Цікаві факти з історії давніх часів. 5-6 клас. Бандровський

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

Історичні джерела — ключ до пізнання світу

Для того щоб дізнатися про минулі події, досліднику потрібно вивчити та дослідити рештки й документи, що мають назву історичні джерела.

Поняття «історичне джерело» має подвійний зміст. З одного боку, це носій історичної пам’яті, тобто інформації або відомостей про ту чи іншу подію, явище, особу, які потрібні й корисні для роботи історика і без яких неможливо відтворити минуле, пізнати сьогодення. З іншого боку, джерело - це історичний факт і явище культури, яке саме потребує вивчення і дослідження, оскільки є результатом діяльності людини.

Ти ознайомишся здебільшого з речовими, писемними та усними джерелами. Кожне з них має свою особливість, і їх вивчають різні спеціалісти-дослідники: археологи та антропологи (речові джерела), історики та філологи (писемні джерела), етнологи та філологи (усні оповідки). Спочатку слід знайти потрібне джерело, потім його реставрувати і тоді визначити автора та час створення.

Речові історичні джерела.

В аналізі речових джерел використовуються різноманітні методи. Сучасним науковцям набагато легше встановити час виготовлення речей. Наукові методи, наприклад, дають інформацію про спосіб життя людей, вік, особливості виготовлення предметів тощо.

Писемні історичні джерела.

З писемними джерелами працювати легше, вони дають інформацію про ті сторони життя людини, які неможливо відновити під час археологічних досліджень. Але й тут є складності. Річ у тім, що багато писемних джерел утрачено. Часто їх можна відновити за копіями, що створені на багато років пізніше. Під час аналізу таких джерел потрібно не тільки виявити первісний текст оригінального, проте втраченого твору, а й встановити зміни, виправлення та пропуски, зроблені рукою тих, хто їх переписував.

Так, наприклад, більшість античних творів не витримала випробування часом. їх відновлювали монахи середньовічної Європи та частково арабські вчені. Зрозуміло, писарів іноді не цікавила повноцінна й деталізована копія, і вони вносили зміни згідно з власними уявленнями.

Чи є в тебе вдома писемні або речові джерела історії твоєї родини?

Найскладнішою є робота з переказами міфів, легенд і пісень, оскільки потрібно відновити твір, який мав лише усну форму. Тому кропітка робота з відновлення цих переказів тривала інколи десятки, сотні і навіть тисячі років!

Опрацьовані джерела зберігають у відповідних місцях: речові джерела - у фондах музеїв, писемні - у бібліотеках. Усні джерела відтворюють у книжках, а сучасні етнографічні матеріали (збірки легенд, пісні, колядки та щедрівки) - у записах на електронних носіях.

Саме на підставі вивчення джерел формується уявлення про минулу не вигадану подію, що відповідала об’єктивній реальності. Ця подія стає історичним фактом.

Отже, історія - це наука про факти. Факти повинні бути істинними, такими, що відповідають минулому. Саме тому в цій книжці зібрано багато історичних фактів, потрібних для відновлення минулої дійсності. Водночас історичного факту не існує без історика. Саме історик додає фактам послідовності, зв’язує їх у часі й просторі. І найголовніше - доходить висновків, відновлюючи зміст минулого.

Важливо, що з 19 століття українські історики відтворюють самобутню історію України. Саме історики створили можливість сьогодні говорити про історичні шляхи нашої Батьківщини. Серед них було багато талановитих людей, і хоча вони народилися в різні часи, жили в умовах іншої державності, їхні праці було присвячено українській історії.