Історія: Україна і світ. 7 клас. Васильків

§ 45. Новгород. Московія. Українські землі у складі Московії

Згадайте...

— які держави називають республіками;

— імена руських князів, які княжили в Новгороді.

Як ви розумієте...

— поняття «віче», «бояри»?

Чи знаєте ви, що...

— московські князі під час навали Батия допомагали монголам упокорювати власні міста;

— Новгородська земля не зазнала вторгнення монгольських орд, але Новгород добровільно визнав себе залежним від Золотої Орди та став платити ханам данину?

45.1. Новгородська республіка — спроба створення європейської держави

На півночі найпотужнішим руським містом був Новгород. Цей ремісничий, торговий і культурний осередок розташувався на березі річки Волхов, неподалік від озера Ільмень. Упродовж Х-ХII ст. великі князі київські намагалися контролювати це давнє місто, відправляючи туди синів на правління. Однак усобиці, які відбувалися на півдні, «відчужували» новгородців. Вони почали налагоджувати зв’язки, насамперед торговельні, зі Швецією, Німеччиною, Англією. Туди продавали мед, віск, рибу, хутро, коштовне каміння (очевидно, бурштин). Натомість купляли ремісничі дивовижі, срібло, вино, пиво тощо. У XIV-XV ст. новгородські купці активно співпрацювали з Ганзою, що забезпечувало їм сталі прибутки, а владі міста — розширення впливу на довкільні землі.

Головні суспільні ролі в місті відігравали бояри, які володіли неозорими вотчинами. Проблеми повсякдення, питання оголошення війни і миру обговорювало віче — зібрання повноправних громадян. Саме на вічах запрошували або виганяли князів, яким суттєво обмежували можливості. По суті, князі тільки командували військом, тоді як бояри і «народ» призначали посадовців та судили за провини. Отже, місто Новгород можна називати боярською республікою.

Монгольська навала майже не зачепила містян. Болота з трясовинами захистили їх — ворожі кіннотники просто не змогли туди потрапити і показати свої бойові вміння. Однак місто згубили свої. У XIV-XV ст. бояри повністю «розпоряджалися» вічем, яке підтримувало (галасом) або заперечувало (гулом) заздалегідь погоджені рішення. Боярство також помилилося з вибором союзників, заграючи, як виявилося, зі смертельним ворогом. Після серії невдач у 1478 р. в місто Новгород вдерлися московити. Багатьох бояр вирізали, а тих, які вціліли, примусово переселили до закутків Московії. Республіканськими традиціями новгородців та їхніми освітніми здобутками новоспечені «господарі» вирішили знехтувати.

Мовою історичного джерела

Новгородський перший літопис про особливості стосунків князя та жителів Новгорода:

«...У 1136 р. новгородці покликали псковичів і ладожан і задумали вигнати князя свого Всеволода (Мстислава); посадили його в єпископському дворі із дружиною, дітьми і тещею, місяця травня 28, і сторожа зі зброєю пильнувала його вдень і вночі, 30 чоловіків щоденно. Сидів він два місяці, і відпустила його з міста липня 15, а прийняли його сина Володимира. А ось у чому звинувачували його: не береже смердів; прагнув посісти стіл у Переяславі; втік з поля битви поперед всіх, а через те багато загинуло...»

1. Які чинники сприяли економічному піднесенню Новгорода?

2. Порівняйте політичне становище новгородських та галицьких бояр. Визначте спільні та відмінні риси.

3. Поміркуйте, чому перед ординською загрозою Новгородська республіка вистояла, а перед московською — ні?

45.2. Занепад Золотої Орди і зростання Московського князівства

Упродовж усобиць на Русі удільні князі розвивали власні віддалені володіння. Шостому синові Володимира Мономаха, Юрію Долгорукому, дісталися північно-східні землі з центром у м. Суздаль. Його син, Андрій Боголюбський, без дозволу батька переїхав з Вишгорода до міста Владимир на річці Клязьма. Згодом, витіснивши братів, він об’єднав під своєю владою терени Владимиро-Суздальського князівства. Ці землі, відмежовані від Києва лісистою місцевістю (дебрями), через що називалися Заліссям, тепер уже відділялися від Русі політично. Там, у Заліссі, на березі багнистої річки Москва виникло містечко з такою ж назвою, на «відстані» понад 700 років і 860 км від столиці теперішньої України.

