Історія України. Рівень стандарту. 11 клас. Хлібовська

Про підручник

Підручник з історії України для 11 класу, що перед вами, укладено відповідно до програми для роздільного вивчення курсів історії України та всесвітньої історії. Базовий текст підручника, його методичний апарат, добірка джерел, ілюстрацій тощо сформовані таким чином, щоб максимально сприяти впровадженню компетентнісного та різнорівневого підходів до навчання. Кожен параграф підручника розпочинається з теми, під якою вміщено завдання для актуалізації опорних знань. Його зміст згруповано за трьома пунктами. На початку кожного пункту розміщено базову інформацію. Вона написана в зручному для розуміння стилі й містить найсуттєвіші факти з історії. Під кожним пунктом розміщено репродуктивні запитання — по одному до всіх трьох абзаців пункту. Крім того, до кожного з пунктів підібрано матеріали, що, з одного боку, забезпечують поглиблене вивчення теми, а з іншого — через систему аналітичних і творчих завдань допомагають у реалізації компетентнісного підходу до навчання.

Робота з першоджерелами, біографічними довідками, біографічними рубриками «З Україною в серці», «Неукраїнська Україна», «Президенти України», картами та завданнями до них допоможе ефективніше готуватися до ДПА і ЗНО. Під час критичного аналізу минулого можна дійти різних висновків — головне, щоб вони мали під собою надійну основу з історичних фактів та обґрунтувань. Наприкінці параграфа вміщено рубрики «Коли в Україні» з матеріалами для синхронізації знань про події з минулого України та інших країн світу та «Підсумуйте свої знання» із запитаннями і завданнями на закріплення вивченого матеріалу.

З повагою — авторський колектив підручника.

Підказки для тих, хто працюватиме з підручником самостійно

1. Працюйте з параграфом поступово, читаючи все від початку до кінця.

2. Перед роботою обов’язково знайдіть (або пригадайте) відповіді на запитання, розміщені відразу під темою.

3. Найважливіша інформація подана у трьох пунктах параграфа. Дайте відповіді на запитання, що під нею, і запам’ятайте їх.

4. Якщо в тексті йдеться про події на якійсь території, обов’язково відшукайте її на карті.

5. Якщо ви прагнете більшого:

  • опрацюйте решту рубрик параграфа. Завдання під ними — переважно творчі й спрямовані на формування історичних компетентностей. Частина з них — підвищеної складності;
  • підготуйтесь аналізувати діяльність історичної особи, користуючись біографічними довідками. Запам’ятайте зображення, вміщені у них;
  • рубрика «Коли в Україні» допоможе вам порівняти, як розвивались Україна та інші країни світу.

6. Під час опрацювання параграфів, у яких подано матеріали для практичних робіт, слід особливу увагу приділити аналізу історичних джерел та виконанню завдань, поданих під ними.

7. Важливо! Якщо параграф стосується архітектури та образотворчого мистецтва, треба запам’ятати, як виглядають будівлі, пам’ятники, картини тощо. У підручнику вміщено зображення всіх пам’яток мистецтва, розпізнавання яких вимагає програма ЗНО.

8. Важливо! Під рубрикою «Підсумуйте свої знання» є перелік дат, які треба запам’ятати, та перелік термінів, що необхідно вміти пояснювати і використовувати. А на форзацах підручника розміщено хронологічну таблицю з датами, знання котрих вимагають шкільна програма та програма ЗНО.

§ 1. Вступ

  • Назвіть хронологічні межі Другої світової війни.
  • До яких держав належали українські землі напередодні Другої світової війни?
  • Пригадайте зміст понять: фашизм, комунізм, геноцид, депортація, Голокост.

1. Уроки вітчизняної історії 1914-1945 років. Україна на політичній карті Європи в 1914-1945 роках.

У 1914-1945 роках народ України пережив трагедію Першої і Другої світових війн, ентузіазм початку Української революції, розчарування і кров її закінчення. Обидві світові війни позначилися на Україні: бойові дії тривали безпосередньо на українських землях, а українці брали участь у війнах із різних боків, які ворогували між собою. На них мобілізували військових, цивільне населення, чоловіків та жінок. Однак не менш трагічним був міжвоєнний період: масовий голод 1921-1923 років, геноцид українського народу — Голодомор 1932-1933 років, насильницька суцільна колективізація, Великий терор. Як наслідок — численні жертви, передовсім серед найслабших — дітей і людей старшого віку. Водночас у ці роки відродилась українська державність, зростали і розвивались українська нація та її духовність. Означений період дав уроки, що їх мають засвоїти на майбутнє і суспільство, і політики. З-поміж них — найвищою цінністю є життя людини: смерть навіть однієї людини — трагедія, а трагедії не знають порівняння. Другий урок — Україна не може бути територією, яку використовують інші задля досягнення своїх цілей. Третій урок — створення незалежної Української держави, у якій народ повинен сам творити свою долю.

