Історія: Україна і світ. 11 клас. Мудрий - Нова програма
Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.
§ 35. Європейська інтеграція. Євроінтеграційний поступ України
1. Утворення та розширення Європейського Союзу. Ідея єдиного європейського цивілізаційного простору. Євроскептицизм
Одним із провідних центрів сучасного світу є Європейський Союз. На початок 2019 р. до його складу входило 28 країн з населенням понад пів мільярда осіб. Валовий внутрішній продукт ЄС у 2017 р. становив 20,9 трлн дол., що було другим показником у світі після Китаю. Високим у країнах Євросоюзу є рівень купівельної спроможності людей. Від 2002 р. ЄС має офіційну валюту - євро, яка діє в єврозоні з 19 держав. За столицю Євросоюзу править Брюссель. Дехто ввважає, що ЄС (поряд з Китаєм та Індією) у близькому майбутньому може перетворитися на наддержаву, стати потужним геополітичним центром впливу в «багатополярному світі».
Країни - члени Європейського Союзу (станом на січень 2019 р.)
Країна |
Рік вступу |
Країна |
Рік вступу |
Королівство Бельгія |
1957 |
Естонська Республіка |
2004 |
Італійська Республіка |
1957 |
Республіка Кіпр |
2004 |
Велике Герцогство Люксембург |
1957 |
Латвійська Республіка |
2004 |
Королівство Нідерландів |
1957 |
Литовська Республіка |
2004 |
Федеративна Республіка Німеччина |
1957 |
Республіка Мальта |
2004 |
Французька Республіка |
1957 |
Республіка Польща |
2004 |
Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії |
1973 |
Словацька Республіка |
2004 |
Королівство Данія |
1973 |
Республіка Словенія |
2004 |
Ірландія |
1973 |
Угорська Республіка |
2004 |
Грецька Республіка |
1981 |
Чеська Республіка |
2004 |
Королівство Іспанія |
1986 |
Республіка Болгарія |
2007 |
Португальська Республіка |
1986 |
Румунія |
2007 |
Австрійська Республіка |
1995 |
Республіка Хорватія |
2013 |
Фінляндська Республіка |
1995 |
||
Королівство Швеція |
1995 |
Початком процесу європейської інтеграції було підписання в 1957 р. Римських договорів про створення Європейського економічного співтовариства (ЄЕС) та Європейського співтовариства з атомної енергії. У наступні десятиліття створено зону вільної торгівлі й митний союз, формувалися керівні органи співтовариства. У 1985 р. укладено Шенгенську угоду, яка передбачала відмову від прикордонного контролю і була черговим кроком на шляху до формування єдиного ринку, що потребував вільного переміщення товарів, послуг, людей і капіталів. Угода набула чинності в 1995 р., а в 1999 р. її замінили Шенгенським законодавством ЄС. До Шенгенської зони увійшли 26 країн - більшість членів Євросоюзу й кілька з-поза його меж.
Nota bene!
Офіційним гаслом ЄС є латинський вислів «In varietate concordia» («Єдність у різноманітності»). Прапор Європи було офіційно затверджено ще в 1955 р. Це - синє полотнище з 12 жовтими (золотими) зірками, які утворюють коло посередині. Зірки символізують солідарність і гармонію між народами Європи. Їхня кількість не залежить від кількості країн - членів ЄС, а є символом повноти й досконалості. У 1972 р. затверджено й гімн Європи - фінал 9-ї симфонії Людвіга ван Бетховена, відомий за назвою «Ода до радості».
