Підручник з Історії України. 7 клас. Гупан - Нова програма

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

§ 24. ДЕРЖАВИ СЕРЕДНЬОВІЧНОГО КРИМУ (друга половина XIV—XV ст.)

1. Держава Феодоро — візантійське володіння в Криму

2. Утворення Кримського ханства. Гіреї

3. Суспільний устрій та культура ханства

1. ДЕРЖАВА ФЕОДОРО — ВІЗАНТІЙСЬКЕ ВОЛОДІННЯ В КРИМУ

Схарактеризуйте особливості розвитку князівства Феодоро та причини його зникнення.

Середня частина Кримських гір значно нижча від інших. Вона має пологі й круті схили. Такі географічні умови сприяли виникненню поселень і фортець іще IV—VI ст. Так, на горі Мангуп (Бахчисарайський район Криму) було зведено фортецю, що стала прикордонним пунктом Візантійської імперії й захищала від степових кочовиків. Турецький мандрівник Е. Челебі писав про Мангуп так: «Розкинулася ця скеля, як плоска рівнина, а навколо неї зяють прірви в тисячу аршин — справжні безодні пекла! Аллах створив цю скелю для того, щоб вона стала фортецею...». Кілька століть поспіль у Мангупі панували хозари, проте згодом він повернувся до Візантії.

Найяскравіші сторінки Історії Мангупа сягають XIV—XV ст. Тоді плато перетворилося на столицю могутньої держави Феодоро, яку очолила династія Гаврас, що мала візантійське коріння.

На початку XIII ст. один із представників цієї родини відновив фортецю на горі Мангуп, яка була названа на честь покровителя династії — святого Феодора. В історичних джерелах це місто відоме і як Мангуп, і як Феодоро. Назва Феодоро поширилася на всю державу, яка стала основним візантійським володінням у Криму.

На основі карти та зображення схарактеризуйте місце розташування й особливості забудови фортеці.

1 — карта Кримського півострова середини XV ст.;

2 — вид міста-фортеці Мангупа-Феодоро (реконструкція О. Ятченка)

Етнічну основу цього державного утворення становили греки, алани, кримські готи, кипчаки, татари та вірмени. На чолі держави стояли князі, які сповідували християнство. В урвищах Мангупського плато були висічені церкви й келії кількох монастирів.

У другій половині XIV ст. держава Феодоро перетворилася на серйозного торговельного конкурента в Сереземномор’ї для генуезців. За правління Алексія І в середині XV ст. на місці поселення Каламіта (сучасне м. Інкерман поблизу м. Севастополя) було збудовано торговельний порт і фортецю для його захисту. Згодом держава охопила майже весь Південний Крим. У своїй столиці князь Алексій І спорудив потужні укріплення, оновив і розширив печерні монастирі та церкви.

Основними заняттями населення держави Феодоро було землеробство, виноградарство і скотарство. У містах розвивалися ремесла (гончарство, обробка металів, шкір та ін.). Держава підтримувала політичні, економічні й культурні зв’язки з Константинополем, Херсонесом, Трапезундом, Судаком, містами Молдавії.

На основі тексту та зображень розкажіть про господарський і політичний розвиток князівства Феодоро в XIV—XV ст.

1 — портал князівського палацу Феодоро; 2 — Мангуп-кале; 3 — рештки печерної церкви на Мангупі; 4 — руїни фортеці Мангуп; 5 — фортеця Фуна

У другій половині XV ст. на територію Криму вторглося турецьке військо й захопило всі генуезькі колонїї-фортеці на узбережжі. Потім воно вирушило до столиці феодоритів і незабаром взяло її в облогу, яка тривала впродовж півроку й завершилася захопленням міста турками. Розлючені опором захисників, турецькі воїни майже повністю знищили мешканців Мангупа, а князя та більшість його родини стратили.

2. УТВОРЕННЯ КРИМСЬКОГО ХАНСТВА. ГІРЕЇ

На якій території й за яких обставин виникло Кримське ханство? Яка роль ханів династії Гіреїв у розбудові цієї держави?

