Фізика. 8 клас. Головко
Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.
Головне в розділі 2. Електричні явища. Електричний заряд
1. Електричний заряд — це фізична величина, яка характеризує властивості фізичних тіл або частинок речовини вступати в електромагнітну взаємодію.
Одиницею електричного заряду в СІ є кулон (Кл), тобто [q] = Кл.
2. Однойменні заряди відштовхуються, а різнойменні притягуються.
3. Процес набуття тілом електричного заряду називають електризацією.
Якщо атом втрачає частину електронів, то при цьому він перетворюється на позитивно заряджену частинку — позитивний іон. Якщо ж атом набуває надлишкових електронів, то перетворюється на негативний іон.
4. Повний (сумарний) електричний заряд тіл, які утворюють замкнену систему, залишається сталим:
q1 + q2 + ... qn = const.
Значення електричного заряду електрона становить
e = - 1,6 • 10-19 Кл.
5. Закон Кулона: сила взаємодії двох нерухомих точкових зарядів прямо пропорційна чисельному значенню добутку цих зарядів, обернено пропорційна квадрату відстані між ними та напрямлена вздовж прямої лінії, що з’єднує ці заряди:
де |q1|, |q2| — модулі зарядів; r — відстань між точковими зарядами; k — коефіцієнт пропорційності, значення якого залежить від обраної системи одиниць. У СI коефіцієнт пропорційності в законі Кулона:
6. Електричне поле — це особлива форма матерії, що існує навколо заряджених тіл або частинок і діє з певною силою на інші частинки або тіла, що мають електричний заряд.
7. Провідниками називають речовини, які мають заряджені частинки, що здатні рухатися по всьому об’єму тіла.
8. Діелектриками, або ізоляторами, називають речовини, які за певних умов не мають вільних носіїв електричного заряду.
9. Напівпровідниками називають речовини, що за провідністю посідають проміжне місце між провідниками і діелектриками. Носіями електричного заряду в напівпровідниках є електрони і дірки.
10. Електричним струмом називають упорядкований (напрямлений) рух заряджених частинок.
Умови існування електричного струму: наявність вільних носіїв електричного заряду й електричного поля.
11. За напрям електричного струму приймають напрям руху позитивно заряджених частинок, тобто напрям від позитивно зарядженого полюса джерела струму до негативно зарядженого.
12. Джерела електричного струму — це пристрої, в яких відбувається перетворення різних видів енергії (механічної, хімічної, теплової, енергії електромагнітного випромінювання) в електричну.
13. Основними діями електричного струму є теплова, хімічна, магнітна, світлова та фізіологічна.
14. Електричне коло утворюють джерело струму, споживачі електричної енергії, пристрої для вмикання та вимикання електричного струму, електровимірювальні пристрої, з’єднані між собою за допомогою провідників.
15. Силою струму I називається фізична величина, що характеризує електричний струм у колі й дорівнює відношенню електричного заряду q, який пройшов через поперечний переріз провідника, до часу його проходження:
За одиницю сили струму приймають 1 А.
16. Електричний опір — це фізична величина, яка характеризує властивість провідника протидіяти проходженню електричного струму. За одиницю опору приймають 1 Ом.
17. Закон Ома для ділянки кола: сила струму в однорідній ділянці кола прямо пропорційна напрузі на кінцях цієї ділянки та обернено пропорційна її опору:
18. Електричний опір прямо пропорційний довжині провідника, обернено пропорційний площі його поперечного перерізу й залежить від речовини провідника:
19. При послідовному з’єднанні елементів виконуються такі залежності:
I = I1 = I2 = ... = In; U = U1 + U2 + ...+ Un; R = R1 + R2 + ... + Rn.
При паралельному з’єднанні елементів виконуються такі залежності:
20. Робота електричного струму на ділянці кола дорівнює добутку сили струму, напруги на цій ділянці та часу впродовж якого виконувалася ця робота:
А = IUt.
21. Потужність струму можна також обчислити за однією з формул:
У СІ одиницею потужності є ват (Вт).
22. На практиці для вимірювання роботи струму широко використовується позасистемна одиниця — кіловат-година (кВт • год): 1 кВт • год = 3,6 • 106 Дж.
23. Кількість теплоти, яка виділяється провідником з електричним струмом дорівнює добутку квадрата сили струму, опору провідника і часу проходження струму (закон Джоуля — Ленца):
Q = I2R∆t.
24. Речовини, розчини й розплави яких проводять електричний струм, називають електролітами.
25. Закон Фарадея: маса речовини, яка виділилась на електроді під час електролізу, прямо пропорційна силі струму та часу, проходження струму через електроліт:
m = kq; m = kIt.
26. Електрохімічний еквівалент k чисельно дорівнює масі речовини в кілограмах, яка виділяється під час проходження 1 Кл електрики.
27. Процес проходження електричного струму через газ називають газовим розрядом. Носіями електричного заряду в газах є йони і електрони.
