Трудове навчання (для дівчат). 7 клас. Ходзицька

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

§ 12. Основи проектної діяльності

  • 1. Методи проектування: метод фокальних об’єктів.
  • 2. Моделі-аналоги.
  • 3. Виявлення найкращих ознак у кожному зразку.
  • 4. Складання опису виробів як виду проектної документації. Вимоги до виробу.

Методи проектування: метод фокальних об’єктів

Упродовж свого розвитку людство постійно вирішувало питання, пов’язані з удосконаленням різних предметів. Нові ідеї та винаходи часто ставали можливими завдяки тому, що люди спостерігали за явищами та предметами, які їх оточували. Проектування нового об’єкта — творчий процес. Під час роботи над ним виникають задачі, які потребують саме творчого розв’язання. Щоб полегшити цей процес, існує чимало методів: метод фантазування, комбінування, фокальних об’єктів та багато інших.

Метод фокальних об’єктів (МФО) полягає в перенесенні ознак випадково обраних об’єктів на об’єкт, що вдосконалюється. Такий об’єкт ніби лежить у фокусі перенесення. Назва методу походить від слів «фокус» та «фокусування». Цей метод застосовується при пошуку нових модифікацій відомих пристроїв, розширенні асортименту* товарів, створенні реклами товарів, а також для тренування уяви.

Розглянемо, в чому полягає суть методу. Об’єкт, який маємо конструювати, наприклад, чохол для мобільного телефону ставимо у центрі — фокусі схеми пошуку. Вибираємо декілька будь-яких випадкових понять або предметів. Краще використовувати випадкові предмети та явища з різних галузей: техніка, поезія, фантастика, явища природи, живі об’єкти та ін. Наприклад, вікно, панчохи, шапка, м’яка іграшка, квіти, куртка с капюшоном. Предмети чи явища не повинні належати до тієї самої галузі, що й фокальний об’єкт. Описуємо їх властивості: вікно — скляне, прозоре, велике; панчохи, шапка — м’які, рельєфні, об’ємні; м’яка іграшка — пухнаста; квіти — різнобарвні, яскраві; куртка с капюшоном — реглан. А потім в уяві поєднуємо властивості обраних предметів з фокальним об’єктом або його частиною (мал. 167).

Мал. 167. Використання методу фокальних об’єктів для створення чохла для мобільного телефону

При виборі властивостей слід уникати банальних означень, таких як гарний, жовтий, трикутний, важкий, надійний тощо. Вони властиві майже будь-якому об’єкту, тому бажаного результату не дадуть.

Звичайно можуть бути непоєднувані варіанти. Можуть бути варіанти, які, на перший погляд, неможливо уявити в поєднанні, але зовсім відмовлятися від таких варіантів не слід.

Метою методу є вдосконалення об’єкта на основі великої кількості оригінальних модифікацій об’єкта з несподіваними властивостями.

Необхідно зафіксувати всі цікаві ідеї. Оцінити їх і відібрати найбільш ефективні з погляду реалізації. Результатом застосування МФО буде список ідей і пропозицій щодо нових модифікацій об’єкта.

Перевагами МФО є його універсальність, простота освоєння й необмежені можливості пошуку нових підходів до проблеми. Проте цей метод має й суттєвий недолік: його неможливо застосувати при вирішенні складних завдань, адже в ньому відсутні системні правила відбору й критерії оцінювання одержуваних ідей.

Моделі-аналоги

При створенні нового виробу необхідно більше дізнатися про його походження, види тощо. Наприклад, під час в’язання гачком серветки можна пригадати, де ми бачили подібні вироби та які вони бувають. Описуючи такий виріб, звертають увагу на його форму, тому що форма є важливою і постійною характеристикою предмета, порівняно з іншими (мал. 168). Колір і оздоблення речей побуту, як заведено, змінюються частіше, ніж форма.

Мал. 168. Моделі-аналоги серветок круглої форми, вив’язані гачком

Форму виробу, яку використовують для розробки низки подібних виробів, називають базовою. Модель, яка створена на основі базової моделі, але відрізняється формою деталей чи оздобленням, називають моделлю-аналогом.

