До вивчення п’єси «БЛАКИТНИЙ ПТАХ»

ЧИТАЄМО, РОЗМІРКОВУЄМО, ОБГОВОРЮЄМО...

1. Поділіться своїми враженнями від п’єси. Що вас найбільше вразило, здивувало?

2. Прочитайте перелік дійових осіб та авторські ремарки до костюмів персонажів. Пригадайте, як ці зауваги вплинули на ваше сприйняття п’єси під час першого читання. Чи можна сказати, що докладний опис одягу дійових осіб компенсував відсутність авторської характеристики? На конкретному прикладі покажіть, як костюм персонажа сприяв розумінню вдачі його володаря.

3. Роздивіться фотографії акторів у костюмах дійових осіб з постановки К. Станіславського (1908). Чи такими ви уявляли персонажів п’єси?

Фея — Μ. Германова

Вода — Л. Коренєва

Вогонь — В. Бурджалов

4. Особливістю п’єси «Блакитний птах» є наявністьу ній двох сюжетів — реального і казкового. Стисло передайте зміст кожного з них та, спираючись на схему, поясніть їхній взаємозв’язок. Який із сюжетів, на вашу думку, є основним? Обґрунтуйте свою відповідь.

5. Уважно роздивіться схему, подану на наступній сторінці, що відображає розвиток реального і казкового сюжетів твору. Установіть невизначені елементи. Прокоментуйте особливості розвитку кожного із сюжетів.

6. Розкажіть, хто такі Тільтіль та Мітіль. Де і за яких обставин ми з ними уперше зустрічаємося? Схарактеризуйте цих персонажів.

7. Які Тварини, Предмети і Стани разом з дітьми беруть активну участь у пошуках Блакитного птаха?

8. Як ви думаєте, чому саме Душа Світла допомагає дітям?

9. Підготуйте режисерські поради для акторів-виконавців ролей Тільтіля, Душі Світла, Собаки, Киці.

10. Образи п’єси «Блакитний птах» можна умовно розподілити на три групи: реальні, алегоричні, символічні. Здійсніть цей розподіл та обґрунтуйте свій вибір.

11. Прокоментуйте композицію твору за поданою на наступній сторінці схемою. Спираючись на цитати, визначте сенс кожної зупинки дітей¹.

¹ У перекладі з французької Дмитра Чистяка.

12. Доведіть, що провідним у творі є мотив всемогутності людини. Простежте, як він розгортається у п’єсі.

13. Доведіть, що дев’яту картину п’єси («Сади Блаженств») побудовано за принципом антитези. Як ви думаєте, з якою метою автор його використовує? Які істинні блаженства відкрилися дітям? Яке з них є найціннішим?

14. Прочитайте виразно за ролями сцену появи Радості Материнської Любові (дія четверта, картина дев’ята).

15. Визначте та прокоментуйте казкові елементи у п’єсі.

16. Які зміни відбулися у внутрішньому світі дітей наприкінці подорожі? Підтвердіть свою відповідь текстом твору.

17. Як закінчується драма «Блакитний птах»? Прокоментуйте фінал твору. Чи можна назвати його відкритим?

18. Сформулюйте головну думку твору. Обґрунтуйте значення місця і часу дії твору у розкритті головної думки.

19. Розкрийте символіку назви твору.

У творчій майстерні письменника

ПРО СЮЖЕТ, ПЕРСОНАЖІВ ТА ГОЛОВНУ ДУМКУ П’ЄСИ

Простий сюжет п’єси типовий для фольклорної, а досить часто — для літературної казки. Це — небезпечна мандрівка сміливого й шляхетного героя, який мусить подолати заради щастя, любові, багатства різні перешкоди, перемогти чудовиська і стихії, повернутися додому переможцем. Хлопчик Тільтіль цілком відповідає своїми людськими якостями образу фольклорного позитивного героя. Він — мужній, добрий, благородний, щирий і вдячний... А Мітіль — справжня маленька жінка... Дітей, як це не раз буває у казці, супроводжують тварини — Пес і Кішка, які також є носіями рис, притаманних таким казковим тваринам, — відважний, благородний Пес, надія хазяїна, і улеслива, підступна, хитрюща Кішечка, якої ніяк не може розкусити наївна Мітіль. Інші супутники брата й сестри — Хліб, Вогонь, Вода, Молоко, Цукор — істоти казкові й знакові, що репрезентують різні людські вдачі, різні темпераменти й типи поведінки. Вогонь — звичайно ж, палкий, рухливий, легко спалахує гнівом; у Води — очі завжди на мокрому місці; Цукор — рафіновано витончений та солодкий; Хліб — добродушний товстун. Однак усі ці персонажі психологічно складніші, аніж фольклорні.