Українське питання постало в європейській політиці на порядку денному напередодні Першої і Другої світових війн. Перша світова війна активізувала національний рух. Європою прокотилася низка національних революцій, під час яких поневолені народи прагнули здобути незалежність. Українська революція тієї доби стала однією з них. Як результат, на політичній карті Європи з'явилися Українська Народна Республіка (1917 рік) і Західноукраїнська Народна Республіка (1918 рік). Боротьба кримськотатарського народу завершилася проголошенням Кримської Народної Республіки (1917 рік). Однак зберегти державність та відстояти незалежність не вдалося. Більшість території У HP була приєднана до Союзу Радянських Соціалістичних Республік (СРСР), і на ній утворена Українська Соціалістична Радянська Республіка. Частину правобережної України й західноукраїнські землі у міжвоєнний період приєднали до Польщі, Румунії, Чехословаччини. На території Криму було створено Кримську Автономну Соціалістичну Радянську Республіку в складі РСФРР.

Наступні зміни політичної карти Європи були зумовлені агресивною зовнішньою політикою тоталітарних режимів Німеччини та СРСР й амбітними планами їхніх очільників Адольфа Гітлера і Йосифа Сталіна щодо розподілу сфер впливу в регіоні. Внаслідок загарбницьких дій гітлерівського режиму перестала існувати Чехословаччина. У березні 1939 року на території Підкарпатської Русі, яка належала до Чехословаччини, проголосили створення незалежної держави — Карпатської України. Проте її історична доля була короткочасною: державу захопила союзниця Німеччини — Угорщина. Після початку Другої світової війни більшість західноукраїнських етнічних земель приєднали до Української Радянської Соціалістичної Республіки. Хоча це здійснили насильницькими методами, воно мало непересічне значення для формування соборної України.

  • 1. Які уроки мають винести українці, вивчаючи історію періоду 1914-1945 років?
  • 2. На вашу думку, чи досягла мети Українська революція?
  • 3. У результаті яких обставин було проголошено Карпатську Україну?

2. Друга світова війна в історичній пам’яті.

Кожне століття збагачує людські мови новими словами, що дають означення досі невідомим в історії явищам. Минуле, двадцяте, додало до мовної скарбниці такі терміни, як світова війна, політичні репресії, геноцид, депортації, концентраційні табори. За кожним із них — загибель мільйонів людей, якими можновладці пожертвували в ім’я торжества комунізму/фашизму/нацизму. Друга світова війна стала наймасштабнішою і найжорстокішою в історії людства. її уроки стверджують загальний висновок: людство не може більше допустити такого колективного самогубства, як світова війна.

Жодна інша історична подія не залишила такої глибокої рани у пам’яті народів планети і душах людських, як Друга світова війна. Вона розколола світ не тільки просторово-територіально, а й у часі. Родини, яких торкнулося воєнне лихоліття, зберігають свої рахунки з нею і в наступних поколіннях. Війна стала подією, до якої досі найбільше і найчастіше звертається наша активна історична пам’ять. Цим поняттям окреслюють сукупність знань та масових уявлень людей про спільне минуле. Визначальною функцією історичної пам’яті є передача досвіду і знань про минуле етносу, нації, народу.

Дотепер залишаються діаметрально протилежними позиції щодо подій війни, полярні думки тих, хто брав участь у бойових діях, тих, хто пережив окупаційний режим. Саме пам’ять про цю війну як одну з найбільших трагедій, коли українці змушені були воювати за чужі інтереси, спроможна об’єднати сучасне українське суспільство. 8 травня в Україні відзначають як День пам’яті та примирення. Його символом стали червоні маки як символ скорботи за жертвами війни. Він поширився «за мотивами» вірша канадського лікаря підполковника Джона Мак-Крея «У полях Фландрії» — про маки, що виросли на місці битви під бельгійським містом Іпр, де у 1915 р. вперше було використано хімічну зброю. 9 травня є Днем Перемоги у Другій світовій війні. Досліджуючи минулу війну через місця пам’яті — меморіали, музеї, пам’ятники, спогади, листи, пресу, кінофотофонодокументи, — важливо зрозуміти й оцінити як самі події, так і їхніх безпосередніх учасників.