Перед створенням нового виробу необхідно знайти зразки, які будуть аналогами майбутнього виробу. Аналіз у процесі проектування — це метод дослідження виробів та важлива складова художнього конструювання. Під час аналізу моделей-аналогів виявляють позитивні чи негативні сторони конструкції, композиції, відмінності у формі окремих додаткових деталей, якщо вони є, порівнюють кольорове вирішення моделей, аналізують обраний для виготовлення конструкційний матеріал відповідно до призначення майбутнього виробу. Аналіз не буде повним, якщо не виявити всіх проблем, які можуть виникати під час проектування та виготовлення. Виріб повинен мати оригінальну композицію, цілісну форму, а конструкція виробу відповідати його призначенню.

Виявлення найкращих ознак у кожному зразку

Аналіз аналогів — це тривалий процес розумової діяльності. Під час аналізу необхідно передусім визначити, які є потреби в покращенні майбутнього виробу за такими напрямами: предметний, виробничий, експлуатаційний (табл. 8).

Таблиця 8

Напрями вдосконалення об’єкта проектування

Предметний

Виробничий

Експлуатаційний

  • художня краса виробу;
  • форма;
  • колір;
  • конструкційний матеріал, з якого виготовляється виріб
  • матеріалоємність виготовлення
  • надійність;
  • зручність в обслуговуванні тощо

Проаналізувавши моделі-аналоги майбутнього виробу, необхідно їх описати та охарактеризувати з метою виявлення найкращих ознак у кожному зразку. Для цього краще скористатися таблицею для порівняння (табл. 9). Порівняння можна робити за 12-бальною шкалою та доповнювати коментарями у письмовій формі. Показники можуть додаватися або змінюватись залежно від виду виробу, який планується для виготовлення.

Таблиця 9

№ з/п

Показники об’єкта проектування

Особливості моделей-аналогів

Модель №1

Модель №2

Модель №3

1

Матеріали для виготовлення виробу

2

Обладнання та інструменти, необхідні для виготовлення виробу

3

Проектована якість виробу

4

Матеріальні затрати на виготовлення виробу

5

Конкурентоспроможність виробу

6

Естетичність виробу

7

Новизна у виробі

8

Екологічні показники виробу

9

Конструктивні особливості виробу

Складання опису виробів як виду проектної документації. Вимоги до виробу

Під час роботи над проектом уточнюється загальний опис виробу: вказується його назва, призначення, форма, конструкційні особливості, можливість поєднання з іншими предметами, варіанти оздоблення, обґрунтовується вибір матеріалів тощо.

Обираючи готовий виріб, ми враховуємо його якість. Тому, проектуючи виріб, необхідно прагнути, щоб він відповідав таким показникам якості: функціональність, естетичність, ергономічність, технологічність, економічність.

Функціональність — можливість практичного застосування виробу, правильна конструкція.

Естетичність — красивий і привабливий зовнішній вигляд (відповідність моді, правильний добір колірних рішень, оздоблення, відповідність одягу віку людини).

Ергономічність — зручність в експлуатації (простота догляду за виробом тощо).

Технологічність — простота виготовлення (правильний вибір способів оздоблення, відсутність непотрібних деталей тощо).

Економічність — вигідність (невисока ціна за рахунок використання недорогих матеріалів, низька трудомісткість).

Залежно від виробу, який виготовляється, вимоги до показників якості можуть бути різними. Їх можна представити у вигляді таблиці 10.

Таблиця 10

№ з/п

Найменування вимог до виробу

Шляхи реалізації

1

Соціальні

Для якого споживача

2

Функціональні

Призначення виробу

3

Естетичні

Який має зовнішній вигляд

4

Ергономічні

Забезпечення максимальної зручності та комфорту під час користування виробом. Використання натуральних матеріалів

5

Експлуатаційні

Які матеріали використано для виготовлення, наскільки вони міцні

6

Економічні

Матеріаломісткість знижено за рахунок економії

7

Технологічні

Обрано правильний спосіб виготовлення


buymeacoffee