Цікаві факти з історії давніх часів. 5-6 клас. Бандровський

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

Китайські імперії Цінь і Хань

Найбільшого розквіту царство Цінь досягло в добу енергійного правителя Ін Чжена, який зумів розгромити своїх супротивників. У 221 році до н. е. після перемоги цей правитель прийняв новий титул хуанді - імператор і поміняв ім’я на Цінь Шіхуанді (Перший імператор Цінь).

Одним з головних завдань після перемоги новий правитель вважав боротьбу з північними кочовиками - сюнну (у перекладі «злі раби»). І хоча Цінь Шіхуанді неодноразово завдавав їм поразки, вони продовжували нападати на північні райони держави. Тоді за наказом імператора розпочалося будівництво Великої китайської стіни. Вона сягала 10-метрової висоти (вежі - 12 метрів). Завдовжки стіна була близько 1900 кілометрів, а завширшки - у середньому 5,5 метра. Для побудови стіни імператор відрядив два мільйони солдатів, військовополонених і примусово направлених працювати місцевих жителів. Останніх було найбільше, і вони мусили носити червоний одяг, щоб відрізнятися від інших. Багато з них назавжди лишилося на велетенській будові, бо тіла померлих замуровували у стіни або у вежі, які було розташовано на відстані 100-120 метрів одна від одної. Загалом їх було 60 тисяч. На вежах чатували дозорні, які в разі появи ворога запалювали сигнальні ватри.

Велика китайська стіна.

У 2016 році мандрівник Володимир Ольшевський проїхав на велосипеді по Великій китайській стіні.

Якщо хочеш здійснити подорож Великою китайською стіною і відчути велич споруди, знайди в мережі Інтернет відео - атракціон віртуальної реальності «7D Just Ride | Китайська стіна». Щасливої подорожі та яскравих вражень!

Імператор прагнув подолати племінну строкатість населення нової держави, що стала вже імперією. Цінь Шіхуанді поділив країну на 40 областей, які, своєю чергою, поділялися на округи.

Для згуртування майже 50-мільйонного населення імператор заборонив мешканцям називати себе племінними традиційними назвами. Саме утворення єдиного народу, але без урахування його традицій примусило імператора використовувати насильницькі, жорстокі методи (знищення незадоволених, переселення, етнічні чистки тощо).

Після смерті Цінь Шіхуанді спалахнуло повстання, яке розпочав загін майбутніх будівників Великої китайської стіни1. У 209 році до н. е. воно охопило більшість округів держави. Ватажок повстання, сільський староста Лю Ван, зумівши використати незадоволення населення, оголосив себе засновником нової династії - Хань. У 206 році до н. е. він став новим китайським імператором.

Знак військової влади династії Цінь.

1 Великий загін рабів прямував на північ країни для виконання робіт, але він запізнювався, що за ціньськими законами каралося смертю. Розуміючи, що іншого виходу немає, раби вбили начальника загону й підняли повстання.

Конфу ціанський монах

У добу нової імперії вчення Конфуція оголосили державною релігією1. Основою її став культ Синього Неба та культ предків. Небо, на думку прихильників цієї релігії, є найвищою божественною силою, якій слід коритися та вклонятися. Знання традицій і ритуалів складали основу поведінки людини впродовж життя, будувалися храми та монастирі.

Щоб правитель завжди мав відданих слуг, доступ до отримання посад і рангів став конкурсним. Спочатку випускники шкіл складали дво- або триденний іспит. Вони повинні були без книжок і посібників написати поему, твір про якусь подію та трактат на вільну тему.

Також мали знати вчення Конфуція, письмо та літературу. Іспит складали успішно лише два-три відсотки з тих, кого до нього допускали. Під впливом цієї системи остаточно сформувалася китайська ієрогліфічна писемність.

За легендою, ієрогліфи винайшов імператорський чиновник Цан Цзе. За основу він нібито взяв сліди, залишені на піску лапками птахів.

Ієрогліфи складаються з двох частин. Ліва частина дає ключ до розуміння змісту, а права - до його вимови.