Після монгольського завоювання причорноморських земель межиріччя Дніпра та Дону було виділене ханом Золотої Орди в окремий уділ— улус, що отримав назву «Кримський край» (походить від назви ставки намісника — м. Кирим, нині — м. Старий Крим).

На початку XIV ст. економічним фундаментом Кримського улусу стала міжнародна торгівля Золотої Орди: невільниками — ясиром, хутром, тканинами та предметами розкоші.

Невільник — людина, яку взяли в полон або насильно поневолили.

Ясир (з турецької «бранець, поневоленний, раб») — бранці, яких захоплювали турки під час нападів на чужі землі.

Занепад Золотої Орди ще більше прискорив економічний розвиток і значущість кримських портів, які переорієнтувалися на торгівлю місцевими товарами: зерном, рибою, ясиром, сіллю, шкірами. Таким чином, влада правителів Кримського улусу, яким відходила частина податків від торгівлі, посилювалася.

Економічне процвітання спонукало до переселення в Крим знатних золотоординських сімей. Місцева верхівка побоювалася зростання впливу прибульців, оскільки вони могли протидіяти їхнім планам — відділити Крим від послабленої Золотої Орди в окрему державу. Згодом правителем Криму став Хаджі-Гірей (1449—1466 рр.), сім’я якого в попередні часи переслідувалась ординцями, а потім опинилась у вигнанні на підвладних Литві землях.

Хаджі-Гірей народився на території Великого князівства Литовського, здобув традиційну мусульманську освіту, оволодів військовою справою та мав приязні стосунки з литовською верхівкою.

За яких обставин Хаджі-Гірей став правителем Криму? Яку роль у цих подіях відігравала Литва?

Із хроніки Мацея Стрийковського

...татари перекопські, баринські і ширінські надіслали до Казимира, великого князя литовського прохання дати їм на царство Хаджі-Гірея, який на той час проживав у Литві, де володів для прогодування містом Лідою по милості панів литовських. Тому Казимір у призначений день у Вільні, у приготованому замку звів з литовськими панами того Хаджі-Гірея на царство татарське і послав його в Перекопську орду з маршалом Радзивілом, який сміливо посадив його там.

Скориставшись занепадом Золотої Орди, Хаджі-Гірей у 1449 р. проголосив себе незалежним правителем Криму, започаткувавши династію Гіреїв у новоствореному Кримському ханстві.

Хан — назва вождя, правителя і керівника в мовах степових племен.

Кримське ханство було воєнним союзом кочових племен на чолі з військовим ватажком. Військо забезпечувало внутрішній порядок та законність у країні, а також брало участь у походах на сусідні держави з метою пограбування.

Хан вважався верховним головнокомандувачем, правителем і власником. Він мав право на збереження життя й заподіяння смерті своїм підданим, на розпорядження їхньою землею та іншим майном, на прийняття законів. Він вимагав від підданих служби у війську, йому належала п’ята частина воєнної здобичі. Усе це становило норми неписаного звичаєвого права (яса), що діяло у Кримському ханстві. Ханська влада була обмежена радою беїв — старійшин кількох найзнатніших родів, які у своїх володіннях мали право чинити суд та збирати податки.

Хаджі-Гірей уклав союз із великим князем литовським, зокрема, щодо надання Литвою військової та фінансової допомоги, і з королем польським. Згодом кримський правитель почав карбувати власну монету.

Утвердивши в Криму свою владу, Хаджи-Гірей не полишав претензій на золотоординський престол. Прагнення його зміцнилися після декількох переможних битв над ханами Золотої Орди (у 1452 р. на Поділлі та в 1466 р. на річці Дон).

У подальші роки правитель Криму продовжував боротьбу із золотоординцями, вдаючись не тільки до військових дій, а й опікуючись можливостями дипломатії. Пошук союзників проти Золотої Орди зблизив Хаджі-Гірея з турками-османами. Зокрема, його військо приєдналося до османського флоту під час блокади прихильної до ординців Кафи.

1) У національній символіці якого народу досі використовується тамга Гіреїв? Чому?

