Українська мова. 7 клас. Голуб

Частка

§ 46. Частка як службова частина мови

Навчаємося бачити й відчувати красу

Найголовніше — зберегти душевний спокій і радісне зачудування світом.

М. Дочинець

Пам’ятайте: кожна маленька ціль сьогодні наближає вас до реалізації великих цілей у майбутньому.

Бесіда

• 1. Із чим насамперед у вас асоціюється слово краса?
• 2. Чи маєте ви звичку помічати її? Де саме?
• 3. Чи може бути красивим ранок? А роса на траві? А перший сніг?
• 4. Як ви розумієте епіграф?
• 5. Що викликає у вас «радісне зачудування»? Чому це важливо?
• 6. Що означають «слова вашого дня»?

Слова вашого дня: чарівничий, роздолля, приваба.

1. Прочитайте текст. Чи відчуваєте ви «радісне зачудування світом»? Завдяки чому авторці вдається його передати? Які приваби має зима? Дайте відповіді на запитання та виконайте завдання.

А зима й справді була лагідна: з неба сипав лапатий сніг і будив у душі ту перчинку, яка ховалася там із далекого літа. Разом із нею прокидалося і багато мрій: про ковзани, про діжку для капусти, з клепок якої були б добрі лижі, про ковані сани, які не всі могли мати. Дівчинка хіба в снах гасала на лижах: тато не дозволив розібрати діжку, тож вона так і не навчилася на них кататися.

Але в зими є ще одна велика й здійсненна мрія — подарунки від святого Миколая. Софійка знала всі пісні про Чудотворця і кожного вечора в молитві просила Отця, щоб Миколай приніс їй гарний подарунок, старалася бути чемною, підмітала хату, носила з оборогу дрова та мріяла про ласощі, бо була велика ласунка (за І. Савкою).

Запитання та завдання

• 1. Про які часи йдеться в тексті? За якими ознаками це можна розпізнати?
• 2. Назвіть ознаки «лагідної» зими.
• 3. Про яку «перчинку» йдеться в першому реченні?
• 4. А які зимові мрії у вас?
• 5. Які емоції та мрії пов’язані у вас із весною, літом? Чому?
• 6. Визначте належність виділених слів до частин мови.
• 7. З’ясуйте значення слів оборіг і клепка.
• 8. Доберіть синоніми до слова гасала. Чому письменниця вжила саме його?
• 9. Поясніть написання слова здійсненна.
• 10. Поясніть написання частки не зі словами в тексті.

2. Запишіть речення. Як змінюється зміст? Що спричиняє ці зміни?

1. Навряд чи Софійка знала всі пісні про Чудотворця. 2. Навіть Софійка знала всі пісні про Чудотворця. 3. Софійка знала не всі пісні про Чудотворця. 4. Софійка не знала всі пісні про Чудотворця. 5. Хіба Софійка знала всі пісні про Чудотворця? 6. Софійка теж знала всі пісні про Чудотворця. 7. Знала б Софійка всі пісні про Чудотворця! 8. Саме Софійка знала всі пісні про Чудотворця.

• Що вам відомо про частку? Прочитайте подане нижче визначення частки. Які її ознаки як службової частини мови? Які функції в цих реченнях виконує частка?

Частка — службова частина мови. Її функції — утворювати форми слів (нехай звучить, помилувалася б), нові слова(ніхто, абиде, недалеко, десь), надавати різних смислових відтінків (навіть, ледве не, бодай, навряд, ось, атож, хіба, годі, що за).

3. Прочитайте речення. До чого привертають увагу автори й авторки? Назвіть деталі, що не приваблювали вас раніше. Чи може бути красивим дощ? Який він — ліс, «напоєний свіжістю»? А «росою інкрустована трава»?

1. Чи бачили ви, як цвіте виноград? Миршавенький цвіт і не зовсім привітний. Навколо буяє веселкою сад, і тільки на лозах щось ледве помітне (Ю. Вавринюк). 2. Ліс, аж по крони напоєний свіжістю, ніби на голову цілу підріс. Гілля, що низько над стежкою звішане, ронить настояних рос аметист. 3. Цей дощ — не дощ, це органза на вітрі, розгойдана у прорізі вікна. 4. Хай дихає між теплими долонями росою інкрустована трава... (Н. Данилюк). 5. Ну от скажіть, хіба не дивина? Десь пролісок біля воріт узявся. Стоїть і слухає, як дихає весна (О. Дриль).

• Знайдіть у реченнях частки. Назвіть функції, які вони виконують. Оберіть одне з речень, перечитайте його кілька разів. Опишіть картину, що постала у вашій уяві (усно).

4. Запишіть речення, додавши в них різні частки. Розкажіть, як вони вплинули на зміст (усно). У якій порі року, на вашу думку, найбільше чарівливості й приваби?

1. Світ того дня сміявся сонцем, барвами, звуками. 2. Дощ сіявся через густе решето букових крон (М. Дочинець). 3. Під парасольками грибів сховалось літо і зиркає з-під них на тихий дощ (Н. Південко). 4. А у літа — бронзова засмага, мерехтливі стразики в очах! Вітерець, закоханий стиляга, причепивсь до літа, мов реп’ях (Н. Данилюк). 5. Чутно було, як із гілля скрапувала роса (Т. Янссон).

• Складіть і запишіть із частками три речення, у яких назвіть найбільші приваби в природі.

5. Прочитайте речення. Визначте належність виділених слів до частин мови.

1. Статечний у кожному кроці, підкорить собі кожну мить. 2. Ідуть собі навпростець, забувши про час та лихо (Л. Дмитерко). 3. А літо знай собі цвіло й ліпило коників із глею*. 4. І знову дощ. Ця мокра осінь ну не вгамується ніяк (Г. Потопляк). 5. А за хвильку — дощ уже й пройшов, і таке блаженство непідробне літеплом по жилах понесе... (Т. Іванчук). 6. Достигле небо репнуло від слів, а теплий дощ, слухняний, мов дитина, мене за руку босоного вів (Я. Нечуйвітер).

Навіщо в нашому мовленні потрібна частка? Які можливості дає нам ця частина мови?

6. Виконайте один із варіантів домашнього завдання.

• 1. Підготуйте презентацію частки як частини мови. Доберіть власні приклади.
• 2. Доберіть або складіть речення про явище природи, що викликає у вас здивування. Додайте почергово в нього якомога більше часток. Прокоментуйте, які функції виконує частка і як змінився зміст речення.
• 3. Напишіть есе «Ця краса мене надихає».