Цікаві факти з історії давніх часів. 5-6 клас. Бандровський

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

Як з’явилося сучасне літочислення

Невипадково хронологія та календар є першою темою історії у школі. На уроках уже йшлося про хронологію та стрічку часу. Різні народи мали свою початкову дату літочислення.

Не можна вивчати історію без знання хронології1. На уроках ти будеш позначати історичні факти на стрічці часу - умовній лінії, що ілюструє час. Є універсальна хронологія, вона бере свій початок із 7 століття н. е. Її винайшов архієпископ Ісидор Севільський. Суть її полягає у встановленні двох відліків часу - до Різдва Христового і після нього. Історики Європи і деяких інших країн обрали саме цю систему. Згодом було прийнято використовувати термін «нова», або «наша», ера. У цій книжці вжито саме це датування - до н. е. (релігійна система також застосовується в наукових і популярних виданнях з відповідним скороченням - до Р. X.).

У християнському світі існувало близько 200 спроб розрахувати дату творення світу та людини. Одна з таких спроб пов’язана з візантійською ерою, літочислення якої починається в добу Римської імперії з 353 року. За основу розрахунків узято Біблію. Ґрунтуючись на біблійних твердженнях, християнські богослови дійшли висновку, що оскільки «Адама було створено в середині шостого дня творіння», то «Христос прийшов на Землю в середині шостого тисячоліття», тобто близько 5500 років від «створення світу». Відповідно, історія людства велася із суботи 1 вересня 5509 року до н. е. У 6 столітті початок візантійської ери було перенесено на п’ятницю 1 березня 5508 року до н. е. Для того щоб визначити дату за візантійською ерою, треба з вересня по грудень додати 5509 років, а із січня по серпень - 5508 років.

1 Хронологія - самостійна частина історичної науки, що вивчає різноманітні системи обчислювання часу, допомагає встановлювати точні дати історичних подій і здійснює переведення їх у сучасні дати.

У Західній Європі до Біблії додавали коментарі, у яких, зокрема, указували час Божого Творіння. Найвпливовішою в 17 столітті стала думка архієпископа Ашера Ірландського, який вирахував час створення світу, що припав на ніч 23 жовтня 4004 року до Різдва Христового. Спроби відійти від біблійної версії створення людини Господом закінчувалися трагічно. Так, було спалено єретика Джуліо Чезаре Ваніні (1585-1619), який учив, що деякі народи пішли від мавп, а люди спершу ходили, як тварини, і лише завдяки вихованню покинули цю звичку.

Найдавніша з розрахунків часу походження людини, мабуть, індійська система літочислення. У давньоіндійських ведах зазначено, що світ створив Брахма. І живе світ один день Брахми. Цей день називається Махаюга. І складається він із чотирьох юг, кожна з яких триває 3000 років за небесним часом. Один небесний рік дорівнює 3600 земним. Таким чином, чотири юги становлять 43 млн 200 тис. років.

Ці факти свідчать, що люди з давніх-давен намагалися пояснити свою появу на Землі. Але фантазія мала бути підкріплена науковими фактами. Проте наука довго не могла надати вченим інструменти для дослідження. Першими, хто озброїв науковців, були представники природничих наук. Ще в 19 столітті вчені знаходили рештки давніх людей, утім поставало питання, як давно вони жили.

З допомогою старших родичів спробуй знайти в мережі Інтернет інформацію про інші системи літочислення (мусульманську, єврейську тощо). Що в них покладено за відлік часу?