Трудове навчання (для дівчат). 6 клас. Ходзицька

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

§ 6. Основи побудови композиції у вишивці

  • 1. Композиційні прийоми побудови орнаментів.
  • 2. Поняття про орнамент, рапорт орнаменту.
  • 3. Види орнаментів.
  • 4. Розробка композиції вишивки.
  • 5. Колір в українській народній вишивці.
  • 6. Кольорове поєднання у вишивці.
  • 7. Поняття про стилізацію.
  • 8. Ескіз для вишивання виробу.

Композиційні прийоми побудови орнаментів

Нині вишивка розглядається як важлива художня цінність, що виконує численні функції — естетичну, пізнавальну, комунікаційну. Це показовий вид мистецтва, який зберіг, доніс до нас і стверджує подальший розвиток орнаментальної графічної живописної культури народу.

У вишивці своєрідними засобами передається прагнення людини возвеличити те, що її оточує, чим вона живе. Це і рослинний світ, земля і небо, усе те прекрасне, що створене працею людини і передане у вишивці образною мовою узагальнення, знакування, що зберігається як вселюдська пам’ять про історію, землю, природу.

Художня якість вишивки великою мірою залежить від композиції вишитого виробу.

Композиція (від лат. Compositio — складання, з’єднання) — це творче поєднання різних елементів (мотивів) узору в єдине ціле та розташування їх на виробі. Ці елементи повинні бути однакові за змістом, кольором та формою.

Композиції вишивки особливо властиві орнаментальність, ритмічність, рівновага, пропорційність будови.

Композиція малюнка для вишивання залежить від призначення, форми оздоблюваного виробу, якості матеріалу. Не варто оздоблювати легкі тканини важкою, щільною вишивкою. Узор вишивки повинен відповідати виду переплетення ниток і роду волокон тканини, а сама вишивка — художнім вимогам до даного виробу. Вона не повинна заважати під час його практичного використання і водночас має робити виріб гарним. Кожен виріб потребує свого особливого композиційного вирішення.

Поняття про орнамент, рапорт орнаменту

З попереднього параграфа тобі відомо, що давня людина, яка жила в тісному зв’язку з природою, використовувала нескладні знаки-символи. З часом окремі символи-мотиви поєднувалися з іншими формами, утворюючи узори. Кожна вишивальниця досконало володіла «мовою» знакового письма, поєднувала їх із особистими почуттями й помислами у своїй роботі, надавала вишивці оберегове значення як для самої себе, так і для коханого чоловіка чи дитини.

Так виник орнамент — візерунок, побудований на ритмічному повторенні й чергуванні окремих елементів узору або їх груп. Найменша частина орнаменту, яка ритмічно повторюється, має назву рапорт орнаменту (мал. 106).

Мал. 106. Рапорт орнаменту

Орнамент (від лат. ornamentum — прикрашати) — візерунок або узор, побудований на ритмічному повторенні геометричних елементів, стилізованих тваринних чи рослинних мотивів.

Види орнаментів

Орнаментальні мотиви українських вишивок мають історичну традицію, а їх образи створені на спостереженні за місцевими флорою та фауною. За мотивами для української вишивки найбільш характерними є такі орнаменти (мал. 107):

а — геометричний орнамент, який складається з геометричних елементів (мотивів) — кіл, трикутників, ромбів, кривульок, ліній, хрестів;

б — рослинний орнамент, який складається зі спрощеного зображення рослинних мотивів — квіток, листя, дерев;

в — зооморфний орнамент, який поєднує зображення птахів, тварин тощо;

г — антропоморфний орнамент, який складається зі спрощених зображень людей.

Мал. 107. Традиційні види орнаментів

Досить часто в орнаменті геометричні форми поєднуються з мотивами природи. Рослинні мотиви зображують як поєднання геометричних форм (ліній, трикутників, кругів тощо.) Такий орнамент називають рослинно-геометризованим (мал. 108).

