Українська мова. 7 клас. Голуб

§ 55. Якість і достовірність інформації

Інформаційні технології в моєму житті

Доступ до віртуального світу критично змінив те, як ми живемо.

Р. Кулатта

Визначте для себе цілі на цей урок і досягайте їх.

Бесіда

• 1. Що нового ви дізналися нещодавно в інтернеті?
• 2. Яка інформація вас засмутила, а яка — викликала позитивні емоції?
• 3. Чи завжди інформацію ви приймаєте беззастережно?
• 4. Яку інформацію називають достовірною? Назвіть її джерела.
• 5. Як інформаційні технології змінили ваше життя?
• 6. Що означають «слова вашого дня»?

Слова вашого дня: достеменно, сподіваний, упевнитися.

Якість інформації — сукупність властивостей, завдяки яким її можна використовувати з користю, для задоволення потреб споживача.

Показниками якості інформації є достатність (повнота), доступність, актуальність, точність, своєчасність.

Достовірною є інформація, що не викликає сумнівів і відповідає дійсності.

Достовірність інформації визначає її властивість відображати реальні об’єкти з необхідною точністю.

Піддавайте сумніву достовірність текстів, що містять такі ознаки:

• 1) наявність у заголовках слів сенсація, такого ви ще не бачили, читати всім, досі про це ніхто не знав, тільки сьогодні та ін.;
• 2) використання емоційних слів: неймовірно, шокуюче, вражаюче;
• 3) розміщення в тексті закликів до конкретних дій: поспішайте;
• 4) звернення до почуттів, як-от: Як вони могли? Це такий сором!

1. Прочитайте текст. Поставте три уточнювальні запитання. Прокоментуйте кожен зі способів. Чому автори називають найпотужнішим підходом освіту? Що є показником медійної грамотності?

Є три основні способи захиститися від хибної інформації та дезінформації онлайн. Перший — технології. ІТ-компанії можуть за допомогою машинного навчання виявляти дезінформацію в мережі.

Другий підхід — державне регулювання. У деяких країнах уже є закони, що забороняють створення чи поширення фейкових новин... Але хто визначатиме, що таке фейкові новини?

Третій і найпотужніший підхід — освіта. Якщо навчати людей медійної грамотності й критичного мислення, проблему хибної інформації та дезінформації можна розв’язувати знизу вгору (К. Берґстром, Дж. Вест).

2. Прочитайте речення. Сформулюйте запитання, відповіді на які тут є.

1. Одна фейкова новина змусила представника впливової країни погрожувати іншій впливовій країні ядерним ударом. 2. Через соцмережі можна легко та швидко транслювати великі обсяги дезінформації різними каналами. 3. Мета сучасної пропаганди — не просто дезінформувати чи просувати певну політику. Її мета — виснажити ваше критичне мислення, знищити правду. 4. Неправдиві новини — це передусім не знаряддя пропаганди. Здебільшого їх пишуть з іншою метою — щоб генерувати рекламний прибуток (К. Берґстром, Дж. Вест). 5. Ще одна дисфункція нашого цифрового світу — дедалі більша толерантність до обману. 6. Відтоді, як головним джерелом інформації стали соціальні медіа, наше вміння ухвалювати правильні рішення опинилося в зоні ризику (Р. Кулатта).

• Чи можна вірити всьому, що чуєте, читаєте або бачите? Чому небезпечно не розуміти, що перед вами недостовірна інформація? Що робити, якщо ви поділилися інформацією, а згодом дізналися, що вона неправдива? Як ви реагуєте, якщо в соцмережах хтось ділиться неправдивою інформацією?

3. Прочитайте перелік запитань, які допомагають визначати достовірність інформації. На котрі з них ви звертаєте увагу?

Хто автор чи творець інформації? Яка мета автора? Чи правильний URL? Як можна підтвердити ще ці тези? Чи застаріла ця інформація? Чи достовірні тут світлини та графіки?

• Які онлайн-ресурси для перевірки інформації ви знаєте? Який ресурс може допомогти отримати вихідну інформацію про відеозапис із YouTube? За допомогою якого сайту ви перевіряєте, чи правдива інформація?

4. У засобах масової інформації поширюють багато неправдивих відомостей. Прочитайте подані нижче приклади. Які з них є неправдивими? Поділіться досвідом, як перевірити це.

1. Цього року вперше за всю історію було присуджено Нобелівську премію з математики.

2. Астрономи нещодавно знову визнали Плутон планетою.

3. Міжнародне дослідження якості освіти PISA не перевіряє, чи засвоїли учні зміст освітньої програми, а оцінює, наскільки вони здатні використовувати здобуті знання, уміння та навички в реальному житті.

Наскільки тема уроку важлива для вас? Чим ви збагатили себе на уроці? Що здивувало вас, а що змусило задуматися?

5. Виконайте один із варіантів домашнього завдання.

• 1. Наведіть приклад неправдивої інформації. Продемонструйте способи спростування її.
• 2. Дайте розгорнуту відповідь на запитання «Чи можна довіряти вікіпедії?». Обґрунтуйте свою думку.
• 3. Напишіть есе «Що станеться, якщо не піддавати сумніву інформацію?».