Володар єгипетської держави — фараон

Фараон (цар) мав необмежену владу, його слово було законом для всього населення країни. Навіть вельможі, його наближені, не мали права з ним сперечатися, усі люди поклонялися йому, як богу. Для допомоги в управлінні країною фараон обирав сановників, які здійснювали суд і керували господарством країни.

Найвищим з них був чаті, друга людина після фараона. У релігійних справах фараону допомагали верховні жерці головних храмів країни, а на місцях, в окремих частинах держави, управління здійснювали вельможі, родова знать. Найзнатніших вельмож фараон призначав правителями номів - своєрідних областей країни.

Варто підкреслити, що багатство фараона, вельмож і храмів утворювалося спочатку на підставі того факту, що ці люди відігравали особливу роль у підтримці іригаційних споруд, а також організовували виробництво знарядь праці та ремісничих товарів. Тому спочатку жителі Єгипту свідомо віддавали частину врожаю та худоби, зміцнюючи панівне становище верхівки.

Згодом правляча верхівка так зміцніла, що, спираючись на свої багатства, захопила всі важелі управління державою і стала диктувати свою волю решті населення. Виникли податки, які було направлено не тільки на ремонт дамб, загат, храмів, майстерень, але й на збагачення та задоволення примх вельмож, верховних жерців і фараона.

Згодом, коли фараони здобули владу над усією країною, їх також стали обожнювати. У легендах Гор позначений як Першородний, Золотий, Той, що живе вічно. Його символом був сокіл. Щодня фараону бажали вічного життя. «Живи вічно!» - так зверталися до нього слуги та підлеглі. Проте хоч би якою небесною істотою вважав себе фараон і хоч би скільки разів звучав у його вухах офіційний титул - «Великий Бог», фараон розумів, що він не буде жити вічно.

Бронзова статуетка бога Озіріса.

Згідно з єгипетськими міфами, убити можна було й бога. Озіріса, бога-царя давнини, убив його власний брат, бог пустелі та зла Сет. Останній обманом заманив Озіріса в пастку і, зачинивши в скриню, кинув його в море. Дружина Озіріса, богиня магії та чаклунства Ізіда, стала розшукувати скриню з тілом мертвого чоловіка. Коли вона знайшла її, Сет, скориставшись підготовкою до поховання, розрубав тіло Озіріса та розкидав по всій країні. Ізіда розшукала 14 шматків тіла і за допомогою бога померлих Анубіса зробила першу в історії людства мумію.

Від Озіріса Ізіда мала сина - Гора. Згодом Гор вступив у боротьбу із Сетом, і йому вдалося відсудити царство в Сета перед дев’ятьма великими богами Єгипту. Гор став останнім богом, що правив на землі. Вважається, що міф про Гора відповідав періоду встановлення влади фараона. Фараон став «земним втіленням» Гора.

У період розквіту єгипетської держави було збудовано для богів спеціальну споруду - Лабіринт. Це був величезний заупокійний храм. Унікальний ансамбль площею 72 тисячі квадратних метрів задумали як пантеон численних єгипетських богів. Сюди могли прийти жерці з будь-якого йому й знайти зображення свого божества та принести необхідні жертви.