§ 4. Виготовлення виробів в етнічному стилі

1. Які вироби, виготовлені в етнічному стилі, вам відомі?
2. Які особливості українського етностилю?
3. Із чого починають виготовлення будь-якого виробу?
4. Які інструменти й матеріали можуть знадобитися для виготовлення виробу в етностилі?

Вибір етнічного стилю та виробу для виготовлення

Деякі люди прагнуть створити неповторний та стильний одяг, унікальні прикраси, предмети інтер'єру, що визначають їхню індивідуальність. Останнім часом різні етнічні стилі набувають популярності, додаючи барв у наше життя. Фольклорні візерунки, традиційні національні фасони, натуральні тканини та матеріали з різних країн світу — це основа виготовлення виробів у етностилі. Вироби, виготовлені вручну, зберігають тепло рук майстра та мають певну історію. Зазвичай такі вироби автентичні й екологічно чисті.

Досить складно декорувати інтер'єр або одяг повністю в етнічному стилі. Тому краще прикрасити його виразними етнічними деталями й аксесуарами. Дуже ефектно в інтер'єрі виглядають посуд, меблі, текстильні вироби й обереги (мал. 4.1). Розгляньмо деякі вироби, які можна виготовити для декорування інтер'єру в етностилі.

Мал. 4.1. Етнічний стиль у предметах інтер'єру, одязі, прикрасах

Мал. 4.2. Маски інтер'єрного призначення

Мал. 4.3. Індіанський оберіг «ловець снів»

Характерними елементами етнічного стилю є маски декоративного призначення. Найбільш популярними є маски африканського (мал. 4.2, а) й індонезійського (мал. 4.2, б) походження та маски венеціанського карнавалу (мал. 4.2, в). Бувають маски-обереги, маски-божества, маски, що зображують будь-яких тварин, птахів, фантастичних створінь тощо. Дехто з обережністю ставиться до масок, але, виготовлені власноруч, вони є звичайним елементом декору й не мають іншого змісту, окрім прикрашання інтер'єру.

Індіанський оберіг «ловець снів» (мал. 4.3) походить з північноамериканського регіону. Цей талісман призначений захищати людину, яка відпочиває, від злих духів. За легендами індіанців, погані сни заплутуються в павутинні, а добрі, щирі й радісні сни, минаючи перешкоди, пролітають крізь отвір у середині оберега.

Бонсай — давньояпонське мистецтво вирощування карликових дерев, які залишаються маленькими завдяки постійним підрізанням. Корені рослини вміщені в маленьку посудину, а сама рослина відповідає пропорціям дорослого дерева в природі (мал. 4.4). Це мистецтво розвивали буддисти, які вважали, що, вирощуючи бонсай, людина стає творцем, тому що вони уявляли світ як сад Будди, а людина в ньому — садівник. Сьогодні популярним є мистецтво виготовлення штучних дерев-бонсай з маленьких перлинок та бісеру.

Україна також має особливі етнічні вироби. Це — ляльки-мотанки, різдвяні маски, солом'яні павуки, дідухи та інші предмети інтер'єру.

Ляльки-мотанки — це вузлові ляльки, яких майстрували з домотканої тканини (мал. 4.5, а). Наповнювали їх крупами, травою. Часто мотанки не мають рук і ніг, виразною частиною є лише голова. Риси обличчя відсутні або з хрестом, виготовленим кольоровими нитками, який символізує сонце. Мотанки бувають різного призначення: оберегові, обрядові, сувенірні та які використовують як іграшки.

Мал. 4.4. Японський бонсай

Мал. 4.5. Вироби, виготовлені в українському етностилі

Традиційною прикрасою оселі в Україні на різдвяні й новорічні свята був солом'яний «павук», зроблений із трикутників (мал. 4.5, б). Він був не тільки прикрасою, а й елементом гармонії простору. «Павуків» підвішували в хаті на довгій волосині з конячого хвоста, а завдяки руху повітря від вхідних дверей і від палаючої печі «павук» повертався в різні боки. Уважали, що, постоявши під «павуком», можна позбутися негативної й набути позитивної енергії.

