§ 17. Основні причини виникнення судом, прояви, послідовність надання домедичної допомоги

Що вам відомо про судоми з уроків «Основи здоров’я» та «Біології»?

Судома — це мимовільне скорочення м’яза або групи м’язів без їх розслаблення, яке зазвичай супроводжується різким болем.

Судоми м’язів можуть виникнути в кожної людини у будь-який час та в будь-якому м’язі — як скелетному, так і гладкому. Найчастіше серед скелетних м’язів судоми бувають у м’язах стоп, литок, передньої та задньої поверхонь стегон, а також рук (іл. 17.1).

Іл. 17.1. Судома м’язів литок

Іл. 17.2. Судоми гладких м'язів за стенокардії

Іл. 17.3. Конвульсії

Судоми гладких м’язів характерні для кишечника, судинної стінки артерій (наприклад, у разі стенокардії — нападі болю стискаючого характеру в ділянці серця і за грудиною, що зумовлені гострим порушенням живлення серцевого м’яза внаслідок спазму і склерозу його артерій), бронхів (при бронхіальній астмі) тощо (іл. 17.2).

Судоми поділяють на тонічні та клонічні. Тонічні спазми супроводжуються тривалою напругою м’язів, клонічні — синхронними поштовхоподібними скороченнями м’язів, які чергуються з їх розслабленням. Клонічні генералізовані судоми м’язів усього тіла внаслідок ураження кори головного мозку або її підкіркових центрів також називають конвульсіями (іл. 17.3).

Причин виникнення судом м’язів чимало. Судоми можуть виникати під час фізичних вправ (наприклад, під час бігу, плавання тощо) через недостатній кровообігу м’язах. У спортсменів та робітників «гарячих професій» — металургів, ливарників тощо — причиною судом буває нестача в організмі солей (кальцію, калію, натрію і магнію) та позаклітинної рідини, що спричинена їх утратою унаслідок посиленого потовиділення.

Частою причиною виникнення судом є різноманітні порушення метаболізму (обміну речовин), який є наслідком ряду захворювань — цироз печінки (хронічне, поступово прогресуюче її захворювання), зниження функції надниркових залоз, гіпотиреоз — різке зниження вмісту гормонів щитоподібної залози в крові, вагітність, стан після зловживання алкогольних напоїв тощо (іл. 17.4).

Безконтрольне вживання сечогінних препаратів та знеболювальних і психостимулювальних препаратів теж сприяє появі судом.

Спазми м’язів ніг нерідко бувають у літніх людей та в людей під час психоемоційного перенапруження, хронічного недосипання. Якщо виникають судоми ніг, то зазвичай буває достатньо встати босими ногами на тверду холодну підлогу — і через одну-дві хвилини вони припиняться. Також можна лягти на спину і тягнути п’яти уперед, а пальці ступень — на себе доти, поки судоми не припиняться, зазвичай це відбувається за 8-10 с.

Щоб припинити судому м’язів литки (округлий м’яз на задній частині гомілки людини), можна самому захопити однією рукою його у спазмовашй ділянці, а другою взяти пальці стопи та різко потягнути їх на себе для розтягнення ураженого м’яза (п’яту при цьому витягати від себе) і, незважаючи на сильний біль, утримувати стопу в такому положенні до припинення судоми (іл. 17.5).

Причиною судом рук можуть стати навіть одноманітні рухи — друкування, рух комп’ютерною мишкою тощо. У таких випадках роботу слід припинити, помахати руками, поворушити пальцями, зробити самомасаж. Приступити до роботи можна після повного припинення судом.

Є ще й інші способи зупинити судоми окремих м’язів. Це теплові процедури, масаж, прикладання до спазмованої ділянки гарячих і холодних компресів.

Прояви судом варіюють від слабких до дуже важких. За легкої форми можливе виникнення сплутаної свідомості, потемніння в очах, судорожне посіпування і поколювання в певній ділянці тіла. За середнього ступеня тяжкості до цих симптомів додається нетримання сечі й калу, виникнення короткої непритомності.

Іл. 17.4. Посталкогольні судоми

Іл. 17.5. Спосіб припинення судом литки

Найнебезпечнішою формою судом вважають епілептичний напад, який супроводжують загальні судоми з утратою притомності (тому людина не може надати сама собі допомогу), безпричинним почуттям страху, посиленим слиновиділенням, онімінням, нудотою, блювотними позивами, виділенням піни з рота. Судоми тривають понад дві хвилини, після чого постраждалий утрачає притомність.

Епілепсія (від грец. «атака») — захворювання центральної нервової системи (ЦНС), яке може бути спадковим або спричиненим травмами, пухлинами головного мозку, інсультом, запальними захворюваннями мозку (менінгіт) та зловживанням алкоголю. Деколи встановити причину її виникнення неможливо.

