Календар прав людини: посібник для педагогічних працівників навчальних закладів

Лютий – Герої Небесної Сотні

МЕТА РОЗДІЛУ

  • розкрити зміст права на життя, права на свободу слова та думки, вільне вираження поглядів та переконань, свободу мирних зібрань;
  • обгрунтувати важливість дотримання прав людини;
  • усвідомити важливість поваги до людської гідності.

ОПОРНІ ПОНЯТТЯ

ПРАВО НА ЖИТТЯ - універсальне право людини, що захищається міжнародним правом та Конституцією України.

ПРАВО НА СВОБОДУ СЛОВА гарантує свободу думки і слова, вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір (ст. 34 Конституції України).

ПРАВО НА МИРНІ ЗІБРАННЯ означає, що громадяни можуть збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування (ст. 39 Конституції України).

21 листопада 2013 року Кабінет Міністрів України прийняв рішення призупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом. Відтермінування Асоціації змусило людей вийти на площі міст із протестом. Перша акція відбулася 21 листопада 2013 року. Так, на знак протесту в Києві на майдан Незалежності вийшли сотні людей - переважно журналісти, громадські активісти, опозиційні політики, студенти. В соціальних мережах поширювався заклик просувати підписання Угоди. Саме тоді було вперше використано слово «Євромайдан».

Однак, у ніч на 30 листопада загони міліції «Беркут» розігнали мирних мітингувальників, порушивши основоположні права і свободи людини, захищені Конституцією України і міжнародним правом. Було поранено понад 80 осіб (переважно це були студенти). Як наслідок, 1 грудня на вулиці столиці та інших міст вийшли тисячі громадян, які вважали дії влади неприпустимими. Акції протесту поширилися по всій країні. Тепер основними вимогами стало дотримання органами державної влади законів та покарання винних у побитті мітингувальників. Своїм громадянським і патріотичним обов’язком перед рідною країною вони вважали

- відстояти європейський вектор розвитку України, демократію, свободу і гідність кожної людини. Тому ключовим гаслом людей стало - «права людини понад усе», а протестний рух отримав назву

- Революція Гідності.

Однак, проти мирних учасників Революції Гідності влада застосовувала незаконні заходи, внаслідок чого вже 22 січня було вбито українця вірменського походження Сергія Нігояна, етнічного білоруса Михайла Жизневського, українця Романа Сеника. У лісі під Києвом зі слідами тортур було знайдено тіло львів’янина Юрія Вербицького. А протягом 18-20 лютого загинуло 77 євромайданівців. За весь період революції було вбито або загинуло від ран більше ста осіб. Відтоді їх називають Героями Небесної Сотні.

21 лютого 2014 року Верховна Рада України прийняла закон, яким визнала загиблих жертвами у боротьбі українського народу за демократичні свободи та демократичний вибір України.

ПРОПОНОВАНА ТЕМАТИКА ЗАХОДІВ

Цільова аудиторія

Назва заходу

Форма заходу

1-4 класи

«Герої у нашому житті»

Виховна бесіда

«Любіть Україну»

Конкурс малюнків

5-7 класи

«Герої не вмирають»

Конкурс пісні/інсценізація пісні

Екскурсія до міста Києва (майдан Незалежності, алея Героїв Небесної Сотні)

Екскурсія/Віртуальна екскурсія

8-9 класи

«Герої Небесної Сотні»

Усний журнал

«Життя заради свободи»

Науково-практична конференція

10-11 класи

«Герої Небесної Сотні»

Вечір-реквієм пам’яті загиблих/виховна година

Зустріч з учасниками акцій протесту та родичами загиблих

Зустріч

СЦЕНАРІЙ ЗАХОДУ

Виховний захід «Герої Небесної Сотні»

Очікувані результати:

Учень/учениця:

• знає свої права, зокрема право на життя, право на свободу слова та думки, вільне вираження поглядів та переконань, свободу мирних зібрань;

• визначає, які права громадян України були порушені під час Революції Гідності;

• характеризує відповідальність за порушення прав людини;

• пропонує заходи з унеможливлення подібних порушень прав людини у майбутньому.

Цільова аудиторія:

Учні 10-11 класів

Педагогічна стратегія заходу:

Використовуючи відеоматеріали та візуальні джерела Революції Гідності учитель/учителька викладає перебіг основних подій листопада 2013 р. - лютого 2014 р. Учні мають визначити, які саме події були несправедливими та такими, що порушували права людини. Як підсумок цього аналізу учитель/учителька пропонує ознайомитися зі статтями Конституції України, Загальної декларації прав людини, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Європейської конвенції з прав людини), Кримінального кодексу України. Завершується робота рефлексією щодо того, як стало можливим порушення прав людини та які висновки ми повинні зробити з подій Революції Гідності.

Обладнання:

Картки з витягами з Конституції України, Загальної декларації прав людини, Європейської конвенції з прав людини, Кримінального кодексу України (на кожній парті), фото протестних акцій лютого 2014 р. в Києві та інших містах України, вирізки з газет зі свідченнями очевидців подій, проектор, мультимедійна дошка, жовто-блакитні стрічки, аудіозапис пісні «Пливе кача...».

ХІД ЗАХОДУ

І. ВСТУПНА ЧАСТИНА

Учитель/учителька зазначає, що темою заходу є «Герої Небесної Сотні». Упродовж заняття, учні згадуватимуть та обговорюватимуть події, які відбулися наприкінці 2013 р. - на початку 2014 р., та її учасників - людей, які уособлюють нову еру української нації і дають можливість нам будувати нову демократичну Україну.