Мал. 108. Рослинно-геометризований орнамент

Щоб скласти візерунок орнаменту, дотримуються симетрії. Але іноді мотиви у візерунку несиметричні. Такий візерунок називають асиметричним (мал. 109).

Мал. 109. Візерунки: а — симетричний; б — асиметричний

Орнаментом може бути прикрашена вся поверхня предмета (наприклад, килим) або його частина (край серветки, скатертини, середина чи кути наволочки), окремі орнаментальні мотиви можуть бути розкидані по поверхні виробу (покривало).

Залежно від композиційного розміщення узорів на виробі орнамент буває:

  • стрічковий. — у вигляді прямої чи криволінійної орнаментальної смужки, що прикрашає середину виробу або обрамляє його краї;
  • сітчастий — вся поверхня виробу заповнена узором;
  • центральний, або розетковий — окремі елементи орнаменту, вписані в квадрат, коло, ромб або багатокутник, розміщені у центрі виробу.

При створенні малюнка для вишивки художник робить замальовки з натури, а потім упроваджує їх в орнамент та різні орнаментальні композиції.

Приступаючи до виконання роботи, спочатку треба продумати його художнє вирішення в цілому, після цього визначити розташування візерунка на площині, окремих його частин, пропорції елементів, використання кольорової гами, тобто все, що входить у поняття композиції.

Для вишивки рекомендується використовувати зразки народних візерунків і малюнки, створені художниками. Окремі частини малюнків можна комбінувати по-своєму, а ще цікавіше, самим придумати візерунки, їх розташування на поверхні виробу.

Розробка композиції вишивки

Під час створення композиції вишивки слід дотримуватися таких правил:

  • 1. Деталі орнаменту повинні відповідати основній темі вишивки.
  • 2. Розмір орнаменту необхідно добирати відповідно до площі тканини для вишивки, повністю або частково повторювати її контури.
  • 3. Для побудови композиції вишивки слід знайти композиційний центр, тобто визначити ту частину виробу, яка привертатиме найбільшу увагу.
  • 4. Дотримуватися пропорційності — визначеного співвідношення різних елементів між собою і виробом у цілому.
  • 5. Будувати візерунок, дотримуючись правила симетрії.
  • 6. Створювати ритм композиції — чергування однакових орнаментальних мотивів.
  • 7. Композиція повинна відповідати призначенню і формі оздоблюваного виробу та якості матеріалу. Не можна оздоблювати легкі тканини важкою, щільною вишивкою.
  • 8. Візерунок вишивки має відповідати виду переплетення ниток і роду волокон тканини, а сама вишивка — художнім вимогам до певного виробу.

Колір в українській народній вишивці

Вироби, оздоблені українською народною вишивкою, дуже різноманітні й гармонійні за поєднанням кольорів. Колір у народній вишивці має символічне значення. Традиційними в українській вишивці є червоний, чорний та білий кольори. Досить часто зустрічається синій, зелений та жовтий, рідко фіолетовий, золотий.

Вважається, що червоний колір — це колір життя, сонця, здоров’я, крові. Тому він і переважає у народних вишивках. Чорний у противагу червоному нагадує про сум, але це і колір землі. Однозначного тлумачення символіки кольору в народній вишивці немає. Адже і святкові вироби часто вишивали в різних місцевостях чорними нитками.

Кожному народові, кожній місцевості властиві не тільки орнаментальні традиції, а й особливі кольорові поєднання. Колорит узору, тобто багатство та характер кольорових відтінків, об’єднаних в один основний тон, може бути візитною карткою усього регіону або окремого села.

Кольорове поєднання у вишивці

Загальне враження від композиції вишивки багато в чому залежить від кольорової гами ниток. Поєднання кольорів та їх відтінків відіграє дуже важливу роль у всіх видах народної творчості.

Колір — це визначальний засіб вишивки. Він виконує головну роль у створенні декоративного виробу. Трьома основними первинними кольорами є червоний, жовтий, синій. Поєднуючи їх, отримують інші кольори, в тому числі й кольори веселки.