У китайській мові нараховують близько 40 тисяч ієрогліфів. Однак на практиці використовували не всі з них. Так, в усіх книгах, що написані до нашої ери і містять інформацію про китайську науку, налічується 6542 знаки.

І все це мав вивчити кандидат на державну посаду. Потім за схожою програмою відбувався другий іспит на другий ступінь. Ті, хто витримав його, могли складати іспит на вищий ступінь у столиці, який проводився раз на два-три роки. Ці іспити контролювали вищі сановники і сам імператор.

Знайди в мережі Інтернет і переглянь відеоматеріал «ShaoLan: ШаоЛан Хсуех: Навчитись читати китайською... легко!». Чи зрозуміло тобі було відео англійською мовою, чи здебільшого ти користувався (користувалася) українським перекладом? Скільки ієрогліфів знає восьмирічна дитина в Китаї? Що ще нового ти дізнався (дізналася)?

Отримавши ступінь, випускник здобував право на посаду. Вищі ступені відкривали шлях до вищого рангу і давали змогу обіймати важливі посади в державі. Цій системі бракувало тільки дешевшого матеріалу для письма.

1 Ця релігія проіснувала до початку минулого століття, а окремі її елементи існують у Китаї і нині.

Так, у 105 році н. е. у Китаї вперше в історії, за легендою, Цай Лунь винайшов папір. Техніка його виготовлення була досить складною. Молодий бамбук, льняні й шерстяні ганчірки, рис, коноплю, очерет, гілки шовковиці подрібнювали, розтирали у ступі та варили з водою в казані. Потім волокнисту масу переливали у прямокутний басейн і зачерпували з нього рамкою, на яку натягували сітку із шовкових ниток. Вода стікала, а на сітці залишався шар паперу. Вологий аркуш знімали із сітки, прасували та сушили.

Виготовлення паперу в Давньому Китаї.

Знайди на малюнку кожен з процесів виготовлення паперу.

Імператори династії Хань (206 рік до н. е. - 220 рік н. е.) розумніше продовжували починання першого імператора. Вони зробили державу всемогутньою. Ущент розбили глав давніх родів вищої знаті. Кочовиків сюнну змусили переселятися подалі від кордонів Піднебесної1. Управляли імперією вже майже винятково з допомогою армії чиновників, яких у Європі почали називати мандаринами, хоча в Китаї їх ніколи так не називали.

1 Вони мігрували з Азії аж до Європи, і в добу Римської імперії їх знали як племена гунів.

Китайський чиновник

Імперія швидко згуртовувалася в єдине ціле. Чиновники вправно збирали податки. Основним доходом держави тієї доби стали поземельний, подушний і подвірний податки. Чоловіки виконували робочу (місяць кожні три роки) та військову (два роки у війську та три дні щороку в гарнізонах на кордонах) повинності. Рабство було основою державного та приватного ремісничого виробництва. Рабів можна було купити на ринку, як робочу худобу.

Ніхто, крім держави, не мав права карбувати монети, продавати сіль та залізо, що приносило імператору додатковий прибуток. На ці гроші імператори формували кінні армії, які завойовували нові землі (зокрема, сучасну Корею та північний В’єтнам).

Відібравши в сусідів землі, імператори забезпечили безперешкодний прохід караванам, які возили шовк Великим шовковим шляхом. Цей шлях давав Китаю можливість торгувати з країнами Середньої Азії і навіть з далекою Римською імперією. Звідти китайці отримували рабів, вироби зі скла, коштовні камені та прянощі. На захід Китай вивозив залізо, нікель, дорогоцінні метали, лакований посуд, бронзові та інші ремісничі вироби і, звичайно, шовк, який більше ніде не виробляли.

Великий шовковий шлях. Близько 1 століття.

Великий шовковий шлях простягнувся на тисячі кілометрів. Каравани йшли пекельними пустелями, мальовничими оазисами, гірськими перевалами. У 1 столітті Великий шовковий шлях з’єднував Серес і Дацинь.

Здогадайся за картою або дізнайся з інших джерел: що мало назви Серес і Дацинь?