Прапор Європи на Євромайдані в Києві
Перспективи євроінтеграції окреслив у 1986 р. Єдиний європейський акт. У ньому поставлено завдання створити спільний ринок до кінця 1992 р., визначено принципи голосування (що спростило схвалення законодавчих актів), сформульовано засади європейської політичної співпраці (згодом вони лягли в основу зовнішньої політики та політики безпеки ЄС). 7 лютого 1992 р. у м. Маастрихт (Нідерланди) підписано Договір про Європейський Союз (саме поняття «Європейський Союз» використовували від початку 1970-х років). Згідно з Маастрихтським договором, основними напрямами співпраці й інтеграції країн - членів ЄС є економічне співробітництво, спільна зовнішня й безпекова політика та співпраця у сферах юстиції та внутрішніх справ (так звані три колони ЄС). У 1997 р. міністри закордонних справ країн ЄС підписали Амстердамський договір, який акцентував на зобов'язаннях дотримуватися прав людини. Основним органом, до якого можна звертатися із цих питань, є Європейський суд з прав людини. У 2004 р. відбулося найбільше розширення в історії ЄС - до його складу увійшли відразу 10 нових країн.
Федеральна канцлерка ФРН Ангела Меркель і президент Франції Еммануель Макрон
Деякий час обговорювали конституцію Європейського Союзу, однак після негативних референдумів у Франції й Нідерландах це питання відклали. Натомість у 2007 р. підписано Лісабонську угоду (набула чинності після ратифікації в 2009 р.). В угоді введено нову правову категорію - цінності (серед них названо повагу до людської гідності, свободу, демократію, рівність, правову державу й дотримання прав людини). Для вступу до ЄС країна-кандидатка повинна відповідати так званим Копенгагенським критеріям, які було ухвалено Європейською радою в 1993 р. Згідно з ними держава має дотримуватися демократичних принципів, поважати права людини, сповідувати верховенство права, мати конкурентну ринкову економіку, визнавати загальні правила й стандарти ЄС. Черговими кандидатами на вступ до Євросоюзу названо Албанію, Македонію, Сербію, Туреччину, Чорногорію.
Голова Європейської ради Дональд Туск і прем'єр-міністерка Великої Британії Тереза Мей
Більшість питань у Євросоюзі вирішують на національному, регіональному й місцевому рівнях. Верховні органи влади визначають тільки межі цих рішень. Європейський парламент складається із 751 депутата, яких обирають на 5 років. Засідання відбуваються у Брюсселі й Страсбурзі. Парламент затверджує склад виконавчого органу ЄС - Європейської комісії з 28 членів, призначених національними урядами. Кожний член Єврокомісії відповідає за певний напрям роботи. Головою Єврокомісії в 2014 р. став Жан Клод Юнкер, колишній прем'єр-міністр Люксембургу. Європейська рада - це регулярні (4 рази на рік) зустрічі керівників держав ЄС, які обговорюють поточні справи й стратегічні напрями інтеграції. Головою Європейської ради в 2014 р. обрано колишнього прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска.
Поза межами ЄС діє Рада Європи, яка об'єднує 47 країн. В її рамках працює Парламентська Асамблея Ради Європи (ПАРЄ), до якої входять делеговані депутати національних парламентів. У 1995 р. до Ради Європи вступила Україна, яка стала 37-м членом цієї організації. ПАРЄ готує й ухвалює резолюції та рекомендації з актуальних для Європи питань. У 2014 р. ПАРЄ ухвалила резолюцію, у якій засудила анексію Росією Криму. Також ПАРЄ позбавила делегацію РФ права голосу й участі в керівних органах, після чого Росія призупинила роботу в ПАРЄ. Геополітичні плани Росії щодо ЄС полягають у послабленні євроінтеграційних процесів і підтримці євроскептиків. При Раді Європи як дорадчий орган діє Європейська комісія за демократію через право (Венеціанська комісія), яка надає висновки про відповідність законопроектів європейським стандартам.
Александр Квасневський за підписанням трактату про вступ Польщі до ЄС. 2003 р.