Гармонійне поєднання полягає у рівновазі теплих і холодних, світлих і темних відтінків. Щоб усі кольори були пов’язані між собою та з тлом виробу, необхідно засвоїти основні закони роботи з кольорами.

Усі кольори поєднані у кольоровий спектр.

Спектр — це безперервний ряд кольорів з плавним переходом від найсвітлішого до найтемнішого — червоний, оранжевий, жовтий, зелений, блакитний, синій, фіолетовий.

Ці кольори відокремлюються між собою гамою тонів (мал. 110). Спектр можна спостерігати в природі — це поєднання фарб у веселці при проходженні променя сонця через краплю роси.

Кольори поділяють на дві групи:

  • 1) хроматичні, тобто кольорові, усі кольори спектра.
  • 2) ахроматичні, або безбарвні — білий, чорний і всі відтінки сірого кольору.

Мал. 110. Колірне коло (спектр)

Хроматичні кольори поділяють на теплі та холодні:

  • теплі кольори — це кольори, які передають відчуття тепла і сонця (червоний, оранжевий, жовтий);
  • холодні — зелений, блакитний, синій, фіолетовий.

У народному мистецтві широко відомі однобарвні узори, тобто монохромні (від гр. «монос» — один, єдиний), і поліхромні (від гр. «полі» — багато) узори (мал. 111).

Поєднання кольорів може бути контрастним або тональним.

Мал. 111. Монохромні (а) та поліхромні (б) узори

Контрастне поєднання — це поєднання двох кольорів, з яких один світлий, а другий темний. Завжди красиві контрастні поєднання чорного з червоним (мал. 112), червоного із сірим, коричневого з рожевим тощо. Тональне поєднання — це м’який перехід кольорів від світлого до темного.

Мал. 112. Поєднання контрастних кольорів

Оптимальна колористична побудова вишивок в основному залежить від врівноваження холодних і теплих кольорів та їх відтінків. Теплі кольори наближають елементи композиції до глядача, а холодні — віддаляють. Найбільшу здатність зорово наближати має жовтий колір, віддаляти — синій.

Однаковий узор може виглядати по-іншому і створювати нове враження, якщо змінити кольорову гаму. Орнамент у такому разі може мати яскраве чи бліде, радісне чи сумне звучання.

Щоб отримати найбільш гармонійне поєднання кольорів у вишивці, необхідно знати їх властивості. У таблиці 3 наведено приклади гармонійного поєднання кольорів.

Таблиця 3

Гармонійне поєднання кольорів

Основний колір

Допоміжний колір

Червоний

Чорний, жовтий, сірий, коричневий, бежевий, синій, білий

Синій

Сірий, блакитний, бежевий, коричневий, жовтий, червоний

Жовтий

Коричневий, чорний, бежевий, червоний, сірий, блакитний, синій, зелений, фіолетовий

Зелений

Жовтий, сірий, чорний, коричневий, помаранчевий

Фіолетовий

Бузковий, бежевий, рожевий, сірий, помаранчевий, чорний

Гармонійне поєднання усіх кольорів вишивки є обов’язковим. Яке поєднання краще зробити, вирішує сама вишивальниця, враховуючи призначення вишитого виробу. Вибираючи кольори для вишивки, слід брати до уваги колір фону та окремих частин малюнка.

Поняття про стилізацію

Типовою рисою вишитого орнаменту є його стилізоване трактування.

Стилізація — це творча переробка форм реального світу з найбільшим художнім узагальненням.

Для відтворення у вишивці краси й гармонії природних форм навколишнього середовища треба знати прийоми стилізації (мал. 113).

Мал. 113. Послідовність стилізації візерунка

Для стилізації спочатку виконують натуральні замальовки та етюди, в яких передаються найхарактерніші риси об’єкта зображення, а потім послідовно спрощують їх загальні природні образи, наближаючи до геометричних форм, або стилізують декоративну форму в технічний малюнок (мал. 114).

