Українська мова. 7 клас. Голуб

Дієприкметник

§ 17. Дієприкметник як особлива форма дієслова: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль

Традиції українців у побуті

Яку це душу треба мати, щоб догадатись і такою білою зробити свою оселю, який треба було мати від природи високий смак естетичний.

Олесь Гончар

Сформулюйте свої цілі на цей урок.

Бесіда

• 1. Яка частина мови вказує на ознаки предмета?
• 2. Як називають особливу форму дієслова, що вказує на ознаки предмета за дією?
• 3. Як ви розумієте зміст епіграфа?
• 4. Прочитайте «слова вашого дня». Поясніть, що вони означають.

Слова вашого дня: опанувати, прикрашений, оздоблений.

1. Прочитайте слова. До яких частин мови вони належать? Назвіть їхні спільні й відмінні морфологічні ознаки.

Прикрашати, прикрашений, красивий.

Пише, написаний, письмовий.

2. Зіставте закінчення дієприкметників у поданих словосполученнях. Визначте спільні морфологічні ознаки прикметників і дієприкметників.

Прибрана оселя — прибраний стіл — прибране помешкання.

Вишитий рушник — вишиті рушники.

Розмальована піч — розмальованої печі — у розмальованій печі.

3. Складіть алгоритм розрізнювання прикметників і дієприкметників. Користуючись складеним алгоритмом, запишіть спочатку словосполучення з прикметниками, а потім словосполучення з дієприкметниками.

Охайна оселя, скошена трава, заплющені очі, карі оченята, невичерпні багатства, напрасований костюм, зелений гай, зеленіючий гайок, вишитий рушник, яскравий рушник, білі хати, побілені хати, розпалене вогнище, палаюче вогнище, сиве волосся, посивіле волосся.

4. Прочитайте подані слова, правильно наголошуючи їх. Визначте, які з них — прикметники, а які — дієприкметники. Складіть із ними речення. Визначте синтаксичну роль поданих слів.

Ко́пчений — копче́ний, пе́чений — пече́ний.

5. Запишіть речення. Підкресліть дієприкметники як члени речення, визначте морфологічні ознаки. Якою частиною мови є виділені слова?

1. Обіцяного три роки чекають. 2. Лежачого не б’ють. 3. Під лежачий камінь вода не тече. 4. Береженого й бог береже. 5. Лякана ворона й куща боїться. 6. Приїзд нежданий — зате бажаний. 7. Що повніший колос, то нижче схилений. 8. Битий небитого везе (нар. тв.).

6. Поясніть значення фразеологізмів. Запишіть ті, у яких використано дієприкметники. Назвіть синонімічні фразеологізми.

Зачароване коло. Підскочив як ужалений. Білими нитками шите. Смалений вовк. Стріляний птах. Як заведений. Збудований на піску. Утрачений шанс. У любистку скупаний. Як намальований. Як варений (нар. тв.).

7. Випишіть дієприкметники. Визначте їхні морфологічні ознаки. Як вони сприяють образності тексту? Яку роль відіграють квіти в побуті українців?

1. Аромат матіоли можна вловити лише тоді, коли проходиш повз грядку та шалапут-вітерець колихне трохи принишкле повітря (Л. Зоряна). 2. У своєму світі малювала вітер, але вийшли квіти вранішні в росі. Сонцем обігріті, мов сплетіння літер, світлом оповиті, створені в красі (Катруся Матвійко). 3. Катерина Білокур особливо ревно любила дивуватися незбагненній силі землі, скропленій дощем і зігрітій сонцем: з малесенького зернятка, укинутого в пухку ріллю, виростає отака краса! (Д. Степовик). 4. На черешнях чорніє запечена кров, шаленіють шпаки у розхристаних кронах (М. Жайворон).

• Поясніть написання виділених слів.

8. Прочитайте текст. Що найбільше вразило вас? Яку інформацію про інтер’єр селянської хати ви можете додати? Чому довколишня краса важлива для людини? Які традиції збережено нині в українському побуті? Як ця інформація характеризує українців?

Уявлення селян про лад і красу спиралися на вікову традицію. Починалося все з домівки. Інтер’єр хати Шевченків описують так: «Велику частину займала піч із лежанкою, головне місце перебування взимку дітей та старих. Коло печі стояв мисник із посудом. Проти дверей у передньому кутку — стіл, по обидва боки від якого — лави. Біля північної стіни — піл, місце, де спала сім’я, коло полу — скриня, де зберігали білизну й святкову одежу. Біля лежанки висіла плетена колиска. У кутку над столом була божниця, прикрашена квітами й рушниками. Вишиті та ткані рушники — головна прикраса селянської хати. Їх чіпляли по стінах. Стіл застелений саморобною скатертиною, піл і лежанка — ряднами. Діл у хаті був помазаний, земляний. Узимку — притрушений соломою, бо в хаті більше ходили босоніж. Поперечний сволок був помитий.

Тримати хату всередині й знадвору в чистоті, добре помазаною, підведеною, вибіленою, прикрашеною — один із головних обов’язків господині й дочок (за В. Панченком).

• Випишіть і згрупуйте всі наявні дієслівні форми. За якими ознаками ви розпізнали дієприкметники?

9. Розгляньте світлини. Визначте особливості інтер’єру української хати. Зверніть увагу, як оздоблювали приміщення. Які національні традиції використано для оформлення сучасного приміщення? Якби ви були дизайнером, що запропонували б для оформлення в українському стилі вітальні, кухні? Розкажіть, використовуючи дієприкметники. Які знання потрібні для цього?

Поміркуйте та розкажіть, чи можна використати знання, які ви сьогодні здобули, поза межами школи. Де саме?

Проаналізуйте свою роботу на уроці. Які завдання були для вас цікавими й корисними? Оцініть результати своєї роботи.

10. Виконайте один із варіантів домашнього завдання.

• 1. Складіть карту пам’яті «Дієприкметник як особлива форма дієслова».
• 2. Укладіть перелік ужиткових речей традиційного українського побуту. Доберіть до них дієприкметники.
• 3. Напишіть есе «Що є захопливого в українському побуті?».