Противників ідеї об'єднаної Європи називають євроскептиками. У громадській думці євроскептицизм виявляється у негативних результатах референдумів або опитувань щодо спільних для ЄС питань. Найбільшою такою подією став референдум у Великій Британії про членство в ЄС у 2016 р., на якому перемогли євроскептики. На цій підставі країна почала процедуру виходу з ЄС - так званий брекзит, який заплановано на 2019 р. Євроскептики присутні в політичному просторі багатьох європейських країн, де вони діють через партії. Здебільшого це партії правого, націоналістичного напряму, хоча трапляються й ліві радикали. Найвідомішими з-поміж них є: Австрійська партія свободи, Консервативна партія Великої Британії, Альтернатива для Німеччини, Національний Фронт Франції, Рух за кращу Угорщину. Євроскептики наголошують на пріоритеті національних інтересів. Витоки євроскептицизму також пов'язують з позицією Великої Британії, яку свого часу оприлюднила прем'єр-міністерка Маргарет Тетчер у промові в бельгійському м. Брюгге. Вона наголосила на потребі передусім євроатлантичної інтеграції, мовляв, лише міцний союз із США міг забезпечити Європі та європейським цінностям належний захист. Велику Британію завжди турбували міцні позиції в ЄС Франції та Німеччини.
Протести проти брекзиту в Лондоні. 2016 р.
Європейський Союз має низку проблем, які намагається долати спільними зусиллями. Чималі інвестиції було вкладено в розвиток економіки країн колишнього соціалістичного блоку. ЄС допомагає долати значні економічні труднощі Греції та Португалії. Особливої гостроти набула проблема прийому біженців. З 2015 р. в країни Європи масово вирушили мігранти з охоплених війнами країн Близького Сходу й Африки. Частина з них загинула дорогою в Середземному морі. Наплив біженців (за деякими оцінками лише в 2015 р. до Європи їх прибуло близько 1 млн) зумовлює гуманітарну катастрофу. Окремі держави закривають кордони для біженців. ЄС прагне розподілити квоти між державами по прийому мігрантів, однак Вишеградська четвірка (Польща, Чехія, Угорщина і Словаччина) узагалі відмовилася приймати біженців.
Біженці в Середземному морі
В основу ЄС покладено доктрину європеїзму, яка полягає в тому, що європейці мають спільні норми й цінності за межами національних чи державних ідентичностей. До них належать: визнання спільності історичної долі й культурної спадщини європейських народів; демократичний державний устрій з парламентаризмом в основі; верховенство права з пріоритетом особистих прав людини; ринкова економіка на базі приватної власності; соціальна справедливість і захист людини; толерантність і мультикультурність; релігійна толерантність з одночасним визнанням ключової історичної ролі в Європі християнства й християнської етики; заперечення радикального націоналізму й будь-яких доктрин, що пропагують виключність; відкрита політика сусідства, що має на меті створити на південних і східних кордонах ЄС зону стабільності, миру й добробуту; протидія новим поділам Європи; увага до проблем і розвитку регіонів.
• Визначте причини створення і схарактеризуйте сучасні завдання Європейського Союзу. Які культурні й політичні цінності покладено в його основу?
2. Євроінтеграційний поступ України
Відповідно до закріпленого в українському законодавстві курсу на європейську інтеграцію, з 2007 р. велася підготовка до підписання Угоди про асоціацію України з ЄС. Вона мала замінити Угоду про партнерство і співробітництво між Україною та Європейським співтовариством 1994 р. Проведено кілька десятків раундів переговорів, а українське законодавство зусиллями Верховної Ради України частково адаптовано до європейського. Підписання угоди неодноразово гальмувалося. На заключному етапі суттєвою перешкодою на шляху до асоціації України з ЄС стала політика президента Віктора Януковича. Утім лідери ЄС не виходили з переговорів, уважаючи, що європейська перспектива поверне Україну до демократії. В Україні діяла спеціальна моніторингова місія Європарламенту.
Європейські лідери разом з проєвропейськи налаштованою частиною українського суспільства до останнього сподівалися, що на саміті ЄС у Вільнюсі 28-29 листопада 2013 р. Янукович таки підпише Угоду про асоціацію між Україною та Євросоюзом. Напередодні вони відхилили пропозицію уряду Азарова провести переговори у тристоронньому форматі Україна-ЄС-Росія. Євромайдан і Революція гідності вразили багатьох європейців, привернули увагу до України у світі. У цей час в Україні побувало чимало європейських політиків. Важливу роль у спробах врегулювати ситуацію відіграли міністри закордонних справ Німеччини й Польщі - Франк Вальтер Штайнмайєр і Радослав Сікорський, президентка Литви Даля Грибаускайте.