Мал. 114. Стилізація декоративної форми в технічний малюнок

Стилізуючи декоративну форму в технічний малюнок, слід приділяти особливу увагу узагальненню природних форм, виявленню їхніх конструкційних особливостей, тобто визначенню геометричної форми і правильному вибору техніки самої вишивки.

Ескіз для вишивання виробу

Перш ніж приступити до вишивання виробу, слід розробити ескіз візерунка для вишивання. З 5-го класу тобі відомо поняття ескізу та як його розробляти для аплікації. Основні правила виконання ескізу для вишивання виробу такі самі, але існують деякі відмінності.

Ескіз — це малюнок, виконаний від руки, без застосування креслярського приладдя з дотриманням на око пропорцій між частинами предмета.

На художньому ескізі передається загальна форма предмета, колір, вид оздоблення тощо. Ескіз має відповідати призначенню виробу, бути чітким і виразним. Розмір зображення на ескізі залежить від розміру і складності виробу.

У вишивці ескізи розробляють для вишивання виробів вільними швами. У цьому разі ескіз виконується у такій послідовності (мал. 115):

  • 1. Уважно роздивитися предмет зображення.
  • 2. За допомогою олівця та, дотримуючись пропорцій, замалювати предмет.
  • 3. Дібрати кольори відповідно до обраної композиції, призначення, форми виробу та стилізації.

Мал. 115. Послідовність виконання ескізу

Для вишивання лічильними швами розробляють схеми для вишивання.

Схема — це візерунок, сюжетний малюнок або пейзаж, розкладений на окремі квадрати із зазначенням кольорів.

Схему для вишивання можна розробити самостійно, якщо готовий малюнок розбити на квадрати та стилізувати (мал. 116а).

Мал. 116. Схеми для вишивання лічильними швами

Крім цього, для вишивання лічильними швами використовуються вже готові схеми, які можна придбати в торговельній мережі (див. мал. 116 б, в). Такі схеми, як правило, супроводжуються добором кольорів, а іноді і нитками відповідного кольору.

Сучасні комп’ютерні технології дають змогу зробити автоматичну розкладку на квадрати та кольори будь-яких малюнків або навіть фотографій. В інформаційних джерелах також можна знайти готові схеми.

ПРАКТИЧНА РОБОТА

Розробка ескізу вишивки

Матеріали та інструменти: кольорові олівці, простий олівець, аркуш паперу, журнали з візерунками, вишиті вироби.

Послідовність виконання роботи

1. Переглянути журнали з візерунками.

2. Проаналізувати кольорову гаму вишитих виробів.

3. Виконати ескіз обраного візерунка.

4. Виконати вправи на поєднання кольорів.

5. Дібрати кольори до відповідного ескізу.

6. Розфарбувати ескіз (див. мал.).

Композиція, рапорт, стилізація, орнамент, види орнаментів, колір, поєднання кольорів, хроматичні та ахроматичні кольори, схема вишивання.

1. Що таке композиція?

2. Що називають рапортом орнаменту?

3. Які бувають види орнаментів?

4. Які кольори називають хроматичними?

5. Які кольори вважають теплими? Холодними?

6. Як ти розумієш поняття «стилізація»?

1. Розробіть композицію для вишивання наволочки квадратної форми, використовуючи однакові візерунки, зображені на малюнку (див. с. 82). Один учень розробляє композицію з використанням стрічкового орнаменту, а другий — центрального.

2. Порівняйте розроблені візерунки та визначте, який з них вам подобається більше.

1. Разом із дорослими роздивись вишиті вироби (які, можливо, зберігаються вдома, у ваших знайомих, в музеях, у торговельній мережі, в спеціалізованій літературі, на веб-сторінках мережі Інтернет) та визначте, які орнаменти на них зображено.

2. Запиши у зошит результати ваших досліджень: назви виробів та види орнаментів, вишитих на них.


buymeacoffee