Українська мова. 7 клас. Голуб

Дієприслівник

§ 23. Дієприслівник як особлива форма дієслова

Яскравий світ дитинства

У дитинстві моєму на сволоку звили гніздо пернаті пісні, зозулясті казки і поеми.

Н. Данилюк

Сформулюйте свої цілі на цей урок.

1. Прочитайте епіграф. Як ви його розумієте? Які образи формує ваша уява в спогадах про дитинство?

2. Що означають «слова вашого дня»?

Слова вашого дня: здужавши, заполонивши, зберігаючи.

3. Пригадайте та назвіть дієслівні форми. Прочитайте слова, згрупуйте їх за цією ознакою.

Прядуть, творить, милуватися, мережили, голубити, достигле, сміємося, блищить, зігріли, пахне, наповнює, пахнути, позбираємо, забутий, гуляємо, розлитого, хвилювалися б, смійтеся, радіймо, гомонітимуть, притулившись, зігріте, скупаний, стрибаючи, заквітчане, обійми, підкинули б, зігріватиме, обнявшись, гортаю, плекати, прочитані, лунаючи, зацвіла б, надавати, світяться, палаючи, яскравішали, стоптана, перезрілі, пригортаю, заплющ, огортає, долинала.

4. Прочитайте текст. Про що в ньому йдеться? Випишіть дієслівні форми. Чи всі форми представлені в тексті? Назвіть дієприслівники. Поставте до них запитання. Як ви думаєте, чому цю форму так назвали?

Пам’ять наша — глибокий колодязь. Пригадайте, як у дитинстві, що тепер здається далеким, напівзабутим, дивились у його темну й холодну далечінь, дивилися зосереджено, не кліпаючи, і бачили ген-ген унизу клапоть блакитного неба...

Пригадайте, як, піддавшись спокусі, брали галузку, чи листок, чи вишневий камінчик, кидали вниз і пильно стежили, як летить, як наближається до поверхні... (Є. Гуцало).

• Наскільки важливо людині пам’ятати про своє дитинство? Якби вам довелося розповідати про дитинство одними лише дієсловами, які це були б слова? Запишіть їх.

5. Пригадайте, що вам відомо про дієприслівник із попередніх уроків. Розгляньте схему. Яка інформація в ній поповнила ваші знання про дієприслівник? Поставте одне одному запитання, відповіді на які тут є.

6. Утворіть дієприслівники від поданих дієслів.

Дозрівати, полити, глибшати, ясніти, приходити, зацвітати, розшукувати, перекочувати, сповнювати, квітувати, зів’янути.

Дієприслівник — особлива незмінювана форма дієслова, що означає додаткову дію або стан, відповідає на питання що роблячи? що зробивши?

Дієприслівник поєднує ознаки двох частин мови: дієслова та прислівника. Дієслівні ознаки: загальне значення, вид і час, може мати залежні слова. Прислівникові — незмінюваність і роль у реченні.

Дії, названі дієприслівником і дієсловом-присудком, виконує та сама особа чи предмет-присудок: Помітивши неподалік лелеку, я аж затремтів від радості (Є. Гуцало).

7. Прочитайте речення та перепишіть їх. Підкресліть дієприслівники, визначте морфологічні ознаки. Поясніть написання виділених слів.

1. Кинувши велосипеди на березі, з гучними криками хлопці хутко* стрибали в рятівну прохолоду (Л. Зоряна). 2. Опинившись серед дикої природи, Остап із Даринкою безперестанку гасали** поміж деревами одне за одним (А. Бачинський). 3. І весняними ранками, лінощам втерши носи, я трилітровими банками березень в хату носив (Р. Романюк). 4. Пригадаймо разом, як уперше ви всі стояли біля школи, розгублені, малі, кумедні, ледве визираючи з-за квітів (М. Володарська). 5. За вікном у вишневих гілках шарудить, бешкетуючи, вітер (Д. Луценко). 6. Зі сну прокинулись байраки, розкинувши крислату тінь (Н. Данилюк). 7. Так, завершивши із осінню свій поєдинок, дерево мудре відпустить останній листок (Н. Данилюк).

8. Об’єднайтеся в три групи. Оберіть по одному тексту для роботи. Прочитайте спогади відомих людей про дитинство. Яке враження вони на вас справили? Спільно перебудуйте обраний текст, додавши в нього більше дієприслівників. Порівняйте емоції.

І. Біжимо до криниці по стежці. То була найсмачніша у світі вода — і досі пам’ятаю її смак. Солодкий. Ми пили й не могли напитися. Повертаємося назад, а дідуньо Петро вже чекає з горнятами кислого молока й великими скибками хліба. Поївши, падаємо на траву. Дивимося та слухаємо. Світ навколо зелений і синій. Під нами — світ зелений, а над нами — синій. На синьому жодного клаптя білого (Дз. Матіяш).

II. Я була така щаслива, коли хтось із моїх подруг думав чи робив у дитинстві так, як я: одягали вишні на вуха, уявляючи, що це сережки; спостерігали за пальцями ніг, немов за чужорідними елементами; розмовляли з дощем (за І. Роздобудько).

III. Найяскравішим і найказковішим у моєму житті, звісно, є дитинство. Ми постійно очікували дива, пов’язуючи його з приходом важливих для гуцульського хлопчика свят. Особливе тремтіння викликало свято Маланки, хоч його й суворо забороняли. У цей день можна було перевдягтися та бути невпізнаваним. Малим я страшенно боявся чорта, обвішаного важезними дзвониками. Увесь день страшно було вийти з хати, бо він тебе міг зненацька заскочити. Мама казала: «Не бійся, Йванку, подивися у вікно — він тобі нічого не зробить». А я (з-під стола чи з-під лави) казав: «Я не боюся, я лише не хочу його видіти!..» Коли я виріс, то й сам ходив «у Маланку», навіть привів її до Києва (за І. Малковичем).

Проаналізуйте цей урок. Чим він вас збагатив, а чим здивував? Яким збереглося в пам’яті ваше дитинство? Якого воно кольору? Яке на смак? Який у нього аромат? Яке воно на дотик?

9. Виконайте один із варіантів домашнього завдання.

• 1. Дізнайтеся у своїх бабусь і дідусів, яким було їх дитинство. Запишіть їх спогади, використовуючи дієприслівники.
• 2. Випишіть сім фразеологізмів, у яких є дієприслівники. Поясніть значення крилатих висловів.
• 3. Напишіть есе «Яскраві образи мого дитинства».