Франк Вальтер Штайнмайєр і Радослав Сікорський на прес-конференції біля Адміністрації Президента України. Лютий 2014 р.
21 березня 2014 р. у Брюсселі було підписано політичну частину Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Від України угоду підписав прем'єр-міністр Арсеній Яценюк, а з боку Євросоюзу - голова Європейської ради Герман ван Ромпей, голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу й керівники всіх держав - членів ЄС. 27 червня 2014 р. Президент України Петро Порошенко підписав економічну частину угоди. Після ратифікації угоди в усіх країнах з 1 вересня 2017 р. вона набула чинності, а до того часу окремі статті мали статус тимчасового застосування. В Європарламенті й Верховній Раді України Угоду було ратифіковано синхронно. Україна розглядає Угоду про асоціацію як крок до набуття повноцінного членства в ЄС.
Петро Порошенко і Даля Грибаускайте
Eх libris
Погляд сучасника
Радослав Сікорський, міністр закордонних справ Польщі
Ми дорослі люди, знаємо Україну, знаємо історію невдалих перемовин і невиконаних обітниць. Ми будемо реалістично дивитися на дотримання порозуміння і моніторити цей процес. Посли ЄС, Польщі, Німеччини і Франції будуть щоденно спостерігати і звітувати щодо дотримання домовленостей, а Верховний представник Європейського Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки вже повідомила мене, що скерує в Україну спеціального спостерігача. Я також не виключаю власного повернення до Києва разом з французьким і німецьким колегами, щоб сприяти сторонам в реалізації угоди. Це, звісно, початок політичного процесу, а не його кінець. Він робить можливим створення уряду, який віднайде кермо і здобуде стільки авторитету, щоб розпочати реформи. А це, у свою чергу, може привести до мобілізації фінансової допомоги Україні, яка є необхідною, і повернення на європейський шлях.
Янукович зблід. - Сікорський для «Газети Виборчої» про перемовини в Києві. Інтерв’ю Р. Грохаль // Еспресо.tv. 2014. 21 лютого.
Угода про асоціацію між Україною та Євросоюзом складається з преамбули й семи розділів. У ній визначено засади співпраці: дотримання демократії, прав і свобод людини, верховенства права, суверенність, територіальна цілісність, непорушність кордонів, боротьба з поширенням зброї масового знищення, вільна ринкова економіка, боротьба з корупцією, транснаціональною організованою злочинністю й тероризмом. Угода передбачала посилення політичного діалогу й співробітництва у сфері зовнішньої політики й безпеки, взаємодію у сферах міграції, персональних даних, руху робочої сили, прикордонного контролю. Економічна інтеграція повинна відбуватися в межах всеосяжної зони вільної торгівлі, енергетичної, макроекономічної й науково-технічної співпраці, підприємництва і транскордонного співробітництва, навчання, політики рівних можливостей. Євросоюз брав зобов'язання надавати Україні фінансову допомогу, сприяти розвитку громадянського суспільства. Вищим інституційним органом співробітництва визначено саміт «Україна - ЄС».
Під час російсько-української війни Європейський Союз висловив чітку й однозначну підтримку суверенітету й територіальній цілісності України. Проти Росії запроваджено економічні санкції. У 2014-2018 рр. ЄС виділив 116 млн євро на гуманітарну допомогу Україні, яку призначено для найбільш вразливих груп населення, що постраждало від бойових дій. Кошти спрямовуються на продовольчу допомогу, ремонт житла, водопостачання, медичну допомогу, освіту, протимінну діяльність. Активними посередницями на боці України в її відносинах з Євросоюзом є сусідні Польща й Литва. У 2015 р. створено Українсько-польсько-литовську бригаду імені Великого гетьмана Костянтина Острозького. Цей міжнародний військовий підрозділ діє за стандартами НАТО, передбачено його залучення до миротворчих операцій. У 2017 р. у Страсбурзі було підписано Угоду про безвізовий режим між Україною та ЄС. Громадяни України за наявності біометричного паспорта можуть перетинати кордони ЄС без віз для короткострокових поїздок. Безвізовим режимом уже скористалися кілька мільйонів українців. 21 лютого 2019 р. набув чинності Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору)».
