Підручник з Хімії. 7 клас. Григорович - Нова програма
Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.
Додатки
Додаток 1
Фізичні властивості деяких речовин
|
Речовина |
Густина, г/см3 |
Температура плавлення, °С |
Температура кипіння, °С |
Розчинність у воді |
|
Азот |
0,00125 |
-210 |
-196 |
Малорозчинний |
|
Алмаз |
3,52 |
Близько 4000 |
Невідома |
Нерозчинний |
|
Алюміній |
2,70 |
660 |
2500 |
Нерозчинний |
|
Амоніак |
0,000771 |
-77,75 |
-33,42 |
Добре розчиняється |
|
Ацетон |
0,79 |
-95 |
56 |
Добре розчиняється |
|
Вода |
1,0 |
0 |
100 |
|
|
Водень |
0,00009 |
-259 |
-253 |
Малорозчинний |
|
Графіт |
2,27 |
Близько 4000 |
Невідома |
Нерозчинний |
|
Залізо |
7,87 |
1539 |
2870 |
Нерозчинне |
|
Золото |
19,3 |
1063 |
2880 |
Нерозчинне |
|
Йод |
4,94 |
114 |
186 |
Малорозчинний |
|
Кварц |
2,65 |
1610 |
2950 |
Нерозчинний |
|
Кисень |
0,00143 |
-219 |
-183 |
Малорозчинний |
|
Кислота оцтова |
1,05 |
17 |
118 |
Добре розчиняється |
|
Крейда |
2,71 |
Розкладається |
Розкладається |
Нерозчинна |
|
Магній |
1,738 |
651 |
1090 |
Нерозчинний |
|
Метан |
0,000718 |
-182,5 |
-161,6 |
Малорозчинний |
|
Мідний купорос |
2,28 |
Розкладається |
Розкладається |
Добре розчиняється |
|
Мідь |
8,96 |
1083 |
2543 |
Нерозчинна |
|
Озон |
0,00214 |
-197,2 |
-119,9 |
Добре розчиняється |
|
Олово |
7,29 |
232 |
2620 |
Нерозчинне |
|
Платина |
21,1 |
1768,3 |
3825 |
Нерозчинна |
|
Ртуть |
13,6 |
-38,87 |
356,58 |
Нерозчинна |
|
Свинець |
11,3 |
327 |
1745 |
Нерозчинний |
|
Силіцій |
2,33 |
1414,8 |
2349,8 |
Нерозчинний |
|
Сіль кухонна |
2,17 |
801 |
1465 |
Добре розчиняється |
|
Сірководень (гідроген сульфід) |
0,00152 |
-85,7 |
-60,8 |
Малорозчинний |
|
Сода питна |
2,16 |
Розкладається |
Розкладається |
Добре розчиняється |
|
Сода пральна |
2,53 |
852 |
Розкладається |
Добре розчиняється |
|
Спирт етиловий |
0,79 |
-114 |
78 |
Добре розчиняється |
|
Срібло |
10,5 |
961 |
2167 |
Нерозчинне |
|
Хлороводень (гідроген хлорид) |
0,001477 |
114,22 |
85 |
Добре розчиняється |
|
Хром |
7,19 |
1875 |
2480 |
Нерозчинний |
|
Цинк |
7,13 |
420 |
906 |
Нерозчинний |
|
Цукор |
1,59 |
185 |
Розкладається |
Добре розчиняється |
Додаток 2
Шкала твердості речовин Ф. Мооса
|
Твердість за шкалою Мооса |
Еталонний мінерал |
Оброблюваність мінералів |
Інші мінерали з аналогічною твердістю |
|
1 |
Тальк |
Легко дряпається нігтем |
Графіт |
|
2 |
Гіпс |
Ледве дряпається нігтем |
Хлорит, галіт, кухонна сіль |
