Цікаві факти з історії давніх часів. 5-6 клас. Бандровський

Велич єгипетських пірамід

Через те що, згідно з єгипетськими віруваннями, убити можна було навіть бога, фараони стали шукати шляхи до забезпечення собі вічного життя. Заради цього єгиптяни почали будувати піраміди та інші розкішні царські гробниці.

Єгиптяни вважали, що душа може повернутися тільки в тому разі, якщо в неї є дім. Саме в єгиптян з’явилася віра в те, що потойбічне життя можливе лише в разі збереження тіла.

Фараон Джосер відомий, перш за все, тим, що саме для нього було збудовано першу в історії Давнього Єгипту піраміду. Ця велична 60-метрова ступінчаста споруда, перед якою тьмяніють попередні досягнення єгипетських будівників, є символом нової епохи в історії Давнього Єгипту. До нас дійшло ім’я людини, яка була автором ідеї будівництва піраміди. Це був сановник фараона Імхотеп. Саме він керував спорудженням піраміди. Місце будівництва було обнесено 10-метровим муром. Усередині стояли палаци й святилища, у центрі височіла споруда із шістьма сходинками, під якими містилася поховальна камера, що простягалася під землю на глибину 28 метрів.

Після Джосера кожний з фараонів ще за життя прагнув збудувати піраміду з храмами, залами, коридорами. З наступником Джосера, фараоном Снофру, сталася прикра подія. Він задумав побудувати вдвічі більшу піраміду (120 метрів). Коли будівники дійшли до висоти 40 метрів, то помітили тріщини. Тому вони вирішили зменшити висоту та зламали її грань. Висота піраміди досягла лише 97 метрів.

Проте споруда продовжувала тріскатися, а стелю та стіни поховальної камери довелося підпирати кедровими балками. Тоді фараон вирішив заради вічного життя збудувати ще одну піраміду. Її назвали «Снофру сяє», і вона стала першою пірамідою з ідеально гладкими гранями.

Піраміда Джосера. Сучасне фото.

Піраміда Снофру. Сучасне фото.

Однак найбільшу піраміду було збудовано для сина і спадкоємця Снофру - Хуфу (Хеопса). Заввишки вона була 146,6 метра, площа основи дорівнювала 54 300 квадратних метрів. Вона складалася з 2 млн 300 тис. кам’яних брил, кожна середньою вагою 2,5 тонни. А 56 плит перекриття над поховальним покоєм фараона були вагою 54 тонни кожна. Загальна вага споруди - 5,7 млн тонн. Піраміду було збудовано на західному березі Нілу, як і всі інші поховальні споруди. Гранями вона була зорієнтована чітко за сторонами світу. Довжина кожної грані становила 233,33 метра. Грані було вкрито плитами білого вапняку, а верхівку - листовим золотом.

10 років будівники прокладали тільки дорогу до «Будинку вічності», ще 30 - споруджували саму піраміду. Начальник будівництва відповідав безпосередньо перед фараоном за час і якість робіт.

Піраміда Хуфу (Хеопса). Сучасне фото.

Тривалий час вважалося, що піраміди будували раби. Історики заперечують цей факт. «Вічне життя» будували вільні робітники та армія. Поховальні камери пірамід іноді переносили, будівника, який у потаємному місці цієї камери різьбив ім’я фараона, після завершення будівництва вбивали. Пояснюють це тим, що ім’я вважалося останнім притулком душі померлого.

Саме при Хуфу самодержавство єгипетських фараонів досягло найвищого рівня. Однак уже за правління його сина і спадкоємця Джедефри воно дещо похитнулося. Про це говорять значно менші розміри його піраміди, довжина сторони основи якої дорівнювала 100 метрам. Якщо Хуфу вважав себе другим сонцем, то Джедефра першим з єгипетських царів називає себе сином Сонця («сином Ра»). Наступний правитель - молодший син Хуфу Хафра (Хефрен) - спорудив піраміду майже таку, як його батько: заввишки 143,9 метра, зі стороною основи завдовжки 215,5 метра. Вона видавалася навіть вищою за батьківську, оскільки стояла на вищому місці й мала пишніше облицювання. У поминальних спорудах Хафри трапляються величезні кам’яні брили вагою до 425 тонн. Вірогідно, за його правління з природної скелі було висічено величезного сфінкса заввишки 20 метрів з головою цього фараона. Він представляв міфічну істоту - страховисько в образі лева, що символізувало божественну природу фараона.

Фараони намагалися бути справедливими зі своїми підлеглими. Збереглося повчання одного з них своєму сину. «Поважай твоїх вельмож, охороняй людей твоїх... Нехай пройде час твого життя в доброчинності і навіть нещасний полюбить землю, на якій він живе. Той, хто не має нічого, дуже жадібний до того, що є в інших. Проходить життя на землі, нетривале воно. Процвітає той, хто залишає про себе пам’ять... Праведний живе вічно, уникає смерті той, хто йде разом з Озірісом... Не роби різниці між сином багатої людини та простолюдином. Поціновуй людину за її справами, і нехай процвітають ремесла... Стеж за твоїми кордонами. Створюй прекрасні пам’ятники для бога, оскільки живе в цьому ім’я того, хто так робить, і тим створює людина корисне для душі її».

Великий Сфінкс. Сучасне фото.

Результатами об’єднання країни скористалися не всі жителі долини Нілу. Лише жерці, фараон та його наближені - вельможі, які продовжували на місцях керувати номами, мали вигоду від утворення єдиної держави. Вельможі могли передавати своє майно у спадщину, збільшувати його розміри за рахунок купівлі або отримувати як нагороду за службу у фараона.

Інші люди не мали власної землі, тому були змушені працювати в так званих трудових загонах. Вони сіяли зерно та збирали врожай. Зерно видавали зі складів, тяглову худобу - зі стада, а врожай належав тому, хто володів землею (фараону, вельможам, храмам). Загони працювали на будівництві зрошувальних систем і палаців. Ремісники також працювали у спільних майстернях - палатах майстрів. Отже, простий люд не володів ні знаряддями праці, ні землею, ні худобою. Існувала норма виробітку. Якщо робітник перевиконував її, то міг обміняти частину продуктів на невеличких ринках. Як гроші в той час використовували зерно.

До верхівки єгипетського суспільства належали, крім вельмож, верховні жерці та державні чиновники. Нижче них стояли місцеві чиновники: писарі, рахівники, контролери. Вони працювали в господарствах верхівки, але не займалися фізичною працею. Сюди ж можна зарахувати служителів храмів, а також скульпторів, архітекторів, художників і лікарів.

Отже, усе єгипетське суспільство нагадувало піраміду. Верхівка спиралася на громади, у яких жила переважна більшість населення країни, і користувалася результатами їхньої праці. Саме будівництво поховальних споруд - пірамід - забирало багато часу і потребувало величезної кількості робітників.

З пірамідою Хуфу (Хеопса) пов’язано багато загадкових історій і легенд. Коли знаменитий грецький філософ Фалес перебував у Єгипті, його попросили виміряти висоту піраміди Хеопса. І він легко розв’язав цю задачу! Фалес став прямо перед пірамідою і накреслив дугу, радіус якої дорівнював його зросту. У той момент, коли його тінь досягла дуги, він виміряв довжину тіні піраміди. Так само як довжина його власної тіні дорівнювала його зросту, так і висота піраміди дорівнювала довжині її тіні.