Учитель/учителька пропонує учням переглянути відеоролик про вшанування наймолодшого Героя Небесної Сотні, режим доступу: youtu.be/FQZjLZgpmDM. Після цього наводить уривок зі статті у засобах масової інформації:

«У школі села Травневе, що у Збаразькому районі на Тернопільщині, відбулося вшанування 17-річного Назара Войтовича - наймолодшого Героя Небесної Сотні. Тут Назар народився і виріс. Учителі згадують Назара як веселого і допитливого учня. Кажуть: хотів усе знати та любив життя. Мав світлі очі, світле волосся і світлу душу. 17-річний Назар Войтович поїхав до Києва вночі 19 лютого 2014 р. Наступного дня, під час протистоянь на Майдані, його вбили з вогнепальної зброї. Коли мати хлопця зателефонувала йому, на дзвінок відповіла незнайома жінка з Михайлівського собору. Вона повідомила, що снайперська куля влучила її синові в голову. Похований Назар у Травневому. Школа села була названа на його честь, на фасаді навчального закладу встановлений барельєф убитого снайпером хлопця. Також поблизу школи односельці звели Пагорб Гідності героя «Небесної Сотні». Назар Войтович був не єдиним позбавленим життя. Більше ста осіб загинуло упродовж листопада 2013 р. - лютого 2014 р.»

II. ІНФОРМАТИВНА ЧАСТИНА

Робота з опорними поняттями, розміщеними на слайдах - право на життя, право на свободу слова, право на мирні зібрання.

Бесіда за запитаннями:

  • Що для кожного з вас означає слово «Україна»?
  • Що, на вашу думку, це слово означало для Назара Войтовича?

Учитель/учителька коментує відповіді учнів, робить акцент на тому, що як для нас з вами, так і для людей, які вийшли на Майдан на знак протесту проти порушень прав людини в Україні, слово «Україна» уособлювало не просто звук, а ціле життя, яке вони віддали за демократичне майбутнє своєї нації.

Робота в групах

Учитель/учителька об’єднує дітей у групи та роздає їм фотокартки з прикладами порушення прав людини під час подій Євромайдану (як в Києві, так і в інших містах) та вирізки із газетних статей, у тому числі і електронних мас-медіа, невеликі відеоролики, розміщені в інтернеті (Фотокартки та вирізки із статей повинні містити приклади порушення права на життя, права на мирні зібрання, права на свободу слова, права на охорону здоров’я, права на законну журналістську діяльність тощо).

Робота з витягами з Конституції України та Загальної декларації прав людини

Учитель/учителька об’єднує дітей у групи (орієнтовно по 4 учні у кожній групі) та ставить завдання:

  • 1. Які нормативно-правові акти (далі - НПА) закріплюють основоположні права людини?
  • 2. Які основоположні права людини були порушені у зазначених ситуаціях?
  • 3. Яка відповідальність встановлена за порушення прав людини?

Група 1

Стаття 27 Конституції України. Кожна людина має невід’ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов’язок держави - захищати життя людини.

Стаття 3 Загальної декларації прав людини. Кожна людина має право на життя, на свободу і на особисту недоторканність.

Група 2

Стаття 34 Конституції України. Кожна людина має право на свободу переконань і на вільне їх виявлення.

Стаття 19 Загальної декларації прав людини. Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Група 3

Стаття 39 Конституції України. Громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.

Стаття 20 Загальної декларації прав людини. Кожна людина має право на свободу зборів і асоціацій.

Діти співвідносять картки з джерелами інформації та порушеними правами людини, які на них зазначені, працюючи з нормативно-правовими актами. (Наприклад, група, яка отримала матеріал щодо позбавлення життя людини визначає порушене право на життя, шукає відповідну статтю НПА та доповідає свою позицію).

Групи представляють результати роботи, доповнюють доробки інших груп. Учитель/учителька коментує відповіді учнів.

Рефлексія. Вправа «Відкритий мікрофон»

Пропоновані запитання:

  • 1. Чому люди вийшли на Майдан 21.11.2013 року?
  • 2. Які вимоги ставили громадяни перед владою? Якою була реакція влади?
  • 3. Чи були порушені права людини органами державної влади?
  • 4. Які саме права людини були порушені під час зимових подій 2013-2014 років?
  • 5. Як ми зараз називаємо людей, які віддали свої життя за майбутню демократичну Україну під час «Революції Гідності»?

ІІІ. ПІДСУМОК. ЗАКЛЮЧНЕ СЛОВО УЧИТЕЛЯ/УЧИТЕЛЬКИ

Уперше «Небесною Сотнею» полеглих учасників акцій протесту назвала поетеса Тетяна Домашенко у вірші «Небесна сотня воїнів Майдану». Цей вірш вона написала 21 лютого 2014 року задля увічнення великої людської, громадянської і національної відваги та самовідданості, сили духу та стійкості громадян. Герої Небесної Сотні віддали своє життя, захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України. На вшанування подвигу українських громадян був встановлений Пам’ятний день Героїв Небесної Сотні (Указ Президента України №69/2015 від 11.02.2015 року «Про подвиг учасників «Революції Гідності» та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні»).

Насамкінець, учасники заходу прослуховують пісню «Пливе кача...», що супроводжується показом слайдів на мультимедійній дошці.