Українська мова. 7 клас. Голуб

Вигук

§ 50. Вигук як особлива частина мови. Групи вигуків за значенням

Мовленнєвий етикет

Ніщо не коштує нам так дешево й не цінується так дорого, як ввічливість.

М. де Сервантес

Сформулюйте й запишіть свої цілі на цей урок.

Бесіда

1. Що вам відомо про вигук?
2. Чому його називають особливою частиною мови?
3. Чи можна обійтися без вигуків? Для чого їх використовують?
4. Як у мовленні людини виявляється ввічливість, шанобливість і шляхетність?
5. Що означають «слова вашого дня»?

Слова вашого дня: гайда, шанобливий, шляхетний.

1. Розгляньте малюнки. Розкажіть однокласникам та однокласницям, коли ви вживаєте ці вигуки в життєвих ситуаціях.

Вигук — особлива частина мови, що виражає почуття та волевиявлення, не називаючи їх.

Вигук не належить до жодної групи частин мови; не змінюється, не є членом речення; але коли його вживаємо в значенні іншої частини мови, він набуває її ознак і виконує роль у реченні.

2. Прочитайте речення. Визначте, до якої частини мови належать виділені слова. Що вони означають? Яку роль виконують у мовленні?

1. «Ти ба, такий морозяка, а пташка вже дожидає весни», — казала Баболя. 2. Мені подобаються білогруді й рябенькі голуби. Люблю, як вони сідають на лутку потойбіч шибки й туркочуть: гуль-гуль. 3. Мама всміхнулася: «Ану, доню, біжи в ту кімнату, до тебе завітав гість!» — «Леле! Ще і який несподіваний!» 4. Овва! У мене вийшло! Я стала шукати ще квіти та знайшла їх стільки, що вони заледве помістилися в моєму блокноті (Г. Кирпа). 5. Як давно ви запитували себе: «Агов, друже, як ти?» 6. Гай-гай, полетіли, на голівку сіли (нар. тв.).

• Чому авторка вжила слово морозяка? Доберіть слова з іншими суфіксами, зазначте, як змінюється значення. Котре з речень вам знайоме з дитинства?

3. Запишіть вигуки. Складіть діалог двох друзів, які давно не бачилися та хочуть поділитися новинами, враженнями й емоціями. Використайте у своїх репліках вигуки. Дотримуйтеся правил етикету.

Еге ж!

Отакої!

Ану!

Агов!

Пхе!

Дзуськи!

Овва!

Ще б пак!

Дякую!

Добридень!

Гайда!

Нумо!

• Поміркуйте й визначте вигуки, якими варто замінити в мовленні запозичені слова «Вау!», «Упс!».

4. Прочитайте речення. У ролі яких частин мови тут ужито вигуки? Як ви це визначили?

1. Яке «Помагайбі!», таке й «Доброго здоров’ячка!» (нар. тв.). 2. Листи без «добридень» і «до побачення», без підпису й часто з трьома крапками в кінці... 3. А ти пам’ятаєш, як я впала, а ти перечепилася і — гу-гух на мене? (Г. Кирпа). Серпневі дощі відзвучали сонатою Баха, у повені неба вчувається тужне «курли»... (Н. Данилюк).

5. Прочитайте виразно речення. Назвіть вигук, визначте, до якої групи за значенням він належить. Пригадайте й запишіть вигуки, за допомогою яких можна передати своє захоплення красою.

«Ти ба, який місяць, — казала Баболя, що любила стояти й просто дивитися на місяць. — Хмари одним махом порозсував і світить» (Г. Кирпа).

• Розгляньте світлини. Висловте свої почуття від споглядання краси, використовуючи вигуки (усно). Чим здивувало вас небо?

6. Прочитайте речення. Перебудуйте їх так, щоб у них були використані вигуки.

1. Того вечора шурхотів дощ. Він мовби вчився вимовляти літеру «ш». А оскільки в нього не дуже виходило, то трішки шепелявив. Я на той час уже всі шиплячі вимовляла (Г. Кирпа). 2. Тополине пір’я. Спека дошкуляє. Косять травам коси. Комашня дзижчить (Н. Янушевич). 3. Листопад починається з хрусту на калюжі морозної кірки (Н. Данилюк). 4. Я осінь люблю і за те, що вітер дерева колише, що скоро тепло золоте огорне морозяна тиша (Г. Чубач). 5. Краплі-балерини позабули втому, скачуть безупинно під литаври грому (Л. Дмитерко).

• Розляньте світлину. Опишіть її, використовуючи вигуки (усно).