Зарубіжна література. 5 клас. Глотов

Брати Якоб (1785-1863) і Вільгельм (1786-1859) Ґрімм

Брати Якоб (1785-1863) і Вільгельм (1786-1859) Ґрімм були знаменитими збирачами та дослідниками казок. Вони народилися у німецькому містечку Ханау. У їхній сім’ї панував дух поваги до родини, особливої любові до вітчизни і рідного краю. Ще змалку братів полонила усна народна творчість, і з часом це захоплення стало справою усього їхнього життя.

Уже ставши відомими вченими, професорами університету й академіками, Якоб і Вільгельм зібрали та видали у 1812 році знамениті «Дитячі та родинні казки», опублікувавши понад 200 розмаїтих казок з різних регіонів Німеччини. Брати Ґрімм не тільки самі збирали і записували казки з уст селян-оповідачів, а й організували збирання фольклорних багатств по всій країні.

Твори фольклору потрібно було не тільки упорядкувати, а й надати їм літературної форми, усунувши певні непослідовності чи суперечності. Зрозуміло, що ця робота вимагала надзвичайної художньої обдарованості, чутливості до народного слова. Казки, залишаючись народними за духом, засяяли новими барвами і стали надзвичайно популярними в усьому світі.

ПАНІ МЕТЕЛИЦЯ

Німецька народна казка

Жила на світі одна вдова, і мала вона дві доньки. Одна з них, пасербиця1, була вродлива й роботяща, а друга, рідна, погана й ледача. Та вдова набагато більше любила рідну доньку, хоч та була гидка й ледащиця. Пасербиця мусила виконувати всю хатню роботу, була попелюшкою в домі. Бідна дівчина щодня сиділа на шляху біля криниці й пряла доти, поки їй нитка не прорізала пальці до крові.

1 Пасербиця — нерідна дочка одного з подружжя, яка доводиться рідною другому.

Одного разу вона так порізала ниткою пальці, що кров’ю залило увесь починок2. Вона схилилась над криницею, щоб вимити починок, а він вислизнув із рук і впав у криницю.

2 Починок — пряжа, намотана на веретено.

Гірко заплакала дівчина, побігла до мачухи та розказала про таке нещастя. А мачуха почала її лаяти на всі заставки і нарешті сказала:

— Уміла вкинути починок, то зараз же лізь і дістань його.

• Чи добре вчинила мачуха? Про які риси її вдачі свідчить така поведінка?

Пішла бідна дівчина до криниці, не знаючи, що й робити. І з великого жалю й страху стрибнула в криницю й знепритомніла.

А коли опритомніла, то побачила, що лежить на чудовій луці. Ясно світило сонце, і тисячі розмаїтих квітів цвіли навколо неї.

Вона пішла цією лукою і набрела на піч, у якій було повно хліба. Хліб почав гукати до неї:

— Ох, витягни мене, витягни, бо згорю, я вже давно спікся!

Дівчина підійшла до печі і лопатою повитягала весь хліб. А потім пішла собі далі.

Ось приходить вона до яблуні, а на ній аж рясніє від яблук. Яблуня просить її:

— Ох, обтруси мене! Яблука мої давно вже достигли.

Дівчина струснула яблуню, і яблука градом посипались на землю. Вона трусила доти, поки жодного яблука не лишилося на дереві. Тоді згорнула яблука на купу і пішла далі.

Ілюстрація Анни Андерсон

Нарешті дійшла до невеличкої хатини, з якої у віконце визирала стара баба. В неї стирчали такі великі зуби, що дівчина хотіла тікати. Але стара гукнула їй:

— А чого ти боїшся, люба дитино? Залишайся в мене, а якщо добре впораєшся з хатньою роботою, то й тобі добре буде. Найкраще дбай про постіль, стели якнайстаранніше та добре вибивай подушки, щоб пір’я летіло, — тоді на світі йтиме сніг, бо ж я — пані Метелиця.

Як почула дівчина такі ласкаві слова, їй відлягло від серця, вона залишилася у бабусі й негайно стала до роботи. Дівчина у всьому догоджала старій, збивала її подушки так сильно, що аж пір’я летіло, наче сніжинки, і тому жилося їй у старої дуже добре. Вона ніколи не чула від неї лихого слова і щодня їла смажене й пряжене.

Пробула дівчина певний час у старої та й засумувала, а чого їй бракує, то спочатку й сама не знала. Нарешті здогадалась, що скучає за домівкою, і хоча тут їй у тисячу разів краще, проте її тягло вернутися до рідної хати. Нарешті вона сказала до старої:

— Взяла мене туга за рідним краєм і хоч мені у вас дуже добре, проте довше я тут зоставатися не можу, мені треба вернутися до своїх.

Пані Метелиця сказала:

Мені подобається, що тебе тягне додому. І за те, що ти вірно мені служила, я сама тебе виведу нагору.

Поясніть, як ви розумієте виділені слова пані Метелиці? А вам подобається таке прагнення дівчини?

Вона взяла її за руку і провела до великої брами. Брама відчинилась, і тільки-но дівчина ступила на поріг, линув золотий дощ, і все золото приставало до неї, аж нарешті вся вона вкрилася золотом.

— Це тобі за те, що ти у всьому старанна була, — сказала стара і віддала їй також починок, що впав у колодязь.

Тоді брама замкнулась, і дівчина опинилася вгорі, на землі, біля своєї хати.

А щойно вона ввійшла у двір, півень злетів на цямрину3 і заспівав:

Кукуріку, кукуріку!

Наша дівчина іде,

на ній золота без ліку.