Монета Хаджі-Гірея та родовий знак (тамга) роду Гіреїв

2) Яку інформацію історикам може дати пам’ятка та напис на гробниці?

1 — мавзолей перших кримських ханів у Салачику, збудований на початку XVI ст. Менглі-Гіреєм. Тут поховані 18 члені в ханської династії, зокрема, Хаджі-Гірей і Менглі-Гірей; 2 — табличка з написом арабською мовою над входом у мавзолей у Салачику: «Цю священну, покійну і гарну гробницю наказав спорудити великий хан, знаменитий хакан, володар світу Менглі-Гірей, син Хаджі-Гірей хана, 907 року хіджри (1501)»

Після смерті Хаджі-Гірея політичне становище у Кримському ханстві було складним через суперництво між синами правителя. Внутрішнім конфліктом скористався турецький султан, який вирушив із військом на північ, розгромив генуезців і захопив південний берег Криму.

Султан — титул одноосібного правителя в ісламських державах.

У 1475 р. хан Менглі-Гірей (син Хаджі-Гірея) був змушений визнати васальну залежність Криму від Османської Імперії. Відтоді ханство зобов’язувалось узгоджувати з імперськими правителями свою зовнішню політику та призначення ханів і вищих чиновників.

3. СУСПІЛЬНИЙ УСТРІЙ ТА КУЛЬТУРА ХАНСТВА

Із представників яких народів та соціальних груп складалось населення Криму? Який культурний спадок отримали сучасні кримські татари від пращурів?

Кримське суспільство було багатоетнічним і складалося з половців, монголів, греків, італійців, турків, вірменів, євреїв та ін., змішування яких послужило основою формування кримськотатарського етносу. Об'єднуючими засадами в цьому процесі виявилися спільна територія, тюркська мова та ісламська релігія.

Кримські знатні родини були розгалуженими племінними об'єднаннями, утвореними і з кровно споріднених племен та родів, і з їхніх союзників. Ватажки племен і родів збиралися на загальний з'їзд — курултай, що мав право усувати й обирати ханів. Верхівку кримськотатарського суспільства представляв правлячий рід Гіреїв. Престол традиційно переходив до старшого сина в родині.

На які риси кримських татар звернув увагу німецький дослідник? Як він характеризує місцеву знать? Чи можна довіряти цьому джерелу? Чому?

З опису кримських татар німецьким ученим XVIII ст. Тунманном

Переважно вони середнього зросту, але при цьому мають чудову, правильну статуру, задушевність прозирає в їхніх рисах; на обличчях читається чесність і добродушність. Вони цінують людяність і громадські чесноти. Вони прості й легковірні, смирні, привітні, послужливі й тямущі. Вони обдаровані природним розумом, що робить їх здібними до освіти. Більш знатні з них намагаються перевершити один одного ввічливістю і добрим вихованням. Вдягаються чисто й акуратно, а якщо мають кошти — розкішно... Вони надзвичайно гостинні й діляться всім, що мають, з подорожанином, незалежно від його релігії...

Немусульманська частина населення Кримського ханства теж була доволі численною (переважно це були мешканці міст). Відповідно до віросповідання вони гуртувалися у самоврядні громади православних греків, вірмен, іудеїв та ін. Характерною особливістю Криму тих часів була значна кількість невільників.

Заселення Криму представниками багатьох народів і племен позначилось і на його культурному житті. Кочове населення вирізнялося культурою, властивою степовикам Євразії. Водночас, у Криму набули поширення й культурні традиції Середземномор’я, Близького Сходу, Кавказу, слов’янських країв. Мандрівників із мусульманських країн вражало те, що кримськотатарські жінки завжди мали відкрите обличчя.

Безцінною пам’яткою культури вважається Зинджирли-медресе — найстаріша збережена будівля мусульманського навчального закладу в Україні, заснована в 1500 р. Менглі-Гіреєм у Салачику поблизу Бахчисарая. На воротах медресе висів важкий ланцюг (по-татарськи «зинджир»), аби кожен, входячи до господи знань, уклонявся цій будівлі та всім, хто в ній перебував.

