Українська мова. 7 клас. Голуб

§ 77. Бар’єри спілкування

Що таке життєва позиція?

Життєва позиція — це не просто здатність, а готовність діяти певним чином.

Д. Гоулман

Поставте перед собою цілі на цей урок і прагніть досягнути їх. Так ви стаєте цілеспрямованими.

Бесіда

1. Що постає у вашій уяві, коли ви чуєте слово бар’єр? Де найчастіше ви його вживаєте? Які емоції з ним пов’язані?
2. Якби вам довелося його намалювати, що ви зобразили б?
3. Чи легко вам удається комунікувати?
4. Чи задоволені ви результатами кожного спілкування?
5. Що може бути перешкодою для гармонійного спілкування?
6. Що означають «слова вашого дня»?

Слова вашого дня: бентежити, непокоїти.

1. Розгляньте світлини. Які бар’єри на них відображено? Який малюнок або світлину ви ще б додали?

Бар’єри спілкування — це труднощі, перешкоди, що заважають взаєморозумінню та успішній взаємодії в процесі спілкування.

2. Прочитайте подану нижче інформацію. Чи є в цьому переліку бар’єр, який вам ще не вдалося подолати? Поміркуйте над тим, як долати бар’єри спілкування.

1) негативні емоції (страх, гнів, образа, роздратування, невпевненість у собі, страждання, сором, провина, огида тощо);

2) моральна несумісність (у співрозмовників різні цінності, виховання, наміри, рівень культури, світобачення тощо);

3) брак знань і досвіду (незнання правил спілкування, етикету, недостатньо практики ефективного спілкування, невміння слухати, бідний активний словник тощо).

3. Прочитайте текст. Чи можна таке спілкування назвати гармонійним? Які засоби свідчать про це? Що, на вашу думку, є перешкодою? Як її подолати?

Як і до школи, і на танці, Кет ходила до психолога, бо мусила. Ні про що не хотіла розповідати, та все ж Руслані її вдалося розговорити. Одного разу вона запитала Кет:

— Тобі незручний час для наших зустрічей? Може, перенесемо?

— Та ні, нормально, — буркнула дівчина.

— Просто ти завжди спізнюєшся, то я подумала, може, ти не встигаєш...

— Ні, я просто не хочу сюди ходити, — різко відізвалася Кет. — Я просто хочу, щоб мені дали спокій! Ніхто не знає, як до мене говорити, бо ж у мене травма! — вона театрально перекривила уявних співрозмовників. — Ото тільки дівчата пробують якось розважити. Але мені не хочеться ніяких розваг, не хочеться нікого бачити, невже не зрозуміло? (Н. Ясіновська).

Щоб подолати більшість бар’єрів, потрібно багато працювати: учитися керувати своїми емоціями (долати страх, приборкувати гнів, не давати образам брати над вами гору, вірити в себе, у свої сили, щоб поступово ставати впевненими та ін.); переконувати співрозмовників у важливості цінностей для людини (якщо ж не вдається — припиняти спілкування з людьми, які нехтують людською мораллю та цінностями); учити правила спілкування, норми етикету, багато читати, щоб збагатити свій словник; і головне — набувати досвіду, не втрачати жодної нагоди поспілкуватися із цікавими людьми. І ця праця обернеться сторицею, бо спілкування — річ надзвичайно корисна й важлива!

4. Прочитайте текст. Розкажіть про свої враження від прочитаного. Перебудуйте його на діалог. Що заважає порозумінню мовців? Яке значення для людини має лексичний запас? Як ви реагуєте на невідомі слова, що трапляються вам у тексті, у розмовах? Які слова вам незрозумілі? Висловте припущення, що вони означають, а потім звірте за словником їхнє значення.

Дивне було це перетворення. Він ніби потрапив у якийсь паралельний світ, повний нових вражень, подій та навіть слів. Якщо раніше мова Славка, крім звичайних слів «для дому» й «для школи», складалася переважно з комп’ютерного сленгу, то тепер довелося освоїти трохи інші поняття. Добре, що й хлопці, і родичі терпляче пояснювали, що й до чого. Бо спробуй зрозуміти, що має на увазі дядько Микола, коли просить подати мантачку. Що воно таке, ота мантачка, із чим її їдять? Звідки міському жителю, який змалечку тільки й бачив, як косять траву газонокосарками, знати, що таке точило для коси? Тому Славко притягнув візка, подумавши, що «ман» (це він знав з уроків історії, коли ще мануфактуру й манускрипт учили) означає «ручний». Ну, і ще плюс «тачка»...

А далі були дриветня, шкрабанці, кавратка, налигач і багато-багато чого іншого (А. Коршунова).

Які ідеї виникали у вас упродовж уроку? Що ви хотіли б обговорити додатково? Якщо успіхи навіть незначні, похваліть себе.

5. Виконайте домашнє завдання.

Об’єднайтеся в групи по п’ять осіб для виконання проєкту «Слово в усіх вимірах». Для дослідження оберіть одне з поданих слів.

Бентежити, літепло, осоння, припічок, покуття.