Українська мова. 7 клас. Голуб

§ 26. Творення дієприслівників недоконаного й доконаного виду

Сила й краса українських традицій

Традиція — це передання вогню, а не поклоніння попелу.

М. Дочинець

Сформулюйте свої цілі на цей урок.

1. Прочитайте «слова вашого дня». Складіть діалог. Поясніть значення цих слів і розкажіть, з якими традиціями українського народу вони пов’язані.

Слова вашого дня: скоромне, говіння, тризна, покуття.

2. Прочитайте речення. Визначте основну й допоміжну, додаткову дію, яку означає дієприслівник (усно). Випишіть усі дієприслівники, усно визначте вид і час. Зіставте дієприслівники недоконаного та доконаного виду. Чим вони відрізняються? Висловте припущення щодо їхнього творення.

1. Щедрували в різних кутках села, забувши про перестороги влади та вчителів. 2. У синьому вечорі привітно блимали вікна із запаленими свічками й солом’яними хрестиками на них, закликаючи до щедрівки. 3. А іскристим ранком ішли на річку, де хлюпалася освячена йорданська вода. Молилися, умивалися, пили, набираючи в глечики й повагом верталися додому. 4. Після Водохреща жінки прали на льоду грубі верети. Праники* лупили по заледенілому шматті, розбризкуючи дрібні блискучі кришталики льоду (М. Савка). 5. Дбаючи про здоров’я малюка, купіль заварювали з лікарських рослин: ромашки, череди, м’яти, любистку, вівса, дуба (за С. Маховською). 6. Вийшовши вперед, Роман мовив розгублено, поштиво: «Дуже прошу вашої згоди, віддайте Марію за мене, обіцяю шанувати її все життя» (за І. Савкою). 7. Прийшовши додому з іванівського вогнища, дівчата знімали вінки й кидали їх через голову на дах хати або зберігали на горищі, вірячи, що зілля, з якого сплетений вінок, має цілющу силу (за О. Воропаєм).

• Визначте комунікативний намір мовця в шостому реченні.

3. Розгляньте схему. Висловте припущення, коли під час творення дієприслівників додаємо суфікс -учи (-ючи), а коли — -ачи (-ячи). Від чого залежить вибір суфіксів -ши і -вши? Підготуйте зв’язну розповідь про творення дієприслівників.

4. Перепишіть дієслова у дві колонки: 1) ті, від яких можна утворити дієприслівники недоконаного виду; 2) від яких можна утворити дієприслівники доконаного виду. Утворіть від кожного дієслова дієприслівник.

Вишивати, оберігати, глянути, наполягти, зазвучати, хизуватися, заспокоювати, відчути, благословити, чекати, розсипати, убратися, розглядати, зібрати, подбати, віншувати, обійняти.

5. Перебудуйте речення, замінивши в них одне з дієслів дієприслівником.

1. Олесь прибирав вертепну зірку, пофарбував її блакитною фарбою і навісив різнокольорові стрічки. 2. Посередині зірки на жовтому шнурочку височів дзвіночок, він сповіщав радісну новину, яку ніс маленький колядник. 3. Міста й села готувалися до Святої вечері, співали осанну Народженому. 4. Щедрівка велася щиро та весело. Кожне село мало свою співанку, і мало хто знав обробку знаменитого «Щедрика». Утішалися тим, що мали, придумували нові щедрівки, зимові ігри, казки та приповідки — бо як же без них (І. Савка). 5. Колядники величають Різдво Христове, приносять доброзичливість людям і пошану до давніх традицій, скріплюють почуття єдності нашої християнської та народної спільноти, а тоді дістають належну за все добро винагороду. 6. На Різдво обмінюємося святою вечерею, обдаровуємо ласощами колядників, але необхідно пам’ятати головне: Різдво має захоплювати нас передусім виявами любові та пошани до ближніх, адже це свято милосердя (за Л. Храпливою-Щур).

• Поясніть, як ви розумієте зміст шостого речення.

Чим збагатив вас цей урок? До яких роздумів спонукав?

6. Виконайте один із варіантів домашнього завдання.

• 1. Випишіть сім фразеологізмів, у яких є дієприслівники. Поясніть значення кожного фразеологізму та творення наявних у них дієприслівників.
• 2. Підготуйте презентацію однієї з традицій українського народу. Використовуйте в мовленні дієприслівники.
• 3. Напишіть есе «У чому сила традицій мого народу?».