Дивовижними були й печерні міста — так умовно називали вирубані у скелях печерні комплекси з приміщеннями релігійного, господарського або житлового призначення. Печерні міста з’єднувалися між собою та з наземними спорудами — будинками, оборонними укріпленнями тощо. Розміщувалися вони у важкодоступних місцевостях із прямовисними урвищами над гірськими долинами річок. Так, у печерному місті Чуфут-Кале до сьогодні майже повністю зберігся мавзолей Джанике-ханим — доньки хана Тохтамиша.

Опишіть пам’ятки кримськотатарської культури, зауважуючи на особливостях їхньої архітектури.

1 — Зинджирли-медресе; 2 — печерне місто Чуфут-Кале під Бахчисараєм; 3 — мавзолей доньки хана Тохтамиша

Важливу роль у культурному житті населення Криму посідала усна народна творчість. Кримські татари спілкувалися та створювали власну літературу кримськотатарською мовою. Літературні твори, що збереглися, представлені переважно ліричною поезією, що належала перу кримських правителів.

Прочитайте вірш. Як він характеризує Менглі-Гірея?

Ліричний вірш хана Менглі-Гірея І (переклад з рос. мови)

Розлук з тобою тугу й біль як описать, любов моя?

В душі — вогонь, в очах — сльоза, зітхання в серці день від дня.

Щоб пташку образу твого в свої тенета упіймать,

я ґрати з вій пружних очам щоденно мушу будувать.

Я — Хан Менглі, володар я на всьому просторі любові,

свою любов на всі скарби не проміняв би я ніколи.

Перевірте засвоєне на уроці

1. Де і коли існувало князівство Феодоро? У чому виявились особливості його розвитку?

2. Коли утворилося Кримське ханство? У який історичний період воно підпорядкувалось Османській імперії?

3. Розкажіть про діяльність Хаджи-Гірея.

4. Які пам’ятки кримськотатарської культури Криму вам відомі?

5. Чому населення Феодоро сповідувало християнську релігію, а Кримського ханства — переважно мусульманську?

6. У чому полягала суперечливість зовнішньої політики перших кримських ханів?

7. Поясніть, у чому полягали наслідки встановлення залежності Кримського ханства від Османської імперії.

Домашнє завдання

1. Які події пов'язані з цими датами: 1449—1466 рр., 1449 р.,1475 р.?

2. Покажіть на картах № 4 і № 5 території колоній Візантії та Генуї в Криму.

3. Поясніть поняття: «ясир», «хан», «султан».

4. Покажіть на карті № 5 територію Кримського ханства та схарактеризуйте його соціальну структуру.

5. Оцініть культурний внесок народів середньовічного Криму в загальну скарбницю культури сучасної України.

Історичний калейдоскоп

З давніх часів вода в місті-фортеці Чуфут-Кале була привізною. Використовували також дощову і снігову воду. Запаси води у вигляді снігу та льоду зберігали в печерах під соломою й повстю. У період облоги воду постачали з таємної системи колодязів.

Колодязь Чуфут-Кале

За місцевою легендою, правителька Джаніке Ханим знала не тільки розташування колодязя, а й секрети його ходів. Під час нападу ворогів за її вказівкою воду в місто постачали таємно, і фортеця трималася. Дізнавшись про колодязь, розлючені вороги завалили його.

У 1998 р. було знайдено вхід до колодязя. Спелеоархеологи розчистили цю дивовижну споруду завглибшки понад 40 м, із гвинтовими сходами углиб землі та з боковим похилим додатковим виходом на поверхню. Припускають, що ця система слугувала не тільки прихованим підходом до прісної води. За необхідності в ній могло сховатися безліч людей. У такому разі підтверджуються кримські легенди про військо, що раптово зникає, і про князя із загоном воїнів, який міг з’являтися одночасно і на стінах фортеці, і в тилу ворога.



Підтримати сайт і наші Збройні Сили можна за посиланням на Buy Me a Coffee.