Цікаві факти з історії давніх часів. 5-6 клас. Бандровський

Перші справжні люди

Людей, що прийшли на зміну неандертальцям, уже можна назвати справжніми людьми. Вони швидко розселилися по всій території Землі, заселили арктичні райони і вперше ступили на землю Америки та Австралії.

Людина розумна (Homo sapiens).

Відступ льодовика і зміна клімату стали головною причиною вимирання мамонтів, шерстистих носорогів, вівцебиків, бізонів та інших, більш рухливих, тварин (зокрема, північних оленів). Крім того, в останню добу палеоліту через танення великих мас снігу утворилися зони підтоплення, навіть повені, що нагадували біблійний потоп. Це мало катастрофічні наслідки для Європи і, зокрема, України. Кількість населення невпинно скорочувалася до початку доби неоліту, коли люди знайшли можливість дати відповідь на цей виклик.

Освоєння нових територій сприяло розвитку знарядь праці, появі нових видів одягу та житла. Крім кам’яних знарядь праці, з’явилися вироби з кісток та рогів тварин. Значним винаходом того часу стала списокидалка - коротка палиця із зубцем, який утримував тупий кінець списа. Вона давала змогу не тільки кидати спис на 150 метрів, а й збільшити швидкість його польоту.

Більш рухливих і дрібних тварин важко було вполювати без досконалої зброї. Час появи лука та стріл залишається загадкою для археологів. Оскільки лук виготовлявся з дерева і сухожиль, то було б справжнім дивом, якби вони збереглися до нашого часу.

Не тільки метальна зброя, а й удосконалення організації життя стало відповіддю людей на нові обставини. Полювання завжди доповнювалося збиранням їстівних рослин. Але поступово люди звернули увагу на те, що деякі рослини можна вирощувати. Цьому сприяло й потепління. Лише деякі групи навчилися сіяти рослини, які забезпечували їх їжею на весь рік.

У районах, де було розвинуте мисливство, люди згодом стали приручати тварин. Поступово окремі види тварин одомашнили. Завдяки цьому люди мали молоко, м’ясо, вовну, шерсть без полювання.

Першою свійською твариною стала вівця, потім - коза, а згодом - велика рогата худоба. Для захисту зернових запасів від гризунів люди одомашнили кішку, а для допомоги під час полювання та випасання худоби - собаку.

Полювання з використанням списокидалки.

У давні часи дикі коти були спритними, жорстокими й небезпечними мисливцями. І, на відміну від собак, яких століттями виводили методами селекції, сучасні коти генетично дуже схожі на своїх давніх предків. Знайди в мережі Інтернет і переглянь відео «Світова історія і коти [TED-Ed]» про одомашнення котів. Що нового ти дізнався (дізналася)?

Дедалі більше людина навчалася не просто брати від природи готові продукти, а й виробляти їх своєю працею. З появою нових видів господарства люди змогли перейти до постійного проживання на одному місці, тобто до осілого способу життя.

Змінилися знаряддя праці, предмети домашнього вжитку. Люди навчилися свердлити та шліфувати камінь, обробляти деревину, виготовляти глиняний посуд. Житло будували на кам’яних фундаментах із глинобитними стінами. До них прибудовувалися господарські приміщення. Неандертальці жили мисливськими групами, а кроманьйонці стали утворювати нові суспільні зв’язки за родинним принципом.

Згодом родинні відносини лягли в основу нової форми суспільної організації - родової общини. Кожна така група людей складалася з родичів, і все, що здобувалося, ставало спільним. Групи людей ставали постійними та міцними, тому що всіх членів групи пов’язували родинні зв’язки й загальна власність на угіддя та здобич.

Знайди в мережі Інтернет і переглянь документальний фільм «Перші мешканці краю». Чи можна зарахувати Україну до зони, де відбувалося формування сучасної людини?

Виникали поселення родових общин, які нагадували справжні міста. Зараз такі поселення розкопано в Малій Азії, на Близькому Сході, у Західному Ірані, в Індії та інших місцях. З удосконаленням знарядь праці люди почали швидше освоювати нові землі, передавати знання сусідам. Вони обмінювалися з іншими общинами не тільки своїм досвідом, а й культурними рослинами та свійськими тваринами. Наприкінці неоліту (6-8 тисяч років тому) люди навчилися відгодовувати худобу в зимовий період у хлівах. Склад стад став різноманітнішим. У IV тисячолітті до н. е. приручили коня, згодом свійською твариною став верблюд. Пересуваючись разом із чередами, деякі племена могли цілком перейти до скотарства. Такі племена називають кочовими, на відміну від осілих жителів, які жили тільки рільництвом.

В одних районах сівба відбувалася після дощу, в інших - почали висаджувати рослини у вологий ґрунт (біля озер, річкових заплав). З’явилася іригація - система рільництва, заснована на використанні природної вологи для поливу рослин.

Інші общини підвищували родючість ґрунту випалюванням дерев і кущів та оранкою чи перемішуванням верхнього шару з попелом. Такий спосіб обробітку землі називається орним, чи мотичним, рільництвом. Воно було поширене на території сучасної Чехії, Словаччини, Данії, Англії, Північної Італії та Південно-Східної Азії. На території України, Молдови та Румунії найбільших успіхів у землеробстві досягли племена трипільської археологічної культури (IV - середина III тисячоліття до н. е.).

Згодом люди стали виготовляти знаряддя праці не тільки з каменю, кісток тварин і деревини, а й з міді та бронзи. Спочатку люди ознайомилися з властивостями самородної міді, яка була придатна для виготовлення знарядь будь-якої форми куванням, а згодом навчилися плавити її з руди. Уперше мідь використали мешканці Передньої Азії та центральних районів Іраку в IV тисячолітті до н. е. На Європейському континенті вона була відома у Греції, на Балкано-Карпатських землях, на території сучасної України.

Пізніше на Британських островах і на землях сучасної Португалії з’явилися вироби з бронзи - сплаву міді та олова. Відкриття міді й бронзи означало завершення кам’яного віку й початок віку металів. Поступово люди довідалися про властивості заліза. У Передній Азії було знайдено вироби з метеоритного заліза. Але по-справжньому залізо навчилися обробляти у ІІ-І тисячолітті до н. е. Виготовленням знарядь праці та предметів побуту займалися певні люди - ремісники. Такий вид діяльності називається ремісництвом.

Виробництво гончарного посуду відставало від виробництва металів. У Передній Азії вперше з’явилися печі для випалювання гончарного, тобто виготовленого за допомогою гончарного круга, посуду. Згодом люди навчилися прясти і ткати вовну, обробляти шкури, різати по кості, робити човни, меблі, будувати житло та шити одяг.

Виникнення землеробства, скотарства та ремесел привело до появи нових видів господарської діяльності. Якщо раніше люди брали готовий продукт від природи, то тепер вони самі втручалися в природне середовище, створювали нові види рослин, тварин і матеріалів. Як ти вважаєш, чи завжди таке втручання має позитивні наслідки?