|
3 |
Кальцит |
Дряпається мідним дротом |
Біотит, золото, срібло |
|
4 |
Флюорит |
Дряпається ножем |
Доломіт, сфалерит |
|
5 |
Апатит |
Із зусиллям дряпається ножем |
Гематит, лазурит |
|
6 |
Ортоклаз (польовий шпат) |
Дряпається напилком, залишає слід на склі |
Опал, рутил |
|
7 |
Кварц (гірський кришталь) |
Піддаються обробці алмазом, дряпають скло, під час витісування напилком утворюють іскри |
Гранат, турмалін |
|
8 |
Топаз |
Берил, шпінель |
|
|
9 |
Корунд |
||
|
10 |
Алмаз |
Ріже скло |
Додаток З
Традиційні (тривіальні) назви деяких речовин та їхні хімічні формули
|
Назва |
Формула |
|
Амоніачна вода (нашатирний спирт) |
Водний розчин NH3 |
|
Амонійна селітра |
NH4NO3 |
|
Антимоній (сурма, стибій) |
Sb |
|
Бертолетова сіль |
KClO3 |
|
Болотяний газ (метан) |
СН4 |
|
Гіпс |
CaSO4 · 2Н2O |
|
Індійська селітра |
KNO3 |
|
Їдкий натр |
NaOH |
|
Кам’яна (кухонна) сіль |
NaCl |
|
Кварц, пісок |
SiO2 |
|
Магнезит |
MgCO3 |
|
Мармур, вапняк, крейда, кальцит |
CaCO3 |
|
Мідний купорос |
CuSO4 · 5H2O |
|
Нашатир |
NH4Cl |
|
Палена магнезія |
MgO |
|
Палене (негашене) вапно |
CaO |
|
Поташ |
K2CO3 |
|
Сода питна (харчова) |
NaHCO3 |
|
Сода (пральна) кальцинована |
Na2CO3 |
|
Чадний газ |
CO |
|
Чилійська селітра |
NaNO3 |
|
Чорна магнезія |
MnO2 |
Додаток 4
Хімічні рекорди
Найрідкісніший елемент — Астат (0,16 г у всій земній корі).
Найважча з газуватих речовин — радон (густина — 10,05 г/л при 0 °С), а найлегша — водень (густина — 0,08929 г/л).
Найдорожча проста речовина — каліфорній (вартість 0,001 міліграма — 120 доларів США).
Найбільш ковкий метал — золото (з 1 г можна витягнути дріт завдовжки 2,4 км).
Найбільш тугоплавкий метал — вольфрам (температура плавлення — 3420 °С).
Найвища температура полум’я виникає під час згоряння тетракарбон динітриду C4N2 (4988 °С).
Найтривалішим експериментом довгий час вважався 12-денний дослід Лавуазьє. Він нагрівав ртуть у запаяній реторті, у якій вона перетворювалася на меркурій(ІІ) оксид, реагуючи з киснем.
Найбільше наукових праць (2872) протягом свого життя опублікував французький хімік М. Бертло.
Найдовше ім’я серед хіміків має засновник ятрохімії Філіп Ауреол Теофраст Бомбаст Парацельс фон Гугенгейм (1493-1541).
Найдовше життя серед хіміків прожив французький хімік-органік Мішель Ежен Шеврель (1786-1889). Він прославився розшифруванням складу тваринних і рослинних жирів і виділенням найважливіших жирних кислот.
