Українська мова. 7 клас. Голуб

§ 76. Засоби прикрашання мовлення: фразеологізми, інтонаційний малюнок

Сенс життя

Сенс життя, мабуть, полягає в тому, щоб зробити щось добре, щоб до чогось іти, зростати, розвиватися, залишити добрий слід...

І. Дзюба

Визначте для себе цілі на цей урок і досягайте їх.

Бесіда

• 1. Що означає слово прикраса? Де найчастіше його вживаємо? З якою метою люди щось прикрашають?
• 2. Що слугує прикрасою кімнати до різдвяно-новорічних свят?
• 3. Згадайте традиційні жіночі прикраси українок.
• 4. А що ж тоді є прикрасою мовлення? Навіщо мовлення прикрашають? І чим?
• 5. Що називаємо фразеологізмами?
• 6. Що вам відомо про інтонацію? Які є види речень за інтонацією?
• 7. Що означають «слова вашого дня»?

Слова вашого дня: прикраса, оздоба.

1. Зіставте речення. Про що в них ідеться? Яке з речень розвиває вашу уяву й викликає більше емоцій? Чому?

1. Хатки були дуже ошатні. / Хатки були такі ошатні, наче збиралися кудись у гості (М. Стельмах). 2. Людина згодом примириться, так і я почав звикати до лісової їжі. / «Коли мусиш, то й камінь укусиш» — казали в нашому селі. Сяк-так я починав звикати до своєї лісової трапези. 3. За роботою дні минали швидко. / За роботою дні минали, як виляски батога (М. Дочинець).

2. Розгляньте схему. Підготуйте за інформацією, яка в ній уміщена, розповідь про засоби збагачення мовлення. Наведіть приклади, що записані нижче.

1. Річка гоготала, сміялася, захлиналася з радості.

2. Липнева ніч коротка, як пташиний ніс.

3. Суботнього ранку вкрадливо зашемрав дощ.

4. Асфальтівка плавно перейшла в щербатий путівець.

5. У її очах знову ожили маленькі веселі джмелики.

6. У душі проростала тонка травиночка надії.

7. Того вечора я занотував ще одну фразу: «З тими людьми на всі боки морока».

8. Дід відкрив мені нове розуміння: якщо ти не маєш те, що любиш, полюби те, що маєш.

9. «Овва, — розраював нещасного перевізник, — немає річки без води, а війни — без втрат».

10. Такий закон світу: кому цвіте, кому в’яне.

11. Слухала, чекала, надіялася, доки не отямилася: криве не стане рівним (із творів М. Дочинця).

3. Прочитайте фразеологізми. З’ясуйте, що вони означають. Випишіть ті, які найбільше вам сподобалися. Складіть діалог, у репліках якого використайте кілька фразеологізмів.

Приносити додому дзвони в ногах. Підставив бог свою бороду, то чіпляйся за неї. Якщо так говорити про святе, то краще зжувати язик. Добре, коли біля людини покручує хвостом гумор. У чужі криниці легше заглядати, аніж свою викопати. Не ти коріння носиш, а коріння тебе. Як не їла душа часнику, то й тхнути не буде. Нехай гнеться лоза, а ти, дубе, кріпися. Хто варить лихо, той їстиме біду. Безкрилий не народить крилатого. Такі люди з біди черпають радість, зі страху — сміх, а з болю — натхнення. Що міль не з’їсть — то сточить заздрість. Знання людині — що крила пташині (нар. тв.).

4. Доберіть і запишіть українські прислів’я про мир. Як вони характеризують український народ?

5. Прочитайте речення. Які слова «підказують» вам інтонацію? Що станеться, якщо інтонацію переплутати? Чому інтонація важлива? Прокоментуйте зміст сьомого речення. Поясніть уживання розділових знаків.

1. «І чому ж?» — ущипливо запитав Ромко (А. Бачинський). 2. «Рано тобі ще знати цю таємницю», — сумно відповідає Георгій. 3. «А довго живуть малюнки?» — із цікавістю запитує дівчинка. 4. «Дивовижа! — замислено промовила тітка Наталя. — Хто ж це так постарався?» 5. «У тебе щось трапилося?» — сполошилася Наталя. 6. «Устигнеш, до осені є час! А тут іти недалеко — усього три вулиці!» — гарячкував Артем (О. Радушинська). 7. «Хочеш вирвати людині крила — забери в неї народне мистецтво», — зітхає мольфар (В. Чорней).

Інтонація (від латин. intono — голосно виголошую) — сукупність елементів мовлення: мелодики (тону), ритму, темпу, наголосу. За допомогою інтонації мовець відображає своє ставлення до висловлюваної думки, передає почуття та переживання, доводить висловлення до повної завершеності.

6. Прочитайте речення з різною інтонацією. Як на зміст впливає інтонація?

1. Що то за маленьке дерево росте біля паркану? 2. Але що я можу зробити? 3. Оце так порядок!

7. Прочитайте текст мовчки, обдумуючи інтонацію. Прочитайте вголос. Які слова потрібно виділити інтонаційно? Чи поставало перед вами запитання, з яким звертається автор? Як би ви на нього відповіли?

Що найважливіше в житті? Якщо ми запитаємо людину, яка помирає з голоду, вона відповість: «Хліб». Якщо звернемося із цим запитанням до того, хто замерзає, відповідь буде: «Тепло». А якщо запитаємо самотню та покинуту людину, то вона скаже: «Спілкування з іншими людьми».

А якщо задовольнити всі запити — чи залишиться щось таке, у чому людина відчуватиме потребу?

Кожен із нас, звичайно, мусить їсти. Кожному потрібні любов і турбота. Та є і щось інше, чого потребують усі. Люди впродовж століть прагнули знати, хто вони й для чого живуть.

Потреба зрозуміти, для чого ми живемо, не така вже й випадкова, як, скажімо, колекціонування поштових марок. І хто цікавиться цим, приєднується до мільйонів тих, хто знайшов спосіб для розв’язання його, відколи людство існує на планеті (Ю. Гордер).

Проаналізуйте вашу роботу на уроці за довільною схемою.

8. Виконайте домашнє завдання.

Об’єднайтеся в групи по п’ять осіб для виконання проєкту «Що можуть фразеологізми?». Для цього погортайте фразеологічні словники, щоб виявити, на що спрямовує народ свою мудрість. Як приклади наводьте найцікавіші, на ваш погляд, і маловідомі фразеологізми.