Хімія. Рівень стандарту. Повторне видання. 10 клас. Григорович
Словник термінів
Алкани — насичені вуглеводні із загальною формулою СnН2n+2.
Алкени — ненасичені нециклічні вуглеводні, у молекулах яких є один подвійний зв’язок між атомами Карбону.
Алкіни — ненасичені нециклічні вуглеводні, у молекулах яких є один потрійний зв’язок між атомами Карбону.
Аміни — це похідні амоніаку, у молекулах якого один чи більше атомів Гідрогену заміщено на вуглеводневий залишок.
Амінокислоти — похідні карбонових кислот, у вуглеводневому залишку яких один чи кілька атомів Гідрогену заміщено на аміногрупу.
Альдегіди — похідні вуглеводнів, у молекулах яких міститься характеристична альдегідна група -СНО.
Аналіз (від грец. analisis — розкладання, розбирання) — у хімії це метод, за якого речовину досліджують для встановлення її хімічної будови, зокрема досліджуючи продукти її хімічних перетворень.
Бензенове кільце — цикл із шести атомів Карбону з особливим типом зв’язку між ними (ароматичним зв’язком).
Білки — природні високомолекулярні сполуки, молекули яких складаються із залишків молекул амінокислот, які сполучені один з одним пептидними зв’язками.
Біологічно активні речовини (БАР) — хімічні речовини, що виявляють високу фізіологічну активність за малих концентрацій.
Бродіння — біохімічний процес, що відбувається під дією ферментів, які виділяють живі організми.
Вуглеводні — органічні речовини, що містять лише атоми Карбону і Гідрогену.
Вуглеводні насичені — вуглеводні, у молекулах яких усі хімічні зв’язки одинарні.
Вуглеводні ненасичені — вуглеводні, у молекулах яких існують кратні зв’язки.
Гідратація — процес приєднання молекул води.
Гідрогенгалогенування — процес приєднання молекул галогеноводнів (HF, HCl, НВr, НI).
Гомологи — сполуки одного класу, що мають подібну будову, але відрізняються за складом на одну або кілька груп СН2.
Гомологічна різниця — група атомів СН2.
Гомологічний ряд — сукупність гомологів.
Дегідратація — процес відщеплення молекул води.
Дегідрогенізація, або дегідрування, — процес відщеплення молекул водню.
Дисахариди — вуглеводи, молекули яких складаються із двох залишків молекул моносахаридів.
Еластомери (каучуки) — природні або синтетичні високомолекулярні сполуки, що відрізняються від інших полімерів високою еластичністю, водонепроникністю.
Елементарна ланка — група атомів, що багаторазово повторюється в макромолекулі полімеру.
Жири — це естери гліцеролу та жирних кислот.
Каталізатор — речовина, що бере участь у реакції і змінює її швидкість, але сама в реакції не витрачається.
Кислоти карбонові — похідні вуглеводнів, у молекулах яких міститься одна або кілька характеристичних карбоксильних груп -СООН.
Кислоти карбонові вищі — карбонові кислоти, молекули яких містять більше 12 атомів Карбону.
Мономер — низькомолекулярна речовина, із якої шляхом полімеризації або поліконденсації утворюється полімер.
Моносахариди — найпростіші вуглеводи, молекули яких складаються лише з однієї структурної ланки.
Органічна хімія — розділ хімії, що вивчає сполуки Карбону, їхні властивості та методи одержання.
Полімери — речовини, що складаються з великого числа структурних ланок, сполучених у довгі молекули хімічними зв’язками.
Поліконденсація — процес синтезу полімерів із поліфункціональних сполук, що супроводжується утворенням побічних низькомолекулярних речовин.
Полімеризація — процес синтезу високомолекулярної сполуки шляхом багаторазового приєднання молекул низькомолекулярної речовини до активного центру.
Полісахариди — вуглеводи, молекули яких складаються з великої кількості залишків молекул моносахаридів.
Синтез (від грец. synthesis — з’єднання, зв’язування) — у хімії це метод одержання певних речовин із необхідною хімічною будовою унаслідок хімічних реакцій.
Спирти — органічні сполуки, що містять одну чи кілька гідроксильних груп -ОН, сполучених із насиченим атомом Карбону.
Спирти багатоатомні — спирти з кількома гідроксильними групами.
Спирти одноатомні — спирти з однією гідроксильною групою.
Термопластичність — властивість тіла змінювати свою форму за нагрівання і зберігати її після охолодження.
Характеристична група — атом або група атомів, що зумовлює характерні властивості органічних сполук та їхню належність до певного класу.
Феноли — клас ароматичних сполук, у яких група -ОН сполучена безпосередньо з бензеновим кільцем.
Додаток 1
Розрахункові формули, що використовують у хімії
Обчислення молярної маси речовини за загальною формулою гомологічного ряду:
Алкани М(СnН2n+2) = 14n + 2 |
Алкени М(СnН2n) = 14n |
Алкіни М(СnН2n-2) = 14n - 2 |
Арени М(СnН2n-6) = 14n - 6 |
Одноатомні спирти М(СnН2n+1ОН) = 14n + 18 |
Альдегіди М(СnН2nО) = 14n + 16 |
Карбонові кислоти та естери М(СnН2nО2) = 14n + 32 |
Багатоатомні спирти M(CnH2n+2Ox) = 14n + 16х + 2 |
Аміни M(CnH2n+3N) = 14n + 17 |
Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України