Інші герої, які з’являються тільки в окремих картинах, мають найчастіше значне символічне й філософське навантаження, як, наприклад, Сон, Смерть, Духи Дерев, Тварини, різні Блаженства, Час, Блакитні Діти тощо. Вони втілюють різні аспекти, різні часові площини, різні цінності людського життя, людську пам’ять й уявлення про майбутнє тощо. Напрочуд гарні, поетичні, таємничі картини п’єси теж мають символічне значення, навіюють певний емоційний стан. Автор весь час коментує, яким має бути освітлення тієї чи іншої картини, створює справжню світлову партитуру п’єси-казки. Освітлення теж якнайчастіше пов’язане з настроєм персонажів і глядачів й загальним оптимістичним звучанням цілого.

У своїй праці «Скарби смиренних» Метерлінк стверджував, що перемога добра — це справа не далекого майбутнього, вона вже відбулася, моральні скарби ховаються не десь, а в нашій власній душі, їх треба лише освітити, щоб вони заграли тисячами кольорових вогнів, як самоцвіти. По-іншому цю саму думку він висловив у «Синьому птахові». Щастя — багатогранне, воно в усьому, що нас оточує: природі, родині, хатньому затишку, щоденній праці, дружньому спілкуванні, підтримці інших і щедрій віддачі свого тепла людям.

За Кірою Шаховою, українською дослідницею літератури

Фредерік Кейлі Робінсон. Ілюстрація до п’єси «Блакитний птах» (1923)

ПРО ОБРАЗИ ГОЛОВНИХ ГЕРОЇВ ТА ХУДОЖНІ ОСОБЛИВОСТІ ТВОРУ

Головні герої феєрії — діти, Тільтіль та Мітіль. В обох іменах відлунює «Тіль», імення персонажа першого бельгійського роману, відомого по всьому світі — «Легенди про героїчні, веселі і славетні пригоди [Тіля] Улешпігеля і Ламме Гудзака у Фландрії та інших краях» Шарля де Костера (1867). Як і його попередник, Тільтіль — безстрашний добросердний хлопчина, який тонко відчуває дійсність завдяки свідомості, незатьмареній «дорослими» буденними проблемами. Французький літературознавець Поль Ґорсекс натомість зауважував схожість між маленькими героями та Гензелем та Гретель із казки братів Грімм про дітей дроворуба, яких біла пташка привела до старої відьми, що чимось нагадує Фею Берилюну. Хай там як, а Тільтіль — уособлення бідного і юного людства, яке тільки робить перші кроки до пізнання таємниць буття. Феєрія написана за кілька років до Першої світової війни і позначена духом віри у необмеженість людських здатностей, закладених у глибинах її «я», і то завдяки плеканню науково-технічного прогресу, але передусім — душевного потенціалу кожного. На жаль, механізація суспільства пішла значно швидшими темпами за його духовний розвиток...

[...] Ідейне навантаження твору зумовило й відповідні художні засоби. Цікаво, що феєрія як жанр спектаклю передбачає розгортання численних фантастичних пригод, перевтілень, чимало ефектів і трюків під час постановки тощо. Як ми вже відзначали, у Метерлінка це — лише допоміжні засоби для розкриття філософського смислу. Тож визначення «філософська п’єса», мабуть, доцільніше. Твір-бо загалом ближчий до традиції німецьких романтиків (Ернест Теодор Амдей Гофман), аніж до італійських чи французьких ярмаркових вистав-феєрій. Тоді стають зрозумілими такі стилістичні прийоми, як одухотворення предметів (Хліб, Цукор, Годинник тощо) та абстрактних понять (Час, Блаженства, Радощі тощо), вживання алегорій (Пес — Вірність, Цукор — Улесливість), символів як певного національного (у європейських народів Час-Убивця косить людей), так і загальнокультурного (Ніч у всіх народів пов’язана з холодом, смертю, сном) плану. На відміну від інших п’єс Метерлінка, у «Блакитному птаху» діалог набуває різних стилів (офіційні Хліб і Цукор, просторічна пані Берленґо тощо), тож мова персонажів допомагає у формуванні їхньої характеристики.

За Дмитром Чистяком, українським літературознавцем

1. Риси яких персонажів увібрали Тільтіль і Мітіль?

2. Які художні засоби використав драматург для розкриття головної думки твору?

3. Користуючись текстом твору, доведіть думку дослідника про те, що «мова персонажів допомагає у формуванні їхньої характеристики».