Історія: Україна і світ. 7 клас. Васильків
§ 13. Володимир Великий та його реформи
Згадайте...
— що таке язичництво, християнство, монотеїзм;
— хто та коли впровадив християнство на теренах сучасних Франції, Польщі, Угорщини, Болгарії.
Як ви розумієте...
— поняття «реформа», «державна релігія»?
Чи знаєте ви, що...
— золоті монети князя Володимира Святославовича важили близько 4,2 грама та карбувались із золота 916 та 958 проб?
13.1. Сходження Володимира Святославовича до влади
Князь Святослав, як ви пригадуєте, розділив свої володіння на три частини. Його старший син Ярополк княжив у Києві, Олег — в Овручі (новому центрі землі древлян), наймолодший Володимир — у Новгороді (від імені княжича урядував його дядько Добриня). Коли печеніги вбили князя Святослава, єдність земель Русі похитнулася. У 977 році князь Ярополк напав на древлянські володіння Олега. У битві біля Овруча київський володар тріумфував, а його суперник загинув. Князь Володимир Святославович, розуміючи, що на цьому старший брат не зупиниться, утік до Скандинавії. Там він найняв варягів, з якими повернувся відвойовувати втрачене.
У Новгороді князь Володимир вигнав посадника, якого там залишив Ярополк, оголосивши братові війну. Насамперед потрібно було подолати союзників київського князя. Для цього Володимир скерував своїх людей до Полоцька, захопив місто, знищив місцевого князя та силоміць одружив на собі його доньку Рогнеду. Наляканий Ярополк утік із Києва, але дружинники Володимира його наздогнали та оточили у невеликій фортеці Родень поблизу сучасного Канева. Коли становище обложених стало нестерпним, князь Ярополк прибув на переговори. Проте тут його убили варяги, і 980 року князь Володимир вокняжився в Києві, завершивши першу в історії Русі-України війну за столичний престол.
1. Як Володимиру, наймолодшому синові князя Святослава, вдалося посісти київський престол?
2. На чию допомогу опирався Володимир у боротьбі за владу?
3. Дайте власну оцінку цій міжкнязівській боротьбі за управління державою.
13.2. Князь Володимир Святославович і війни
Володимир Святославович (980-1015), князюючи в Києві, значно розширив територію Русі. Близько 981 р. він підкорив землі дулібів і хорватів. Потім встановив (або відновив) правління над племінними союзами в’ятичів та радимичів. Дісталося також балтійському племені ятвягів, яке київський князь упокорив, а для кращого контролю збудував місто Берестя (сучасний Брест у Білорусі). Унаслідок переможного походу до Русі приєднано Червенські міста (Перемишль, Червен, Белз та інші) та засновано на Волині місто Володимир.
Піклувався князь Володимир також про захист руських земель від ворогів. Під час його правління вперше згадуються Змієві вали — довжелезна лінія укріплень на території Середньої Наддніпрянщини. До слова, навесні 2022 року цю оборонну систему не змогла подолати ворожа техніка біля сіл Круглик і Білгородка на Київщині.
Упокоривши та завоювавши сусідні землі, Володимир Святославович здійснив кілька важливих походів у більш далекі краї. Він воював із Волзькою Булгарією та досяг вигідних для руських торговців умов. Невдовзі князь звернув увагу на південь. У 986 році в Ромейській імперії відбувся заколот проти імператора Василія II Болгаробійці. Він попросив допомоги в князя Володимира. Руський володар погодився, але тільки в обмін на шлюб із сестрою імператора Анною. Опинившись у скрутній ситуації, Василій II дав згоду на шлюб, однак з умовою, що цьому передуватиме хрещення Володимира. Київський князь, виконуючи договір, скерував до Візантії численне військо. Коли ж Василій II почав зволікати зі шлюбом, Володимир оточив місто Херсонес (на теренах сучасного міста Севастополь в Криму), що належало Візантії, і захопив його. Імператор прислав Анну до Херсонеса, де Володимир прийняв християнство (під іменем Василій) та узяв з нею шлюб. Місто, на знак миру, повернули Ромейській імперії як викуп за наречену. Літописна назва античного Херсонеса — Корсунь.
1. Визначте основні напрямки військових кампаній Володимира Великого. Простежте їх за картою.
2. Як князь Володимир зміцнював обороноздатність своєї держави та міжнародне становище Русі?
3. Охарактеризуйте відносини між Києвом та Константинополем за часів Володимира Святославовича.
Срібна монета «Тисячоліття монетного карбування в Києві», 2008 р.
Банкнота 1 гривня з уявним портретом князя Володимира, 1992 р.
13.3. Князь Володимир Святославович і реформи
Прийняття християнства за князя Володимира мало й інші причини. Спочатку, після утвердження в Києві, він спробував реформувати язичництво: замість численних місцевих культів упровадив поклоніння шістьом богам. Перун, бог-громовержець, вважався головним у цьому пантеоні. Проте поганство не давало бажаної підтримки. Навпаки, жерці (волхви) конкурували з князем за вплив на суспільство. Тож Володимир почав схилятися до християнства. Насамперед ідеться про візантійську церковну практику, де служителі єдиного Бога виконували волю світських володарів. Станом на другу половину X ст. ця монотеїстична релігія в Києві мала певну підтримку. Ще раніше християнами були князь Аскольд (Микола) та княгиня Ольга (Олена), бабця Володимира.