Після нашестя монголів північно-східні руські уділи майже добровільно підкорилися ханам Золотої Орди. У XIV ст. під її зверхністю значно посилилися позиції Тверського та Московського князівств, які протистояли одне одному, плетучи хитромудрі інтриги. Московське князівство впродовж правління Івана І Калити виконувало всі забаганки ординців і тим самим заслужило особливі привілеї. Їхня суть полягала в тому, що тільки московські князі збирали данину із сусідніх земель та везли її в місто Сарай. Частину зібраного залишали собі, що дозволяло їм упевнено почуватися.

Коли Золота Орда занепала, її влада над підлеглими народами ослабла. Московський князь Дмитро Донський у 1380 р. здобув перемогу над монгольськими військами в битві на Куликовому полі, яку тривалий час вважали вирішальною у позбавленні від півторастолітньої залежності. Однак насправді у цій битві поразки зазнав другорядний монгольський воєвода Мамай. Натомість престол посів Тохтамиш, нащадок Чингісхана, який через два роки до краю пошарпав території Московії, понищивши її столицю. Тож князі збирали для ханів кошти та виконували їхні забаганки.

Ще з 1363 р. з’явилася назва Велике князівство Московське. Користаючи з «післякуликовського» затишшя, його державці почали «збирати», а насправді підкупом і насильством приєднувати й поневолювати руські землі.

Активну участь у цьому взяв Іван IIІ (1462-1505). Насамперед бояри переконали його одружитися зі Софією Палеолог — небогою останнього візантійського імператора. Такий шлюб надавав символічне право претендувати на спадок Візантії, герб (двоголовий орел) якої став візитним знаком Московського князівства. Далі, у 1478 р., Іван III упокорив Новгородську боярську республіку. У 1480 р. його війська зустрілися з монгольськими поблизу річки Угра. Битва не відбулася, бо обидві сторони поводилися нерішуче. Але у виграшній ситуації опинилися московити, які немовби перемогли й скинули чужоземне ярмо.

Софія Палеолог, судово-медична реконструкція обличчя за черепом, 1994 рік

Межі володінь Івана III розширювалися, а його становище зміцнювалося. Він, хоча і вважав себе самодержцем (монархом), ще мусив радитися з боярами, які збиралися в боярській думі. При дворі запровадив пишний церемоніал. Особливо підтримував духівництво, сприяв Московській православній церкві. За його відома укладено «Судебник» — перший збірник законів. Велике князівство Московське поступово набирало рис, притаманних державам, які називають східними деспотіями. У таких централізованих монархіях необмежене свавілля правителя, підтримуване релігійно, поєднується з безправністю підданих. Отож заходи, втілені Іваном III, сприяли пізнішому перетворенню його князівства в Московське царство, опісля — в Російську імперію.

1. Як встановлення монгольського панування на теренах Русі сприяло зміцненню позицій Московського князівства?

2. Які методи використовували князі Москви для розширення власних території?

3. Охарактеризуйте правління Івана III.

45.3. Українські землі в складі Московського князівства

Політика польських королів стосовно православних у Польщі та Великому князівстві Литовському призвела до того, що частина бояр та знаті ладні були відділитися від Польсько-Литовської держави. Водночас у другій половині XV ст. впливи Московського князівства в Чернігово-Сіверщині значно зросли. Поступово почався перехід дрібних князів, нащадків стародавніх Рюриковичів, на службу до Івана III. Причому васальну зверхність Москви вони визнавали, віддаючи також свої володіння.

Велике князівство Литовське в тривалих війнах 1493-1500 рр. втратило чи не усе давнє Чернігівське князівство, включно з найбільшими містами — Черніговом, Новгород-Сіверськом, Брянськом, Путивлем, Глуховом, Стародубом. Місцеве населення спробувало противитися московським військам, за що бунтівників жорстоко покарали, вивезли до Московії чимало полонених. Чернігово-Сіверщину поділили на частини, очолювані воєводами, які посіли місце тамтешніх князів.

Московські апетити зростали. Розгорілася нова, десятилітня Литовсько-московська війна 1512-1522 років, пов’язана з намаганням Москви «повернути» собі всю «давньоруську спадщину». У 1514 р. майже 80-тисячне московське військо зайняло Смоленськ. Назустріч йому вирушило 30-тисячне русько-литовське військо на чолі з князем Костянтином Острозьким. Обидві армії зійшлися в битві біля Орші — важливого стратегічного міста на перетині торговельних шляхів між Києвом, Мінськом, Вільно і Москвою. 8 вересня 1514 р. русько-литовське військо розбило московську армію. Хоча експансію московських князів вдалося спинити, перемога не завершила московсько-литовське протистояння.