Українсько-польсько-литовська бригада під час військових навчань «Анаконда-2016» у Польщі
Ad fontes
З преамбули Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, з іншої сторони
БЕРУЧИ ДО УВАГИ тісні історичні зв'язки й дедалі ближчі відносини між Сторонами, а також їхнє бажання посилити й розширити ці відносини в амбітний та інновативний спосіб; ВІДДАНІ тісним і тривалим відносинам, які ґрунтуються на спільних цінностях <...>; ВІДЗНАЧАЮЧИ важливість, яку надає Україна своїй європейській ідентичності; БЕРУЧИ ДО УВАГИ міцну суспільну підтримку в Україні європейського вибору країни; ПІДТВЕРДЖУЮЧИ, що Європейський Союз визнає європейські прагнення України і вітає її європейський вибір, у тому числі її зобов'язання розбудовувати розвинуту й сталу демократію та ринкову економіку; ВИЗНАЮЧИ, що спільні цінності, на яких побудований Європейський Союз, а саме: демократія, повага до прав людини і основоположних свобод та верховенство права також є ключовими елементами цієї Угоди; ВИЗНАЮЧИ, що політична асоціація та економічна інтеграція України з Європейським Союзом залежатиме від прогресу в імплементації цієї Угоди, а також від досягнень України в забезпеченні поваги до спільних цінностей і прогресу в наближенні з ЄС у політичній, економічній та правовій сферах <...> ДОМОВИЛИСЯ ПРО ТАКЕ <...> 1. Цим документом створюється асоціація між Україною, з однієї сторони, та Союзом і його державами-членами, з іншої сторони.
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_011
• Схарактеризуйте євроінтеграційну політику України. Опишіть обставини укладення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, проаналізуйте її зміст. Прокоментуйте зазначене в преамбулі Угоди твердження про те, що «Україна як європейська країна поділяє спільну історію й спільні цінності з державами - членами Європейського Союзу».
Ad disputandum
• Об'єднавшись у групи, спробуйте спрогнозувати перспективи Європейського Союзу як одного із центрів «багатополярного світу». За відправне твердження візьміть цитату з книжки нідерландського історика й політичного філософа Луука ван Мідделаара «Перехід до Європи: як континент став союзом» (пер. з англ. О. Панича. Київ, 2018): «Ми живемо не лише у світі економіки та права <...> але й у світі політики, протистояння, сил, кордонів та суверенітету, війни та миру <...>. Від 2014 року Україна стала жертвою безкомпромісного зіткнення цих двох дискурсів: сліпе лицемірство проти грубого насильства. Щоб Україна стала частиною Європи, Євросоюз явно повинен не лише розгорнути свої цінності та привабливі економічні потужності, а й проявити себе як геополітичні сила, спроможна до дипломатії. Це також є етапом дорослішання. <...> Чи повертається Україна “додому” в Європу після кількох століть перебування у складі Російської імперії? Або ж цей рух є новим початком?». Чи вплине, на Вашу думку, російсько-українська війна на зовнішньополітичну стратегію ЄС? Відповідь обґрунтуйте.
Repetitio est mater studiorum
1. Укладіть у хронологічній послідовності події, які характеризують становлення Європейського Союзу та відображають євроінтеграційний поступ України.
2. Скориставшись картою, окресліть територію ЄС, схарактеризуйте етапи його розширення, візову та еміграційну політику.
3. Спираючись на текст підручника і додаткову інформацію, проаналізуйте висловлювання лідерів Європейського Союзу про російсько-українську війну.
4. З'ясуйте аргументи прихильників і противників євроінтеграції. Як Ви гадаєте, чому в Україні зростає підтримка євроінтеграційного курсу?
5. Поміркуйте, чому курс на європейську та євроатлантичну інтеграцію України порівнюють із цивілізаційним вибором.
Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України