  • 1. Які нові історичні явища з’явились у XX столітті?
  • 2. Що означає термін «історична пам’ять»?
  • 3. Коли в Україні відзначають День пам’яті та примирення?

Уривок з вірша Джона Мак-Крея

«У полях Фландрії» (переклад Оксани Самари)

В полях фламандських квітне мак

Поміж хрестів — скорботний знак

По нас; а жайвір серед хмар

Нам шле свій спів — останній дар,

Ледь чутний тут крізь грім атак.

Бо ми, полеглі в цих полях,

Ми, що кохали, нині — прах...

Червоні маки — символ пам’яті про тих, хто загинув під час Другої світової війни

  • 1. Висловіть обґрунтоване судження. Що символізує мак у поезії Джона Мак-Крея?

3. Періодизація історії України другої половини ХХ - початку XXI століття. Особливості курсу історії України 1945-2018 років.

Друга світова війна мала для України не лише нищівні наслідки. Повоєнна історія України виявилась у багатьох аспектах дуже відмінною від тієї, якою вона була раніше. Усталилися її кордони, зросла політична й економічна вага в СРСР, відбулися суттєві демографічні зміни, вперше за багато століть українці опинилися в одній державі. До цих перетворень прагнули пристосуватись як українське суспільство, так і радянський режим. Курс історії України в 11 класі хронологічно охоплює період вітчизняної історії від 1945 до 2018 року. В ньому органічно поєднані події світового та регіонального масштабу, кульмінацією яких стало проголошення незалежності України. Історію держави цього часу поділяють на такі періоди: 1945-1953 рр. — Україна в перші повоєнні роки; 1954—1991 роки — «відлига», системна криза радянського ладу («застій») та «перебудова» в Україні; з 1991 року — незалежна Україна.

Шістдесятники. Світлина. 1962 рік

Розпочинається курс історії України в 11 класі з характеристики її становища в перші повоєнні роки. У цей час загалом завершився процес формування територіальних меж держави. У західних областях УРСР не припинявся національно-визвольний рух. У 1946-1947 роках на території України був штучний масовий голод, який знову організувало сталінське керівництво. Відновлена довоєнна модель централізованої економіки призвела до її деформації і негативно позначилася на повсякденні. Суспільно-політичне та культурне життя розвивалось у ідеологічних рамках тоталітарного режиму. В другому розділі цього підручника йдеться про становище в Україні від середини 1950-х до середини 1960-х років. Цей період називають «відлигою». Прикметною його ознакою стала лібералізація суспільно-політичного життя; засуджено культ особи Йосифа Сталіна; здійснено заходи з десталінізації, найважливіший з-поміж яких — ліквідація ГУЛАГу. Послаблення ідеологічного тиску позитивно позначилося на національно-культурному житті. Покоління шістдесятників прагнуло оновити радянський лад, визначивши головними пріоритетами духовне відродження нації, утвердження рідної мови, популяризацію здобутків української культури. Виник дисидентський рух як відкрита опозиція до радянського режиму. В третьому розділі охарактеризоване становище України у період «застою», який тривав із середини 1960-х до середини 1980-х років. Його визначальна риса — загострення кризи радянської системи, яка підірвала могутність СРСР. В українському суспільстві зростали соціальне напруження та опір русифікації. Активізувався дисидентський рух. Водночас посилилися репресії щодо його учасників. У четвертому розділі події історії України охоплюють часи «перебудови», окреслені 1985-1991 роками. У ньому розкриті передумови відновлення незалежності України. Нове керівництво СРСР на чолі з Михайлом Горбачовим розпочало лібералізацію політичного режиму під гаслами перебудови, нового політичного мислення, гласності. В УРСР виникають неформальні організації, утворюються нові політичні партії. Новообрана у 1990 році Верховна Рада УРСР 16 липня 1990 року прийняла Декларацію про державний суверенітет України. 24 серпня 1991 року Україна була проголошена суверенною державою. 1 грудня 1991 року відбувся референдум на підтвердження Акта проголошення незалежності України; Президентом України обрано Леоніда Кравчука. Отже, становище в УРСР у 1945-1991 роках визначалося певними особливостями. Зокрема, за показниками повоєнної відбудови та розвитку промисловості Україні належало провідне місце у загальносоюзному господарському комплексі. Проте, коли в розвинених країнах формувалося постіндустріальне (інформаційне) суспільство, в якому сфера послуг переважає над сферою виробництва, а у всіх сторонах життя використовують досягнення науково-технічної революції, в Радянському Союзі екстенсивність розвитку економіки призвела наприкінці 1980-х років до системної кризи. Найвагомішою подією новітньої історії України стало проголошення незалежної суверенної держави.