У 988 році за наказом Володимира Святославовича християнство оголошено державною релігією усієї Русі. Тоді відбулося масове хрещення киян в річці Почайна, притоці Дніпра. У віддалених околицях нову віру доводилося запроваджувати силою. Як писав літописець, християнство у Новгороді люди Володимира насаджували «вогнем і мечем».
Прийняття християнства відкрило нові можливості для культурного розвитку. У Києві спорудили кам’яний храм Успіння Пресвятої Богородиці, відомий як Десятинна церква. Таку назву вона отримала через те, що князь надав десяту частину свого майна і коштів на її зведення та утримання. Відтоді почали сплачувати десятину — окремий податок на потреби Церкви. При Десятинній церкві князь наказав організувати першу в Русі-Україні школу. За прикладом столиці в інших містах також закладали церкви.
Десятинна церква, макет-реконструкція
Християнська віра стала важливою для об’єднання різнорідних племінних князівств в єдину державу. На монетах, які почали карбувати в Києві, окрім християнських символів, зображали також тризуб — родовий герб Володимира, що тепер є головним елементом Державного Герба України.
Володимир реформував управління державою. Владу племінних вождів змінив владою посадників — княжих урядовців (зазвичай синів київського князя чи вірних бояр). Разом з єдиною вірою це зміцнювало згоду в державі. Також близько 996 року було схвалено «Устав земляний». Цим розпорядженням визначалося правове становище дружинників, яких князь наділяв землею за несення військової служби. Було розбудовано та укріплено «стольний град» Київ.
Помер Володимир Святославович 1015 р. Він відомий також як Володимир Великий, Володимир Святий. За свідченнями літопису, він мав 12 синів, які розпочали боротьбу за престол.
Бояри — другі за статусом, після князя, представники правлячої частини суспільства, зазвичай, наближені до князя дружинники або нащадки родоплемінної знаті.
Мовою історичного джерела
«Літопис руський» про хрещення князя Володимира в Корсуні:
«...А за божим приреченням в сей час розболівся Володимир очима. І не бачив він нічого, і тужив вельми, і не догадувався, що зробити. І послала до нього цесариця посла, кажучи: «Якщо ти хочеш болісті сеї позбутися, то відразу охрестись. Якщо ж ні, — то не позбудешся сього». І, це почувши, Володимир сказав: «Якщо буде се правда, — воістину великий Бог християнський». І повелів він охрестити себе. І тоді єпископ корсунський з попами цесарициними ... охрестили Володимира. І коли возложив єпископ руку на нього — він зразу прозрів. Як побачив Володимир це раптове зцілення, він прославив Бога, сказавши: «Тепер узнав я Бога істинного». А коли побачила це дружина його,— багато хто охрестився. Охрестився ж він у церкві святої Софії. І є церква та в місті Корсуні, стоїть вона на видному місці, де чинять торг корсуняни...».
1. Визначте напрямки внутрішніх реформ князя Володимира Святославовича.
2. Як реформи Володимира Святославовича сприяли внутрішньому зміцненню держави? Поясніть свої міркування.
3. Зіставте розповідь літописця про хрещення князя Володимира з інформацією підпараграфа 13.2. Де його охрестили? Скільки років минуло від хрещення Аскольда до впровадження християнства як державної релігії Русі?
Вір, але перевір
Засновником Софійського собору в Києві вважали Ярослава Мудрого. Сучасні історичні дослідження доводять, що насправді собор почав будувати близько 1011 року київський князь Володимир Святославович, а завершив будівництво його син Ярослав. Дослідниця графіті Софійського храму, доктор історичних наук Надія Нікітінко відшукала три настінні написи в соборі, які вона пов'язує з князем Володимиром Великим. Митрополит Іларіон Київський у «Слові про закон і благодать» (середина XI ст.) говорить, що в створенні Софійського собору Ярослав завершив справу свого батька.
Собор Святої Софії в Києві, реконструкція первинного вигляду, світлина Сергія Качанова, 2019 рік
Корисна гра:
«Володимир Великий»
https://cutt.ly/ZetwyltW
1. Вправа «Колаж».
Об’єднайтеся в групи. Створіть колаж про діяльність князя Володимира Святославовича.
2. STEM-завдання «Інтерактивний плакат».
Матеріали: гаджет.
Алгоритм виконання: 1. Об’єднайтеся в групи. 2. Знайдіть інформацію про правління князя Володимира. 3. Створіть за допомогою електронних додатків (на вибір) ThingLink, Canva, Genially інтерактивний плакат із зображеннями, короткою інформацією, відеосюжетами про князя Володимира. 4. Поділіться покликанням на створений мультимедійний продукт у класі.
Перевірте себе
1. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами: Коли ___? Що ___? Хто ___? Де ___? Звідки ми можемо дізнатися про ___? Чому ___? Як ___? Який результат ___? Запропонуйте свої запитання в класі.
2. Як змінилися кордони Русі під час правління Володимира Святославовича? Скористайтеся картою.
3. Складіть таблицю «Реформи князя Володимира».
4. Поміркуйте, чому День Української Державності встановлено в день вшанування пам’яті князя Володимира.
5. Вправа «Картки пам’яті». Створіть картки для запам’ятовування, пов’язані з діяльністю Володимира Великого.
6. Вправа «Есей». Напишіть коротке розмірковування про те, який вплив, на вашу думку, мало прийняття християнства як державної релігії на розвиток українських земель.
