Українська мова. 7 клас. Голуб

Жанри мовлення

§ 67. Висміювання. Насмішка

Правила безконфліктного спілкування

День без усмішки — утрачений день.

Ч. Чаплін

Результати цього дня ми плануємо самі!

Бесіда

• 1. Що таке комунікативна мета (намір)?
• 2. Чи однаковий намір у людей, які сміються, висміюють і насміхаються? Котрі з названих дій корисні, а які завдають прикрощів і болю?
• 3. Що означають «слова вашого дня»?

Слова вашого дня: дошкуляти, потерпати, свавілля.

1. Розгляньте малюнки. Які комунікативні наміри на них зображено? Як ви це визначили? Чи всім дітям комфортно? Що для вас означає «безконфліктне спілкування»?

2. Прочитайте текст за ролями. Охарактеризуйте емоційний стан Сашка. Що слугувало для цього причиною? На що друзі мали б звернути увагу? Чим відрізняються дієслова сміятися і насміхатися? Як потрібно реагувати на жарти й сміх? А як реагуєте ви?

— Зажди, Сашку! Ти куди?

— Та смійтеся собі на здоров’я! Мені з вами нічого робити! З кого вам ще зуби скалити, як не з мене?! Знайшли клоуна.

— Зовсім ні, — запевнила його Ярина. — Ми ж не насміхаємося — просто сміємося, бо ти смішний, коли гніваєшся...

— А я що кажу? Знайшли клоуна й розважаєтеся!

— Та охолонь, — підійшов до нього Артем і легенько поплескав по плечі. — Вередуєш, як дівчисько.

— Та ну тебе! — Сашко смикнув плече, проте вже без образи в голосі. — Старий пресує мене, ви регочете...

— Припини, здійняв бучу на рівному місці, — не відступав Артем.

— Не глузували ми з тебе, а просто сміялися, — додала Ярина. — Це не одне й те ж.

— Цікаво — чому не одне й те ж? — буркнув Сашко.

— Глузування пекуче, а сміх теплий, — мовила дівчина (О. Радушинсъка).

• Чи згодні ви, що «глузування пекуче, а сміх теплий»? Наведіть приклади з власного життя, життя інших людей чи художнього твору.

3. Розгляньте схему. Наведіть приклади доброзичливого жарту. Дайте відповіді на запитання. Як потрібно реагувати на доброзичливий жарт і на насмішку? Як жарти й висміювання допомагають у боротьбі з ворогом?

• Чому жарт називають «комунікативним вітаміном», а здатність жартувати високо цінують у людях? Коли жарт у спілкуванні є парасолькою, коли — зброєю, а коли — отрутою?

Брати на сміх, виставляти кого- чи що-небудь у смішному вигляді, глузувати, кепкувати з когось, із чогось — це комунікативна агресія, прояв бажання завдати комусь болю, сприяти породженню конфліктів.

4. Прочитайте афоризми. Висловте власні міркування щодо їхнього змісту. Зробіть припущення щодо того, яким було б наше життя без жартів, гумору й сміху. Сформулюйте одним-двома реченнями висновки з прочитаного й запишіть їх.

1. Добрий сміх, хороше почуття гумору — показники духовного здоров’я людини. Уміння сміятися над егоїстичними проявами в собі — необхідний елемент розвитку людини (М. Лайтман). 2. Завжди сміюся, коли можу, адже це найдешевші ліки (Дж. Байрон). 3. Хто сміється, той не злиться, бо сміятися — значить прощати. 4. Сміх потрібен для того, щоб покращити настрій, а не висміювати когось (М. Нікуліна). 5. Усміхайтеся — і матимете друзів, будете похмурі — матимете зморшки. 6. Рішення всміхнутися у важку хвилину — це приймати життя легше й виявляти більше любові до всіх, хто навколо вас (Дж. Еліот). 7. Учіться більше сміятися. Я вважаю, що сміх так само святий, як і молитва (Ошо).

5. Прочитайте текст. Про що розмірковує авторка? Чи погоджуєтеся ви з висловленими думками? Що означає кепкувати та глузувати? Чи вдаєтеся ви до цього? Що почуває людина, з якої глузують чи кепкують? Чому сарказм «жовчний, отруйний, руйнівний»?

Як мало ми сміємося радісно та весело, і як багато ми насміхаємося. Кепкуємо. Глузуємо. Гордовито чи з підстьобом. Так, щоб зачепити, уколоти, поранити. Більше іронізуємо. Ще більше — упадаємо в сарказм. Жовчний, отруйний, руйнівний. Як хочемо бути дотепними. Як боїмося бути смішними. Наче це щось непристойне чи недостойне дорослого — так наївно й по-дитячому сміятися (М. Титаренко).

Складіть діалог, за основу якого взято доброзичливий жарт. Як він впливає на спілкування?

Проаналізуйте вашу роботу на уроці за довільною схемою.

6. Виконайте один із варіантів домашнього завдання.

• 1. Запишіть фразеологізми. Поясніть зміст. Чого навчають і від чого застерігають перлини народної мудрості? Доберіть власні чотири приклади фразеологізмів про гумор і жарти.

1. Жартувала баба з колесом, доки в спицях застряла. 2. Жартуй, глечику, доки не луснув. 3. Із жарту часом і біда буває. 4. Із чужої біди не смійся. 5. У дім, де сміються, обов’язково приходить щастя (нар. тв.).

• 2. Пригадайте випадок із життя або уривок із художнього твору, за основу якого взято висміювання. Перекажіть його та висловте власне ставлення.
• 3. Напишіть есе на одну з тем: «Чому глузування пекуче, а сміх теплий?», «Жарти, що мені до смаку».