Технології. 6 клас. Ходзицька

§ 17. Технологія обробки швейних виробів

1. Пригадайте, які шви ви знаєте. Для чого вони використовуються?
2. Які ви знаєте інструменти для шиття?

Інструменти, пристосування та обладнання для виготовлення швейних виробів

Як ви вже знаєте з попередніх класів, для виготовлення швейних виробів використовують спеціальні інструменти, обладнання та пристосування. Пригадаймо їх.

Процес від задуму до готового швейного виробу можна розділити на певні операції. Для виготовлення виробу потрібно виконати різні види робіт: зробити креслення й викрійки, обробити та з’єднати деталі виробу ручним і машинним способом, провести волого-теплову обробку виробу.

Для виконання цих дій використовують спеціальні інструменти, пристосування та обладнання (див. таблицю 5).

Таблиця 5. Інструменти, пристосування та обладнання для шиття

Термінологія ручних, машинних та волого-теплових робіт

Процес виготовлення швейних виробів складається з ручних, машинних операцій та волого-теплової обробки. Кожна із цих операцій має свою назву. До того ж пам’ятаємо про те, що всі ручні шви, які доводиться виконувати, тимчасові. Тобто після прокладання машинної строчки ручні стібки видаляються. Виняток — обробка низу виробу потайним швом.

Цікаві факти

На швейних підприємствах для отримання великої кількості деталей виробу тканину накладають шарами один на один. А для розкроювання використовується спеціальне обладнання — дискові та шабельні електроножі.

Для виконання окремих швейних машинних операцій використовується велика кількість спеціальних швейних машин: обметувальна, петельна, розпошивальна, ґудзикопришивна та ін.

Для волого-теплових робіт використовують парогенератори, прасувальні преси та пароманекени.

Ручні роботи

Зметування (сфастригування) — ниткове з’єднання кількох деталей приблизно однакового розміру, довжина стібка 10-15 мм. Зметують, наприклад, бічні або плечові шви виробу.

Заметування (зафастригування) — тимчасове закріплення підігнутого краю для виконання шва упідгин із відкритим або закритим зрізом, довжина стібка 10-20 мм. Заметують низ виробу.

Приметування (прифастригування) — тимчасове приєднання меншої деталі виробу до більшої. Приметують кишеню до основного виробу.

Машинні роботи

Зшивання — з’єднання за допомогою швейної машини (постійним швом) двох або кількох деталей приблизно однакового розміру.

Застрочування — остаточне закріплення підігнутого краю виробу за допомогою швейної машини.

Пришивання — остаточне приєднання меншої деталі виробу до більшої за допомогою швейної машини.

Волого-теплові роботи

Розпрасувати означає після з’єднання деталей припуски на шви розкласти на дві сторони й зробити волого-теплову обробку.

Запрасувати — після з’єднання деталей припуски на шви повернути на одну сторону виробу й зробити волого-теплову обробку.

Припрасувати — після обробки краю виробу за допомогою волого-теплової обробки зменшити товщину шва.

Пропрасувати — для покращення зовнішнього вигляду, зменшення заломів та складок на тканині або виробі зробити волого-теплову обробку.

Цікавий факт

Історія створення швейної машини починається зі створення голки з кістки. Здебільшого її використовували як шило для пробивання отворів у шкірі, куди потім протягували шнури.

Пізніше люди зробили в голці вушко, що й стало поштовхом для створення швейної машини.

Історики вважають, що першим автором проєкту машини для шиття був знаменитий Леонардо да Вінчі в XV столітті. Але його розробка залишилася лише на папері й не перетворилася на машину.

1775 року в Німеччині винахідник Карл Вейзенталь запатентував пристрій, який виконував роботу, схожу на шиття: утворення стібків.

І тільки через 55 років, уже в XIX ст., американський винахідник Елліас Хоу розробив модель швейної машини, на якій можна було шити якісний одяг. Ця швейна машина вже тоді могла робити близько 300 стібків на хвилину. Для порівняння: сучасні швейні машини вміють виконувати до 3800 стібків за хвилину!

Чому потрібна була швейна машина? Наприклад, для пошиття сорочки вручну швачка витрачала орієнтовно 14 годин.

Розробник Ісаак Зінґер вирішив покращити існуючий прототип швейної машини. Він пояснив, що швейний човник має рухатися не по колу, а по прямій лінії, а на місці тієї голки, що штовхає вигнуту голку по горизонталі, слід поставити пряму голку, що рухається вгору — вниз. Так Зінґер запатентував свої ідеї й почав продавати власну версію швейної машини. Результат справді вражав: пошиття сорочки займало лише годину!

Машинні шви

Для пошиття швейних виробів найчастіше використовують відомі вам шви: зшивний та упідгин із закритим зрізом. Це найбільш популярні види швів, які є практично в кожному виробі. Але в деяких виробах необхідно сховати зріз усередину, наприклад, у наволочці. Вона часто переться, тож шов має бути надійним. Для цього використовують подвійний шов.