Додаток 5
Видатні хіміки України та їхній внесок у розвиток науки
Бабко Анатолій Кирилович (1905-1968)
Український хімік-аналітик. Закінчив хімічний факультет Київського політехнічного інституту (1927). Наукові дослідження були присвячені проблемам хімії комплексних сполук. Вивчав стан комплексних сполук у розчинах. Обґрунтував загальні положення теорії ступінчастої дисоціації. Розробив методику визначення складу комплексів, що містяться у розчині. Створив київську школу хіміків-аналітиків, досягнення якої відомі далеко за межами України. Є автором понад 400 наукових праць
Бах Олексій Миколайович (1857-1946)
Український хімік і біохімік. Вважається засновником загальновідомої школи біохімії. Його основні наукові праці присвячені вивченню хімічних процесів асиміляції вуглецю зеленими рослинами, окисних процесів у живій клітині, вченню про ферменти. Теоретичні праці Баха про ферменти сприяли розвитку харчової промисловості
Бекетов Микола Миколайович (1826-1911)
Український і російський фізико-хімік. У 1864 р. організував фізико-хімічний відділ при Харківському університеті, на якому з 1865 р. вперше як самостійну наукову дисципліну читав курс фізичної хімії. Установив ряд активності металів, дав формулювання (близьке до сучасного) закону діючих мас. Відкрив і описав метод відновлення металів (алюмінотермія)
Бродський Олександр Ілліч (1895-1969)
Український фізико-хімік. Автор наукових праць з хімічної термодинаміки, електрохімії розчинів та хімії ізотопів. Під його керівництвом вперше в СРСР була створена установка з одержання важкої води (1934), концентратів важкого кисню (1937) та важкого азоту (1949)
Бунге Микола Андрійович (1842-1915)
Український хімік, заслужений професор Київського університету, член Київського відділення Російського технічного товариства. Працював у галузях електрохімії та хімічної технології. Досліджував електроліз розчинів і органічних сполук, удосконалив методику газового аналізу. Вивчав процес виробництва цукру з цукрового буряку та умови його перебігу. Зробив вагомий внесок у розвиток вітчизняної цукрової промисловості
Гулий Максим Федотович (1905-2007)
Український біохімік. Досліджував проблеми молекулярної біології, пов’язані з регуляцією біосинтезу білків, ліпідів та вуглеводів, структуру та властивості білків. Результати цих праць були основою створення нових ліків для застосування у гематологічних і хірургічних клініках, а також низки препаратів для підвищення продуктивності у сільському господарстві
Зелінський Микола Дмитрович (1861-1953)
Український хімік-органік. Вивчав вуглеводні, з яких складається нафта, — нафтени. Заклав основи нафтохімії. Пропагував питання створення синтетичного рідкого палива. Винайшов вугільний протигаз. У 1930-ті рр. розв’язав для народного господарства важливу проблему виробництва синтетичного каучуку. Створив всесвітньо відому школу хіміків-органіків
Пилипенко Анатолій Терентійович (1914-1993)
Український хімік-аналітик. Основний науковий напрям — застосування комплексних сполук і органічних реактивів у хімічному аналізі неорганічних матеріалів. Дав класифікацію використовуваних у хімічному аналізі органічних реактивів. Особливу увагу приділяв науковій та науково-організаційній роботі в галузі охорони та раціонального використання водних ресурсів України та розвитку методів аналізу об’єктів навколишнього середовища
Писаржевський Лев Володимирович (1874-1938)
Український учений у галузі фізичної хімії. Досліджував роль розчинників у хімічних процесах. Заклав основи електронної теорії окисно-відновних реакцій. Заклав основи електронної теорії гетерогенного каталізу. У підручнику «Вступ до хімії» (1926) вперше виклав весь матеріал хімії з позиції електронної теорії будови атомів та молекул
Яцимирський Костянтин Борисович (1916-2005)
Український хімік-неорганік. Головними напрямами дослідів були хімія комплексних сполук, термохімія, біонеорганічна хімія. Вивчав вияви релятивістського ефекту в хімії
Додаток 6
Посилання в Інтернет на цікаві хімічні ресурси
• Повний опис властивостей хімічних елементів та їхніх сполук
http://www.webelements.com
• Оригінальне візуальне представлення Періодичної системи хімічних елементів Д. І. Менделєєва на сайті Королівської хімічної спілки
http://www.rsc.org/periodic-table
• Цікавий електронний науково-популярний журнал про хімію та хіміків, що видається спеціалістами Київського національного університету імені Тараса Шевченка
http://chemistry-chemists.com
• Дуже корисна і цікава інформація з хімії на сайті Alhimik
httр://www.alhimik.ru
• Міжнародне товариство IUPAC
http://www.iupac.org
• Український хімічний портал
http://www.chemportal.org.ua
• Портал «Хімічний світ»
http://www.chemworld.com.ua
• Всеукраїнські хімічні олімпіади
http://www-chemo.univer.kharkov.ua/olympiad.htm