Світлина під час Революції Гідності. 7 грудня 2013 року

Відтак п'ятий і шостий розділи підручника присвячені добі творення незалежної України. 28 червня 1996 року прийнята Конституція України. У державі сформувалися три гілки влади, які стали гарантією демократії. Проте на шляху державотворення Україні довелося долати багато перешкод. Незадоволення суспільства наявним становищем спричинило низку протестних акцій у 2004 році, названих Помаранчевою революцією, та у 2013-2014 роках — Революцією Гідності. Вони сприяли формуванню у країні громадянського суспільства. Важливою сферою становлення незалежної держави була економіка. Запровадження власної грошової одиниці — гривні (вересень 1996 року) створило умови для залучення іноземних інвестицій. В економічній сфері поступово утверджувалося ринкове господарство, яке ґрунтується на вільному підприємництві та приватній власності. У 2008 році держава стала членом Світової організації торгівлі (СОТ). Із червня 2017 року діє безвізовий режим між Україною та Європейським Союзом, що дозволяє громадянам України вільно перетинати кордони держав Євросоюзу без попереднього звернення до посольств країн-членів для отримання на це дозволу. Однак ситуацію в державі ускладнила анексія Росією Криму в 2014 році та російська агресія на Сході України. Із квітня 2014 року Україна розпочала Антитерористичну операцію (АТО) на території Донецької та Луганської областей, назву якої у квітні 2018 року змінили на Операцію об'єднаних сил (ООС). Нині пріоритетом зовнішньої політики держави є захист територіальної цілісності України, створення міжнародної коаліції на підтримку України в боротьбі проти російської агресії; європейська інтеграція. Процес творення нової країни відбувався у складних умовах. Однак українське суспільство зуміло не лише задекларувати демократичні принципи, а й реалізовувати їх. Відбулися зміни в розумінні соціального життя, зокрема утверджується індивідуалізм, зросла роль жінок у суспільстві, змінюється повсякдення. В новітню добу створюється самобутній полікультурний простір України як результат культурного і духовного розвитку суспільства.

  • 1. На які періоди поділяється курс історії України 1945-2018 років?
  • 2. Охарактеризуйте становище в УРСР у 1945-1991 роках.
  • 3. Визначте особливості розвитку України за доби творення незалежності.

Коли в Україні було ухвалено Акт проголошення незалежності України (24.08.1991 р.), у Великій Британії Тім Бернерс-Лі оприлюднив ідею створення всесвітньої мережі WWW — World Wide Web. (06.08.1991 р.).

Підсумуйте свої знання

1. Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними:

- 1945-1953 рр. — УРСР у перші повоєнні роки;

- 1950-ті - середина 1960-х рр. — УРСР в умовах десталінізації;

- 1960-ті - середина 1980-х рр. — УРСР у період «загострення кризи радянської системи»;

- 1985-1991 рр. — формування передумов становлення України як незалежної держави;

- 24 серпня 1991 р. — прийнято Акт проголошення незалежності України;

- 28 червня 1996 р. — утверджено Конституцію України;

- вересень 1996 р. — введено в обіг гривню;

- 2008 р. — входження України до Світової організації торгівлі (СОТ);

- 2014 р. — початок Антитерористичної операції (АТО);

- 2017 р. — запроваджено безвізовий режим між Україною та Європейським Союзом.

2. Поясніть значення понять: постіндустріальне суспільство, історична пам'ять.

3. Підготуйте повідомлення на тему: «Шлях України до незалежності».

4. Доведіть або спростуйте думку відомого філософа Марка Тулія Цицерона: «Історія — свідок часів, світло істини, життя пам'яті, вчителька життя, посланник давнини