Хімія. Рівень стандарту. Повторне видання. 10 клас. Григорович

Словник термінів

Алкани — насичені вуглеводні із загальною формулою СnН2n+2.

Алкени — ненасичені нециклічні вуглеводні, у молекулах яких є один подвійний зв’язок між атомами Карбону.

Алкіни — ненасичені нециклічні вуглеводні, у молекулах яких є один потрійний зв’язок між атомами Карбону.

Аміни — це похідні амоніаку, у молекулах якого один чи більше атомів Гідрогену заміщено на вуглеводневий залишок.

Амінокислоти — похідні карбонових кислот, у вуглеводневому залишку яких один чи кілька атомів Гідрогену заміщено на аміногрупу.

Альдегіди — похідні вуглеводнів, у молекулах яких міститься характеристична альдегідна група -СНО.

Аналіз (від грец. analisis — розкладання, розбирання) — у хімії це метод, за якого речовину досліджують для встановлення її хімічної будови, зокрема досліджуючи продукти її хімічних перетворень.

Бензенове кільце — цикл із шести атомів Карбону з особливим типом зв’язку між ними (ароматичним зв’язком).

Білки — природні високомолекулярні сполуки, молекули яких складаються із залишків молекул амінокислот, які сполучені один з одним пептидними зв’язками.

Біологічно активні речовини (БАР) — хімічні речовини, що виявляють високу фізіологічну активність за малих концентрацій.

Бродіння — біохімічний процес, що відбувається під дією ферментів, які виділяють живі організми.

Вуглеводні — органічні речовини, що містять лише атоми Карбону і Гідрогену.

Вуглеводні насичені — вуглеводні, у молекулах яких усі хімічні зв’язки одинарні.

Вуглеводні ненасичені — вуглеводні, у молекулах яких існують кратні зв’язки.

Гідратація — процес приєднання молекул води.

Гідрогенгалогенування — процес приєднання молекул галогеноводнів (HF, HCl, НВr, НI).

Гомологи — сполуки одного класу, що мають подібну будову, але відрізняються за складом на одну або кілька груп СН2.

Гомологічна різниця — група атомів СН2.

Гомологічний ряд — сукупність гомологів.

Дегідратація — процес відщеплення молекул води.

Дегідрогенізація, або дегідрування, — процес відщеплення молекул водню.

Дисахариди — вуглеводи, молекули яких складаються із двох залишків молекул моносахаридів.

Еластомери (каучуки) — природні або синтетичні високомолекулярні сполуки, що відрізняються від інших полімерів високою еластичністю, водонепроникністю.

Елементарна ланка — група атомів, що багаторазово повторюється в макромолекулі полімеру.

Жири — це естери гліцеролу та жирних кислот.

Каталізатор — речовина, що бере участь у реакції і змінює її швидкість, але сама в реакції не витрачається.

Кислоти карбонові — похідні вуглеводнів, у молекулах яких міститься одна або кілька характеристичних карбоксильних груп -СООН.

Кислоти карбонові вищі — карбонові кислоти, молекули яких містять більше 12 атомів Карбону.

Мономер — низькомолекулярна речовина, із якої шляхом полімеризації або поліконденсації утворюється полімер.

Моносахариди — найпростіші вуглеводи, молекули яких складаються лише з однієї структурної ланки.

Органічна хімія — розділ хімії, що вивчає сполуки Карбону, їхні властивості та методи одержання.

Полімери — речовини, що складаються з великого числа структурних ланок, сполучених у довгі молекули хімічними зв’язками.

Поліконденсація — процес синтезу полімерів із поліфункціональних сполук, що супроводжується утворенням побічних низькомолекулярних речовин.

Полімеризація — процес синтезу високомолекулярної сполуки шляхом багаторазового приєднання молекул низькомолекулярної речовини до активного центру.

Полісахариди — вуглеводи, молекули яких складаються з великої кількості залишків молекул моносахаридів.

Синтез (від грец. synthesis — з’єднання, зв’язування) — у хімії це метод одержання певних речовин із необхідною хімічною будовою унаслідок хімічних реакцій.

Спирти — органічні сполуки, що містять одну чи кілька гідроксильних груп -ОН, сполучених із насиченим атомом Карбону.

Спирти багатоатомні — спирти з кількома гідроксильними групами.

Спирти одноатомні — спирти з однією гідроксильною групою.

Термопластичність — властивість тіла змінювати свою форму за нагрівання і зберігати її після охолодження.

Характеристична група — атом або група атомів, що зумовлює характерні властивості органічних сполук та їхню належність до певного класу.

Феноли — клас ароматичних сполук, у яких група -ОН сполучена безпосередньо з бензеновим кільцем.

Додаток 1

Розрахункові формули, що використовують у хімії

Обчислення молярної маси речовини за загальною формулою гомологічного ряду:

Алкани

М(СnН2n+2) = 14n + 2

Алкени

М(СnН2n) = 14n

Алкіни

М(СnН2n-2) = 14n - 2

Арени

М(СnН2n-6) = 14n - 6

Одноатомні спирти

М(СnН2n+1ОН) = 14n + 18

Альдегіди

М(СnН2nО) = 14n + 16

Карбонові кислоти та естери

М(СnН2nО2) = 14n + 32

Багатоатомні спирти

M(CnH2n+2Ox) = 14n + 16х + 2

Аміни

M(CnH2n+3N) = 14n + 17