3 Цямрина — верхня частина колодязного зрубу, складена з дерев’яних колод.

Ввійшла дівчина до хати, а мачуха й сестра, побачивши на ній золото, зраділи, не знають, де й посадити.

Дівчина розповіла про все, що з нею трапилось, і коли мачуха почула, як пасербиця дослужилася до такого великого багатства, то аж загорілася бажанням добути таке щастя й своїй рідній, гидкій та ледачій доньці.

Отож пішла ледарка до криниці, сіла та й пряде, а щоб починок був у крові, вколола собі пальця, всунувши руку в густий терен. А потім кинула починок у колодязь і сама стрибнула туди.

Вона опинилася, як і сестра, на чудовій луці й пішла тією ж стежкою. Дійшовши до печі й почувши, як хліб кричить: «Ох, витягни мене, витягни, бо згорю, я вже давно спікся!» — вона відповіла: «Тільки мені й охоти бруднитися біля тебе!» — і пішла далі.

Зображення пані Метелиці у парку розваг в нідерландському місті Катсгефелі

Незабаром дійшла вона до яблуні й почувши, як та кричить: «Ох, обтруси мене, обтруси, мої яблука давно вже достигли!» — вона відповіла: «От не мала роботи! Ще якесь яблуко на голову мені впаде!» — і пішла далі.

Прийшовши до хатини пані Метелиці, вона не злякалася її зубів, бо вже чула про них, і відразу найнялася до неї.

Першого дня вона дуже старалася, слухала пані Метелицю, коли та їй загадувала роботу, бо в неї тільки й думки було, що про золото, яке стара їй подарує, але другого дня почала лінуватися, третього ще більше — навіть вставати вранці не захотіла. Вона й постелі пані Метелиці не постелила як слід, і подушок не позбивала, щоб аж пір’я летіло. Це скоро набридло старій, і вона сказала ледащиці, що її служба скінчилася. Та дуже зраділа, гадаючи, що тепер на неї лине золотий дощ.

А пані Метелиця привела її до брами, і щойно ледащиця ступила на поріг, як на неї перекинувся великий казан смоли.

— Оце тобі твій заробіток, — сказала пані Метелиця і замкнула ворота.

І прийшла ледащиця додому, вся вкрита смолою, а півень, побачивши її, злетів на цямрину і загорлав:

Кукуріку, кукуріку!

Наша ледащиця йде,

що брудна буде до віку!

І справді, смола так пристала до ледащиці, що не відмилася, скільки вона жила на світі.

Переклав з німецької Сидір Сакидон

Словник

Антитеза — зіставлення контрастних або протилежних образів. У перекладі з грецької мови це слово означає «протиріччя», «суперечність». Зазвичай антитеза виражається протилежними за змістом словами-антонімами.

У ширшому розумінні антитеза — це будь-яке зіставлення протилежних понять, ситуацій чи образів у літературному творі. Антитезою є протиставлення пасербиці та дочки мачухи у казці братів Ґрімм «Пані Метелиця». Антитеза часто вживається у прислів’ях, наприклад: «Добрий початок — гарне діло, та добрий кінець — іще краще».

Засвоюємо прочитане

  • 1. Де відбуваються події у казці «Пані Метелиця»?
  • 2. Розкажіть, що трапилося з пасербицею після того, як вона стрибнула у криницю.
  • 3. Чому пасербиця засумувала у пані Метелиці? Знайдіть у казці уривок, в якому про це розповідається, і зачитайте його.
  • 4. Чому ледарка також захотіла потрапити на чарівну луку і що вона для цього зробила?

Міркуємо над прочитаним

  • 1. Поясніть назву казки «Пані Метелиця».
  • 2. Яка головна думка казки?
  • 3. Як жилося пасербиці з мачухою, а як — у пані Метелиці?
  • 4. Спираючись на текст, визначте, які риси характеру притаманні пасербиці, а які — дочці мачухи. Порівняйте їх і запишіть.
  • 5. Розкажіть про роль чарівних істот у казці й усно «намалюйте» їх.
  • 6. Чи зустрічали ви героїв інших казок, які були би схожі на пані Метелицю?

Працюємо творчо

  • 1. Чого навчає казка «Пані Метелиця»?
  • 2. Чи є у казці трикратне повторення чогось? Якщо так, то знайдіть і зачитайте його.
  • 3. Уявіть собі, що ви опинилися на місці пасербиці. Як би ви поводилися у домі мачухи і як — у пані Метелиці?
  • 4. Складіть детальний план казки «Пані Метелиця», за яким перекажіть її близько до тексту.
  • 5. Знайдіть у вивчених раніше українських народних казках приклади використання антитези.
  • 6. Порівняйте головних героїнь казки «Пані Метелиця» і казки «Попелюшка» Шарля Перро. Які спільні риси характеру їм притаманні?

Довідка

Арабські народні казки у всіх країнах світу відомі під назвою «Тисяча й однієї ночі», або «Казок Шахразади». У створенні цього збірника брали участь багато народів Сходу — турки, індуси, єгиптяни тощо. Авторами та переповідачами творів народної літератури на Сході були арабські вуличні читці, які записували й використовували легенди й казки різних народів. Зазвичай вони читали ці твори для людей, що збиралися у святкові дні на міських базарах чи у крамничках-харчевнях. Читці та переписувачі об’єднували різні твори у «збірники», які переходили від одного читця до іншого, а іноді спеціально переписувалися для любителів народної творчості. Потрібно було не одне століття, щоб з кількох варіантів тієї чи іншої казки сформувалася і відшліфувалася ця знаменита книжка східного фольклору.