Технологічна послідовність виконання подвійного шва

1. Скласти деталі виробу виворітними боками всередину, зрівнюючи зрізи. Зметати вручну на відстані 0,5 см від зрізів. Потім зшити деталі на швейній машині. Видалити нитки тимчасового з’єднання.

2. Провести волого-теплову обробку першого етапу виконання подвійного шва — припрасувати.

3. Вивернути деталі виробу лицьовим боком усередину, виправити шов. Заметати деталі швом 0,7 см, а потім зшити їх на швейній машині. Видалити нитки тимчасового з’єднання.

Підготовка швейної машини до роботи

Ви вже знаєте, що сучасна промисловість випускає великий асортимент швейних машин. І як розібратися та навчитися правильно їх заправляти? Адже від того, наскільки правильно заправлені верхня та нижня нитки у швейній машині, залежать і якість строчки, і сам процес пошиття, оскільки при неправильному заправлянні машина взагалі не буде шити.

Мал. 17.1. Під час підготовки до роботи швейної машини користуйтеся умовними позначеннями й спеціальними стрілочками

Тому перш ніж розпочати роботу на швейній машині, слід ознайомитися з інструкцією, у якій показано й розказано, як заправляти нитки. А ще допоможуть вам детальні схеми у вигляді стрілок і цифр, які є практично на всіх сучасних машинах (мал. 17.1). Головне — чітко виконувати всі зображені інструкції.

Мал. 17.1 (закінчення). Під час підготовки до роботи швейної машини користуйтеся умовними позначеннями й спеціальними стрілочками

Якщо нитки заправити відповідно до номерів та стрілочок, то можна вважати, що швейна машина готова до роботи. Лише не забудьте вивести нижню нитку нагору. Для цього візьміть верхню нитку в ліву руку, а правою повертайте махове колесо в напрямку до себе. Голка має опуститися вниз та піднятися вгору. У момент піднімання вгору витягуйте верхньою ниткою нижню (мал. 17.2).

Мал. 17.2. Заправляння нитки

Після цього верхню й нижню нитки слід закласти під лапку й спрямувати назад. Швейна машина готова до роботи. Якщо є можливість, то перед початком роботи варто прокласти контрольні строчки на клаптиках тканини й перевірити якість шиття.

І ще один важливий момент, про який не можна забувати: заправляти нитку у швейну машину можна тільки з піднятою лапкою, інакше натяг ниток буде неякісний.

Зверніть увагу! Перед початком роботи на швейній машині необхідно виконати таке.

1. Під’єднати машину до електромережі, перевіривши справність електрошнура та електричної вилки.

2. Повернути махове колесо в напрямку до себе.

3. Ниткопритягач і нитконапрямляч мають бути в крайньому верхньому положенні.

4. Підняти лапку, щоб можна було підкласти тканину під неї (мал. 17.3).

Мал. 17.3. Перед початком роботи на швейній машині слід підняти лапку, щоб можна було підкласти під неї тканину

Правила безпечної праці та організація робочого місця під час роботи на швейній машині

1. Швейну машину слід ставити на стіл на відстані 5-10 см від його переднього краю.

2. Ліворуч від машини варто залишати місце для того, щоб розмістити виріб, який обробляється (мал. 17.4).

Мал. 17.4. Ліворуч від машинки слід залишати місце, щоб розмістити виріб, який обробляється

3. Світло на виріб має падати зліва або спереду машини, оскільки недостатнє й неправильне освітлення псує зір.

4. Для роботи слід використовувати стілець, який відповідає зросту того / тої, хто працює, і висоті стола.

5. Сидіти треба прямо на всій поверхні стільця на відстані 10-15 см від краю стола (мал. 17.5). Неправильна робоча поза псує поставу, спричиняє швидку втомлюваність і шкодить роботі органів травлення.

Мал. 17.5. Під час роботи на швейній машині слід сидіти прямо на відстані 10-15 см від краю стола

6. Волосся варто зібрати або заховати під пов’язку, рукава одягу застебнути.

7. Прибрати з платформи машини сторонні предмети.

8. Не нахилятися близько до рухомих частин машини.

9. Не тягнути тканину й не підштовхувати її під лапку в процесі шиття.

10. Стежити за правильним положенням рук, щоб випадково палець не потрапив під голку (мал. 17.6).

Мал. 17.6. Під час шиття потрібно стежити, щоб палець не потрапив під голку

11. Перед початком роботи на машині перевірити, чи немає у виробі голки або шпильки.

12. У машині з електроприводом слід заправляти нитки, чистити машину лише тоді, коли вона вимкнена з електромережі.

13. Після закінчення роботи на швейній машині треба зняти ногу з педалі та вимкнути машину з електромережі.

Ключові слова: зметування (сфастригування), заметування (зафастригування), приметування (прифастригування), зшивання, застрочування, пришивання, розпрасування, запрасування, припрасування, пропрасування.

Контрольні запитання

1. Назвіть інструменти, пристосування та обладнання, які використовують під час шиття. Поясніть, для чого вони потрібні.
2. Згадайте всі пункти, які слід виконати перед тим, як розпочати роботу на швейній машині.
3. Сформулюйте правила безпечної праці й організації робочого місця під час роботи на швейній машині.