філософії Генрі Торо, доводячи на практиці необхідність повернення до природи, понад два роки усамітнено прожив у лісі. Цим він прагнув показати, що людина, відмовившись від матеріальних благ і скориставшись благами природними, очищає і розум, і душу.

Трансценденталісти неоднозначно ставились до США. З одного боку, вони наголошували на великому призначенні новоствореної країни, з іншого — критикували буржуазний шлях її розвитку. Їх обурювали ті негативні тенденції, які з'явились у житті американців: підміна духовних цінностей невгамовною жагою збагачення, нищення природи, корупція, поглиблення соціальної нерівності, взаємовідчуження людей.

Зміст