Здоров’я, безпека та добробут. 6 клас. Хитра

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

§ 6. Як необхідно діяти у разі харчового отруєння?

Пригадайте та назвіть, які отруйні рослини та гриби ростуть у вашій місцевості. Які правила гігієни харчування вам відомі?

Бліда поганка

Чортів гриб

Червоний мухомор

Вовчі ягоди

У нашій травній системі живе близько сотні трильйонів бактерій, що переважає кількість усіх клітин людського організму. Сукупність мікроорганізмів, що населяють організм людини, називають мікрофлорою. Корисні бактерії допомагають людині перетравлювати клітковину рослинної їжі, на яку не діють її власні травні ферменти; виробляють вітамін К та вітаміни групи В; захищають організм хазяїна від заселення хвороботворних бактерій. Значні зміни у складі мікрофлори, наприклад, внаслідок тривалого прийому антибіотиків, викликають розлади травлення та послаблення імунітету.

Через органи травної системи в організм людини можуть потрапляти й збудники інфекцій, токсини — отруйні речовини, що виробляються організмами та окремими клітинами, та небезпечні хімічні речовини. Внаслідок цього виникають тяжкі захворювання травної системи й усього організму — харчові отруєння.

До групи бактеріальних харчових отруєнь належать захворювання, спричинювані хвороботворними мікроорганізмами, які потрапили до травної системи людини з харчовими продуктами внаслідок порушення санітарних норм їхнього зберігання й технології виробництва. Холера, дизентерія, ботулізм, сальмонельоз — це найпоширеніші хвороби шлунково-кишкового тракту, спричинені шкідливими бактеріями. Збудниками харчових отруєнь можуть бути сотні мікроорганізмів. Дізнайтеся про найпоширеніші з них.

Збудники хвороб шлунково-кишкового тракту бактеріального походження

Кишкова паличка. Ця бактерія зазвичай оселяється в яловичому фарші і спричиняє так звану «хворобу гамбургерів». Вона виробляє токсини (отруту), які пошкоджують клітини кишківника людини.

Сальмонела. Найчастіше її можна виявити в яйцях та м’ясі. Також цю бактерію переносять плазуни, яких люди тримають вдома як домашніх улюбленців. Хвороба, збудником якої є сальмонела, називається сальмонельоз.

Клостридія перфрингенс. Цю бактерію називають «приблудою з фастфуду». Вона активно розмножується в багатій на крохмаль їжі, яку готують у великих порціях і залишають довго стояти на відкритому повітрі.

Холерний вібріон. Цей збудник спричинює хворобу з надзвичайно високою заразністю та смертністю — холеру. Джерело інфекції: інфікована сира вода та харчові продукти, а також брудні руки після контакту з хворими, мухи.

Клостридія ботулінум. Цей мікроб мешкає в консервах та джемах, виготовлених з порушенням технології. Він виробляє дуже небезпечну отруту — ботулотоксин, що може паралізувати нервові клітини. Дивовижно, але люди навчилися використовувати цей токсин, щоб розгладити собі зморшки на шкірі (ботокс).

Харчові отруєння небактеріальної природи виникають внаслідок вживання людиною отруйних рослин та грибів або отруєння засобами побутової хімії.

• Ознайомтеся та запам’ятайте симптоми отруєння грибами, про які попереджає Центр громадського здоров’я. Обговоріть, чи може трапитися отруєння після вживання їстівних грибів. У яких випадках?

Перша допомога у випадку харчового отруєння

• Викличте швидку медичну допомогу за номером 103.

• Промийте шлунок водою, щоб вивести з нього токсини.

• Прийміть сорбенти, наприклад, активоване вугілля, щоб припинити поширення токсинів у кров.

• Пийте багато рідини: води, прохолодного чаю, щоб запобігти зневодненню організму.

• Дотримуйтеся постільного режиму.

• Не вживайте їжі, молочних та кисломолочних продуктів. Бажано забезпечити «відпочинок» для органів травлення шляхом голодування впродовж першої доби.

Практика здорового життя

7 кроків до безпечної їжі

Більшість харчових продуктів, які ми купуємо в магазинах, зовсім не такі чисті, якими нам здаються. Саме тому необхідно правильно оброблювати й готувати продукти — особливо це стосується сирого м’яса. Запам’ятайте та дотримуйтеся семи кроків до безпечної їжі.

