Історія України. Повторне видання. 7 клас. Хлібовська

§ 14. Політичне і соціально-економічне життя Київського, Чернігівського, Переяславського князівств у середині ХІІ — першій половині ХІІІ століття

Разом із Кліо розгляньте ілюстрації. Висловіть припущення, як вони пов’язані між собою. Своє припущення перевірте в кінці уроку.

1. Причини політичної роздробленості Русі-України

Період в історії Русі-України від середини ХІІ до середини ХІІІ століття називають періодом політичної роздробленості. Уже в ХІІ столітті на її території з’явились окремі самостійні князівства (землі). Їх було близько п’ятнадцяти. В межах сучасної території України сформувалося п’ять князівств: Київське, Переяславське, Чернігівське, Галицьке, Волинське.

Період політичної роздробленості пережили більшість держав Європи. Які ж причини зумовили це явище в Русі-Україні? Насамперед — великі розміри держави та неоднорідний етнічний склад населення. Цю думку підтверджує той факт, що першими перестали коритися київському правителю Полоцьке князівство (сучасна територія Республіки Білорусь), Новгородська республіка та Володимиро-Суздальське князівство (тепер — у межах Російської Федерації). Останнє особливо зміцніло за правління сина Мономаха — Юрія Довгорукого. Своє прізвисько «Довгорукий» він отримав за те, що втручався в боротьбу за київський трон, перебуваючи в далекому периферійному Володимиро-Суздальському князівстві. Іншою причиною, яка негативно впливала на становище держави, була відсутність сталого механізму престолонаслідування. Не сприяло цілісності держави і посилення економічного, соціального, культурного розвитку удільних князівств. Їхні жителі освоювали нові терени, будували міста, розвивали ремесло, торгівлю, писемність та мистецтво. Водночас зростало вотчинне землеволодіння, власники якого підтримували того удільного князя, де мали вотчину. Натомість удільні князі не були зацікавлені в сильній владі великого київського князя, більше того, самі прагнули мати такі ж повноваження. Додавали клопотів постійні напади кочовиків та зменшення прибутків від торговельного шляху «із варягів у греки».

Історики вважають розробленість не розпадом держави, а зміною її устрою. За цих обставин управління нею здійснював союз найвпливовіших князів, а не один великий київський князь, як це було раніше. Таку форму правління називають колективним сюзеренітетом. Незважаючи на ці зміни, до середини ХІІІ століття Русь-Україна була цілісною зі спільними законами, релігією. Періодично скликали з’їзди князів для вирішення важливих питань як внутрішньої, так і зовнішньої політики. Київ і надалі залишався столицею держави, і за право покняжити в ньому змагались удільні правителі. Щоправда дипломатична активність князівств у цей період дещо зменшилася, позаяк більша увага зосереджувалася на внутрішніх проблемах. Проте й тут не обходилося без контактів із сусідніми правителями. До них відряджали спеціальні посольства, які інколи очолювали самі князі. Контакти з іноземними державами також налагоджували купці та духовні особи. Водночас посольства від інших країн урочисто приймали в Києві чи інших містах. Посли в ті часи користувалися привілеями: їхня особа і майно вважалися недоторканними, був розроблений спеціальний ритуал приймання послів.

  • 1. Назвіть князівства, що сформувалися на теренах України в середині ХІІ — середині ХІІІ століть.
  • 2. Які причини політичної роздробленості Русі-України?
  • 3. Що таке колективний сюзеренітет?

Барвограй ідей

Разом із Кліо розгляньте карту «Удільні князівства в межах сучасної території України (ХІІ — перша третина ХІІІ століття)» та дайте розгорнуті відповіді на запитання.

  • 1. Які удільні князівства існували на теренах сучасної України? Назвіть головні міста цих удільних князівств.
  • 2. Територія яких князівств виходить за межі сучасної України?
  • 3. Хто мешкав на півдні українських земель?
  • 4. Яка держава існувала на півострові Крим?
  • 5. Назвіть міста, де відбувалися князівські з’їзди.
  • 6. Походи якого князя позначено на карті?
  • 7. Коли відбулися битви із половцями?