Дідух — це солом'яний оберіг, що втілював дух предків, дідів, був символом доброго врожаю, злагоди в родині, достатку в домі. Він привносив у родину святковий різдвяний настрій і затишок. Дідух — це сніп із добірних колосків жита, пшениці або вівса, перев'язаний таким чином, що має «голову», три або п'ять «ніг» (мал. 4.5, в). Його прикрашали стрічками, маківками, сухоцвітами.

Здавна новорічні свята українці святкували з щедрівками, піснями з елементами театрального дійства, а традиційним персонажем такої вистави була маска кози (мал. 4.5, г) — своєрідний символ родючості й добробуту.

Одним із найдавніших і поширених в Україні видів декоративно-ужиткового мистецтва було геометричне різьблення по дереву, що вирізняється різноманітністю прийомів художнього оздоблення дерев'яної поверхні. Різьблення виконують одним інструментом — ножем-косяком, яким створюють різноманітні за формою й ритмом візерунки для прикраси предметів домашнього вжитку й інтер'єру (мал. 4.5, д).

Обрядові свята на Великдень не бувають без кошика з писанками — яйцями, розписаними традиційними символами за допомогою воску й барвників (мал. 4.5, е). Українська писанка має понад 100 символічних малюнків: сонце, хрест, дерево життя, трикутник, зірка, безконечник, дубове листя, квітка, зозуля тощо. Важливе значення мають кольори на писанках.

Більше прикладів виробів в українському етнічному стилі наведено в додатковому матеріалі до параграфа на сайті.

Конструювання виробу в етнічному стилі

Творчий процес розробки виробу називають конструюванням. Найважливішим завданням цього процесу є створення естетично досконалого виробу, що виконує певні функції. Досконалість виробу визначають за формою, кольором, оздобленням та іншими ознаками.

Конструювання виробу складається з таких етапів:

1) визначення назви виробу та його призначення;
2) аналіз конструкції, її зручність у користуванні, привабливість, естетичне оформлення, відповідність призначенню;
3) опис виробу, створення ескізу виробу, виготовлення кресленика й макета.

Мал. 4.6. Ескізи виробів у етнічному стилі

Ескіз виробу — це графічне зображення виробу, виконане від руки, без застосування креслярського інструменту, яке відображає загальну форму виробу, колір, вид оздоблення, художні особливості матеріалів, що планується використати (мал. 4.6). Такий ескіз можна виконувати олівцями, фарбами, тушшю, фломастерами. На робочому ескізі можна передавати не тільки художні особливості виробу, а й технічні: зображують вигляд спереду і ззаду, показують окремі дрібні деталі.

Добір конструкційних матеріалів для виготовлення виробу в етнічному стилі

Вироби в етнічному стилі найчастіше виготовляють із природних матеріалів: деревини, кістки, металу, натуральних тканин (льону, бавовни), висушених рослин (лікарських трав, сухоцвіту, висушених плодів і насіння, лози та рогози), шкіри.

Інструменти й обладнання та правила безпечної праці під час роботи з ними

Для виготовлення виробів в етнічному стилі необхідно дібрати потрібні інструменти, перевірити їх справність і підготувати до роботи. Ножиці для різання соломи, сухостою та тканини мають бути з гострими лезами. Для різання дроту використовуйте кусачки або плоскогубці, для різьблення по дереву — ніж-косяк, який має бути добре заточеним.

Під час роботи необхідно дотримуватися правил безпечної праці:

1. Застосовувати інструмент тільки за його призначенням.
2. Не розміщувати пальці рук напроти ріжучої частини інструмента.
3. Передавати інструмент з гострими кінцями треба ручкою від себе.
4. Не класти інструменти з гострими кінцями на край стола.
5. Не розкладати інструменти на всій поверхні стола. Інструменти слід зберігати в спеціальних коробках, пакетах, підставках, пристосуваннях.
6. Після використання інструментів їх необхідно повернути до місця зберігання.
7. Для зберігання природних матеріалів найкраще використовувати окрему коробку, виготовлену з цупкого паперу.

Зміст