1. Мийте! Ретельно мийте овочі та фрукти в проточній воді, а всі дошки для нарізання й посуд після використання вимивайте теплою водою з милом.
2. Використовуйте безпечну воду і свіжі продукти! Їжу слід тримати закритою, щоб на неї не потрапляв пил і не сідали мухи. Не можна пити сирої води.
3. Уникайте вживання невідомих продуктів, зокрема грибів й рослин.
4. Ретельно готуйте їжу! Добирайте правильну кулінарну обробку, наприклад, для приготування м’яса потрібна висока температура.
5. Відокремлюйте сиру їжу від готової! Стежте за тим, щоб сире м’ясо не торкалося інших продуктів, коли його купуєте або кладете до холодильника.
6. Охолоджуйте! Зберігайте їжу при безпечній температурі. Не залишайте м’ясо просто на столі у кухні — розморожуйте його в холодильнику.
7. Не вживайте продуктів, термін придатності яких закінчився!

Стисло про головне

Харчові отруєння виникають за таких причин: уживання несвіжих харчових продуктів, до яких потрапили хвороботворні мікроорганізми; отруйних рослин і грибів; отруєння препаратами побутової хімії. Для попередження розладів травлення важливо дотримуватися правил особистої гігієни та збалансованого харчування.

Знаємо, розуміємо

1. Що є причиною харчових отруєнь?

2. Назвіть інфекційні хвороби шлунково-кишкового тракту.

3. Які заходи профілактики є загальними для всіх шлунково-кишкових захворювань?

4. Як необхідно діяти у випадку отруєння грибами?

5. Чи можна отруїтися продуктами, які були куплені в магазині?

6. Оберіть правильні заходи профілактики харчових отруєнь та кишкових інфекцій:

А дотримуватись правил зберігання продуктів;
Б мити руки перед вживанням їжі;
В для консервованих овочів та фруктів необов’язково звертати увагу на терміни придатності;
Г дотримуватись правил термічної обробки продуктів;
Д використовувати для приготування їжі різні дощечки: для сирих та тих продуктів, що підлягають термічній обробці;
Е ретельно мити овочі та фрукти;
Ж зберігати хліб в поліетилені.

7. Оберіть правильні відповіді. НЕ МОЖНА вживати продукти, якщо:

А вони мають неприємний запах;
Б на упаковці немає інформації про виробника та дати виготовлення;
В порушено терміни та умови зберігання;
Г продукти запліснявілі чи гнилі.

8. Складіть пам’ятку правильного зберігання харчових продуктів.

Цінуємо

Організація Об’єднаних Націй і, зокрема, Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) оголосили 15 жовтня «Всесвітнім днем миття рук». Як відзначають експерти, миття рук рятує тисячі дитячих життів щодня. «Брудні руки» є однією з головних причин високої дитячої смертності в Азії та Африці. Процес миття рук, якщо він зроблений правильно, допомагає видалити до 99 % мікробів з рук.

Цікаво знати

Мікробіолог з США Таша Стурм «зняла» мікробний відбиток руки свого восьмирічного сина. Слід долоні був залишений у чашці Петрі, де науковці та лаборанти культивують бактерії. Посудину протримали добу в інкубаторі при температурі 37 °С, а потім ще кілька днів — у приміщенні з кімнатною температурою. В результаті виявлено безліч збудників інфекційних хвороб.

Мікробний відбиток немитої руки дитини

Застосовуємо

1. Складіть правила миття рук, додаючи слова «до», «під час» та «після» до пам’ятки.

Коли мити руки?

... приготування їжі;

... вживанням їжі;

... догляду за тим, хто вдома хворіє;

... обробки порізу або рани;

... користування туалетом;

... видування носа, кашлю або чхання;

... дотику до тварини, корму для тварин або відходів тваринного походження;

... торкання сміття.

2. Об’єднайтеся у групи. Проаналізуйте маркування на упаковках різних харчових продуктів, щоб визначити їхню якість.

З цією метою розгляньте не менше п’яти упаковок різних харчових продуктів. Дайте відповіді на запитання.

• Чи є ознаки пошкодження на упаковці товару, придбаного у магазині?

• Яка дата виготовлення продукту?

• Які терміни та умови зберігання продукту?

• Який склад та калорійність продукту?

Зробіть висновок щодо можливості споживання цього харчового продукту. Чи можна отруїтися продуктами, які були куплені в магазині?

3. Перегляньте відео «Як падальникам вдається не захворіти?». Обговоріть, які пристосування є у живих організмів, щоб уникнути харчових розладів. З’ясуйте за допомогою додаткових джерел інформації, додавання яких спецій у їжу допомагає людям справлятися з бактеріальними інфекціями.