2. Київське князівство за доби політичної роздробленості

У період роздробленості Київське князівство ще деякий час було сильним, розвиненим. Київ і надалі залишався центром держави й одним із найбільших міст. У ньому мешкало близько 50 тисяч осіб. Для свого часу то була дуже велика кількість городян. Тут розташовувалися двори бояр і купців, великі ремісничі майстерні. Разом з тим місто було добре укріпленою фортецею, за мурами якої населення ховалося від набігів ворогів. Його авторитет підтримувала християнська церква. У Києві знаходилася резиденція митрополитів. За київський трон вели боротьбу багато удільних князів.

Київська земля була однією з найбільш густозаселених територій держави. Родючі ґрунти й різноманітні корисні копалини сприяли розвитку хліборобства і ремесел, вигідне географічне розташування — зростанню торгівлі. Центрами ремесел і торгівлі ставали здебільшого міста. Їх у Київській землі налічувалося близько восьми десятків. Серед них виділялися Канів, Витичів, Вишгород. Найбільш розвиненими ремеслами були ювелірне, гончарне, деревообробне, ливарне. Мережа річок пов’язувала Київське князівство з багатьма частинами Русі-України та сусідніми державами. Як і раніше, тут можна було зустріти купців з різних територій Русі-України, а також із Угорщини, Польщі, Візантії.

Після смерті Мстислава Великого за київський трон вели постійну боротьбу всі сильніші удільні князі. Зазвичай вони утворювали коаліцію (союз), щоб оволодіти містом. Під час правління в Києві Мстислава Ізяславича володимиро-суздальський князь Андрій Боголюбський — онук Володимира Мономаха — вирішив відібрати київський трон. Він організував коаліцію із дванадцяти князів і в 1169 році напав на місто. Два місяці жителі й воїни боронили Київ, але сили були нерівні. Андрій Боголюбський захопив і пограбував місто. Однак він не залишився тут княжити, а переніс свою столицю в місто Володимир (тепер — на території Російської Федерації), зробивши його центром Північно-Східної Русі. За такої руйнації «стольному граду» важко було протистояти половцям, які постійно йому загрожували. До того ж через кілька років Андрій Боголюбський здійснив повторну, але невдалу спробу захопити Київ. Щоб запобігти походам удільних князів міська знать утвердила нову систему управління містом, за якою ним одночасно правили два представники від різних князівських родів. Це забезпечило Києву відносний спокій і розвиток. Місто й надалі було одним із найбільших економічних і культурних центрів Східної Європи.

  • 1. Чому Київ й надалі зберіг статус центру держави?
  • 2. Що сприяло економічному розвитку Київського князівства?
  • 3. Яка подія, пов’язана з Києвом, відбулася в 1169 році?

Відлуння минулого

Із «Повісті минулих літ» про погром Києва дружиною Андрія Боголюбського

«І грабували вони два дні увесь город — Поділля, і Гору, і монастирі, і Софію, і Десятинну Богородицю. І не було помилування нікому і нізвідки: церкви горіли, християн убивали, а других в’язали, жінок вели в полон, силоміць розлучуючи із мужами їхніми. Діти ридали, дивлячись на матерів своїх. І взяли вони майна без рахунку, і церкви оголили від ікон, і книг, і риз, і дзвони познімали, і всі святині були забрані. Запалений був навіть монастир Печерський».

Олександр Мельник. Діяння Андрія Боголюбського на Русі, 2011

  • 1. Пригадайте значення понять «вандалізм» і «варварство». Чи можна їх застосувати щодо вчинків дружини Андрія Боголюбсього?
  • 2. Розгляньте картину. Які емоції вона викликає у вас? Якими засобами автор картини передав трагічність подій, описаних у літописі?
  • 3. Армія якої держави нині веде себе як варвари і вандали? Наведіть приклади.

3. Чернігівське і Переяславське князівства

За заповітом Ярослава Мудрого чернігівські землі дісталися Святославові. Його сини Олег і Давид започаткували династії чернігівських князів Олеговичів (літопис називає їх Ольговичами) та Давидовичів. Представники цих родів змагалися між собою за право займати чернігівський трон. Водночас вони не полишали спроб утвердитися в Києві. Столичне місто князівства Чернігів величчю й могутністю поступалося лише Києву.

