Цікаві факти з історії давніх часів. 5-6 клас. Бандровський

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

Розквіт і занепад Шумеру

У новій державі все було централізовано, як у Єгипті. Трудовий люд працював у загонах та отримував пайок. Такий загін могли відправляти на будь-яку роботу. За робітниками наглядали спеціальні чиновники-контролери. Усе фіксувалося письмово. Навіть поля було поділено на поперечні та поздовжні смужки, і за кожною стежив наглядач.

Шумерську печатку носили на шиї та не знімали навіть уночі. Утрата її призводила до втрати прав. Кожний житель царства носив на шиї кам’яний циліндр з оригінальним зображенням. Після укладення будь-якої угоди купівлі-продажу, позики чи заповіту на глиняній табличці складався документ. Унизу по сирій глині прокочували циліндром і залишали відбиток-підпис. Це був своєрідний паспорт місцевих жителів.

Шумери мали школи, які за часом виникнення випередили європейську традицію. Ці школи були схожі на єгипетські будинки життя. У Шумері вони називалися будинками табличок, тому що учні писали на глиняних табличках. Майбутніх писарів - дітей будинку табличок - учителя тримали в дуже суворих умовах. їх часто карали, били. Проте ті, хто закінчив школу будинку табличок, усе ж були щасливі. Тому що згодом, озброївшись вимірювальними лінійками і тростинковими паличками для письма, вони ставали начальниками робіт у майстернях, на будівництві, під час польових робіт і зрошення полів.

Рельєф із шумерської печатки, перша половина III тисячоліття до н. е.

Навчання в шумерській школі (едубба): 1 - клинописна табличка (дуб); 2 - майбутні писарі за навчанням.

Цар обіймав посади верховного судді та глави держави, а також розв’язував питання війни і миру. Царська влада обожнювалася. Шумерські царі ставили свої статуї, видавали закони, будували храми. Але розквіт Шумеру був нетривалий. У 2003 році до н. е. зі сходу прийшло військо царства Елам і знищило першу Шумерську державу. Так загинув Шумер, спочатку - держава, потім - народ, а згодом зникла й мова. Проте шумерську писемність запозичили інші народи Передньої Азії, які пристосували її до своїх мов.