Цікаві факти з історії давніх часів. 5-6 клас. Бандровський

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

Аттіла — гроза народів

З уроків історії ти вже знаєш, що Аттіла був правителем гунів у 434-453 роках. Він об’єднав під своєю владою тюркські, германські та інші племена, створив державу із центром у Паннонії (сучасна Угорщина), воював зі Східною та Західною Римськими імперіями.

А яким він був і яку пам’ять про себе залишив?

Дослідники вважають, що Аттіла був дуже жорстоким. У 444 році, за хронікою сучасника подій Проспера Аквітанського, він убив брата Бледа: «Аттіла, цар гунів, блідий, брата свого і соратника по царству убив і його народи змусив собі коритися». Убивши брата, Аттіла став одноосібним царем гунів. За жорстокість і любов до воєн і грабежів цар отримав прізвисько «Бич Божий». Ім’я Аттіли викликало у ворогів страх і повагу. І сьогодні воно залишається синонімом агресивності й войовничого духу. Він не визнавав кордонів, завойовницькими набігами розширив свою державу до величезних розмірів. «Куди ступить копито коня, там наша земля».

Ежен Делакруа. «Атілла зневажає Італію і Мистецтва» (1847).

Зображення Аттіли.

За свідченням хроністів, Аттіла був невисокого зросту, приземкуватий, кремезний, з темним кольором шкіри, маленькими запалими очима, плоским носом і рідкою борідкою; але його гордовита хода і суворість обличчя справляли значне враження.

Сучасники зазначали, що Аттіла був абсолютно байдужий до розкоші.

Воїни-гуни під проводом свого вождя винайшли оригінальний спосіб зберігання і приготування м’яса: вони клали його під сідло на час тривалої верхової їзди. Від тряски воно відбивалося і втрачало рідину, до того ж просолювалося від кінського поту. У результаті через деякий час воїни отримували готове до вживання м’ясо.

Мор Тан. «Бенкет Аттіли» (1870).

Праворуч зображено візантійського дипломата та історика Пріска, який зустрічався з полководцем і залишив свої спогади: «Аттіла споживав їжу на дерев’яних тарілках, тоді як його полководці пригощалися ласощами на срібних блюдах. Одяг на ньому - також простий і нічим не відрізнявся від одягу інших воїнів, крім охайності. Ні меч на його поясі, ні шнурки варварського взуття, ні вуздечка його коня не були прикрашені золотом, каменями і коштовностями, як заведено в інших варварів».

Франческо Солімена. «Зустріч Папи Римського Лева і Аттіли» (до 1747 року).

Одного разу Папа Римський Лев І встав перед Аттілою на коліна. «Вітаю тебе, Бич Божий», - сказав Папа вождю. Відомо, що після бесіди з Папою Римським Левом І Аттіла, цей жах Європи і антихрист, прийняв викуп (римський імператор віддав йому половину скарбниці як додаток до данини, яку Рим сплачував кочовикам щороку) і повернув своє військо, відступивши від Рима.

Аттіла і його воїни несли смерть і руйнування, але разом з тим їхній похід сприяв появі одного з найкрасивіших міст світу. Ті, хто вцілів у північній Італії після навали гунів, перебралися на острови і лагуни на Адріатиці, де в подальшому виникло місто Венеція.

Першої і єдиної поразки Аттіла зазнав у битві з римлянами на Каталаунських полях. Після жорстокої битви, у якій загинув вестготський король, Аттіла відступив і незабаром покинув Галлію.

Мініатюра з манускрипту 14 століття із зображенням битви на Каталаунських полях.

Лоуренс Альма-Тадема. «Смерть Аттіли» (1859).

Великий Аттіла помер у 47 років. На знак скорботи воїни-гуни відрізали собі частину волосся і спотворили обличчя глибокими ранами, щоб їхній ватажок був оплакуваний не криком і сльозами жінок, а кров’ю чоловіків.

Де могила Аттіли, і досі невідомо. Полководця поховали у трьох трунах - металевій, золотій і срібній, які вклали одна в одну. Труни закрили замками і закляттями. Щоб праху Аттіли не потурбував жоден смертний, могилу царя викопали на дні глибокої річки. Для цього гуни спорудили величезну дамбу і на час похорону відвели воду в інше русло. Коли похорони закінчилися, річку знову пустили по своєму руслу, а рабів, які копали похоронну яму, тієї самої ночі вбили, щоб ніхто й ніколи не дізнався, де поховано великого полководця. А юну дружину Крімхільду поховали поруч із Аттілою. Згідно з повір’ям, це місце охороняють потойбічні сили, а той, хто відкриє могилу, закличе на рід людський страшне горе. Цю річку і в ній безцінну могилу Аттіли безуспішно шукають ось уже 15 століть.

Вплив Аттіли на Європу був такий великий, що його оспівано навіть у давньогерманських і скандинавських епосах. У 13 столітті автори угорських хронік намагалися створити новий образ Аттіли як праотця угорського дворянства та засновника династії угорських королів, хоча гуни не мали ніякого стосунку до їхнього походження.

Як ти гадаєш, чому одним з найпопулярніших чоловічих імен в Угорщині стало ім’я Аттіла?