Цікаві факти з історії давніх часів. 5-6 клас. Бандровський

Олімпійські ігри

У всі грецькі поліси раз на чотири роки їздили спеціальні посли. їх зустрічали урочисто, радо частували. Посли повідомляли про час, коли відбудуться чергові Олімпійські ігри, присвячені головному богу Еллади - Зевсу. Водночас вони проголошували умови священного миру, який установлювався на час свят. Будь- які воєнні дії, хоч би де вони відбувалися, негайно припинялися. На порушників цієї умови накладався великий штраф¹.

Для всіх племен і народів, що брали участь у святкуванні, Еліда, країна, де розташовувалося святилище Зевса, - священна та недоторканна. Кожному, хто скривдить подорожнього, який поспішав на олімпійські свята, посилалося прокляття й накладався штраф. Участь в іграх могли брати всі повноправні громадяни Еллади, крім тих, хто мав судовий вирок на батьківщині.

¹ Екехерія - так називався цей звичай - тривала два місяці, і порушення її каралося великим грошовим штрафом. Так, у 420 році до н. е. спартанці вели в Еліді бойові дії, за що були піддані штрафу - 200 драхм за кожного воїна. Коли вони відмовилися сплатити штраф, їх відсторонили від участі в іграх.

Давня Олімпія. Реконструкція.

Центром свята ставало центральне місто Еліди - Олімпія. Його населення становило лише 15 тисяч жителів. Однак на них покладалося чимало завдань. Жителі Еліди хизувалися тим, що вони найсправедливіші серед еллінів. Щоправда, спартанці жартували з приводу їхньої зарозумілості: «Дуже легко, - говорили вони, - бути справедливими один раз на чотири роки».

Елладоніки (так називали суддів) вирішували всі питання організації ігор: добирали та розподіляли учасників за віковими ознаками, організовували відбіркові та фінальні змагання, визначали переможців у різних видах. Існував визначений порядок проведення кожного виду змагань. Наприклад, порядок проведення змагань з боротьби визначався жеребкуванням. Під час визначення переможця в бігу, перегонах на колісницях, стрибках, метаннях труднощів не виникало, оскільки існували чіткі та об’єктивні критерії оцінювання результатів. Але в кулачному бою, панкратіоні і боротьбі постійно виникали труднощі, тож правила визначення переможців постійно вдосконалювалися. Проте в усіх випадках вони передбачали визначення яскравої переваги одного суперника над іншим.

У змаганнях і святкуваннях брали участь тільки чоловіки. За всю багатовікову історію Олімпіад лише одна жінка порушила заборону та з’явилася в Олімпії під час ігор. Її звали Ференіка, вона була дочкою знаменитого кулачного бійця й керувала тренуваннями свого сина. Коли юнак вирушив в Олімпію, Ференіка, переодягнувшись у костюм учителя гімнастики, пішла за ним. Її син здобув перемогу в кулачному бою, і радісна мати, забувши про обережність, кинулася йому на шию. Усі зрозуміли, що перед ними перевдягнута жінка. Ференіці загрожувала страта, і тільки прохання глядачів врятували її. Судді помилували жінку, але одразу ухвалили, що надалі тренери, які супроводжуватимуть атлетів, повинні під час ігор сидіти оголеними за особливою огорожею.

Олімпійські ігри зазвичай супроводжував великий ярмарок, на якому торговці в дерев’яних бараках, розташованих уздовж доріг і на відкритій місцевості, пропонували всім бажаючим безліч товарів. Під час ігор досить було й розваг. Глядачі брали участь в урочистих церемоніях, на яких вшановували переможців, а також спостерігали за жертвоприношеннями, відвідували храми, захоплюючись їхнім убранням.

В Олімпії була пам’ятка, визнана сучасниками одним із чудес світу. У центральному храмі міста стояла 14-метрова статуя Зевса Олімпійського роботи Фідія. Зевс сидів на троні з кедрового дерева, прикрашеного коштовним камінням і різьбленням. Обличчя, груди і руки статуї було оздоблено слоновою кісткою, очі виготовлено з коштовних каменів. Голову увінчував золотий вінок, який було зроблено на зразок вінка з оливковим листям, волосся та борода були із чистого золота.

«На його правій руці, - говорить грецький письменник Павсаній, якому пощастило на власні очі побачити цю пам’ятку, - стоїть статуя богині Перемоги (Ніка). Вона тримає пов’язку, а на голові в неї вінок. Лівою рукою бог тримає скіпетр, прикрашений різними металами та орлом. Із золота зроблено і взуття бога; його плащ усіяно зображеннями різних фігур і квіток лілії».

Третє чудо світу - статуя Зевса Олімпійського. Реконструкція.

Знайди в мережі Інтернет і переглянь відеоматеріал «Сім чудес світу». Що нового ти дізнався (дізналася)?

Дискобол. Римська мармурова копія давньогрецької статуї Мирона, близько 120-140 року, палац Массімо в м. Рим, Італія.

Найбільшим був стадіон в Олімпії (бігова доріжка завдовжки 192,24 метра). Навколо стадіону було побудовано стіни, облаштовано спеціальні місця для старту і фінішу, а також трибуну для суддів. Під час змагань він уміщував до 40 тисяч глядачів.

Приїзд олімпіоніка в рідне місто супроводжувався урочистими святами. Одягнений у бузкову туніку, з лавровим вінком, він урочисто в’їздив не через центральні ворота, а через пролом у міському мурі. Вважалося, що своєю славою він завоював рідне місто.

Джеймс Баррі. «Нагородження олімпіоніків» (19 століття).

Знайди в мережі Інтернет і переглянь відеоматеріал «Олімпійські ігри. Історія та сучасність. Олімпіада. Школярка Валерія». Чи цікаво було б тобі з допомогою старших родичів створити схоже відео про факти, які ти дізнався (дізналася) про Олімпійські ігри?