«Бій Ігоря з половцями». Мініатюра з Радзивіллівського літопису

Підрахуйте, скільки часу пройшло від походу проти половців князя Ігоря Святославича до наших днів.

У Чернігівському князівстві літописи згадують 46 міст, з-поміж яких — Новгород-Сіверський, Путивль, Брянськ, Стародуб, Остер, Козельськ, Любеч. Тут було розвинуте хліборобство, ремесла. Але часті набіги половців спустошували ці землі. Нерідко князі об’єднували свої зусилля і тоді здобували перемогу над кочовиками. Проте були й невдачі. Із Чернігівщиною пов’язана подія, про яку розповів невідомий автор у творі «Слово о полку Ігоревім». У ньому йдеться про похід проти половців новгород-сіверського князя Ігоря Святославича в 1185 році. Руси зазнали поразки. «Бились день та бились і другий. А на третій, в південну годину, похилились Ігореві стяги!» — оповідає автор. Князя захопив у полон хан Кончак та переконував його спільно з половцями заволодіти Київською державою. Однак Ігор відмовився укладати союз із ворогом, присягаючи на смерть за свою батьківщину. У творі звучить заклик до єдності та припинення чвар.

Переяславське князівство складалось із земель, розташованих на південному сході Русі-України. Тут розвивали хліборобство, ремесла, торгівлю. Економічному зростанню сприяли торговельні шляхи:

Залозний, Соляний, «із варягів у греки». Проте сусідство із половецьким степом робило життя неспокійним. Мешканці князівства змушені були боронитися від частих нападів кочовиків. З цією метою вздовж кордонів збудували земляні вали та укріплення. Більшість із 25 міст князівства, які згадують літописи, мали переважно оборонний характер. Неприступною фортецею був Переяславль. Його князі брали активну участь у походах проти половців. Особливо відзначився в цій боротьбі Володимир Глібович. На спомин про його смерть у 1187 році літописець записав, що «за ним Україна багато потужила». Ця згадка про Україну є першою в історичних джерелах. Після нього на Переяславщині не стало князів, котрі залишили помітний слід в історії краю.

  • 1. Хто змагався за право займати чернігівський трон?
  • 2. Про яку подію розповів автор «Слова о полку Ігоревім»?
  • 3. Назвіть особливості розвитку Переяславського князівства.

Відлуння минулого

Із «Київського літопису» про першу згадку про Україну

«У рік 6695 (1187) надумав князь Святослав зі сватом своїм Рюриком піти на половців... Володимир Глібович також приїхав до них із Переяславля з дружиною своєю. Він був муж доблесний, і сміливий, і сильний у бою. У тім же поході розболівся Володимир Глібович недугою тяжкою, од якої він і скончався... і покладений був у церкві Михайла, і плакали по ньому всі переяславці. Він бо любив дружину, і золота не збирав, майна не жалів, а давав дружині. Був же він князь доблесний і всякими доброчесностями сповнений. За ним же Україна багато потужила».

  • 1. За які чесноти поважали князя Володимира Глібовича?
  • 2. Порівняйте діяння князів Андрія Боголюбського та Володимира Глібовича. Поміркуйте, що ці князі мали спільного, а що їх відрізняло один від одного.
  • 3. Складіть 2-3 запитання до тексту та/або до ілюстрації.

Галявина творчості

Вже у 7 класі Кліо задумується про свою майбутню професію. Нещодавно її зацікавила професія рекламіста. Об’єднайтеся у три групи та прорекламуйте одне із удільних князівств: Київське, Чернігівське чи Переяславське. Переконайте інших, чому слід відвідати саме це князівство. Форму реклами вибираєте ви: це може бути плакат, листівка, сценка, аудіо- чи відеосюжет.

У той час, коли... на теренах України в Києві літописець вперше згадав назву «Україна»

Тоді... у світі місто Єрусалим та Гроб Господній захопили війська єгипетського султана Саладіна, що призвело до Третього хрестового походу

Перевірте себе, зайшовши за покликанням https://cutt.ly/6wRbSMYg або за QR-кодом.