1. Які українські землі та за яких обставин потрапили до складу Московського князівства?

2. Охарактеризуйте систему управління українськими територіями, що були підпорядковані Москві.

3. Визначте причини московсько-литовського протистояння.

Машина часу

«Битва під Оршею: баталія та картина».

Битва під Оршею принесла небувалу славу Костянтину Острозькому. Йому влаштували тріумфальний в’їзд у Вільно: 3 грудня 1514 року під залпи гармат та дзвони князь в’їхав у столицю. За ним ішло військо, далі — закуті в ланцюги московські вельможі та князі. У полон було взято 6 з 11 воєвод, а також 611 представників знаті та бояр.

https://cutt.ly/betwJX9b

Згодом король надав волинському князю та його нащадкам привілей ставити печатки «червоним воском», а це могли робити тільки представники королівської династії. Князь Острозький обіймав найвищі державні посади, зокрема вперше став довічним гетьманом (очільником війська) Великого князівства Литовського. А європейські дипломати та хроністи порівнювали Острозького із засновником Риму — Ромулом, римськими полководцями Сципіоном і Ганнібалом.

Марка України «Князь Костянтин Острозький», 2005 рік

Битва під Оршею зображена на картині невідомого автора XVI століття. Детальне відтворення епізодів протистояння дозволяє припустити, що митець був учасником змальованої події. Оглядачів вражає динамічність сюжету. Можна порівняти метод зображення битви з коміксом. Дивлячись на картину справа наліво, ви зможете прослідкувати весь перебіг бою на різних етапах. Князя Костянтина Острозького зображено тричі.

Детальний аналіз «Битви під Оршею» робить історик Володимир Гуцул на сайті «Локальна історія»: «Битва під Оршею. Сім фактів про картину, на якій зображена велика перемога над московитами». Детальніше картину можна розглянути, скориставшись покиканням https://cutt.ly/YetwLixC чи QR-кодом.

«Битва під Оршею», 1525-1535 рр.

Вправа «Воїн та меценат».

Князь Костянтин Іванович Острозький (1460-530) увійшов в історію як відомий полководець. На надгробному пам’ятнику воєначальника зображено в обладунках, разом з кіньми, гарматами, колісницями. А в епітафії йшлося про 63 перемоги Костянтина Острозького. Він, завдяки привілеям та маєткам, подарованих королем, а також власній ощадливості увійшов у п’ятірку найбагатших осіб Великого князівства Литовського.

«Портрет Костянтина Острозького», художник невідомий, XVII ст.

Відомо про битви гетьмана з татарами на теренах Галичини, Білорусі, Волині, Київщини. Незважаючи на те, що був православним, король польський і великий князь литовський Сигізмунд І призначив Костянтина Острозького троцьким воєводою (це друга за впливом посада у Великому князівстві Литовському). Відтоді він сидів найближче до короля у великокняжій раді. Писемні джерела зберегли навіть кличку улюбленого коня Костянтина Острозького — Заєць. Також знаємо, що за кошти князя споруджено чимало святинь: Богоявленський собор в Острозі, церкву святої Трійці в Межирічах. За заповітом Костянтина Острозького поховали у Свято-Успенському соборі Києво-Печерської лаври. Його син Василь-Костянтин замовив у львівського скульптора Себастіана Чешека мармуровий надгробок. Скульптурна композиція, де гетьман був зображений у позі сплячого рицаря, зруйнована під час Другої світової війни, коли в 1941 році собор було підірвано.

Із додаткових доступних джерел дізнайтеся детальнішу інформацію (на вибір):

— про одну з битв, у якій брав участь князь Острозький;

— про один із храмів, споруджений за його ініціативою.

Корисна гра:

«Золота Орда. Велике князівство Московське»

https://cutt.ly/JetwgH5h

Перевірте себе

1. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами: Коли ___? Що ___? Хто ___? Де ___? Звідки ми можемо дізнатися про ___? Чому ___? Як ___? Який результат ___? Запропонуйте свої запитання в класі.

2. Назвіть особливості розвитку Новгородської боярської республіки.

3. Складіть розгорнутий план на тему «Послаблення Золотої Орди. Зростання Московського князівства».

4. Поміркуйте, чому Новгород став «ласим шматком» для Москви.

5. Вправа «Асоціативне гроно». Створіть асоціативне гроно «Українські землі у складі Московського князівства».

6. Вправа «Історичний портрет». Укладіть історичний портрет князя Костянтина Острозького.