Послідовність надання домедичної допомоги в разі судом під час епілептичного нападу (епілепсії). Перед наданням допомоги необхідно переконатись у відсутності небезпеки для себе та постраждалого від травмувального чинника, що вже діяв, загрози від зовнішнього середовища та постраждалого. І тільки після цього надавати допомогу. Якщо місце небезпечне, то треба почекати прибуття рятувальників. Перед наданням допомоги треба отримати пряму або непряму згоду постраждалого (якщо він притомний).

Надаючи допомогу постраждалому, не забувайте про власну безпеку! Треба перед наданням домедичної допомоги одягнути одноразові гумові або латексні рукавички!

Якщо ви стали свідком епілептичного нападу:

• треба викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

• потрібно надавати домедичну допомогу на місці виникнення епілептичного нападу, крім ситуацій, коли це місце є небезпечним.

Тоді постраждалого, за можливості, необхідно перемістити в безпечне місце. Під час нападу треба вкласти людину на рівну поверхню і підмостити під голову щось м'яке та притримати голову, щоб вона не билася об тверду поверхню (іл. 17.6).

Для полегшення дихання варто розстібнути одяг, комірець та поясний ремінь. Не можна намагатись насильно стримувати судомні рухи постраждалого.

Якщо ж щелепи постраждалого вже щільно зімкнуті, то не треба розкривати його рот за допомогою підручних засобів.

Під час нападу епілепсії все тіло хворого ціпеніє і. якщо намагатися при цьому розтискати зуби та насильно запихати в рот під час нападу будь-які предмети між зуби, можна лише завдати йому шкоди. Металевий предмет може зламати під час судом зуб чи навіть і щелепу, а дерев'яний, наприклад ложка, може розторощитися на тріски. У разі потрапляння зламаного зуба чи трісок у гортань можуть виникнути серйозні ускладнення.

Не можна пришпилювати язик шпилькою, щоб він не запав у гортань. Язик є м’язом і при епілептичних нападах таких випадків практично не буває.

Іл. 17.6. Постраждалого повернули набік і підмостили під голову щось м’яке

Продовжуйте стежити за станом постраждалого й надавати домедичну допомогу:

• Через те, що напади можуть супроводжувати, крім піни з рота, ще й блювання та витікання крові внаслідок прикусування язика, необхідно попередити потрапляння цих рідин до верхніх дихальних шляхів — повернути хворого набік (іл. 17.6). Одночасно це попередить можливе западання язика, щоб він не перекрив дихальні шляхи. Піну або блювотні виділення необхідно відразу ж безперервно витирати.

• Непотрібно силоміць вливати рідину та будь-які ліки до рота постраждалого під час судом, а також не можна давати хворому з епілептичним нападом вдихати нашатирний спирт, щоб не спровокувати рефлекторну зупинку дихання, яке і так ускладнене.

• Після припинення нападу судом, який триває кілька хвилин, завжди настає період релаксації (розслаблення), людина засинає, її не треба будити. Але необхідно ще раз оглянути постраждалого, визначити наявність притомності та дихання. Значно небезпечнішим для життя є виникнення в постраждалого епілептичного статусу, коли низка великих судомних нападів відбувається без перерви один за іншим. Він смертельно небезпечний, оскільки в постраждалого повністю припиняється дихання і може статися смерть через задуху, тому за відсутності дихання потрібно негайно розпочати серцево-легеневу реанімацію.

• Необхідно забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги та надати людині можливість поступово отямитися. Дуже часто після завершення нападу може зберігатися сплутаність свідомості та певна слабкість, яка зазвичай минає через певний час — від 5 до 30 хв. Постраждалий приходить до тями і зможе встати самостійно. Його необхідно лише підтримати психологічно, тому що в постраждалого часто виникає відчуття сорому; пояснити, що трапилося, так як він нічого не буде пам’ятати й розуміти. Після поліпшення стану постраждалого можна напоїти невеликою кількістю води.

• Якщо погіршиться стан постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги, повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

Основні причини виникнення судом. Прояви, послідовність надання домедичної допомоги в разі судом.

1. У якому значенні застосовується термін «судома»?

2. У яких скелетних м’язах найчастіше бувають судоми?

3. Які є форми судом?

4. Які судоми називають конвульсіями?

5. Назвіть можливі причини виникнення судом м’язів.

6. Яка форма судом є найнебезпечнішою?

7. Які є прояви судом?

8. Яка має бути послідовність надання домедичної допомоги постраждалим у випадку судом під час епілептичного нападу?